Реферат
на тему:
Інститут податкового права
План
Місце інституту податкового права в системі фінансового права
Зміст і особливості інституту податкового права
Література
1. Для галузі фінансового права характерний набір інститутів, що
забезпечує всі сторони й елементи юридичного режиму руху державних
коштів. Необхідно враховувати те, що інститути фінансового права
передбачають цілісне регулювання тільки в рамках галузі й мають
спеціалізований характер щодо визначеної групи правових норм.
Якщо виходити з визначення галузі права, то це насамперед відносно
замкнута частина системи права, яка включає сукупність норм, що
регулюють суспільні відносини у певній дуже своєрідній сфері діяльності
людей. Замкнутою частиною системи права виступає саме фінансове право.
Податкове ж право не можна розглядати як відокремлену частину системи
права: тільки як специфічну і не більше.
Норми податкового права зумовлені публічною, тобто загально визначальною
для країни діяльністю — діяльністю щодо справляння податкових платежів
для загальнодержавних потреб, для утримання державних органів і їх
матеріально-фінансового забезпечення. Це поширюється не тільки на
діяльність органів влади, а й на органи, що здійснюють свою діяльність
відповідно до Конституції України і встановленого розмежування
компетенції у цій сфері. У ході цієї діяльності формується система
бюджетів, що зосереджує кошти для потреб загального значення. Такий
самий публічний характер має і діяльність органів місцевого
самоврядування із справляння податкових платежів. Вона спрямована на
задоволення місцевих інтересів, які мають загальне значення для певної
території і забезпечують формування муніципальних коштів для цієї мети.
Отже, публічний характер мають і норми права, які регулюють відносини
щодо встановлення податків органами місцевого самоврядування та їх
справляння до місцевих бюджетів. Таким чином, всі ці відносини є
владно-майновими.
Податкове право являє собою складний інститут фінансового права, який
регулює основи доходної частини бюджету. Складний характер інституту
податкового права означає певну ієрархічну структуру, яка включає
самостійні базові інститути оподаткування (інститут оподаткування
фізичних осіб;інститут місцевих податків і зборів; інститут податкової
відповідальності та ін.).
Отже, податкове право:
виступає як інститут предметний, тобто присвячений чітко визначеному
предмету — різновиду відносин, що виникають з приводу встановлення,
сплати і стягнення податків і зборів, їх зміни і скасування;
регулює суспільні відносини щодо встановлення, справляння і стягнення
податкових платежів, їх зміни і скасування; розподіл і використання
бюджетних коштів перебуває за межами податкових відносин, як і питання
встановлення і стягнення неподаткових платежів та інших державних
зборів;
встановлює обов’язок юридичних і фізичних осіб сплачувати податки і
збори, а також регламентує процедуру обчислення і сплати податків і
зборів, порядок здійснення податкового контролю і застосування заходів
відповідальності за порушення податкового законодавства;
є складним інститутом, що включає сукупність своєрідних
фінансово-правових норм. Ця специфіка передбачає аналіз відносин, які
охоплюють рух коштів від платників до відповідних фондів (бюджетів) у
формі податкових платежів.
Якщо предмет фінансового права охоплює відносини, пов’язані з рухом
державних коштів, то податкове право виділяє відносини щодо руху тільки
коштів знизу вгору — від платників до бюджетів у формі податків і
зборів. Специфічний і метод правового регулювання, що має яскраво
виражений імперативний характер.
Взаємодіючи з усіма інститутами фінансового права (особливості механізму
оподаткування характерні і для регулювання банківської діяльності, і для
страхування, і для ринку цінних паперів), податкове право тісно
пов’язано з деякими зних1, насамперед з бюджетним правом (оскільки саме
податки становлять основу надходжень до доходної частини бюджету, і
важко уявити механізм державних доходів без податкових платежів); і з
інститутом фінансового контролю (який включає сукупність норм, що
регулюють діяльність податкових органів). Крім того, ряд органів
фінансового контролю здійснює свої повноваження через податкові
адміністрації та інші податкові органи.
2. Податкове право включає досить широку сукупність
фінансово-правових норм, об’єднаних у певну систему. Остання розбита на
групи, які мають специфічні особливості, логічну структуру. Отже,
система податкового права являє собою об’єктивну сукупність
фінансово-правових норм, які зумовлюють внутрішню структуру податкового
права, зміст і особливість розміщення його інститутів. Специфіка
відносин, урегульованих податковим правом, дозволяє виділити його в
самостійний фінансово-правовий інститут, у чому Н. І. Хімічева вбачає
перспективи його подальшого розвитку2.
Юридичні норми утворюють галузь права не безпосередньо, а через
інститути. Формування галузі може охоплювати кілька ступенів (інститут —
складний інститут — підгалузь — галузь).Податкове право займає чітко
виражене проміжне положення. З одного боку, воно обіймає інститути більш
вузької групи відносин (інститут місцевих податків і зборів,
оподаткування юридичних осіб тощо), з іншого — складний інститут
податкового права є одним з елементів, які утворюють цілісну галузь
фінансового права.
Отже, складний інститут податкового права являє собою відокремлений
комплекс юридичних норм, які забезпечують цілісне регулювання різновиду
відносин, пов’язаних з надходженням до бюджетів податків і зборів.
Податкове право являє собою відносно самостійний сектор фінансового
права і займає автономне положення щодо інших інститутів цієї галузі.
Певна відмежованість його полягає в регулюванні дуже специфічного виду
суспільних відносин. Замкнутість, відмежованість податкового права менш
виражена, порівняно з іншими галузями, оскільки у взаємодії з іншими
інститутами здійснюється загальне регулювання відносин, що складають
предмет фінансового права. Тому тільки разом з іншими інститутами
податкове право забезпечує загальне галузеве регулювання.
Взаємодія з іншими інститутами фінансового права передбачає певні
відносини субординації. Самостійні підрозділи всередині податкового
права свідчать про складний характер цього інституту. Внутрішня
організація інституту податкового права, характер охоплюваного ним
нормативного матеріалу передбачає наявність певної структури цього
інституту. Природно, що структура інституту податкового права
визначається багатьма деталями, однак вона підпорядкована низці
загальних принципів.
Наявність комплексу рівних приписів. До інституту податкового права
входить комплекс одно-порядкових нормативних положень, які регулюють
відносно однорідні відносини. Це система норм, які визначають
оподаткування юридичних осіб та відносини щодо регулювання оподаткування
фізичних осіб тощо. При цьому необхідно розрізняти комплекс норм і
асоціацію норм, що очолюється однією генеральною нормою з наступною її
конкретизацією1.
Різнобічний вплив податкових норм на врегульовані відносини, що
забезпечують єдиний підхід, який і ув’язує їх у складний інститут.
Об’єднання всіх норм інституту податкового права за допомогою стійких
закономірних зв’язків, відображених у загальних приписах. Такими
зв’язками виступають принципи податкового права, принципи оподаткування,
що мають законодавче закріплення. Вони пронизують і юридичну конструкцію
кожного окремого інституту податкового права. Диференційованість
нормативного матеріалу, його взаємозв’язок визначаються зв’язком
елементів. Це припускає певну логіку розгляду деяких груп відносин.
Наприклад, аналіз окремого податкового механізму здійснюється у такій
послідовності: платник — об’єкт оподаткування — ставка податку — пільги
при оподатковуванні і т. д.
Зміст інституту податкового права пронизаний загальними юридичними
основами. Тому в складному інституті податкового права окремі інститути
підпорядковуються нормам-принципам, визначеним прямо в тексті
законодавчого акту (визначення податку, принципів оподаткування в Законі
України«Про систему оподаткування»). Окремі інститути податкового права
також підпорядковують нормам-принципам (визначення прибутку, доданої
вартості тощо).
Література
Конституція України. – К.: Преса України, 1997.
ПанасюкВ. М., Ковальчук Є. К., Бобрівець С. В. Податковий облік: Навч.
посіб. — Тернопіль: Карт-бланш, 2002. — 260
Облік у селянському (фермерському) господарстві: Посібник / За ред. М.
Я. Дем’яненка. — К.: ІАЕ, 2001. — 403 с
Сук Л. К. Бухгалтерський облік: Навч. посіб. — К.: Інститут
після-дипломної освіти Київського університету ім. Тараса Шевченка. —
2001. — 339 с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
