UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСоціальна реклама та інформування з проблеми ВІЛ/СНІД в Україні (реферат)
АвторPetya
РозділРеклама, паблік рілейшин, звязки з громадськістю
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось9890
Скачало801
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

о у визначенні соціальної реклами - слово

"засіб", "інструмент". Як публікації в ЗМІ, тренінги, чи друк

підручників, соціальна реклама може бути лише засобом спланованої і

добре організованої кампанії з інформування громадськості. Інформаційна

кампанія не може існувати поза координованими та стратегічно

запланованими діями із подолання епідемії в країні, такими, як шкільні

інформаційні програми, профілактика інфекції серед груп підвищеного

ризику інфікування, впровадження програм лікування, догляду та підтримки

людей, які живуть із ВІЛ. Інформаційні програми необхідно сприймати як

один із інструментів підтримки здійснення програм соціальної роботи та

лікування на місцях. Від соціальної реклами самої по собі годі чекати

кардинальної зміни поведінки населення.

 

Проблеми створення і розміщення соціальної реклами та інших

інформаційних продуктів пропонуємо розглядати за схемою планування

інформаційної кампанії, яке загалом проходить за такими основними

етапами, як:

 

1. Формулювання основної проблеми;

 

2. Визначення мети та тактичних задач;

 

3. Визначення цільової аудиторії;

 

4. Формулювання звернення до цільової аудиторії;

 

5. Вибір засобів передачі та поширення інформації;

 

6. Оцінка ефективності здійснених кроків.

 

ВІЛ/СНІД: проблема знань чи поведінкових практик?

 

Соціологічні дослідження, які активно проводяться в сфері ВІЛ/СНІД ,

дають змогу визначити основні проблеми профілактики ВІЛ-інфекції.

Зіставлення даних соціологічних досліджень за 2000 - 2004 роки дають

змогу побачити, що про основні види передачі ВІЛ-інфекції знає більше 90

відсотків населення України. Так, наприклад, дослідження, проведене

компанією GFK-USM на замовлення AFEW в трьох містах України в 2001 році

показало, що респонденти віку 15-50 років вважають найнебезпечнішими

шляхами передачі ВІЛ-інфекції такі, як введення наркотиків за допомогою

голки, яку вже використовувала ВІЛ-позитивна людина (97,8%), статеві

стосунки без презерватива (90,9%). В дослідженнях молоді Києва,

відвідувачів концертів "Модно бути здоровим!", проведених МБФ

"Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні" 93% респондентів у 2003 році

та 92% у 2004 році знають про те, що ВІЛ-інфекція передається через

незахищені статеві стосунки. Здавалося б, задачу профілактики виконано,

адже населення здебільшого знає про найпоширеніші шляхи передачі

ВІЛ-інфекції. При більш ретельному розгляді, як свідчить звіт Центру

"Соціальний моніторинг" 2004 року, стає зрозуміло, що ми швидше маємо

ситуацію із завищеними самооцінками загального рівня поінформованості.

Значна частина населення взагалі не інформована щодо побутового шляху

передачі ВІЛ, передачі від матері до дитини, зовнішнього прояву

інфікування, наявності серологічного вікна, передачі вірусу через укуси

комах, а від третини до чверті опитаних жителів українських міст та сіл

мають щодо цього невірні уявлення. Скориставшись розрахунками індексу

рівня знань про шляхи передачі та захисту від ВІЛ, дослідники роблять

висновок, що біля 10% населення має "нульовий" рівень знань, 32% -

-----> Page:

[0] 1 [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ