UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваРозвиток інтелекту (реферат)
Авторdimich
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2223
Скачало377
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

На тему:

 

Розвиток інтелекту

 

Успіхи науки.

 

В кінці XIX — на початку XX століття помітно просунулось вперед наукове

суспільствознавство. Це був час віри в прогрес, заснований на розвиткові

наукового знання і його застосування у всіх сферах суспільства. Однак

з'явились мислителі, які під впливом реальних історичних подій, а також,

виходячи з труднощів, які супроводжували спроби наукового дослідження

суспільства, висловлювали сумнів і в прогресі, і в універсальності

наукових (науково-природничих) методів пізнання і перетворення

дійсності.

 

XX століття ознаменувалось бурхливими подіями, які знайшли відображення

в розвиткові соціальної теорії. Суттєво просунулись вперед соціальні

науки — економічна теорія, правознавство, політологія, соціологія,

психологія та інші науки. А на філософському рівні продовжувалось

переосмислення принципів XIX століття, яке свято вірило в прогрес і у

всесилля науки.

 

Недоліки цивілізації, створеної наукою і технікою, нездатність науки

вирішити багато які з виключно людських проблем призвели до появи в

соціальній філософії теорій, які містили в собі сильний антинауковий

елемент.

 

По-перше, сумнівною видавалась універсальність наукових методів і їх

дослідницька ефективність. Такі напрямки в філософії, як герменевтика,

екзистенціалізм, прямо вказували на обмеженість науковоприродничих

методів пізнання, їх нездатність дослідити світ людини. Подібні

переконання базувались на констатації своєрідності області історії і

культури, де діють свідомість людини і свобода волі. Заперечувалась

наявність в області соціальних явищ тих законів, які співвідносились з

законами природи. Подібні установки реалізовувались і в окремих

соціальних науках. Наприклад, в історії набула популярності школа

Анналів, теоретики якої розвивали принципи неокантіанської теорії

пізнання.

 

По-друге, підкреслювалась багатозначимість наслідків технічного

прогресу, шкідливість і навіть ворожість створеної наукою і технікою

цивілізації у відношенні до людини. Такі мотиви відчутні в неофрейдизмі

і екзистенціалізмі.

 

Після фундаментальних наукових відкриттів першої половини XX століття

розумова атмосфера світу різко змінилася. «Кінетична енергія газів,

ейнштейнівська механіка, квантова теорія поля докорінно змінили те

уявлення про науку, яке ще вчора було загальним. Уявлення це не стало

менш високим — воно зробилося більш гнучким. На місце остаточно

визначеного останні відкриття в багатьох випадках висунули безкінечно

можливе; на місце точно вимірюваного — поняття вічної відносності міри»

(Марк Блок).

 

Наука — це процес пізнання, який полягає в тому, щоб, перетинаючи межу

природи і культури в обох напрямках, досягти істини. Відповідно до

Гегеля, через зведення об'єктивного до суб'єктивних понять наука і

філософія прагнуть подолати їх протилежність. Бертран Рассел

стверджував, що сучасну науку конституювали два інтелектуальних

інструменти — винайдений античними греками дедуктивний метод, а також

вперше широко використаний Галілеєм експериментальний метод. Дедуктивний

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ