РЕФЕРАТ
На тему:
Оцінка інвестиційної привабливості підприємства
Одним з найважливіших напрямів аналізу під час оцінювання
кредитоспроможності підприємства, що подає заявку на кредит для
реалізації інвестиційного проекту, є вивчення інвестиційної
привабливості підприємства-позичальника. На рис. 3.6 показано
найважливіші фактори, що впливають на інвестиційну привабливість
підприємства. Інвесторам і кредиторам необхідно оцінювати їх для
прийняття рішення стосовно виділення коштів на реалізацію інвестиційного
проекту.
Перераховані фактори відносно підприємства можна умовно розділити на дві
групи — зовнішні (мають визначальний вплив на роботу підприємства
ззовні) і внутрішні (існують усередині підприємства). Відповідно ці дві
групи факторів формують певні системи зовнішніх і внутрішніх ризиків, що
з’являються за інвестиційного кредитування підприємницької діяльності.
Хоч на даному рисунку всі фактори мають номер, це не означає, що
який-небудь з них є більш або менш пріоритетним настільки, що під час
оцінювання інвестиційної привабливості підприємства на нього можна не
зважати. Під час вирішення даного завдання обов’язково потрібно
застосовувати комплексний підхід, що передбачає аналіз усіх факторів з
урахуванням їхніх взаємозв’язків і взаємовпливу.
Рис. 3.6. Головні фактори, що впливають на інвестиційну
привабливість підприємства
У сучасній літературі з управління інвестиціями, банківської справи й
фінансового менеджменту хоч і не подано цілісного уявлення про систему
факторів, що визначають інвестиційну привабливість підприємства, але
разом з тим для кожного з зазначених вище факторів банківські фахівці
можуть знайти немало важливих аспектів і показників, які обов’язково
варто або корисно враховувати для зниження відповідних ризиків. Тому
розкриємо лише деякі аспекти, що мають або особливе значення для
вирішення саме даного завдання, або недостатньо чітко описані в науковій
літературі.
працюють у певній галузі, як правило, асоціюються з усіма підприємствами
країни, що входять у дану галузь. Це відбувається навіть у тому разі,
якщо підприємство — новачок у даному сегменті ринку. Наприклад, коли ми
дізнаємося, що на який-небудь сегмент ринку електронної техніки виходить
японська компанія, яка раніше на ньому не працювала, то схильні
ставиться до такого факту серйозно й навіть з довірою. Щось схоже
відбувається і з підприємствами країни, що входять у галузь, але чия
продукція не має високої репутації. Наприклад, теоретично можлива поява
українського підприємства, яке виробляє сучасні копіювальні апарати, але
навряд чи ринок позитивно відреагує на його виникнення. Навіть якщо
станеться чудо і продукція матиме високу якість, має пройти немало
років, поки на ринку цей факт буде визнано. Але виникає розумне питання,
а чи доживе до цього часу українське підприємство, що запозичило чималі
гроші на реалізацію складного інвестиційного проекту?
Місцезнаходження. В українських умовах даний чинник може вирішально
вплинути на інвестиційну привабливість підприємства.
Економіка України, переходячи з планово-розподільної си-
стеми функціонування в ринкову, досі зберігає чимало елементів минулої
системи. Не секрет, що багато підприємств було створено в конкретних
регіонах зовсім не тому, що саме там існувала можливість забезпечити
найвищу якість і найменшу собівартість продукції, а з кон’юнктурних
політичних міркувань, наприклад, щоб в області було таке важливе для
країни підприємство і цей регіон був не гіршим за інші за показниками
свого промислового розвитку. Сьогодні практично в кожному регіоні країни
можна знайти підприємства, і нерідко вони є такими, що визначають
існування цілого міста, і які довести до конкурентоспроможного стану
саме в даному місці неможливо. Як правило, окупити інвестиції, що
вкладаються в подібні підприємства, за розумні терміни нереально. Тут ми
стикаємося з явищем інвестиційного глухого кута — мертвої зони для
інвестиційних проектів, що реалізовуються на комерційній основі.
Необхідно об’єктивно визнати, що в багатьох регіонах України є певні
чинники, що заважають створювати низку конкурентоспроможних виробництв.
Наприклад, висока вартість і віддаленість джерел енергоносіїв викликає
необхідність нести додаткові витрати, що збільшують собівартість
продукції. Підприємства, що знаходяться в країнах з позитивним
енергетичним балансом, їх не несуть. Але чим вища наукоємність
виробництв і чим більше вони потребують затрат людської праці, високої
кваліфікації, тим менше впливають на них природні умови країни й деякі
регіональні місцеві особливості. Тому, роблячи ставку на створення
високотехнологічних виробництв і підвищення якості праці, українські
виробники в перспективі будуть спроможні започаткувати різні
висококонкурентні підприємства, зайнявши належне місце в престижних
сегментах світового ринку промислової продукції.
Відносини з владою. Це питання делікатне за визначенням і навряд чи
варто його детально розглядати. У будь-якій країні світу відносини
бізнесу з місцевою й центральною владою істотно впливають на його
розвиток та ефективність. Україна не виняток. Тому кредиторам необхідно
чітко розібратися в тому, які взаємини склалися в керівництва
підприємства-позичальника з владою і який вплив ці стосунки можуть
справити на успіх реалізації даного інвестиційного проекту. Влада буде
або сприяти
успіху проекту або зводити перешкоди на шляху його реалізації. Це завжди
можна й потрібно достовірно з’ясувати.
Власники підприємства-позичальника. Це також важливий чинник, який слід
чітко з’ясувати. Характер володіння, тобто те, кому належить контрольний
пакет і великі пакети акцій, має істотне значення не тільки для поточної
роботи підприємства, але й для його успішного розвитку. Контрольний
пакет може належати трудовому колективу, керівникам підприємства,
зовнішньому інвестору, а можливо, навіть бути фактично розпорошеним
серед дрібних акціонерів, що об’єдналися. Залежно від характеру
володіння має будуватися система управління підприємством, інакше
кажучи, між ними має спостерігатися відповідність, без якої важко
розраховувати на ефективну роботу підприємства.
Важливим аспектом є також репутація власників у суспільстві, у владних
структурах і на ринку. Негативна репутація власників підприємства може
негативно вплинути на успіх реалізації інвестиційного проекту.
Виробничий потенціал. Стан виробничого потенціалу підприємства
безпосередньо впливає на його інвестиційну кредито-
спроможність. Для вирішення своїх практичних завдань дана категорія
фактично не використовується інвесторами й кредиторами. Заведено
оцінювати фінансове становище або говорити про капітал підприємства й
ефективність управління цим капіталом. Насправді капітал працює лише
після переходу у виробничу форму, начебто наповнивши собою структуру
виробничого потенціалу підприємства. Отже, він перетворюється в основні
фонди, оборотні кошти й нематеріальні активи. Ці складові капіталу,
матеріалізовані у виробничому потенціалі підприємства, можуть бути
предметом аналізу й оцінювання. Практично для будь-якого підприємства
можна отримати кількісну оцінку величини капіталу в грошовій формі, що
міститься в зазначених складових виробничого потенціалу. Інакше кажучи,
це та частина потенціалу підприємства, яка може бути виражена величиною
капіталу, який має підприємство. Але насправді у виробничого потенціалу
підприємства є й інша частина, яку достатньо вірогідно виразити в
грошовій формі неможливо. Точніше кажучи, незважаючи на спроби окремих
дослідників, задовільно вирішити дане завдання досі нікому не вдалося.
У цю другу частину виробничого потенціалу, без якої капітал не може
працювати, входять кадрова складова виробничого потенціалу, рівні
організації праці й виробництва. Без цієї частини, яка не піддається
суворому кількісному оцінюванню, виробничого потенціалу підприємства
фактично не існує, оскільки основні фонди, оборотні кошти й
нематеріальні активи самі по собі, без даної частини, працювати не
можуть і саме друга частина дає змогу матеріалізованому в них капіталу
виконувати свої функції.
Фінансовий стан. Сьогодні оцінці даного аспекта в банках приділяється
значна увага, хоча на отримані результати часто зважають недостатньо.
Під час видачі короткострокового кредиту має значення комплексна оцінка
фінансового становища позичальника, за якої взаємозв’язано аналізуються
різні показники, зокрема такі коефіцієнти:
ліквідності;
фінансової стійкості й кредитоспроможності;
рентабельності й оборотності;
напруженості зобов’язань клієнта.
Одні й ті самі результати аналізу фінансового становища підприємства
можуть мати різне значення залежно від терміну надання кредиту.
Можна зазначити, що хороша оцінка фінансового становища для надання
довгострокового інвестиційного кредиту є обов’язковою умовою для
позичальника, але не зобов’язує банк надавати кредит, а є лише основою
для подальшого вивчення кредитором усіх факторів, які впливають на
інвестиційну привабливість підприємства.
Менеджмент. Хоч даний фактор тісно пов’язаний з усіма трьома іншими
внутрішніми факторами — виробничим потенціалом, фінансовим становищем та
інвестиційною програмою, — він має важливе самостійне значення.
Кредиторам і інвесторам слід приділяти йому найбільшу увагу.
Дійсно, під час аналізу виробничого потенціалу потрібно оцінити реальні
рівні організації праці й виробництва в позичальника. Але при цьому роль
управління працею, технологіями й організацією виробництва оцінюється
начебто на мікрорівні основних виробничих підрозділів підприємства, що
реалізовують конкретні технології. Фактично здійснюється дослідження
основних виробничих механізмів, що знаходяться поза апаратом управління
й центром прийняття стратегічних рішень.
Під час аналізу менеджменту об’єктом вивчення є макрорівень управління
підприємством, його центральні механізми. При цьому особливу увагу
необхідно приділити вивченню таких аспектів:
організаційна структура управління підприємством, наявність інших
структур і регламентація відносин між елементами різних структур;
якість розробки найважливіших документів, пов’язаних з управлінням
підприємством (насамперед статуту та пов’язаних з ним положень);
відповідність апарату управління підприємством сучасним уявленням,
зокрема наявність підрозділів, що виконують функції, необхідні для
досягнення цілі підприємства в умовах ринкової економіки;
наявність на підприємстві стратегічного менеджменту, що реалізовує чітко
сформульовані цілі;
стан комплексу організаційно-управлінської документації, що регламентує
найважливіші сторони діяльності підприємства (стандарти підприємства,
положення та інструкцій); при цьому особливу увагу потрібно приділити
їхній актуальності для періоду, що аналізується;
діюча на підприємстві система норм і нормативів і її практичне
використання в управлінні;
наявність системи навчання й підвищення кваліфікації кадрів та
ефективність її функціонування;
кваліфікація керівників підприємства;
система прийняття рішень на підприємстві, її регламентація та
ефективність;
досконалість системи планування, що застосовується;
стан виконавської дисципліни;
ефективність фінансово-договірної роботи на підприємстві;
якість податкового планування.
Інвестиційна програма. Кредитору й інвестору необхідно ознайомитися не
тільки з документами стосовно інвестиційного проекту, що фінансується
або кредитується, але й з документами на всю сукупність інвестиційних
проектів даного підприємства. Це слід робити надзвичайно ретельно,
оскільки результати практичної реалізації кожного проекту обов’язково
будуть відбиватися на фінансовому становищі позичальника й, відповідно,
на його кредитоспроможності, тим більше інвестиційній.
Аналіз подібної програми — непроста й делікатна справа, яку в кожній
конкретній ситуації потрібно виконувати з урахуванням реальних умов та
інтересів, причому не тільки сторін можливої кредитної операції, але й
третіх осіб, які не беруть участі в реалізації саме даного проекту.
На закінчення можна зазначити, що аналіз інвестиційної привабливості
підприємства й інвестиційної кредитоспроможності позичальника істотно
знижує ризик за надання довгострокового кредиту і, безсумнівно, окупає
банкірам та інвесторам усі витрати, пов’язані з налагодженням серйозної
постановки даної роботи.
Москвин В.А. Риск кредитовання инвестиционных проектов // Инвестиции в
Росии, 1999. — № 8.
Зовнішні фактори
1. Галузь
2. Місцезнаходження
6. Фінансовий стан
3. Відносини з владою
4. Власники
7. Менеджмент
8. Інвестиційна програма
5. Виробничий потенціал
Внутрішні фактори
ІНВЕСТИЦІЙНА ПРИВАБЛИВІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
