UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваУкраїнська архітектура та містобудування 16-17 ст. (реферат)
АвторPetya
РозділАрхітектура, містобудування
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось7490
Скачало805
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Українська архітектура та містобудування 16-17 ст.

 

Архітектура. Містобудування. Друга половина XVI — перша половина XVII

ст. — якісно новий етап у розвитку архітектури та містобудування на

українських землях. Оскільки архітектура як вид мистецької творчості

відігравала визначальну роль у розвитку мистецької культури, саме в ній

найраніше і найяскравіше проявилися нові тенденції, що поступово стали

визначальними для розвитку мистецької культури загалом. Вони насамперед

пов’язані з діяльністю приїжджих європейських будівничих (перед початком

XVII ст. майже виключно італійців), які надали мурованій архітектурі

українських земель яскраво виражених рис пізньоренесансного будівництва,

здебільшого у його північноіталійському провінційному варіанті. Від

другої половини XVI ст. залишки готики виступають хіба що у вигляді

рудиментів, а від початку наступного століття на українському ґрунті

постають перші споруди новітнього барокового стилю. Відповідно найновіші

європейські системи поширюються також в містобудуванні та оборонній

архітектурі.

 

Діяльність будівничих італійського походження розпочав згадуваний в

актах львівського міського архіву, починаючи від 1543 р., невідомий за

прізвищем майстер Петро, який, за свідченням магістрату м. Бистриця в

Трансільванії з 1561 р., походив з Луґано 1. Саме він став першим з

численної групи північноіталійських будівничих, які почали з’являтися на

львівському ґрунті вже у другій половині століття й виступають в

документах міського архіву ще з-перед кінця 50-х рр. їхній приплив до

Львова значно зростає від 1560-х рр., а вершина цього процесу припадає

на 1580-ті рр., коли у місті у 1585 р. прийняли міське право одразу три

італійських і п’ять неіталійського походження будівничих. Здебільшого ці

майстри були земляками Петра Італійця з нинішнього італошвейцарського

пограниччя, проте окремі походили з інших реґіонів, як, наприклад, Рох

Шафранець з Венеції або чи не найвидатніший серед них — Павло з Рима.

Нерідко до Львова італійські будівничі потрапляли через Краків, так само

часто Львів служив для них важливим пунктом у дальшому просуванні на

схід. Тут насамперед варто згадати Петра Італійця, який працював над

спорудженням костьолу в Бистриці у Трансільванії, Христофора Боццано,

який перебував на службі у князя Костянтина Острозького й працював над

спорудженням замку у Меджибожі , Петра Сперендіо, який побував у Молдові

й відомий насамперед зі служби у князя К. Острозького в Тернополі та

Острозі , Джакопо Мадлена, якому приписують авторство костьолу

бернардинів в Ізяславі (Заслав) на Хмельниччині, зайнятого будівництвом

Успенської церкви на Подолі у Києві Себастьяно Браччі та Октавіано

Манчіні, який працював над відбудовою київського Софійського собору.

Після 80-х рр. приплив італійських майстрів сповільнився, а їхня

діяльність остаточно пішла на спад з перших десятиліть XVII ст.

Більшість з них не змогли утриматися на місцевому ґрунті. Лише в окремих

випадках до нас дійшли відомості, що родини майстрів осіли в Україні. До

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ