.

Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
317 2544
Скачать документ

РЕФЕРАТ

на тему:

Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і
механізмів

ПЛАН

Місце податку з власників транспортних засобів у системі податків і
зборів України

Платники податку

Об’єкт оподаткування

Пільги щодо податку

Обчислення і сплата податку

Література

1. Місце податку з власників транспортних засобів у системі податків і
зборів України

Протягом багатьох десятиліть громадяни—власники транспортних засобів
сплачували місцевий збір. З прийняттям у 1981 р. Положення про місцеві
податки збір було замінено місцевим податком, і до оподаткування було
притягнуто як населення міст, так і сільське населення. Починаючи з 1988
р. податок поширився і на транспортні засоби підприємств. В Україні
податок з власників транспортних засобів справлявся на основі Закону
України від 11 грудня 1991 р. «Про податок з власників транспортних
засобів та інших самохідних машин і механізмів» (зі змінами та
доповненнями). 18 лютого 1997 р. було прийнято Закон України «Про
внесення змін до Закону України «Про податок з власників транспортних
засобів та інших самохідних машин і механізмів».

2. Платники податку

Платниками зазначеного податку е юридичні та фізичні особи (як
українські, так і іноземні, або особи без громадянства), які мають
власні транспортні засоби, зареєстровані в Україні. До платників податку
належать також власники моторних човнів, мотосаней тощо, що сплачують
податок до місцевих бюджетів за місцем перебування власників
транспортних засобів. До числа платників не належать філії та інші
відокремлені підрозділи юридичних осіб. Тому обчислювати та вносити до
бюджету податок з власників транспортних засобів повинні саме юридичні
особи.

Податком з власників транспортних засобів оподатковуються транспортні
засоби, що у встановленому порядку підлягають реєстрації з одержанням
реєстраційних знаків (державних) для участі в дорожньому русі.
Реєстрація, перереєстрація або технічний огляд транспортних засобів без
пред’явлення квитанції і платіжного доручення про сплату податку не
проводиться. Хотілося б зробити одне зауваження. Річ у тім, що навряд чи
правомірно акцентувати увагу на тому, що платником є власник
транспортного засобу. У певній ситуації ним користується особа за
генеральним дорученням, і реально податок оплачує вона, а не власник.
Саме цю особливість враховано Законом України від 16 червня 1999 р. «Про
внесення змін у деякі закони України щодо фінансування дорожнього
господарства», де зазначено, що податок сплачує або власник, або від
його імені особа, якій передано право користування.

Графіки проходження технічного огляду узгоджують з органами місцевого
самоврядування, в обов’язковому порядку подають органам Державної
податкової адміністрації, ці графіки, зазвичай, передбачають проведення
техогляду до 1 серпня. При перенесенні дати проведення техогляду
підприємство зобов’язане вчасно сповістити про це органи Державної
податкової адміністрації. Необхідно звернути увагу на те, що
Рекомендаціями про порядок обліку платників нарахування податку з
власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів
(затвердженими Державною податковою адміністрацією України за
погодженням з Державтоінспекцією, Держтехоглядом і Держфлотоглядом
України) встановлено обов’язкове щорічне проходження технічного огляду
тим транспортом (як юридичних, так і фізичних осіб), що використовується
в комерційних цілях. Якщо для таких транспортних засобів передбачено
проведення техогляду два або більше разів на рік, податок сплачується
перед проходженням першого з таких техоглядів.

3. Об’єкт оподаткування

Враховуючи те, що податок на транспортні засоби справляється з власників
транспортних засобів, що зареєстрували їх, однією з вимог постанови
Кабінету Міністрів України № 1388

від 7 вересня 1998 р. «Про затвердження Правил державної реєстрації й
обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих
на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів,
напівпричепів і мотоколясок» є обов’язковість реєстрації транспортних
засобів протягом 10 діб після їх придбання, одержання або появи
обставин, що вимагають внесення змін до реєстраційних документів.
Відповідно до Закону України від 30 червня 1993 р. «Про дорожній рух»
(ст. 34) державній реєстрації й обліку підлягають призначені для
експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування
автомобілі, автобуси, самохідні машини, сконструйовані на шасі
автомобілі, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, причепи, напівпричепи
і мотоколяски.

Транспортні засоби реєструють на підприємства та громадян. Якщо
транспортний засіб належить кільком громадянам, то реєстрація
здійснюється на одного з них (громадянина, на якого оформлені документи,
що підтверджують правомірність придбання засобу). Реєстрація
транспортних засобів здійснюється на підставі заяви власника,
документів, що підтверджують його особу, а також документів, що
підтверджують правомірність придбання або одержання транспортного
засобу, відповідність конструкції транспортного засобу встановленим
вимогам безпеки, а також вимогам, які є основою для внесення змін у
реєстраційні документи. Реєстрація транспортних засобів здійснюється за
умови сплати передбачених податків, зборів та інших видів платежів (при
перетинанні через митний кордон України транспортного засобу імпортер
має надати документ, що підтверджує сплату мита, акцизного збору і ПДВ).
Правомірність придбання транспортних засобів, номерних агрегатів
підтверджується документами, виданими торговими організаціями, митними
органами і судами, нотаріусами, органами соціального захисту населення,
підприємствами — виробниками транспортних засобів, військовими
частинами, відділами матеріальних фондів оперативних командувань
підприємств, підрозділів Державтоінспекції тощо.

Особливістю чинної редакції Закону є високий ступінь деталізації
об’єктів оподаткування: вперше в податковому законодавстві (не
враховуючи акцизного збору і митних зборів) об’єкти оподаткування
закріплені чотиризначним кодом відповідно до Гармонізованої системи
опису і кодування товарів, що значною мірою спрощує роботу зі сплати
цього податку, оскільки розділом другим Рекомендацій про порядок обліку
платників, нарахування податку з власників транспортних засобів та інших
самохідних машин і механізмів дана докладна характеристика кожного виду
транспортного засобу.

Оподатковуванню підлягають усі включені до об’єкта оподаткування і
зареєстровані в Україні відповідно до чинного порядку транспортні засоби
(включаючи відомчу реєстрацію транспорту військових частин,
технологічного транспорту — органами Держнаглядорохоронпраці, спортивних
автомобілів — органами Держкомспорта тощо), а не тільки ті, які
підлягають реєстрації в органах Державтоінспекції України.

4. Ставка оподаткування

Ставки податку встановлені в гривні за 100 см3 обсягу циліндрів двигуна,
з розрахунку на 1 кВт (для транспортних засобів з електродвигунами) або
розрахунку на 100 см довжини (для катерів і яхт).

Прив’язка ставок податку до обсягу циліндрів двигуна транспортного
засобу в сучасних умовах, на наш погляд, не відображає особливостей
оподаткування транспортних засобів. Річ у тім, що той самий обсяг
циліндрів двигуна може мати різну потужність. І при цьому потужність
двигуна (до якої, по суті, повинне прив’язуватися оподаткування
транспортного засобу) не відображається його обсягом; варто також
враховувати і деякі способи, що збільшують потужність двигуна
(турбонадуви тощо). Саме тому необхідно при встановленні ставок
оподаткування за основу брати кількість кінських сил, що відображає
потужність двигуна транспортного засобу.

Ставка податку розраховується на 1 день кварталу, в якому здійснюється
сплата податку. За більшістю транспортних засобів (особливо за легковими
автомобілями) ставку податку порівняно з попередньою редакцією Закону
істотно збільшено.

Законодавством встановлено обов’язок сплати податку з власників
автомобілів легкових, вантажних (вантажопідйомністю більше 7 т),
автобусів. Усі транспортні засоби, що належать до цих категорій,
підлягають оподатковуванню за одними ставками, для інших самохідних
машин та механізмів передбачено використання інших розмірів ставок
податку. При цьому слід мати на увазі, що пасажирські автомобілі
місткістю до 8 чоловік, включаючи водія, належать до легкових
автомобілів, понад 8 чоловік — до автобусів.

На відміну від основної маси податкових платежів, що використовують
відносні ставки, цей податок передбачав систему абсолютних ставок (від
50 копійок до 2 карбованців 04 копійок), що при значних темпах інфляції
було абсурдно. Зміни ст. З саме і торкнулися цієї сторони проблеми,
внаслідок чого були закладені ставки в частинах від мінімальної
заробітної плати без індексації (від 0,005 до 0,03 мінімальної
зарплати), а потім в ЕКЮ. І в підсумку знову відбулося повернення до
ставок, виражених у національній валюті України: від 0,5 грн. до 30 грн.
(Закон України від 16 червня 1999 року). Розмір ставки податку
встановлюється залежно від об’єкта оподаткування (автомобілі легкові,
вантажні, мотоцикли, моторолери, мотоблоки тощо), визначеного відповідно
до коду по Гармонізованій системі опису і кодування товарів, і ставки
податку на рік: з 100 см3 об’єму циліндрів двигуна, з 1 кВт потужності
двигуна або 100 см довжини. Ставка податку закріплена в гривні і варіює
в межах від 0,5 грн. з 1 кВт по автомобілях з електродвигуном до 30 грн.
по легкових автомобілях з об’ємом циліндрів від 3501 куб. см і більше.

Закон не передбачає прогресивне оподаткування, оскільки об’єкт
оподаткування незмінний, і припускає застосування твердих ставок
податку.

5. Пільги щодо податку

Порівняно традиційну систему пільг можна поділити на дві групи. Перша —
платники, яких повністю звільнено від сплати податку. Це підприємства
автомобільного транспорту загального користування, державні бюджетні
установи й організації, інваліди, що мають мотоколяски або автомобілі з
ручним керуванням тощо. Друга група — платники, для яких ставка податку
скорочується на 50 відсотків (пожежні машини, машини швидкої допомоги
тощо). Закон надає право місцевим органам державної влади звільняти
повністю або частково від сплати податку окремих платників за наявності
вагомих причин. Законом України «Про податок з власників транспортних
засобів та інших самохідних машин і механізмів» передбачено такі пільги
щодо цього податку.

Повністю звільнені від сплати податку:

а) підприємства автомобільного транспорту загального користування — щодо
транспортних засобів, зайнятих на перевезенні пасажирів, на які в
установленому законом порядку визначено тарифи оплати проїзду. Така
пільга була й раніше, але при її застосуванні слід пам’ятати, що
передача таких транспортних засобів в оренду (навіть якщо їх
використовуватиме орендар для перевезення пасажирів і за тими самими
тарифами) розглядається як нецільове використання транспорту, а, отже,
орендодавець втрачає право на пільгу, що підтверджується листом
Державної податкової адміністрації України № 17-114-4/10-447 від 28
жовтня 1996 p.;

б) навчальні заклади, які повністю фінансуються з бюджетів щодо
навчальних транспортних засобів за умови використання їх за
призначенням.

Ліміти кількості одиниць транспортних засобів установлює вищестояща
організація, про що видається лімітна довідка про витрати бюджету на
наступний рік.

Якщо установи й організації, що фінансуються з державного бюджету,
використовують транспортні засоби не за цільовим призначенням, права
користування такою пільгою бюджетна організація не має. Що стосується
використання в розмірі ліміту кількості транспортних засобів, то, якщо
кількість транспортних засобів перевищує встановлений ліміт, податок
бюджетними установами й організаціями за такі одиниці транспортних
засобів сплачується на загальних підставах;

в) особи, зазначені в пунктах 1 і 2 ст. 14 Закону України «Про статус і
соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи», статтях 4—11 Закону України «Про статус ветеранів війни,
гарантії їх соціального захисту», статтях 6 і 8 Закону України «Про
основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян
похилого віку в Україні», можуть користатися пільгою на один легковий
автомобіль з об’ємом циліндрів двигуна до 2500 см3, а інваліди І і II
груп незалежно від об’єму циліндрів, або на один мотоцикл з об’ємом
циліндрів двигуна до 650 см3 або на один моторний човен або катер (крім
спортивного) з довжиною корпуса до 7,5 м.

Отже, якщо громадянин відповідно до положень законодавства, що втратили
чинність, звільнявся від сплати цього податку на всі особисті
транспортні засоби при проведенні технічного огляду, то при проведенні
технічного огляду транспортних засобів після 1 вересня 1996 р. він
відповідно до вимог зазначеної постанови може бути звільнений від сплати
податку лише на транспортні засоби, зазначені в постанові, а на інші
особисті транспортні засоби податок необхідно сплачувати на загальних
підставах. Це роз’яснення дається в листі Державної податкової
адміністрації України № 17-0317-110/10-1375 від 24 лютого 1997 p.;

г) особи, зазначені в пунктах 3 і 4 ст. 14 Закону України «Про статус і
соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи» — щодо одного легкового автомобіля з об’ємом циліндрів
двигуна до 2500 см3 або одного мотоцикла з об’ємом циліндрів до 650 см3
або одного човна моторного або катера (крім спортивного) з довжиною
корпуса до 7,5 м до їх відселення та протягом трьох років після
переселення з зони гарантованого добровільного відселення та зони
посиленого радіоекологічного контролю.

Звільняються від сплати податку на 50 відсотків:

а) сільськогосподарські підприємства-товаровиробники за трактори
колісні, автобуси та спеціальні автомобілі для перевезення людей з
кількістю місць не менше десяти (спеціалізація підприємства визначається
статутом або загальним класифікатором галузей господарства Міністерства
статистики України);

б) громадяни, у власності яких є легкові автомобілі (код 87.03),
вироблені в країнах СНД і поставлені на облік в Україні до 1990 року
включно.

Пільга в поточному році надається, якщо право на неї виникло до настання
терміну сплати податку, тобто перед реєстрацією або перереєстрацією і
технічним оглядом транспортних засобів. З появою права на пільгу після
терміну сплати податку пільга в даному році не надається.

Не визнаються об’єктами оподаткування: трактори на гусеничному ходу;
мотоцикли, мопеди і велосипеди з обсягом циліндра двигуна до 50 см3;
автомобілі спеціального призначення: швидкої допомоги і пожежні; машини
і механізми для сільськогосподарських робіт; транспортні засоби
вантажні, самохідні, які використовуються на заводах, у портах і
аеропортах для перевезення вантажів на короткі відстані; окремі види
яхт, вітрильних судів і човнів, спортивний водний транспорт. Транспортні
засоби, які не є об’єктами оподаткування, перераховано в розділі 3
рекомендацій до Гармонізованої системи опису і кодування товарів
«Товарна номенклатура зовнішньоекономічної діяльності».

Податок з власників транспортних засобів не справляється за транспортні
засоби, якщо вони не перебувають на обліку Державтоінспекції або інших
органах, які проводять їх реєстрацію, перереєстрацію або техогляд. Якщо
право користування транспортним засобом передано за дорученням іншій
особі, податок з власників транспортних засобів сплачується його
власником від його імені або особою, якій воно передано, якщо це
передбачено в дорученні на право користування транспортним засобом за
місцем проживання власника.

Відповідно до Закону України «Про систему оподаткування» Верховна Рада
Автономної Республіки Крим, сільські, селищні, міські ради можуть
встановлювати додаткові пільги з оподаткування в межах сум, що надходять
до їх бюджетів. Для вирішення питань про надання додаткової пільги щодо
податку з власників транспортних засобів платник повинен звернутися до
відповідної ради. Подача заяви про звільнення від сплати податку не
припиняє його сплати або справляння. Якщо подання підприємства про
надання додаткової пільги буде задоволено відповідною радою, в особовому
рахунку платника на підставі такого рішення робиться відповідний запис.

6. Обчислення і сплата податку

Терміни сплати податку практично прив’язуються до часу здійснення
технічного огляду транспортного засобу. Сплачується податок щорічно, але
не пізніше першого півріччя перед реєстрацією, перереєстрацією або
щорічним технічним оглядом. Обчислення податку здійснюється, виходячи із
сумарної потужності транспортного засобу, з урахуванням його різновиду і
ставки, встановленої в статтях 2 і 3 Закону «Про податок з власників
транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів».

Конкретні терміни сплати податку Законом не передбачено, однак
зафіксовано, що він виплачується перед реєстрацією або перереєстрацією
технічним оглядом транспортних засобів. При цьому органам
Державтоінспекції та іншим органам, уповноваженим проводити реєстрацію
або технічний огляд, пред’являються квитанції (платіжні доручення) про
сплату податку або документи, що є підставою для надання пільги (для
громадян цими документами є посвідчення, посвідчення про право на
пільги, а також довідки, видані органами Міністерства оборони,
Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки України).

Нова редакція Закону передбачає різні терміни сплати податку. Якщо для
фізичних осіб він збігається з моментом здійснення технічного огляду
перед реєстрацією, перереєстрацією, технічним оглядом транспортного
засобу, то юридичні особи сплачують його щоквартально рівними частками
до 15 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Суми, що надходять за рахунок цього податку, розподіляються у
співвідношенні: 85% — використовуються на фінансування ресурсів,
пов’язаних з будівництвом, реконструкцією, ремонтом і утриманням
автомобільних доріг загального користування, а також сільських доріг;
15% — надходять до бюджетів місцевого самоврядування на ремонт і
утримання вулиць у населених пунктах, що є в комунальній власності,
автомобільних доріг і доріг загального користування державного значення.
Податок з власників транспортних засобів є джерелом фінансування
будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг
загального користування і проведення природоохоронних заходів на
водоймищах. Підприємства сплачують податок щокварталу рівними частинами,
виходячи з розрахунку суми податку за рік, а громадяни можуть його
сплачувати щорічно або один раз у два роки, але не пізніше першого
півріччя року, у якому здійснюється технічний огляд. Сума податку
розраховується на підставі діючих ставок. За украдений транспортний
засіб податок не сплачується за умови, що факт крадіжки підтверджено
документами органів, які порушили кримінальну справу.

Контроль за правильністю справляння податку відповідно до Закону України
«Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин
і механізмів» покладено на державні податкові органи й органи, що
здійснюють реєстрацію, перереєстрацію і техогляд транспортних засобів.
Державні податкові інспекції зобов’язані систематично контролювати в
органах, що здійснюють реєстрацію, перереєстрацію і техогляд
транспортних засобів, у тому числі водних, правильність справляння
податку, повноту і своєчасність сплати податку й у разі несплати податку
вживати заходів з його стягнення.

Література

Конституція України. – К.: Преса України, 1997.

ПанасюкВ. М., Ковальчук Є. К., Бобрівець С. В. Податковий облік: Навч.
посіб. — Тернопіль: Карт-бланш, 2002. — 260

Облік у селянському (фермерському) господарстві: Посібник / За ред. М.
Я. Дем’яненка. — К.: ІАЕ, 2001. — 403 с

Сук Л. К. Бухгалтерський облік: Навч. посіб. — К.: Інститут
після-дипломної освіти Київського університету ім. Тараса Шевченка. —
2001. — 339 с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020