Реферат на тему::
Джерела пенсійного права.
План
Поняття та особливості джерел пенсійного права.
Основні види джерел пенсійного права та їх характеристика.
1. Поняття “джерел пенсійного права” пов’язані зі з’ясуванням форм
вираження нормативності державної волі, спрямованої на регулювання
різких за характером суспільних відносин.
І так формами вираження права можуть бути закони і підвіконні акти,
якими встановлюються певні норми права.
Основним нормативно-правовим актом, що встановлює право громадян на
соціальний захист, є Конституція України.
І так право на пенсію – одне з конкретних виразів цього загального
конституційного права. Виключно законами України визначаються основи
соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення (ст. 92
Конституції України).
Нормативно-правові акти, які регулюють пенсійне забезпечення можна
класифікувати за рядом ознак ,зокрема , за їх дією у часі та просторі.
Дія в часі – визначається моментом набирання ним чинності та моментом
припинення його дії. І так, зазвичай акт набирає чинності з зазначеного
в ньому часу, якщо час не вказаний – в установленому для відповідних
актів порядку.
Закон Верховної ради України загально-нормативного характеру набирають
чинності через десять днів від дня офіційного їх оприлюднення, якщо інше
не передбачене іншими законами, але не раніше, від дня їх опублікування
ст.94 Конституції України і постанови Кабінету Міністрів з моменту їх
прийняття, якщо інше не встановлене законом /58/ .
В основних нормативних актах ,що регулюють пенсійне забезпечення,
зазвичай встановлюється час набирання ними чинності, наприклад у законі
України “Про пенсійне забезпечення /1991 р. /12/ і в Законі України
“Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і
рядового складу органів внутрішніх справ”/1992р /12/.
У постановах Верховної Зради України про внесення змін до них актів
також передбачається певний термін введення їх в дію.
Як правило такі акти зворотної сили не мають, але регулюють відносини,
які виникають після введення їх у дію для вилучення з загальних правил
законодавець може давати актом зворотної сили. Така вказівка міститься в
самому акті і в таких випадках дія акта поширюється на всі відносини ,що
ним регулюються , в тому числі й на ті що виникають до введення його в
дію.
Така зворотна сила надається не лише актам, що містять первинні
документи, а й актам нормативного тлумачення, приміром, роз’яснені
міністерства соціального захисту населення України.
Деяких випадок в цього акта не збігається зі сферою його дії у просторі.
Наприклад прикладом спеціального нормативно-правового акта є Закон
України “Про соціальним і правовий захист військовослужбовців та членів
їх сімей” від 20 грудня 1991 р. /14/
У первинному акті містяться положення, що розвиваються в інших актах. І
так Конституція України, які закріплено право літніх громадян та в разі
втрати працездатності на постійне забезпечення є первинним актом
відносно Закону 1991 року.
Цей Закон є первинним, відносно, наприклад, Положення про Пенсійний фонд
України від 1 червня 1994року /74/, а Положення про фонд відносно
роз’яснень Міністерства соціального захисту населенні України. І так,
велике значення має класифікація нормативно-правових актів за характером
нормативних положень ,що містяться в ньому. Розрізняють акти основні та
похідні .
Основні акти – це ті, де містяться нові правові норми.
Похідні акти – не містять нових норм, вони лише відтворюють прийняті
норми, пояснюючи їхній зміст. До них належать акти Міністерства
соціального захисту населення України, Міністерства оборони та
Міністерства внутрішніх справ України, у яких часто відтворюються тексти
Указів Президента України, постанов і розпоряджень Кабінету .міністрів
України, а іноді містяться й роз’яснення про застосування правових нори,
які регулюють відносини з пенсійного забезпечення.
Особливості джерел пенсійного права автор вбачає у тому, що більшість
нормативних актів є загальнодержавними актами, що приймається
відповідними державними органами: майже всі боки мають право установчий
/матеріальний чи процедурний/ характер;
– наявність у системі джерел пенсійного права – порядок із загальними
централізованими нормативними актами , що мають характер локальних.
До особливих Д.П.П. слід віднести і те, що для них іще не характерний
високий рівень систематизації.
Як ми знаємо, що пенсійне законодавство здійснюється за одинадцятьма
законами.
4. Основні види джерел пенсійного права та їх загальна характеристика.
Закон України. В рамках Конституції України Верховною радою України
прийнято Закони:
Про пенсійне забезпечення “від 5 листопада 1991 року
“Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальниць кого
та рядового складу органів внутрішніх справ”, від 9 квітня 1992року;
“Про статус і соціальним захист громадян, які постраждали в результаті
Чорнобильської катастрофи” від 18 грудня 199І р.
“Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту від 22
грудня 1995p.
“Про основні принципи державною захисту ветеранів праці та інших
громадян похилого віку в Україні” від 16 грудня 1993г.
“Про державні виплати сім’ям з дітьми від 24 листопада 1992року.
Всі ці закони мають вищу юридичну силу до всіх інших нормативних актів,
визначають їхній характер і значною мірою зміст.
Розділ І. Загальні положення.
Тут вказано коло осіб, які мають право на державне пенсійне забезпечення
,порядок звернення за призначенням пенсії та органи, які назначають
пенсії, а Також кошти на виплату пенсій.
РОЗДІЛ ІІ. Трудові пенсії. Загальні та пільгові умови їх призначення,
обрахування трудового стажу та нарахування і виплата пенсій.
РОЗДІЛ III. Соціальні пенсії. Право на ці пенсії та їх розміри.
РОЗДІЛ ІV. Порядок та умови перерахунку пенсій.
Розділ V. Відповідальність підприємств, організацій і громадян.
Вирішення спорів з пенсійних питань.
Такий закон є основоположним актом у сфері пенсійного забезпечення, який
гарантує всім непрацездатним право на матеріальне забезпечення за
рахунок коштів пенсійного фонду через надання трудових і соціальних
пенсій.
Укази Президента України.
Вони вважаються другим після Законів видом нормативних актів. Джерелом
пенсійного прав а е ті укази, в яких містяться правові норми, що
регулюють відносини з пенсійного забезпечення.
Одним з пенсійного забезпечення перших Указів у цій сфері був Указ
Президента України від 27 грудня І99Іроку “Про соціальний захист
населення в умовах лібералізації цін” /38/, яким вперше після прийняття
Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 5 листопада 1991 року
було збільшено розмір державних пенсій, призначених до й січня І992року,
на 100% .
За своїм характером укази Президента України поділяються на нормативні,
тобто такі, що установлюють правові норми, індивідуальні адресовані
конкретним виконавцям.
Дані У кази першого виду е по суті ,підзаконними актами і приймаються з
питань, що належать до компетенції Президента України визначеною
Конституцією.
Джерелами пенсійного права є міжнародні договори /угоди/ що їх Україна
уклала з рядом з Зарубіжних країн або приєдналась до них.
Одним з таких договорів є угода “Про гарантії громадянам країн-учасниць
співдружності незалежних держав /СНД /у сфері пенсійного забезпечення”
від 13 березня 1992 року /44/. Такою угодою передбачено, що пенсійне
забезпечення громадян держав СНД здійснюється згідно з законодавством
держави , на території якої вони мешкають.
У країна підписала і ратифікувала Угоду між державами-учасницями СНД
“Про взаємне визначення пільг та гарантій для учасників і інвалідів
Великої Вітчизняної війни, учасників бокових дій на території інших
держав і сімей загиблих військовослужбовців” від 15 квітня 1994р. /27/ .
Аналогічні угоди про співробітництво соціального захисту і пенсійного
забезпечення громадян у I995 р. укладено між Україною та республікою
Азербайджан, Україною та Молдовою і ратифіковано Верховною радою
України/33/.
Постанови Кабінету Міністрів України, – ці акти належать до підзаконних
актів і приймаються на основі та на виконанні законів і Указів
Президента України.
За дорученням Верховної Ради України Кабінет Міністр прийняв 90.рішень
про створення Пенсійного фонду України /41/, про затвердження Положення
про Міністерства соціального захисту населення України /47/, Положення
про медико-соціальну експертизу /43/; визначив порядок відрахування
коштів на соціальне страхування та пенсійне забезпечення /42/, а також
механізм корегування та перерахунку державних пенсій до введення в дію
Закону України “Про пенсійне забезпечення “/39/, KM України видав
нормативно-правові акти з питань соціального забезпечення та
обов’язкового страхування військовослужбовців, працівників ОБС,
прокурори і митних органів “/50,51,52,56,58/
Велику групу нормативно-правових актів складають постанови Кабінету
міністрів України про пенсійне забезпечення за вислугу років/46,53,54/,
про пільгові умови виходу на пенс окремих категорій працівників про
нагадування та підтвердження трудового стажу /64,65, 69,70,72/.
Особливе значення мають нормативно-правові акти КМ України “Про
періодичну зміну і встановлення нових розмірів пенсій зв’язку зі змінами
рівня 1нфомації. І так, лише в 1996pоці було прийнято три пакети
постанов КМ України про підвищенні розмірів пенсій (56 88 89 94).
Протягом 5 років дії Закону України. “Про пенсійне печення” було видано
понад два десятки різних за назвою і змістом постанов про корегування,
перерахунок і збільшення розмірів пенсій.
Роз’яснення міністерства соціального захисту населення України.
Такі роз’яснення можна по ділити на дві групи:
1. Роз’яснення, що видаються Міністерством відповідно до наданого йому
Верховною Радою України права давати роз’яснення з питань застосування
Закону України права давати роз’яснення з питань застосування Закону
України “Про пенсійне забезпечення” /12/. Таке роз’яснення мають
характер офіційного тлумачення норм пенсійного забезпечення. Вони є
обов’язковими для всіх підприємств, установ та організацій, які
застосовують норми пенсійного права, і мають велике значення.
2. Роз’яснення мають управлінсько-методичний характер і видаються
Міністерством у межах його компетенції у формі наказів та інструкцій з
питання діяльності підпорядкованих йому органів соціального захисту
населення , що входять до системи Міністерства /95/.
Інші нормативно-правові акти.
До таких актів – прийняті іншими центральними органами, і такі, що є
джерелом пенсійного права: окремі акти, видані Міністерством праці
України міністерством фінансів національним банком і Пенсійним фондом
України. Такі акти мають значення для вирішення соціальних питань.
Наприклад, огляди громадян та встановлення їм інвалідності визначення
характеру професійних захворювань, які регулюють переважно
нормативно-правовими актами, прийнятими міністерство охорони здоров’я
України/40,71/.
Використана література
Закон України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”;
Закон України “Про пенсійне забезпечення”;
Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали
внаслідок Чорнобильської катастрофи”;
Закон України “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб
начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ”;
Закон України “Про державну службу”;
Закон України “Про прокуратуру”;
Закон України “Про статус народного депутата України”;
Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального
захисту”;
Закон України “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та
інших громадян похилого віку в Україні”;
Закон України “Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні”;
Закон України “Про зайнятість населення”;
Закон України “Про статус гірських населених пунктів в Україні”;
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
