UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваАспекти правової культури Заходу і Сходу (реферат)
Авторdimich
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2802
Скачало247
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

На тему:

 

Аспекти правової культури Заходу і Сходу

 

Право є результатом розвитку духовної культури кожного народу, одним з

критеріїв цивілізації. Через право практично виражаються загальнолюдські

інтереси та цінності, національна мораль, що є обов'язковими елементами

суспільної культури. Дійсно, «Руська Правда» могла виникнути тільки на

основі давнього звичаєвого права та на засадах християнської моралі. Так

само й іслам є сукупністю не тільки релігійних норм і обрядів, а й

культурних і моральних приписів, які мають обов'язкову юридичну силу для

кожного мусульманина.

 

Європейська цивілізація базується на трьох засадах — грецькій філософії,

єврейській релігії і римському праві. Багато хто вслід за Едмундом

Берком міг би сказати: «Закони всіх держав Європи взяті з одного

джерела». Ці засади зумовили всі майбутні етапи розвитку людства.

Ренесанс, Реформація і Контрреформація, а також Просвітництво,

промисловий переворот і виникнення капіталізму були зарані визначені.

Іншими словами, діяльність Мартіна Лютера, французьких енциклопедистів,

Генрі Форда, Норберта Вінера повинна була неминуче реалізуватись в

сутності європейської цивілізації.

 

Отже, підґрунтям розвитку правової культури в країнах Заходу стала

традиція римського права, втіленням якої є вислів: »Dura lex, sed lex»

(Закон суворий, але такий закон). Римські юристи розробили і

вдосконалили право, пристосовуючи його до реальних потреб життя.

Рівність усіх громадян перед законом не залежала від соціального

статусу, майнового стану та від національних, расових ознак і

віросповідання. Ця традиція стала основою для законотворчої діяльності і

розвитку правової культури західного суспільства. Вимагалося, щоб нові

закони були так само логічно послідовними на кшталт того, як один з

принципів римського права встановлює межі: «все, що не забороняється —

дозволяється».

 

Подібні особливості підкреслюють національний характер правової

культури. Це тим більш справедливо, що висока правоздатність народу

завжди базується на стародавніх витоках звичаєвого права кожної держави.

 

Традиційні знання на Заході формулюються оповідальними засобами.

Очевидна необхідність звернення до оповіді в проблематиці знання — це

відповідні обставини звільнення буржуазії від традиційних авторитетів.

Отже, наративне (отримане за допомогою оповіді) знання відроджується як

шлях вирішення проблем легітимізації нових авторитетів. Особами, які

мають право вирішувати за суспільство, регламентувати його життя, є

законодавці. їх приписи стають нормами для тих, кого вони зобов'язують.

Тобто вожді, керівники (у фольклорі кожного народу ними були герої)

займаються легітимізацією державної і громадської діяльності. Ознакою

легітимації є консенсус людей, а засобами запровадження правових норм є

дискусія — на зборах, в парламенті чи на референдумі.

 

Поняття прогресу означає необхідність позбутися старих авторитетів. Воно

не є нічим іншим, окрім руху, поступу, за допомогою якого належить

накопичувати нові знання. Люди сперечаються про те, що є справедливим чи

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ