UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДіяльність митрополита В.Липківського - служіння істини й добру (реферат)
АвторPetya
РозділРелігія, релігієзнавство, реферат
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1163
Скачало179
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Діяльність митрополита В.Липківського - служіння істини й добру

 

 

В історії української людності, релігійно-культурного життя XX століття

серед яскравих постатей, що репрезентують духовне обличчя нашого народу,

визначне місце посідав Митрополит Василь Липківський , натхненник

відродження Української Автокефальної Православної церкви та її перший

провідник. Його ім’я сіяє в одному сузір’ї з Володимиром Великим і

Петром Могилою, Іваном Вишенським і Григорієм Сковородою, Тарасом

Шевченком і Іваном Франком, Андрієм Шептицьким і Йосифом Сліпім. Ці

імена - свідоцтво нашої тернистої історії, величі духу і трагічного

шляху, який пройшла Україна. То - наше безсмертя, визнання нас світом,

усвідомлення того, що є таки в центрі Європи народ, який називається

"українці".

 

Народився майбутній Митрополит 20 березня 1864 року в селі Попудні на

Уманщині в сім’ї священика, галичанина за походженням. Свої дитячі роки

прожив у селі, навчався в Уманській бурсі, потім в Київській Духовній

семінарії і завершенням його освіти була Київська Духовна академія, яку

він закінчив у 1889 році з науковим ступенем кандидата богослов’я.

 

У 1890 році його було призначено на посаду законовчителя до Черкаської

прогімназії. Тут він одружився й 2 листопада 1891 року прийняв сан

священика. Однак духовна кар’єра його не приваблювала, бо всім своїм

єством усвідомлював, що мусить служити церкві, яка понад двісті років

тримав в неволі рідну Церкву його народу і таким чином він сам отав

співучасником її русифікації.

 

Знаючи, що Українська церква ніколи не мирилася з підлеглістю

Московському церковної урядові і навіть j найтяжчі часи панування зa

Петра І, Катерини ІІ та Миколи І українська свідома людність завада

мріяла про повернення її свободи, отець Василь виношував ідею

незалежності, а за своє українофільство не раз зазнавав утисків.

 

Події 1917 року не пройшли для претоієрея Василя Липківського не

поміченими - він активно включався в український національно-церковний

рух. Був обраний головою з’їзду духовенства і мирян, який підтримав рух

ва автокефалію православної церкви України. В цей же період Василь

Липківський створив у Києві "Братство Воскресіння", яке згодом

перетворилося ва Всеукраїнську Православну Церковну Раду /ВПЦР/.

 

Він перший у травні 1919 року почав відправляти Літургію українською

мовою. Потім був настоятелем Софійського собору, брав

 

активну участь у створенні українських православних парафій, перекладав

богослужбову літературу на українську мову. З цього при

 

воду вія писав: "...Вживання рідної мови у відправах Божих служб -

 

це вола Христа fi заповіт Апостола... Piдна мова в церкві - це перша

ознака істини православія, як братерства й рівноти всіх народів

 

перед Богом".

 

На першому Всеукраїнському Церковному Соборі 23 жовтня 1921pоку делегати

колективно провели хіротонію /покладанням рук на голови один одному/ і

першим єпископом ЦАПЦ отав колишній протоієрей Василь Липківський. Від

Собору він отримав високий титул і посаду Архієпископа, Митрополита

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ