.

Поняття, завдання, принципи діяльності і основні функції прокуратури Україні (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
306 3917
Скачать документ

Реферат на тему:

Поняття, завдання, принципи діяльності і основні функції прокуратури
Україні

В Україні здійснюються великомасштабні перетворення, спрямовані на
зміцнення демократії й створення правової держави. Однією з головних
проблем громадянського розвитку є зміцнення законності та правопорядку.

Органом на який покладено завдання є прокуратура (від лат. “prokyro” –
піклуюся, забезпечую, попереджую) – є державним правоохоронним органом,
на який покладено здійснення нагляду за додержанням та правильним
застосуванням законів в Україні.

Це висуває на перший план завдання забезпечення законності, захист прав
і законних інтересів громадян, верховенство закону. Прокуратура – єдина
централізована система державних органів, які від імені України
здійснюють нагляд за точним виконанням та єдиним застосуванням законів
через своєчасне виявлення правопорушень, вжиття заходів щодо їх усунення
і притягнення винних до відповідальності.

Діяльність органів прокуратури спрямована на утвердження верховенства
закону, зміцнення правої порядку і має своїм завданням захист від
неправомірних посягань на:

закріплені Конституцією України незалежність держави, суспільний і
державний лад, політичну та економічну систему, права національних груп
і територіальних утворень;

гарантовані Конституцією, іншими законами України та міжнародними
правовими актами соціально-економічні, політичні, особисті права і
свободи людини і громадянина;

основи демократичного устрою державної влади, правовий статус місцевих
рад народних депутатів, органів територіального громадського
самоврядування.

На органи прокуратури України покладено такі функції:

підтримання державного обвинувачення в суді;

представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках,
визначених законом;

нагляд за додержанням законів органами, які проводять
оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;

нагляд за додержанням законів під час виконання судових рішень у
кримінальних справах, а також у разі вжиття інших заходів примусового
характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Відповідно до п. 9 Перехідних положень Конституції України прокуратура
продовжує виконувати функцію нагляду за додержанням і застосуванням
законів та функцію попереднього слідства – до набрання чинності
законами, що регулюють діяльність державних органів із контролю за
додержанням законів, та до сформування системи досудового слідства і
набрання чинності законами, що регулюють її функціонування.

Основні принципи організації та діяльності органів прокуратури полягають
у тому, що вони:

– становлять єдину централізовану систему, яку очолює Генеральний
прокурор України, з підпорядку-. ванням нижчестоящих прокурорів
вищестоящим;

– здійснюють, свої повноваження на підставі додержання Конституції
України та чинних на території ї республіки законів, незалежно від
будь-яких органів державної влади, посадових осіб, а також рішень
громадських об’єднань чи їхніх органів;

– захищають у межах своєї компетенції права і свободи громадян на
засадах їх рівності перед законом, незалежно від національного чи
соціального походження, мови, освіти, ставлення до релігії, політичних
переконань, службового чи майнового стану та інших ознак;

– вживають заходів до усунення порушень закону, хоч би від кого вони
виходили, поновлення порушених прав і притягнення в установленому
законом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення;

– діють гласно, інформують державні органи влади, громадськість про стан
законності та заходи щодо її зміцнення.

Працівники прокуратури не можуть належати до будь-яких політичних партій
чи рухів.Втручання інших органів державної влади, посадових осіб,
засобів масової інформації, громадсько-політичних організацій (рухів) та
їхніх представників у діяльність прокуратури з нагляду за додержанням
законів або з розслідування діянь, що містять ознаки злочину,
забороняється. Вплив у будь-якій формі на працівника прокуратури з метою
перешкодити виконанню ним службових обов’язків чи домогтися винесення
неправомірного рішення тягне за собою відповідальність, передбачену
законом.

Вимоги прокурора, що відповідають чинному законодавству, є обов’язковими
для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб і
громадян та виконуються невідкладно або в передбачені законом чи
визначені прокурором строки.

Однією з основних функцій діяльності прокуратури є підтримання
державного обвинувачення в суді. Державне обвинувачення завжди
спрямоване проти конкретної особи. У кожному випадку воно є
персоніфікованим і складається з виявлення (встановлення) цієї особи.
Сутність державного обвинувачення полягає в сукупності дій прокурора з
відстоювання перед судом обвинувального висновку про передбачений
законом злочин, що вчинила особа, яка опинилася на лаві підседних.
Джерелом обвинувачення є діяльність органів дізнання та досудового
слідства, зусиллями яких особа викрита як така, що вчинила злочин, у
зв”язку з чим має постати перед судом. Підтримуячи обвинувачення в суді
пркурор привселюдно звинувачує підсудного та наполягає на застосуванні
до нього справедливого покарання, допомагає суду у кваліфікованому
вирішенні справи, привертає увагу до причин і умов, що спияли вчиненню
злочину.

Державний обвинувач бере участь у допитах підсудного,потерпілого,
свідків, у дослідженні висновків експертів і речових доказів. Він
виступає з обвинувальною промовою, в якій аналізує матеріали справи,
докази, риси особистості підсудного, висловлює міркування з питання
призначення міри покарання.

Після винесення судом вироку прокурор зобов”язаний вжити у
встановленому законом порядку заходів щодо виправлення помилок, які мали
місце, висловити свою незгоду з мірою покарання, визначеною судом, якщо
вона не відповідає тяжкості злочину та суспільній небезпеці особи, яка
його вчинила. Таким чином, підтримання державного обвинувачннея – це
діялбність прокуратури у встановлених кримінально-процесуальним законом
формах, що складається з доведення вини особи в судових органах і
сприяння постановлнню законного, обгрунтованого та справедливого вироку.

Представництво прокурором інтересів гомадян аьо держави у суді – одна з
важливих гарантій забезпечення захисту прав і свобод громадян, законних
інтересів держави. Судовий порядок захисту прав і свободи громадян
значно розширений. Участь прокурора в ньому є ефективним засобом
забезпечення та поновлення їх.

Прокурор здійснює представництво в суді тільки тоді, коли громадянин
неспроможний через фізичний чи матеріальний стан або з інших причин
самостійно захистити свої порушення чи оспорювані права або реалізувати
процесуальні повноваження. Захист прав неповнолітніх,недієздатних,
обмежено дієздатних, безвісно відсутніх прокурор здійснює в суді ,
представляючи їх інтереси, тоді, коли батьки, усиновителі, опікуни та
піклувальники, органи виконавчої влади чи місцевого самоврядування не
виконують передбачених законом обов”язків.

Нагляд за додерданням законів органами, які провадять
оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство,
спрямований на забезпечення всановленого порядку, виявлення та розкриття
злочиніврозгляду заяв і повідомлень про них, зоконності здійснення
оперативних заходів, слідства, правомірності прийнятих зазначених
органів рішень. Предметом правозахисної діяльності прокуратури при цьому
є, насамперед, інтереси суспільства, державим, їх охорона від злочинних
посягань. Не менш важливе значееня має також захист прав і законних
інтересів потерпілих від злочину громадян , забезпечення об”єктивного
розгляду їх заяв і скарг, вжитття заходів для відшкодування їм
матеріальних і моральних збитків.

Нагляд за додержанням законів під час виконання судових рішень у
кримінальних справах, а також у разі вжиття інших заходів примусового
характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи
громадян.прокуратура здійснюючи цю функцію, покликана забезпечити
законність перебування затриманих, заарештованих осіб, що за вироком
суду чи з інших законних підстав перебувають у виправно- трудових
істановах.

Поряд з цим прокуратур аперевіряє законність по виконанню судових рішень
у кримінальних справах і закладів, що застосовують інші заходи
примусового характеру, пов”язані з обмеженням особистої свободи
громадян. Прокуратура здійснює нагляд для того, щоб своєчісно і
правильно виконувалися вироки; утримання засуджених у місцях позбавлення
волі провадилося не інакше, як на підставах і в порядку, встановлених
законом; забезпечувалося додержання встановлених законом пров і
обов”язків засуджених; од відбуття покарань.

Нагляд за додержанням і застосуванням законів. Прокуратура здійснює
нагляд за додерданням і застосуванням законів Кабінетом Міністків
України, міністерствами та іншими ценральними органами виконавчої влади,
Радою міністрів Автономноє Республіки Крим, органами місцевого
самоврядування, політичними партіями, гомадськими організаціями,
підприємствами.ю установами та організаціями незалежно від форм
власності, підпорядкованості та належності.

Вимоги прокурора при встановленні факту порушення закону реадізується у
вигляді пртесту, припису, подання чи постанови, є обов”язковим до
розгляду і корекції неправового рішення згідно з законом.

Система і структура прокуратури.

Прокуратура України становить єдину централізовану систему органів,
пов’язаних спільними завданнями та функціями, система органів
прокуратури будується згідно з державним устроєм та
адміністративно-територіальним поділом України, а також за
функціональними ознаками і визначається ст. 13 Закону. Система органів
прокуратури становлять: Генеральна прокуратура України, прокуратури
Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя (на
правах обласних), міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них
прокуратури, а також військові прокуратури

До органів військових прокуратур належать військові прокуратури регіонів
і військова прокуратура Військово-Морських Сил України (на правах
обласних), військові прокуратури гарнізонів (на правах міських).

Вищою ланкою системи є Генеральна прокуратура, яка під керівництвом
Генерального прокурора визначає стратегію й тактику діяльності
прокуратури, здійснює нагляд за дотриманням і правильним застосуванням
законів юридичними та фізичними особами.

Наступною ланкою системи є прокуратура Автономної Республіки Крим,
прокуратури областей, прирівняні до них прокуратури міст Києва та
Севастополя, військова прокуратура ВМС України та військові прокуратури
регіонів, які підпорядковуються Генеральному прокурору України і
здійснюють керівництво прокуратурами нижчої інстанції.

До прокуратур нижчої ланки належать міські, районні, міжрайонні
прокуратури та військові прокуратури гарнізонів.

Крім перелічених вище прокуратур Законом передбачено створення й інших
прокуратур, до яких належать київська міжобласна спеціалізована
прокуратура, спеціальні прокуратури, природоохоронні прокуратури та
прокуратури з нагляду за додержаннями законів під час виконання судових
рішень у кримінальних справах.

Спеціалізовані (галузеві) прокуратури будуються за загальними
принципами, вони виконують такі самі завдання і мають такі ж
повноваження, що й територіальні прокуратури, але з урахуванням
специфіки предмету нагляду.

На транспорті діють транспортні прокуратури на правах обласних і
підпорядковані їм прокуратури з правами районних. На них покладається
нагляд за дотриманням та правильним застосуванням законів органами,
установами, підприємствами та організаціями залізничного, повітряного,
річкового транспорту, органами внутрішніх справ на транспорті, а також
розслідування злочинів, учинених на транспорті, які належать до
компетенції прокуратури.

Прокуратури з нагляду за додержанням законів під час виконання судових
рішень у кримінальних справах діють на правах міжрайонних з
підпорядкуванням прокуратурам області і здійснюють нагляд за дотриманням
та правильним застосуванням законів у в’язницях, виправно-трудових і
виховно-трудових колоніях, лікувально-трудових профілакторіях і
тимчасових слідчих ізоляторах на територіях виправно-трудових колоній.

Природоохоронні прокуратури діють на правах міжрайонних з
підпорядкуванням прокурорам областей і здійснюють нагляд за дотриманням
і правильним застосуванням законів про охорону природи органами,
підприємствами, установами, організаціями незалежно від їх відомчої
незалежності.

Генеральну прокуратуру України очолює Генеральний прокурор України.

Генеральний прокурор України призначається на посаду за згодою Верховної
Ради України за поданням Президента України строком на п’ять років. У
діяльності щодо здійснення нагляду за законів Генеральний прокурор
України відповідальний перед Верховною Радою України і тільки їй
підзвітний. Генеральний прокурор України не менш як один раз на рік
звітує перед Верховною Радою України про діяльність прокуратури.

Звільнення Генерального прокурора України протягом строку повноваження
відбувається в разі вчинення ним злочину, порушення виконання службових
обов’язків, у зв’язку неможливістю виконання обов’язків за станом
здоров’я, а також за власним бажанням. В усіх випадках питання про
відставку Генерального прокурора України вирішується Верховною Радою
України.

Відповідно до ст.. 15 Закону “про прокуратуру” Генеральний прокурор
України має такі повноваження:

спрямовує роботу органів прокуратури і здійснює контроль за їх
діяльністю;

призначає першого заступника, заступників Генерального прокурора
України, керівників структурних підрозділів, головного бухгалтера, інших
представників Генеральної прокуратури України;

затверджує структуру і штатну чисельність підпорядкованих органів
прокуратури, розподіляє кошти на їх утримання;

призначає за погодженням з Верховною Радою Автономної Республіки Крим
прокурора Автономної Республіки Крим;

призначає заступників прокуратури Автономної Республіки Крим, прокурорів
областей, міст Києва та Севастополя, їх заступників, міських, районних,
міжрайонних, а також прирівняних до них інших прокуратур;

відповідно до законодавства визначає порядок прийняття, переміщення та
звільнення прокурорів, слідчих прокуратури та інших фахівців, за
винятком осіб, призначення яких передбачено Законом;

відповідно до законів України видає обов’язкові для оранів прокуратури
наказа, розпорядження, затвержує положення та інструкції.

Присвоює класні чини згідно з Положенням про класні чини працівників
прокуратури. Вносить подання президенту України про присвоєння класних
чинів державного радника юстиції 1, 2 і 3 класів.

Вказівки Генерального прокурора України з питань розслідування є
обов’язковими для виконання всіма органами дізнання і попереднього
слідства[4].

Накази та інші акти Генерального прокурора України нормативного
характеру в разі невідповідності їх Конституції або інших законам
України можуть бути скасовані як Верховною Радою України або відповідним
судом у порядку, передбаченому законом, так і самим Генеральним
прокурором України.

Структуру Генеральної прокуратури України та Положення про її структурні
підрозділи затверджує Генеральний прокурор України.

Генеральний прокурор України має першого заступника та заступників, які
здійснюють керівництво певними підрозділами Генеральної прокуратури та
нижчими ланками прокуратури.

Відповідно до наказу Генерального прокурора України від 05.01.2000 №1 до
структури Генеральної прокуратури України входять такі основні
підрозділи:

Головне управління нагляду за законністю оперативно-розшукової
діяльності, дізнання та досудового слідства;

управління нагляду за додержанням антикорупційних законів та координація
діяльності з боротьби з корупцією, організованою злочинністю;

управління нагляду за додержанням законів органами СБУ, державної митної
служби та прикордонної охорони при провадженні оперативно-розшукової
діяльності, дізнання та досудового слідства;

управління розслідування особливо важливих справ;

управління нагляду за додержанням і застосуванням законів;

відділ нагляду за додержанням природоохоронного законодавства;

відділ нагляду за додержанням і застосуванням законів на транспорті;

управління підтримання державного обвинувачення в судах;

управління представництва інтересів громадян і держави в судах;

управління військових прокуратур;

управління кадрів;

інститут Генеральної прокуратури України з підвищення кваліфікації
прокурорсько-слідчим кадрів та науково-практичних розробок з питань
організації роботи на основних напрямках прокурорської діяльності ( на
правах Головного управління );

організаційно-контрольне управління;

управління міжнародного-правових зв’язків, екстрадиції та доручень;

відділ нагляду за додержанням законів під час виконання судових рішень у
кримінальних справах;

відділ нагляду за додержанням законів про права неповнолітніх;

відділ правового забезпечення;

відділ прийому громадян, розгляд звернень та депутатських запитів;

відділ статистики та комп’ютерного забезпечення;

перший відділ;

другий відділ;

секретаріат (на правах відділу);

відділ фінансування та бухгалтерського обліку;

відділ матеріально-технічного забезпечення та соціально побутових
потреб.

Головні управління, управління та відділи можуть, своєю чергою, мати у
своїй структурі управління, відділи, групи та інші структурні
підрозділи.

У Генеральній прокуратурі України створюються колегія у складі
Генерального прокурора України (голова), його першого заступника,
заступників, прокурора Автономної Республіки Крим, інших керівних
працівників органів прокуратури.

Відповідно до ст.18 Закону України “про прокуратуру”, колегії
прокуратури є дорадчими органами і розглядають найбільш важливі питання,
що стосуються додержання законності, стану правопорядку, діяльності
органів прокуратури, виконання наказів Генерального прокурора України,
кадрові питання, заслуховують звіти підпорядкованих прокурорів,
начальників структурних підрозділів та інших працівників прокуратури.

На засіданнях колегій можуть заслуховуватися повідомлення і пояснення
керівників міністерств, відомств, органів державного управління, нагляду
та контролю, підприємств, установ і організацій, їх об’єднань, інших
посадових осіб з приводу порушень законодавства.

Рішення колегій доводяться до відома працівників органів прокуратури. В
разі розбіжностей між прокурором і колегією він проводить у життя своє
рішення, але зобов’язаний доповісти про це Генеральному прокурору
України. Члени колегії можуть повідомити свою особисту думку
Генеральному прокурору України, що може бути підставою для цих
розбіжностей на колегії Генеральної прокуратури України.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про прокуратуру» Генеральний
прокурор України має право бути невідкладно прийнятим Головою Верховної
Ради України, Президентом України, Прем’єр-міністром України. Прокурор
Автономної Республіки Крим має право бути невідкладно прийнятим Головою
Верховної Ради Автономної Республіки Крим і головою Уряду Автономної
Республіки Крим. Всі інші прокурори теж мають право бути невідкладно
прийнятими керівниками, іншими посадовими особами відповідних органів
державної влади та управління, підприємств, установ і організацій.

Прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та
Севастополя, міські, районні, міжрайонні, районі в містах, а також інші
прокуратури очолюють відповідні прокурори.

Прокурор Автономної Республіки Крим призначається за погодженням з
Верховною Радою Автономної Республіки Крим Генеральним прокурором
України. Заступники прокурора Автономної Республіки Крим, прокурори
областей і прирівняні до них прокурори та їхні заступники, районні і
прирівняні до них прокурори призначаються Генеральним прокурором.

Прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя
та інші прокурори (на правах обласних) мають такі повноваження:

очолюють відповідні прокуратури і здійснюють контроль за їх діяльністю;

призначають а посади і звільняють з посад працівників, крім тих, яких
призначив Генеральний прокурор України;

за погодженням з Генеральним прокурором України вносять зміни до
встановлених штатів підлеглих їм прокуратур у межах затвердженої
чисельності і фонду заробітної плати;

утворюють колегії відповідних прокуратур у складі прокурора (голова),
його заступника, інших керівних працівників.

Персональний склад колегії затверджується Генеральним прокурором
України.

Прокурор Автономної Республіки Крим, прокурори областей, міст Києва та
Севастополя та інші прирівняні до них прокурори мають першого заступника
та заступників. До структури перелічених прокуратур, як правило, входять
такі основні підрозділи:

управління нагляду за додержанням законів органами, які проводять
оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство;

відділ нагляду за додержанням і застосування законів;

відділ роботи з кадрами;

відділ нагляду за додержанням законів органами СБУ, державної митної
служби та прикордонної охорони при провадженні оперативно-розшукової
діяльності, дізнання та досудового слідства;

відділ підтримання державного обвинувачення в суді;

відділ представництва інтересів громадян і держави у суді;

секретаріат;

відділ матеріально-технічного забезпечення;

відділ планування, фінансування та бухгалтерського обліку;

інші відділи та групи з окремих напрямків роботи.

Прокурори міських, районних, міжрайонних та прирівняних до них
прокуратур очолюють відповідні прокуратури та контролюють їх діяльність.

До структури зазначених прокуратур, крім прокурорів, які їх очолюють,
можуть входити їхні заступники, старші помічники прокурора, помічники
прокурора, слідчі, канцелярія або секретаріат, інші підрозділи та групи
забезпечення, технічний персонал.

Законом «Про прокуратуру» визначено певні вимоги до осіб, які
призначаються на посади прокурорів і слідчих. На ці посади можуть
призначатися громадяни України, які мають вищу юридичну освіту та
необхідні ділові й моральні якості. Особи, які не мають досвіду
практичної роботи за спеціальністю, проходять в органах прокуратури
стажування строком до одного року. На посади прокурорів Автономної
Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та прирівняних до
них прокурорів призначаються особи віком не молодше ЗО років, які мають
стаж роботи в органах прокуратури або на судових посадах не менше семи
років; на посади районних і міських прокурорів — віком не молодше 25
років, зі стажем роботи в органах прокуратури або на судових посадах не
менше трьох років. Прокурори і слідчі прокуратури підлягають атестації
один раз у п’ять років.

Генеральна прокуратура України може створювати відомчі науково-навчальні
заклади для наукових досліджень, підвищення кваліфікації прокурорських
працівників, видавати спеціальну літературу, мати поліграфічні
підприємства. При Генеральній прокуратурі України діє науково-методична
рада для вивчення пропозицій щодо поліпшення організації і діяльності
органів прокуратури.

Визначені ст. 121 Конституції України та Законом України «Про
прокуратуру» функції прокуратури України мають особливі призначення і
завдання, оскільки їх виконання сприяє утвердженню законності в державі,
забезпеченню конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також
державних інтересів.

Поняття прокурорського нагляду

Прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів
Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними
органами виконавчої влади, органами державного і господарського
управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим,
місцевими Радами, їх виконавчими органами, військовими частинами,
політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами,
підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм
власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та
громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і
підпорядкованими йому прокурорами.

Об’єктом прокурорського нагляду є виконавча діяльність державних органів
влади, місцевого самоврядування, громадських організацій та їх посадових
осіб, а предметом — Конституція і закони України, які зобов’язані
виконувати вищевказані суб’єкти правовідносин.

Об’єктами прокурорського нагляду є: державні інспекції міністерств і
відомств;органи міліції, Служби безпеки; підрозділи Збройних Сил,
Прикордонних військ, Національної гвардії та інших військових формувань;
представницькі органи влади, державні адміністрації, органи місцевого
самоврядування, нотаріату, громадські організації, а також їх посадові
особи.

Не можна розглядати прокуратуру як орган боротьби зі злочинністю та
іншими правопорушенями. Прокуратура — це орган нагляду за додержанням
законів у боротьбі, яку повинні вести професіонали — органів внутрішніх
справ, Служби безпеки, митних органів, органів охорони державного
кордону, державної податкової служби, державної контрольно-ревізійної
служби, рибоохорони, лісової охорони тощо, що прямо приписується їм
законом.

Не прокуратура, а органи державної податкової служби України, наприклад,
зобов’язані забезпечувати своєчасне виявлення порушень законодавства про
податки і платежі до бюджету і вживати визначених законом заходів до
Правопорушників, не прокуратура, а Національний банк України
зобов’язаний забезпечувати виявлення порушень законодавства з боку
комерційних банків та інших банківських установ, не прокуратура, а
органи екологічної безпеки зобов’язані забезпечувати виявлення порушень
природоохоронного законодавства і притягати винних до правової
відповідальності .

Завдання ж прокуратури в тому, щоб державні органи, посадові особи діяли
на підставі законності, забезпечували відповідно до наданих їм прав і
покладених на них обов’язків охорону правопорядку, державних інтересів,
прав і свобод громадян. Це вимагає від прокурорів зосередити увагу на
дійовому нагляді за тим, чи належним чином посадові особи органів
державного контролю здійснюють контроль за додержанням законодавства на
дорученій їм ділянці роботи, необхідність якого передбачена Конституцією
і законами України, і на перевірці його здійснення. Прокуратура
зобов’язана засобами прокурорського нагляду жорстко впливати на роботу
органів позавідомчого контролю, пов’язану з виявленням правопорушень,
встановленням причин останніх, умов, що сприяють їх вчиненню,
притягненням винних до відповідальності .

Якщо говорити про стратегію прокурорського нагляду, то, на наш погляд,
вона має полягати в тому, щоб через зміцнення режиму єдинї законності в
діяльності контролюючих органів сприяти додержанню законів первинними
суб’єктами господарювання, громадськими організаціями, посадовими
особами і громадянами. Інакше кажучи, повинна “працювати” головна,
генеральна функція прокуратури — функція найвищого нагляду за
відповідністю Конституції і законам України актів і дій органів
державної виконавчої влади і місцевого самоврядування .

Завдання прокурорського нагляду виражені в ст.ст. 1,4,5 Закону України
“Про прокуратуру”, де сказано про єдині завдання і шляхи їх здійснення.

Прокурорський нагляд – це регламантовані правовідносини, що виникають
при його здійсненні між органами прокуратури та іншими установами,
організаціями, посадовими особами та громадянами, а також між суб’єктами
прокурорського нагляду при виконанні їх функцій. Відповідно
прокурорський нагляд як галузь права утворює собою сукупність норм, які
визначають побудову та діяльність органів прокуратури та регулюють
правові відносини при здійсненні функцій пркурорського нагляду за
додержанням і правильним застосуванням законів.

Висновок

Прокуратура України являється єдиним правоохоронним органом який
здійснює вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів
Кабінету Міністрів України, державних комітетами, відомствами, урядом
Автономної Республіки Крим, місцевими радами народних депутатів,
політичними партіями, громадськими організаціями, підприємствами,
установами та організаціями незалежно від форм власності, посадовими
особами та громадянами.

Правовою основою діяльності прокуратури є конституція України, Закони
України “Про прокуратуру”, інші законодавці акти.

Діяльність органів прокуратури спрямована на всебічне утвердження
верховенства закону, зміцнення правопорядку і захист від правомірних
посягань. Прокуратура є невід’ємним органом правової держави.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020