UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВидидатні дiячi української освiти XVI – XVIII ст.: Іннокентій Гізель, Іоаникій Галятовський, Симеон Полоцький, Феофан Прокопович (реферат)
АвторPetya
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3201
Скачало313
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

на тему:

 

Видидатні дiячi української освiти XVI – XVIII ст.: Іннокентій Гізель,

Іоаникій Галятовський, Симеон Полоцький, Феофан Прокопович

 

 

Зміст

 

Вступ

 

Іннокентій Гізель

 

Іоаникій Галятовський

 

Симеон Полоцький

 

Феофан Прокопович

 

Висновки

 

Література

 

Вступ

 

У 16 – 17 сторіччі на Україні почався бурхливий розвиток педагогічних

наук. Було створено багато освітних застав: типографії, школи та інше.

 

Цікавим явищем в історії вітчизняної освіти, того часу, була діяльність

братських шкіл (80 роки 16 сторіччя), які организовували і утримували

церковні братсва (громадсько-політичні организації православних

громадян) з метою зміцнення православ’я. Високий рівень освіти

забеспечивали вчителі, які згодом стали відомими не лише в Україні,а й

за її межами. Це – Стефан Зізаній, Кирило Ставровецький – Транквіліон,

Павмо Беринда.

 

Також важливим кроком для розвитку освіти було створення Києво –

Могилянсткої академії, яка була створена у 1632 року на Подолі внаслідок

змеття Київської Братської та Лаврської шкіл, зібрала найбільшу

кількість освітченних, найкращих на той час діячив науки та культури: це

Петро Могила (опікун академії), Іннокентій Гізель, Іоаникій

Галятовський, Єпіфаій Славинецький, Симеон Полоцький та інші.

 

Усі вони зробили певний внесок у розвиток педагогічної думки, розглядали

загальні питання виховання і навчання молоді, розробляли методичні

рекомендації. Одні з них присвячували окреми праці проблемам освіти,

створювали підричники ат навчальні посібники, інші – порушувли освітні

питання в полемічних працях, виступах, промовах.

 

 

Іннокентій Гізель

 

 

Іннокентій Гізель - видатний київський вчений та

церковно-громадський діяч.

 

Народився в Прусії, у реформаторській сім’ї. У молодості

переїхав до Києва, прийняв православну віру, повернув до себе увагу

Петра Могили та був відправлен їм за кордон, де крім богословія, вчив

історію та юриспруденцію. В стані ректора Київської колегії багато вклав

в її розвиток.

 

У 1656 р. був призначений настоятелем Києво – Печерської лаври

та зберіг це звання до самої своєї смерті, у 1683 р. Він був на стороні

Москви проти Польщі, але відстоював перед московським правительством

національну та церковну автономію Малоросії; його політичні вимоги не

залишились без уваги. Один з найосвітлиніших людей того часу, Інокентій

приймав участь в диспутах з католиками, говорив проповіді,

співробітничав з малороськими вченими, що до видання їх творів.

 

У 1669 році вийшло його обширний твір: “Мир с Богом до людини”

(2-е вид.,1671); у цій книзі іноді зустрічаються цікаві побутові

подробиці.

 

У 1690 московський патріарх Иоаким признав її новотворним та

поганим, бача в ньому підвласність католикам.

 

По хроніці Феодосія Софоновича Інокентій зробив найвидатний

“Синопсіс”(з 1674 р. біля 25 видатництв, останнє – у 1861 р.),

прибувавший головним учбовим пособієм до Ломоносова.

 

Гізель зазначав, що в основі процесу пізнання людиною

навколишньої дійсності лежить інтелектуальна діяльність самої людини.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ