Реферат
на тему:
Секстакорд і тризвуки II ступенні (SII6 і SII)
А. СЕКСТАКОРД II СТУПЕНІ
1. Переважання секстакорду
Секстакорд II ступеня (SII6) – найпоширеніший зі всіх так званих
побічних акордів і звичайний представник субдомінантової групи – як в
мажорі, так і в мінорі.
В творчості ряду композиторів західноєвропейської класики, наприклад у
Л. Бетховена, SІІ6 зустрічається навіть чистіше, ніж головний акорд
субдомінантової групи – основний тризвук субдомінанти (S). Пояснити це
можна, з одного боку, більшою функціональною нестійкістю даного акорду
(відсутність загальних звуків з тонікою), з другого боку, наявністю
загального звуку з домінантою, а також і різноманітністю ладу (мінорний
відтінок при мажорних Т, D і S).
2. Подвоєння в SII6
Секстакорд II ступеня застосовується головним чином як субдомінанта (S),
з подвоєнням басового звуку, який є основним звуком головного акорду
групи – тризвуки S Таке подвоєння в побічному секстакорді посилює його
зв’язок з головним тризвуком і, отже, підкреслює функціональну
приналежність секстакорду II ступеня до субдомінантової групи І.
Іноді в SII6 подвоюється основний звук SII і зрідка – квінта:
3. Акорди, передуючі SII6
Секстакорд II ступеня з’являється після Т або Т6 при мелодичному
з’єднанні (відсутність загальних звуків).
Як правило, три верхні голоси йдуть протилежно басу; в широкому
розташуванні це дозволяє уникнути можливих в даному обороті паралельних
квінт. В мінорі друга з двох паралельних квінт – зменшена, тому дана
послідовність тут допустима. В тісному розташуванні, проте, можливо рух
всіх голосів в одному напрямі:
Французький композитор і теоретик Ж- Ф. Рамо (1683-1764) потрактує цей
акорд як «субдомінантну з секстою замість квінти». Звідси- інше можливе
позначення цього акорду: S6 (субдомінанта з секстою).
Секстакорд II ступеня може також з’являтися після основного
субдомінантового тризвуку (S-SII6), від сильної долі до більш слабої:
4. З’єднання SІІ6 з акордами домінантової групи
Секстакорд II ступеня переходить в будь-якій з відомих акордів
домінанти: в D, D6, D7 і його обернення, а також в кадансовий
квартсекстакорд.
При подвоєнні терції в SII6 його з’єднання з основним домінантним
тризвуком – звичайно мелодичне, не дивлячись на наявність загального
звуку: три верхні голоси йдуть вниз, протилежно басу, як в обороті S-D:
Гармонічне з’єднання SII6-D менш вживаний, але все таки можливо,
переважно із застосуванням стрибка:
При подвоєнні основного звуку SІІ6 він цілком природно з’єднується з
тризвуком D гармонічно:
З’єднання SII6 з D6 можливо як мелодичне, так і гармонічне:
З доминантсептакордом і його оберненням SII6 з’єднується гармонічно, із
залишенням одного або обох загальних звуків на місці. Септима домінанти
вводиться в цьому випадку як приготована:
Іноді, головним чином при широкому розташуванні (але також рідше – і при
тісному, якщо SII6 – в мелодичному положенні квінти), в обороті SII6-К64
утворюються паралельні квінти, звичайно – між двома середніми голосами:
Для того, щоб уникнути їх, можна застосувати стрибок і зміну
розташування:
Б. ОСНОВНі ТРИЗВУКИ II СТУПЕНЯ В МАЖОРІ
5. З’єднання тризвуків терцового співвідношення
Основні тризвуки II ступеня застосовуються, як правило, тільки в мажорі,
після S, Т6 і зрідка після Т.
Тризвуки S і SII знаходяться в терцовому співвідношенні і мають два
спільніі звуки.
При гармонічному з’єднанні S-SII обидва загальні звуки залишаються на
місці:
Можливо і мелодичне з’єднання: бас ведеться на терцію вниз, а три верхні
голоси – в протилежному напрямі, тобто вгору, – один на терцію і два на
кварту:
Особливий вид мелодичного з’єднання утворюється при терцових скачках –
від терції субдомінанти в терцію тризвуку II ступеня:
Примітка. В такому обороті відбувається як би переміщення у момент
з’єднання, можливе і відносно будь-яких інших двох акордів подібного
терцового співвідношення.
6. З’єднання тризвуку II ступеня з акордами групи домінанти
Після SII звичайно слідує домінантова гармонія. З’єднання SII з основним
тризвуком D – частіше всього мелодичне. З домінантсептаккордом і його
оберненням тризвуком SII з’єднується переважно гармонічно (приготована
септима D7). Хоча перед кадансовим квартсекстакордом звичайно
застосовується секстакорд II ступеня, проте в мажорі можливо і основні
тризвуки (див. приклад 252).
7. Прохідна тоніка в оточенні акордів SII і SII6
Між секстакордом і тризвуком SI1 (і у зворотному напрямі) іноді
застосовується Прохідна тоніка – у вигляді секстакорду з подвоєною
терцією: три верхні голоси йдуть протилежно басу, причому в широкому
розташуванні можуть утворитися паралельні квінти, які уникають заміною
широкого розташування на тісне:
Між секстакордами S і SII можна помістити прохідний тонічний
квартсекстакорд:
Приклад гармонізації:
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
