UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПлетення із соломки (курсова робота)
АвторPetya
РозділНародні промисли, ремеслярство
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось16211
Скачало805
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

солом’яні капелюхи. До

середини XIX століття солом’яний капелюх складав невід’ямну частину

костюма селян півдня Росії, Білорусії і України.витіснені головними

уборами фабричного виробництва з святкового костюма, вони довго

залишались незамінними в будні, на польових роботах. В білоруських і

українських селах не рідкість і в ніш час побачити пастуха, селянина,

працюючого в полі, в широкополих солом’яних капелюхах, які називають

“капельш”, “бриль”.

 

Плетений солом’яний капелюх легкий, добре захищений від сонця, не

намокає під час дощу. При всій своїй простоті солом’яний капелюх завжди

був красивою деталлю селянського костюма. Золотисті, з глянцевим

відливом, рельєфною фактурою і узорчастим малюнком переплетенняя,

слом’яні капелюхи гарно поєднувались з плетеними кольоровими поясами,

вишитими сорочками, служили прекрасою традиційного чоловічого костюма.

 

Перша письмова згадка про солом’ний капельх належить до 946 року. В той

час великі солом’яні капелюхи були частиною екіпіровки саксонських

воїнів. В XV – XVI ст. солом’яний капелюх був уже широко популярний в

Європі. Цей головний убір носили як прсті люди, так і знать. Спочатку

такі капелюхи носили чоловіки, пізніше – також і жінки. В XVI – XVIІ ст.

солом’яний капелюх стає одним з найпопулярніших головних уборів в

Європі.

 

Види сировини.

 

В нашій країні росте значна кількість культурних і дикоростучих злаків:

жито, пшениця, овес, рис, ячмінь, м’ятлик, тимофіївка та ін. Для

плетіння художніх виробів найбільш придатна житня соломка. У неї рівне

стебло з довгим міжвузлям (верхнє коліно – до 50 см.), з невеликою

збіжністю (зменшенням товщини стебла по всій його довжині). Вона

відзначається міцністю при відносно тонких стінках при розмочуванні стає

пластичною, а після висихання добре зберігає надану їй форму. Золотисте

забарвлення має велику гаму відтінків – від сріблясто-зеленого до

густо-жовтого і червонуватого. Житня соломка добре фарбується

аніліновими барвниками. Застосовується у всіх видах плетіння, а також в

інкрустації.

 

Пшенична соломка відзначається м’якістю і меншою міцністю,

використовується для більш тонких робіт, для віготовлення дрібних

візерунковіх плетінок (шириною до 5 мм).

 

Серед відчизняних злаків найм’якіша соломка у вівса. Його стебло

коротке, з сильною збіжністю, товстими стінками. Поверхня – з блиском,

інтенсивно-теплого кольору.

 

Рисова соломка відома своєю міцністю, має довгі малозбіжності стебла,

вона пластична після замочування. Використовується для плетіння плоских

плетінок шириною 5-6мм, а також для виготовленя декоративної скульптури.

 

Соломка дикоростучих злаків (м’ятлик, тимофіївка, війник, низькорослі

різновиди тростини). Верхні коліна досягають значної довжини (50-70см),

міцні, товстостінні, але не достатньо гнучкі після замочування. Можуть

використовуватися в окремих видах плетіння (спіральному, плоских

плетінках).

 

Соломка в залежності від умовосту рослини, часу її збору і особливостей

зберігання набуває того чи іншого кольору. Якщо рослина в затінку, то її

соломка червонувото-фіолетового кольору. Соломка, яка перезимувала в

-----> Page:

[0] [1] [2] 3 [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ