Реферат на тему:
Страхування матеріальних активів при їх переміщенні
ПЛАН
1. Страхування вантажів.
2. Страхування водних транспортних засобів.
3. Специфіка страхування повітряних об’єктів.
1. Страхування вантажів
Транспортне страхування полягає в страховому захисті вантажів у дорозі
та самих транспортних засобів. Особливістю страхування вантажів є те, що
його суб’єктами можуть бути юридичні та фізичні особи, які є
вантажовідправниками або вантажоодержувачами. В залежності від того, хто
з них заключає договір страхування вантажів, визначаються умови їх
переміщення, юридичні права й обов’язки сторін. Передбачається
можливість страхування вантажів на умовах: відповідальність страховика
“за всі ризики” і “без відповідальності за пошкодження”.
Договір страхування “за всі ризики” означає відшкодування збитків від
пошкодження чи повної загибелі всього або частини майна, що зумовлені
будь-якими причинами (за виключенням обумовлених окремо), а також
понесені витрати по рятуванню та збереженню застрахованих товарів, по
попередженню дальшого їх пошкодження.
Як бачимо, таке страхування вантажів е всеохоплюючим, хоча й з нього є
винятки. Зокрема, не відшкодовуються збитки, причиною яких були:
військові конфлікти або їх наслідки; страйки; конфіскація або арешт
вантажу; наслідки ядерного вибуху чи застосування атомної енергії або
радіоактивних матеріалів; невиконання однією з сторін правил переміщення
та зберігання вантажів; порушення необхідних вимог щодо упаковки
вантажів; перевезення їх з пошкодженнями; пожежі при перевезенні чи
вибуху вибухонебезпечних матеріалів, що завантажені без дозволу
страховика; невідповідність вантажу по масі, комплектації, іншим умовам,
що зафіксовані в договорі, при непошкодженій упаковці; пошкодження
товарів гризунами, комахами, черв’яками; несприятлива дія температури,
вологості, повітря в трюмі; злипання, усихання або інші природні
властивості ватажу.
Згідно умов договору страхування “без відповідальності за пошкодження”
відшкодовуються збитки, зумовлені повним знищенням всього чи частини
вантажу від пожежі, вибуху, удару блискавки, урагану, інших стихійних
лих, аварії чи зіткнення транспортних засобів, посадження судна на
мілину. Сюди ж відноситься пошкодження його кригою, підмочення вантажу
забортною водою, аварія при вантажно-розвантажувальних роботам, укладці
вантажу, прийому судном палива. Страховому відшкодуванню підлягають
також збитки внаслідок зникнення транспортних засобів, обґрунтовані
витраті по гасінню пожежі, збереженню вантажу та попередженню його
дальшого пошкодження.
Крім випадків, зазначених при розгляді умов страхування “з
відповідальністю за всі ризики”, згідно договору “без відповідальності
за пошкодження”, не відшкодовуються збитки, зумовлені відпотіванням
судна та підмоканням вантажу від атмосферних опадів, випаданням за борт
і змиванням хвилею, крадіжкою чи недоставкою продукції.
У заяві про заключення договору страхування повинні приводитись
обов’язкові дані, що вимагають: точну назву, вагу вантажу або число
місць, характер їх упаковки; дати і номера коносаментів (інших
супроводжувальних документів); вид транспорту (якщо перевезення
здійснюється судном, то вказується його назва, тоннаж і рік побудови);
спосіб транспортування (в контейнерах на палубі, в трюмах, насипом,
тощо); порти (чи станції) відправлення, призначення й перевантаження
застрахованих товарів з одного виду транспорту на інший; дату
завантаження й відправки вантажу; його вартість (страхова оцінка); умови
страхування.
Страховик може підписувати договір після огляду вантажу і складання його
опису, де вказується: найменування товару, його кількість, марка, ціна,
рік випуску (якщо це машина, верстат, тощо), номер технічного паспорту й
загальна вартість партії.
Якщо стануться значні зміни в ступені ризику перевезення вантажу, і вони
стануть відомі страхувальнику, то він зобов’язаний сповістити про це
страхову організацію. Йдеться про значну затримку відправлення вантажу,
відхилення віт обумовленого в договорі маршруту, зміну транспортних
засобів, пунктів вивантаження чи перевантаження.
Одержавши повідомлення про ці нові обставини переміщення вантажів,
страховик може переглянути умови страхування, зокрема, вимагати
підвищення страхових внесків. У разі відмови страхувальника в цьому дія
договору страхування вантажу припиняється з моменту виникнення змін в
ризику, а частина платежу за час, що залишився до закінчення його
строку, повертається.
В залежності від виду транспортування й обсягу страхової
відповідальності, застосовуються різні ставки. Приймається до уваги
також розміщення вантажу при перевезенні його на судні. Страховик може
диференціювати ставки, враховуючи технічний стан транспортних засобів,
відстань і напрям переміщення вантажу, інші чинники.
Якщо захлюпається договір страхування з додатковою відповідальністю, то
передбачаються індивідуальні тарифні ставки, рівень яких встановлюється
в залежності від конкретних властивостей вантажу та змісту додаткової
відповідальності.
При настанні страхової події виникають відповідні обов’язки сторін, що
підписали договір страхування. Так, страхувальник (якщо це можливо)
повинен активно сприяти ліквідації наслідків страхового випадку та
рятуванню пошкодженого вантажу, і на протязі доби після того, як йому
стало відомо про страхову подію, сповістити про це страхову організацію.
В свою чергу вона не пізніше, ніж через три дні повинна зайнятись
складанням страхового акту і обчисленням величини збитку. Для цього
застосовується принцип пропорційної відповідальності, що означає
врахування грошової оцінки втраченого вантажу або ступеня його
пошкодження.
2. Страхування водних транспортних засобів
В умовах швидкого розвитку світогосподарських зв’язків зростає обсяг
перевезень вантажів та пасажирів морським та річковим транспортом. Тому
страхування суден набирає все більшого значення, що зумовлене як
підвищеними ризиками використання цих транспортних засобів, так і їх
величезною вартістю.
В міжнародній практиці використовуються правила страхування суден, що
знайшли відображення в Кодексі торгового мореплавства. Згідно них,
встановлюється страхування за декількома типами відповідальності: “З
відповідальністю за загибель та пошкодження”, тобто повна
відповідальність; “без відповідальності за незначну аварію”; “без
відповідальності за пошкодження, крім випадків загибелі”; “з
відповідальністю за повну загибель, включаючи витрати по рятуванню”.
Вищеприведені типи відповідальності визначають обсяг суми відшкодування
та величину тарифних ставок.
Договір страхування водних транспортних засобів може заключатись на
певний строк або на конкретний рейс, в межах яких розповсюджується
відповідальність страхової компанії на збитки. Договір не втрачає сили,
якщо судно відхилилось з обумовленого району чи напряму з метою надання
допомоги в рятуванні людей та матеріальних активів, або для забезпечення
безпеки рейсу (небортові попередження, тощо). Якщо затримки в дорозі чи
взагалі зміни ризику відбулись з інших причин (терміновий ремонт машини
або устаткування, хвороба членів екіпажу чи пасажирів, тощо), для
збереження дії договору необхідно про них повідомити страхову компанію.
За основу страхової оцінки судна береться сума, що запропонована
страхувальником, але вона не може перевищувати його фактичну вартість. У
випадку, коли в договорі заявляється сума, нижча вартості судна, всі
збитки і витрати, пов’язані з страховою подією та ліквідацією її
наслідків, відшкодовуються у пропорції, що виявилась при співставленні
страхової суми з фактичною вартістю судна на дату початку дії договору
страхування.
Для страхування водних транспортних засобів в цілому застосовуються ті ж
принципи, що властиві страхуванню інших матеріальних активів, хоч є й
певні особливості, пов’язані з встановленням причин настання страхової
події. Для цього на судні постійно ведеться корабельний журнал, в якому
відповідальні особи повинні щоденно фіксувати всі обставини та факти, що
стосуються умов плавання, стану судна, вантажу, тощо. Якщо відбулась
аварія чи інша надзвичайна подія, що вплинула на виконання умов договору
страхування, капітан після прибуття в порт повинен про це повідомити
спеціальні служби. Якщо можливі майнові претензії до судновласника, то
відповідною посадовою особою порту заявляється морський протест, де
дається оцінка морської події, дій екіпажу по попередженню її та
ліквідації негативних наслідків.
При водних переміщеннях вантажів та транспортних засобів ставки
страхових платежів (їх ще начиняють преміями) диференційовані. Величина
їх визначається з врахуванням:
—призначення судна (танкери, суховантажні, контейнеровози, тощо);
— матеріалу корпуса;
— класу (вітрильники, парові, теплові, з ядерним реактором, тощо);
— строку експлуатації;
— району плавання (ріка, ріка—море, морські, океанські).
Страхування матеріальних активів при їх переміщенні безпосередньо
пов’язане з страхуванням фрахту, тобто плати за транспортування вантажу.
Страхувальником фрахту може бути й вантажовласник, й судновласник, або
обидва в певній пропорції. В залежності від умов оплати фрахту виникають
різні права і обов’язки сторін. У випадку домовленості в договорі, що
фрахт оплачується за будь-яких обставин, навіть при загибелі вантажу, в
страхуванні фрахту зацікавлений його власник, бо він одержує
відшкодування перевізної плати навіть при втраті вантажу. Коли ж фрахт
виплачується після перевезення товарів, страхування фрахту відповідає
інтересам обох сторін. Адже судновласник (перевізник) не одержить плати
за фрахт, якщо вантаж не буде доставлений (в результаті аварії судна), а
власник його буде змушений оплатити суму фрахту за доставку вантажу
навіть тоді, якщо він зазнав пошкодження. Інтерес судновласника
(перевізника) у страхуванні фрахту проявляється тоді, коли його
транспорт направляється для завантаження в інший порт і під час цього
переходу буде пошкоджений, що зробить неможливим перевезення вантажу у
встановлені строки.
Перевезення вантажів морем чи річковими шляхами може призвести до
заподіяння судном шкоди портовим спорудам, берегу, водному басейну,
внаслідок розливу нафтопродуктів чи інших екологічно шкідливих речовин.
Тому існує страхування судновласника від настання таких можливих подій.
3. СПЕЦИФІКА СТРАХУВАННЯ ПОВІТРЯНИХ ОБ’ЄКТІВ
Авіаційне страхування включає в себе як операції по відшкодуванню втрат,
пов’язаних з використанням літальних апаратів, так і страхування
відповідальності перед пасажирами за їх життя, здоров’я та багаж. В
авіаційне страхування входить також страхування відповідальності перед
третіми особами за нанесення можливої шкоди під час експлуатації
повітряних об’єктів, страхування відповідальності власників аеропортів,
страхування втрат доходів внаслідок неможливості експлуатувати літак чи
вертоліт, причиною чого є метеорологічні умови, зруйнування
злітно-посадочної смуги, тощо.
Для страхування повітряних об’єктів застосовуються в цілому ті ж
принципи, що й для страхування звичайних основних активів. Разом з тим
сам характер їх експлуатації зумовлює деякі специфічні особливості.
Йдеться про страхування літаків і вертольотів на випадок загибелі чи
пошкодження внаслідок будь-якої причини під час польоту, руху по
злітно-посадочній смузі, перебування на землі чи на воді. В суму
відшкодування включаються також всі обґрунтовані витрати страхувальника
по протидії настанню страхової події, рятуванню, охороні та
транспортуванню пошкоджених повітряних об’єктів.
Зі страхової відповідальності при авіаційному страхуванні виключаються
випадки, що характерні для всіх видів транспортного страхування. Разом з
тим є й специфічні для даного виду. До них відносяться: використання
повітряних об’єктів для виконання робіт, які не передбачені договором
страхування або за межами встановленої території (якщо це не зумовлене
надзвичайними обставинами); використання спеціальних площадок на
льотному полі, що не передбачені для застрахованих об’єктів (крім
екстраординарних подій);
управління повітряним апаратом особою, яка не має на це юридичних прав;
перевантаження літака чи вертольота пасажирами або вантажем.
По авіаційному страхуванню договори заключаються на будь-який строк, або
на виконання демонстраційних перельотів, чартерних рейсів, тощо. У
відповідності з моделлю повітряного засобу, її технічних характеристик,
протяжності польоту, природно-метеорологічних умов встановлюються
здебільшого індивідуальні ставки платежів (премії).
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
