UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваФольклор і християнство (реферат)
АвторPetya
РозділМузика, теорія та історія музики
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2457
Скачало277
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

Фольклор і християнство

 

Християнізація на змісті та ролі фольклору в побуті позначилася не

відразу. Двоєвір’я трималося в народних масах аж до середньовіччя. а в

глухих місцевостях (Полісся, Карпати) аж до початку XX ст. В цілому,

остаточна перемога християнства в традиційній культурі на ХІV-ХV ст. З

цього часу є підстави твердити про гармонійний розвиток традиційної

(дохристиянської/ та християнської культур. До цього йшла боротьба,

часом досить жорстка, між християнством та язичництвом. Починаючи з ХІV

ст. фольклор все більше починає пов’язуватися з новими життєвими

реаліями: козацько-селянським громадським побутом, національним

характером та християнством. Те, що було успадковане від язичництва,

"опустилося" в глибші культурні шари. Фольклор в Україні на відміну від

католицьких та протестантських країн не спіткала така сумна доля як

останніх, де він відчутно постраждав від гоніння церкви. В Україні

наприкінці середньовіччя утворилася стійка і оригінальна система

двоєвір’я, в якій коректно уживаються язичницькі та євангельські образи.

Основною підставою для цього є спорідненість вірувань як язичниками, так

і християнами в єдиного верховного Бога.

 

Християнство вплинуло на фольклор і давні традиції досить помітно.

По-перше, воно торкнулося язичницького календаря, вплинуло на його

деформацію, тобто наклало свою ритуалістику на язичницьку. З моменту

прийняття християнства і до нашого часу язичницькі обряди настільки

трансформувалися, що вони повністю набрали християнських ознак.

 

Головними вузлами колишньої язичницької обрядовості були зимове

сонцестояння, весняне рівнодення і літнє сонцестояння. Зокрема, в грудні

(25) давні українці відзначали свято зимового сонцевороту (при цьому

співалися колядки, щедрівки, маланкові пісні). До прийняття християнства

існували культи Сварога, Даждьбога, Коляди, які символізували небо.

сонце. Наприкінці березня розгорталися обряди, зміст яких допомагав

світлові перемогти темряву (Весна перемагала Зиму). В цей час

виконувалися веснянки-заклички, кругові хороводи. обряди спалення Марени

і Коструба, які символізували зиму, морок. Наприкінці червня відзначався

апогей сонця, родючості (поклоніння воді і вогню, а також верховному

божеству Роду). Напередодні літнього сонцестояння відзначалося ще одне

велике свято - русалії, яке припадало на останній тиждень перед Купалом.

Між трьома головними сонячними святами розташовувався ще ряд дрібніших

свят (зустрічі птахів, вигін худоби на пасовище тощо).

 

Дотримання обрядів річного календаря вимагало від їхніх хранителів

неабияких знань. Тобто тодішні хранителі цих обрядів - волхви повинні

були знати силу-силенну різних магічних дій та замовлянь.

 

Давні язичницькі обряди пристосувалися до нових християнських свят.

Колядки почали співати на Різдво Христове, щедрівки - на Водохреща,

веснянки були приурочені до Воскресіння Христового, поліські проводи

русалок та і "Куст" були приурочені до свята Трійці. Петрівчані пісні

також орієнтовані на петрівчаний піст, який також є рухомим, бо залежить

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ