UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКультура як знаково-семіотична система (реферат)
Авторdimich
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2682
Скачало243
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

На тему:

 

Культура як знаково-семіотична система

 

ПЛАН

 

1. Інформаційно-семіотичне розуміння культури

 

2. Види знаків та символів.

 

3. Структуралізм як методологія.

 

1. Інформаційно-семіотичне розуміння культури

 

Формування культурології як самостійної наукової дисципліни в XX ст.

було у значній мірі намаганням подолати різноманітність уявлень про

культуру і побудувати її загальну теорію. Розробка цих теоретичних

поглядів відбувалася у двох основних напрямках:

 

· адаптаціонизм;

 

· ідеаціонизм

 

Адаптаціонизм —- розглядає культуру як специфічно людський спосіб

взаємодії з оточуючим середовищем. Центральне місце в поясненні

культурних явищ відводиться тут діяльності. В руслі цього напрямку

розвивається функціональна концепція культури, що веде початок від

Б.Малиновського, який розглядав культуру як породжену суспільством

систему способів задоволення потреб. До цього напрямку відноситься і

марксистська теорія культури.

 

Ідеаціонизм пояснює культуру як галузь ідеального, яка містить наслідки

духовної творчості людини. Визначаючим началом тут є лише окрема

обмежена сфера духовної творчості — головним чином наука і мистецтво

(так звана «висока культура»). Саме тут створюються символи, ідеї,

цінності, в контексті яких люди сприймають і розуміють дійсність,

будують своє буття у світі.

 

Позиції адаптаціонизму та ідеаціонізму на протязі останнього часу

поступово зближуються. Основою, на якій відбувається це зближення, є

інформаційно — семіотична концепція культури.

 

Вихідним моментом інформаційно-семіотичного підходу до культури є

адаптаціоністська теза про способи та наслідки людської діяльності.

 

Семіотика – загальна теорія знакових систем.

 

Діяльність — це спосіб існування людини. Специфіка людського образу

життя, яку покликано фіксувати поняття культури, пов’язана насамперед з

особливостями людської діяльності. Проте не всі дії людини є людською,

розумною діяльністю. Коли ми дихаємо, приймаємо їжу або реагуємо на

полум'я, то наші дії нічим не відрізняються від дій тварин.

Особливостями людської діяльності є: по-перше, свідома постановка мети;

по-друге, ціле покладання діяльності. Таким чином, людина колись

навчилась діяти, щоб жити, тепер вона живе, щоб діяти.

 

Постійне формування все нових і нових завдань і засобів діяльності

призводить до того, що люди поступово занурюються в штучно створений

ними світ. В цьому відношенні культура протистоїть «натурі» — природі.

«Культурне» — означає штучно створене, відмінне від того, що дане

природою, утворилось природним шляхом, без втручання людини.

 

Створюючи культуру, люди відділяються від природи і створюють нове

позаприродне середовище буття (іграшки та книги, одяг і меблі, скло і

бетон, звуки музики та електричне світло). Сліди людського впливу має

навіть те, що ми їмо та п'ємо, навіть повітря, яким ми дихаємо. Людство

живе ніби на межі двох світів - існуючого незалежно від нього світу

природи та світу матеріальної культури.

 

АРТЕФАКТИ (від лат. arte — штучний, factus - виконаний) – це продукти та

наслідки людської діяльності. Артефакти – це штучно створені людиною

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ