UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваНуклеїнові кислоти (реферат)
АвторPetya
РозділБіологія, зоологія, ботаніка, аграрна наука
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось23939
Скачало1796
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Нуклеїнові кислоти

 

Нуклеїнові кислоти (лат. nucleus — ядро). Ці речовини вперше було

виявлено і виділено з ядер клітин. Є два види нуклеїнових кислот:

дезоксирибонуклеїнова (ДНК) і рибонуклеїнова (РНК). Основна кількість

ДНК зосереджена в хромосомах клітини і лише невелика її кількість

міститься в мітохондріях і пластидах. РНК міститься в ядерцях, а також у

цитоплазмі.

 

Молекула ДНК — це дуже довгий полінуклеотидний ланцюг, довжина його може

досягати десяти міліметрів. Так, вважають, що сумарна довжина молекул

ДНК 46 хромосом однієї клітини людини становить 170—180 см. Відповідно

дуже велика і молекулярна маса ДНК (сотні мільйонів умовних одиниць).

 

Кожна молекула ДНК складається з двох сполучених між собою ланцюгів

нуклеотидів. До складу кожного нуклеотиду входять азотиста основа,

дезоксирибоза і фосфорна кислота. Всього в ДНК є чотири види азотистих

основ: аденін (А), гуанін (Г), тимін (Т) і цитозин (Ц) (мал. 1).

 

Мал. 1. Схема будови молекули ДНК (/) та її спіральної структури (II):

 

1 — залишок фосфорної кислоти; 2 — дезоксирибоза, 3 — азотисті основи

 

Нуклеотиди різняться лише азотистими основами. Назва нуклеотидів також

пов'язана з назвою нуклеозидів (сполук азотистих основ з пентозою) цих

основ. Наприклад, нуклеотид, який містить аденін, утворюється

приєднанням залишку фосфорної кислоти до аденозинового нуклеозиду

(аденін + рибоза або дезоксирибоза), називається аденіловим. Відповідно

утворюються нуклеотиди гуанозинового, уридинового, цитидинового і

тимідинового нуклеозидів.

 

Два ланцюги, які складаються з десятків і сотень нуклеотидів,

скручуються між собою й утворюють подвійну спіраль. Діаметр цієї спіралі

становить 2 • 10~9 м (2 нм), а відстань між сусідніми нуклеотидами — 3,4

• 10~10 м (0,34 нм; 1 нм = 10~9 м). Розмір витка спіралі (крок спіралі)

становить 3,4 • 10~9 м (3,4 нм), у ньому розміщується 10 пар

нуклеотидів.

 

Азотисті основи одного ланцюга сполучені з основами другого ланцюга за

допомогою водневих зв'язків у такому порядку: аденін одного ланцюга

сполучений з тиміном другого ланцюга; гуанін сполучений так само з

цитозином. Сполучення інших типів у нормі ніколи не виникають. Це

пояснюється тим, що між такими парами нуклеотидів, як аденів С — тимін і

гуанін — цитозин, існує особливий тип зв'язку, який дістав назву

комплементарного (принцип комплементарності; лат. complementum —

доповнення). При цьому між А і Т утворюється два водневих зв'язки, а між

Г і Ц — три. Знаючи послідовність сполучення нуклеотидів одного ланцюга

молекули ДНК, можна встановити порядок розміщення нуклеотидів другого.

Наприклад, якщо в одному ланцюзі послідовність нуклеотидів буде

А—А—А—Ц—Т—Т—Г—Г—Г, то на відповідній ділянці другого ланцюга

послідовність обов'язково буде Т—Т—Т—Г—А—А—Ц—Ц—Ц.

 

Подвійна спіраль молекули ДНК здатна розкручуватися, при цьому водневі

зв'язки розриваються й окремі ланцюги ДНК відходять один від одного.

Іноді таке роз'єднання ланцюгів відбувається не по всій довжині

молекули, а лише на певній ділянці. Ланцюги ДНК можуть знову

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ