UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДомінантнонакорд (D9) (реферат)
АвторPetya
РозділМузика, теорія та історія музики
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось702
Скачало184
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

рЕФЕРАТ

 

НА ТЕМУ:

 

Домінантнонакорд (D9)

 

1. Визначення і позначення. Інтервальний склад. Розташування.

 

Домінантнонакорд утворюється з D7 шляхом додавання до нього ще однієї

терції зверху, тобто нони від основного звуку в басу. Побудоване таким

чином на основному звуці D пятизвуччя складається з великої терції,

чистої квінти, малої септими і нони і називається домінантнонакордом.

Позначається - D9:

 

2. Великий і малий нонакорд

 

Залежно від якісної величини нони розрізняються великі (тобто з великою

ноною) і малі (з малою ноною) нонакорди. Великий D9 зустрічається в

натуральному мажорі, малий - в мінорі і гармонічному мажорі:

 

Домінантовий нонакорд застосовується майже виключно в основному вигляді

і притому значно рідше, ніж D7 і D. Обернення же D9 зустрічається ще

рідше і навіть не отримали загальноприйнятих найменувань.

 

Нормальним розташуванням D9 вважається те, при якому його нона і

основний звук даються в різних октавах (регістрах).

 

3. Приготування

 

Домінантний нонакорд звичайно готується акордами субдомінантової групи

-S, SII6, SII, SII7 (рідше TSVI) натурального мажору, гармонічного

мажору і мінору. З'єднання цих субдомінант з

доминантнонакордом-гармонічний: два загальні звуки залишаються на місці,

утворюючи в D9 приготовану септиму і нону:

 

Як і всяка домінантова гармонія, D9 може також вводитися після Т, К64,

D7 і D. Якщо D9 слідує за D7, то септима D7 може переходити в нону D9,

внаслідок чого виходить переміщення одного дисонуючого звуку в іншій:

 

4. Розв’язання D9 в Т

 

Домінантнонакорд (D9), як і D7 - дисонуюче співзвуччя, причому

дисонантність його, як вже відомо, обумовлена біфункціональністю: три

нижні його звуки представляють D, два верхніх - S:

 

Як біфункціональне співзвуччя домінантової функції, D9 природно

розв’язується в Т.

 

П'ятизвучний або повний D9 розв’язується в тонічні тризвуки таким чином:

основний звук його йде в основний звук тоніки, а вся решта голосів

рухається, як у ввідному септакорді: терція і квінта - поступово вгору

відповідно в основний звук і терцію Т, а септима і нона - вниз в терцію

і квінту Т. Тоничний тризвук, таким чином, виходить з подвоєною терцією,

головним чином для уникнення паралельних квінт, як при обороті DVII7-Т:

 

Проте при іншому розташуванні акордів і голосоведенні, коли паралельні

квінти замінюються паралельними квартами, подвоєння терції в тоніці не

обов'язково. В цих випадках звичайно три голоси рухаються паралельними

секстакордами або квартсекстакордами:

 

В чотириголосному складі D9 застосовується неповним, тобто з пропуском

квінти. Неповний D9 за тих же умов голосоведення розв’язується завжди в

повний тонічний тризвук мажору або мінору:

 

5. D9 як затримання до D7

 

На сильній або відносно сильній долі, подібно ввідному септакорду, D9

застосовується нерідко як затримання до D7. В цьому випадку нона D9

розв’язується низхідним секундовим ходом в октаву, тобто в подвоєний

основний звук D7, а вся решта голосів залишається на місці (окрім

можливого октавного стрибка в басу). Отриманий таким чином неповний D7

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ