UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗаписи та публікації музичного фольклору від ХVІ до першої половини XIX ст. (реферат)
АвторPetya
РозділМузика, теорія та історія музики
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1885
Скачало235
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

на тему:

 

Записи та публікації музичного фольклору від ХVІ до першої половини XIX

ст.

 

Найдавніший запис української народної пісні, балада про Стефана

Воєводу ("Дунаю, дунаю, чому смутен течеш?") був зафіксований в рукописі

чеської граматики Яна Елагослава. Запис датується 1550-1570 рр., його

було зроблено від Никодима з с.Бенаток на Закарпатті.

 

У 1625 р. була опублікована інша балада - про козака Плахту і Купину

окремою брошурою і підготовлена до видання Я.Дзвонковським (вона

збереглася в бібліотеці князів Чаргорийських у Кракові).

 

Третя фольклорна публікація - це дума про козака Голоту, зафіксована в

рукописному збірнику Кондрацького. Як бачимо, спочатку перших

записувачів привертали увагу жанри балади і думи. Це власне вказує на

те, що в середньовіччі особливо популярним був жанр високого епосу,

виконуваний кобзарями та лірниками, тобто він найбільше привертав увагу

тогочасних записувачів. Інші пісні (обрядові, жартівливі, ліричні/

тривалий час не привертали увагу інтелігенції через їхнє прикладне

функціонування.

 

Перші нотні записи були віднайдені в рукописному збірнику кінця ХVІІ -

початку ХVІІІ ст., що приписується вихованцеві Києво-Могилянської

академії Захарію Дзюбаревичу. Чотири пісні із цього збірника

передруковано у "Хрестоматії української дожовтневої музики" (упорядник

О.Я.Шреер. Такченко. К., 1974). Це, зокрема, пісні "Скажи мені,

соловейко, правду", "Ой коли любиш", "Ой біда, біда, мені чайці небозі",

"От нещасної долі". Власне це скоріше всього канти, а не традиційні

народні пісні. Такого роду пісні зустрічаються і в інших рукописних

збірниках. Це вказує на орієнтацію гімнічного церковного стилю,

близького до церковних розспівів.

 

Традиція створення запису та публікацій мелодій авторського (хоча й

анонімного) походження була продовжена у виданнях "Богогласника"

(1791).- першої антології української традиційної писемної культури. В

нього ввійшли пісні церковного річного циклу - пісні до Ісуса Хриса,

Пречистої Діви Марії, до всіх святих, на свята Господи. Його мета -

забезпечити віруючих церковних репертуаром. Багато пісень з

"Богогласника" побутують у варіантах і нині, особливо у

західноукраїнських землях, зокрема поляки, які найбільше

фольклоризувалися і зайняли місце традиційних дохристиянських колядок.

 

Говорячи про ранні записи, треба зауважити, що як і тексти, так і

мелодії вказують на смаки записувачів, на смаки епохи, для якої

показовим було серйозне ставлення до слова, до музики, до навколишньої

дійсності. Глибока релігійність українського суспільства ХVІ-ХVІІІ ст.

проявила себе і в доборі пісень у рукописні співаники і віршівники.

Переважно основою таких зібрань були канти і псальми релігійного змісту,

інші - побутові пісні були поза увагою тодішніх укладачів. До таких

пісень не гідних уваги освічених людей відносили тоді народні

календарні, жартівливі, танцювальні пісні тощо.

 

Злам у ставленні до фольклору відбувається в другій половині ХVІІІ ст.

Відтоді народні мелодії починають появлятися друком. І з того часу

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ