.

Особливості електронної інформації (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2718
Скачать документ

РЕФЕРАТ

На тему:

Особливості електронної інформації.

Процеси інформатизації.

Перехід людства до віку інформації.

Якщо книгодрукування поклало початок паперової технології обробки
інформації, то поява комп’ютерів відкрила можливості застосування
безпаперової технології та створення автоматизованих систем обробки
інформації. Телефонний зв’язок, а пізніше спеціальні мережі передачі
даних стали надійною технічною основою для інтеграції комп’ютерів в
обчислювальні комплекси і розподілені мережі. На цій технічній основі
створюються комп’ютерні мережі з розподіленими базами даних,
багатофункціональні автоматизовані інформаційні системи різноманітного
призначення, розвинуті комунікації з широким спектром послуг, які
становлять на сьогодні суть нових інформаційних технологій в
організаціях.

Остання чверть ХХ століття увійде в історію людства, як період значних
здобутків у багатьох галузях науки і техніки, які стали основою
науково-технічного прогресу. Промислово розвинуті країни почали перехід
від віку енергетики до віку інформації, який характеризується:

по-перше, подвоєнням обсягів інформації у світі кожні 2-3 роки (так лише
за останні три десятиріччя загальні обсяги використовуваної інформації в
організаціях зросли у 150-200 разів);

по-друге, зростанням матеріальних затрат на збереження, пересилання,
обробку інформації до обсягів, що на даний час перевищують аналогічні
витрати на енергетику.

На сучасному етапі розвитку людства спостерігаються рекордні темпи росту
інформаційних потоків, з якими важко впоратися традиційними способами.
Достатньо сказати, що кількість публікацій у світі подвоюється кожні
10-15 років, число телефонних каналів зростає вдвічі за період близько
11 років, за такий же період число автоматизованих систем даних зростає
на порядок. Всесвітній книжковий фонд становить вже понад півтори
мільярди назв. Фонд патентних документів біля тридцяти мільйонів, і він
щорічно збільшується приблизно на один мільйон документів. Досягнення
останніх років в галузі інформатики, обробки інформації та комунікацій
призвели до створення нової системи знань, яка кардинально вплинула на
розвиток практичного життя суспільства, в тому числі і на економічне
осмислення його розвитку. Інформація претендує стати найважливішим
ресурсом суспільства і вже стала невід’ємним фактором діяльності
організацій на всіх рівнях. Сьогодні переважна більшість спеціалістів
виділяє інформацію, як четвертий фактор виробництва, поряд з
фінансовими, матеріальними і трудовими ресурсами.

Розвиток понять про інформаційне суспільство.

Сьогодні прийнято думати, що розвиток мережі INTERNET став вирішальним
кроком на шляху до інформаційного суспільства. Тому теперішнє
суспільство, у якому мережа INTERNET та інші засоби масової комунікації
відіграють усе помітнішу роль, прийнято називати інформаційним – на
противагу вчорашньому індустріальному. Проте, зміст поширюваного поняття
“інформаційне суспільство” не співпадає з моделями, описаними у роботах
Д.Белла, А. Турена, З. Бжезінського, А.Тоффлера. ***Узагальнюючи
написане соціологами і футурологами в 60-90-ті роки XX сторіччя, можна,
так описати уявне інформаційне суспільство:

Визначальним чинником громадського життя в цілому стане теоретичне
знання. Економічні і соціальні функції капіталу перейдуть до інформації.
Ядром соціальної організації, головним соціальним інститутом стане
університет, як центр виробництва, переробки і накопичення знання.
Промислова корпорація втратить чільну роль. Рівень знань, а не
власність, стане визначальним чинником соціальної диференціації.
Розподіл на “заможних” і “незаможних” набуде принципово нового
характеру, в якому привілейований прошарок утворять поінформовані,
неінформовані – це “нові бідні”. Осередок соціальних конфліктів
переміститься з економічної сфери в сферу культури. Основний конфлікт
переміститься в сферу “надборотьби” між тими, хто підтримує стару
традиційну культуру, і представниками нової. Її результатом стане
становлення нових і занепад старих соціальних інститутів.
Інфраструктурою інформаційного суспільства повинна стати нова
“інтелектуальна”, а не “механічна” техніка. Соціальна організація й
інформаційні технології утворять “симбіоз”. Суспільство вступить в
“технотронну еру”, коли соціальні процеси зможуть програмуватися.

Сучасне розуміння інформаційного суспільства дещо змінилося. В його
основі лежить нове відношення до інформації. Щоб зрозуміти це, потрібно
чітко розрізняти повідомлення (або послання), інтерпретацію (або
сприйняття) і комунікацію. Повідомлення (message) – це “річ” або ж
“матеріалізований продукт“ інтелектуальної діяльності людини.
Інтерпретація – це “думка”, тобто знання, що одержується. Комунікація –
це лише операція передачі, трансляції. Сьогодні в комп’ютерних мережах
саме ця операція трансляції стала визначальною ланкою в тріаді
повідомлення – комунікація – інтерпретація. Дивлячись на сучасних
політиків, біржових брокерів, менеджерів, неважко зауважити, що більше
поінформована людина – це не та, яка найбільше знає, а та, яка здійснює
найбільше число своєчасних комунікацій. Тільки інформація, як
комунікація, а не, як знання або предмет, спроможна викликати нові
операції. Це відбувається тому, що інформація не стільки ресурс, скільки
мотив діяльності. Тому в сучасному суспільстві інформація – це двигун та
основа діяльності, тоді, як у традиційному суспільстві, вона ніяк не
могла претендувати на таку роль. Отже, на сьогодні в інформації
найважливіше – це комунікація, що спонукає до дії. Головним феноменом
нашої епохи стали не гігантські електронні банки даних і штучний
інтелект, а Internet, у якому не створюється ніякого знання, але який
зате багаторазово збільшує можливості здійснення комунікацій.

Вчені стверджують, що в США сформоване інформаційне суспільство.
Сьогодні мережа INTERNET забезпечує роботу всіх державних і наукових
установ США. Вона охоплює всі серйозні суб’єкти господарської діяльності
Північної Америки. Електронне спілкування через мережу стало незамінним
засобом ділового спілкування, перевищивши інформативність звичайного.

Напрямки проведення інформатизації суспільства.

Мета створення, функціонування та широкого розповсюдження інформаційних
технологій полягає у вирішенні проблем інформатизації суспільства і
всієї життєдіяльності в країні. Під інформатизацією суспільства будемо
розуміти повсюдне впровадження комплексу заходів, які спрямовуються на
забезпечення повного і своєчасного використання достовірної інформації,
узагальнених знань у всіх соціально значимих видах людської діяльності.
Ці заходи забезпечать не тільки зростання економічних показників
розвитку народного господарства, але і отримання якісних наукових
досягнень у фундаментальних та прикладних науках, які спрямовані на
розвиток виробництва, створення нових робочих місць, підвищення
життєвого рівня населення, захист навколишнього середовища.
Інформатизація – об’єктивний і закономірний етап, через який в тій чи
іншій формі повинно пройти кожне суспільство, яке вступило на шлях
інтенсивного розвитку. Сучасна інформатизація – це глобальний процес,
який пов’язаний з кардинальними змінами структури і характеру світового
і соціального розвитку, з переходом до нових поколінь наукомістких
технологій, технічних систем, матеріалів, а також нових видів
інформаційного обміну, які дозволяють вирішальним чином змінювати
характер праці і умови життя людини.

Інформатизація в усіх сферах діяльності людини дозволяє активно і широко
застосовувати все багатство інтелектуального наслідування і уроків
розвитку нашого суспільства. З цією метою все ширше розгортається
використання інформаційних технологій в усіх сферах людської діяльності,
як от проведення референдумів, опитування суспільної думки за різними
аспектами життя суспільства, впровадження інформаційно-довідкових систем
в різноманітних галузях (наприклад, транспорту, зв’язку, торгівельних
організацій наявність товарів у формі систем замовлень товарів чи послуг
для виявлення, обліку і використання ресурсів) і, так далі. Інформаційні
технології стали широко застосовуватись в сфері відпочинку і розваг.
Використання електронних систем в бібліотеках, музеях, відеофільмотеках
і створення для будь-яких груп населення інтелектуальних відеоігор
відкриває якісно нові форми творчого розвитку людини, збереження
багатств вітчизняної та світової культури. Інформаційні технології в
галузі медицини дозволяють підвищити якість медичного обслуговування. В
галузі освіти вони створюють умови для безперервної освіти, розвитку
індивідуальних форм і інтенсифікації технологічних процесів навчання.
Циклічний розвиток поколінь техніки стає причиною необхідності
оперативно підвищувати кваліфікацію і змінювати сферу професійної
діяльності. Доступність міжнародної системи баз даних і знань для
кожного члена суспільства дозволить безперервно виявляти і розвивати
творчі здатності індивідуума. В сфері матеріального виробництва
створюються і впроваджуються інтегровані системи автоматизованою
проектування, виробництва і контролю, які охоплюють весь життєвий цикл
виробу “науковий пошук – проектування – виробництво – експлуатація –
модернізація – зняття виробу з виробництва“. Крім того застосування
інформаційних технологій дозволяє ефективно проводити роботи з
екологічного контролю., так наприклад, регіональна система моніторингу,
яка включатиме засоби експрес – інформації про стан і динаміку водних
об’єктів, повітряне середовище, грунту, системи моделювання
метеорологічних процесів і вплив широкомасштабних виробничих комплексів
на оточуюче середовище, експертні системи діагностики і прогнозування
процесів забруднення, очистки та зруйнування, а також відновлення
екологічного середовища забезпечує, можливість формування єдиного
екологічного паспорта регіону, дозволить оперативно передбачати і тим
самим передбачати екологічні катастрофи.

Зміни в управлінні організаціями під впливом інформаційних технологій.

Відбуваються значні зміни в управлінні організаціями, модернізуються
їхні структури управління, йде перерозподіл повноважень та
відповідальності. В 90-тих роках почала втілюватися, так звана концепція
“управління інформаційними ресурсами“, в якій інформація розглядається,
як ще один важливий ресурс такого ж порядку, як фінанси, матеріали,
обладнання і персонал. Будь-якому підприємству потрібна інформація про
ринки збуту і заготівель – галузева чи загальноекономічна, про природні
ресурси, науково-технічна, соціально-культурна, політико-правова
інформація про реакцію навколишнього середовища на дії підприємства,
інформація про реакцію підприємства на дії навколишнього середовища.
Такий хід розвитку обумовлює зростання ролі інформатизації на всіх
рівнях управління організацією. Успіх комерційної і підприємницької
діяльності безпосередньо пов’язується з муніципальними, банківськими,
біржовими інформаційними системами, інформатизацією оптової і роздрібної
торгівлі, торгових домів, служб управління працею і зайнятістю,
створенням банків даних ринку товарів і послуг, розвитком центрів
довідкової та аналітико-прогнозної інформації, електронної пошти, систем
електронного обміну даними і, так далі., як правило, робота розглянутих
систем базується на локальних обчислювальних мережах різноманітної
архітектури або їх об’єднаннях. Сьогодні значний прошарок керівників
організацій набув широких знань в сфері інформатики, сформовано новий
еталон працівників організацій, які вже природно ставляться до
застосування нових інформаційних технологій в управлінні. Цим, зокрема,
пояснюється той факт, що керівництво організацій проявляє розуміння в
необхідності застосування інформаційних технологій і саме це обумовлює
зацікавленість у застосуванні інтегрованих інформаційних систем
управління. Такі системи дозволяють на основі інформації, що поступає і
обробляється в реальному режимі часу, приймати ефективні управлінські
рішення.

Проблеми удосконалення управління організаціями в Україні.

Найновіші досягнення в галузі мікроелектроніки привели до нових
концепцій організації інформаційних служб. Завдяки новим розробкам
компактної і високопродуктивної і економічної комп’ютерної техніки
інформаційно-обчислювальні ресурси органічно вписуються на робочих
місцях менеджерів, бухгалтерів, плановиків, адміністраторів, інженерів
та інших категорій інтелектуальних працівників. Удосконалюються
персональні системи обробки даних, автоматизовані робочі місця на базі
персональних комп’ютерів. Разом з тим особливе занепокоєння викликає
відсутність потужного соціального замовлення. Масовий споживач в Україні
в тих економічних умовах, що існують, ще не підготовлений до сприйняття
нових засобів і не бачить можливостей їх застосування для вирішення його
конкретних життєво важливих проблем. В зв’язку з цим найсучасніші
технічні і програмні засоби не можуть ефективно використовуватись і
фактично задовольняють вимоги порівняно вузьких соціальних груп.

Досвіду у вирішенні поставлених проблем удосконалення управління
організаціями і їх діяльністю шляхом застосування сучасних інформаційних
технологій в Україні поки що мало, але практично в усіх організаціях цей
процес розпочато і він починає себе виправдовувати. Інтенсифікація
виробництва та вдосконалення методів управління на сучасному етапі
охоплюють всі галузі економіки. Сьогодні в розпорядженні користувачів
України програмне забезпечення та комп’ютерна техніка провідних
виробників інформаційних технологій. Створюються та використовуються
інформаційні ресурси, доступ до яких здійснюється по сучасних засобах
зв’язку (в тому числі і по звичайній телефонній мережі), або ж
інформація розповсюджується на фізичних носіях інформації. Користувачам
інформації України наданий доступ до віддалених інформаційних ресурсів,
закордонних інформаційних мереж. Все це створює надійну основу для
широкого залучення сучасних інформаційних технологій до управління
виробництвом.

Темпи впровадження та застосування сучасних інформаційних технологій
найчастіше обумовлюються фінансовим становищем підприємств. Проте
успішна робота будь-якої організації в сучасних умовах швидкого
науково-технічного прогресу неможлива без серйозного відношення до
впровадження інформаційних технологій, а також вирішення питань
інформатизації різних сфер діяльності, в першу чергу в сферах
удосконалення самоорганізації та підтримки виробничої діяльності
підприємства.

Призначення та завдання інформатики.

Сучасні методи та засоби оперування інформацією грунтуються на
використанні фундаментальних та основних фізичних принципів для
оптимальної та раціональної діяльності. Одне з визначальних місць в
сучасній науці та техніці займає інформатика. В ній поєднані поняття
“інформація“ та “автоматика“. Отже, інформатика – це комплекс дисциплін,
які охоплюють власне інформацію, її збір, аналіз та обробку в поєднанні
з електронними системами. Методи і засоби інформатики матеріалізуються і
приходять до споживача у вигляді, так званих нових інформаційних
технологій, під якими розуміють сучасні види інформаційного
обслуговування, організовані на основі програмних і апаратних засобів,
які працюють на базі електронної техніки та зв’язку.

Обгрунтуванням засобів і методів автоматизації
інформаційно-комунікаційних процесів, тобто їхньою якісною перебудовою
на базі електронно-обчислювальної техніки, математичного моделювання,
програмного керування, займається інформатика. Вона вивчає загальні
моменти, властиві всім чисельним різновидам конкретних інформаційних
технологій. Усім їм властиві такі атрибути: носії інформації, канали
зв’язку, інформаційні контури, сигнали, прямі і зворотні зв’язки, дані,
зведення, тощо. Всі вони описуються такими характеристиками, як
надійність, ефективність, інформаційний шум, надмірність та інші. Всі
інформаційні процеси складаються з таких фаз: прийом, кодування,
передача, декодування, збереження, отримання, відображення інформації.
Водночас інформатика повинна вміти переходити від загального до
одиничного, тобто враховувати конкретну специфіку виявлення загальних
закономірностей функціонування інформаційних технологій у тій або іншій
сфері соціальної практики.

Напрямки розвитку сучасної економічної думки в сфері менеджменту.

Корінними напрямками розвитку сучасної економічної думки в сфері
управління організаціями стала:

спрямованість на забезпечення раціонального ведення господарства в
умовах дефіцитності ресурсів;

необхідність досягнення високих кінцевих результатів з мінімальними
затратами;

удосконалення ефективності регулювання діяльності організації
адміністративними методами;

прискорення переходу до інтенсивного характеру господарювання на основі
досягнень науково-технічного прогресу і т.д.

Система управління організацією, яка відповідає вказаним вимогам, логіці
і закономірностям соціально-економічного прогресу, повинна бути гнучкою
і ефективною. В сучасних умовах одним з пріоритетних напрямків
вдосконалення управління економікою, особливо на рівні підприємств,
об’єднань, концернів та інших господарських організацій, стало
напрацювання основних теоретичних і методологічних позицій по
використанню менеджменту на практиці. Однак це не може бути механічним
процесом перенесення досвіду промислових фірм Заходу, а тільки творчим
пошуком нових рішень. Очевидно, що управління підприємством буде мати
багато специфічних особливостей в залежності від його галузевої
приналежності, рівня залучення у зовнішньоекономічну діяльність,
забезпечення сучасними інформаційними технологіями, характером
виготовлюваної продукції – предметів народного споживання, засобів
виробництва чи надаваних послуг.

Рекомендації проведення процесів інформатизації в організації.

Світова економічна система вже вступила в епоху формування світового
інформаційного суспільства. Це новонароджуване суспільство
характеризується не тільки якісно новим виробничим апаратом, який
базується на комп’ютеризованих засобах праці та інформаційних
технологіях, але новими соціальними відносинами. Впровадженням цих
відносин потрібно управляти. Особливо це стосується процесів
інформатизації в організаціях. При проведенні широкої інформатизації в
організаціях насамперед потрібно зосереджуватися на наступних заходах:

постійне вивчення та формування сфери застосування інформаційних
продуктів та послуг;

орієнтація основних видів діяльності на застосування передових
технологій, що грунтується на впровадженні інформаційних систем;

підготовка, введення, корегування правових та господарських норм, які
забезпечують функціонування інформації, як товару з врахуванням
загальноприйнятих правил у світі;

формування та введення базових стандартів, які регламентують форму
представлення, способи обробки та пересилання даних інформації
(протоколи обміну, інтерфейси, тощо) з врахуванням міжнародних
стандартів аналогічного призначення;

забезпечення достатнього рівня комп’ютерної грамотності та інформаційної
культури, як серед персоналу, так і заохочення до цього потенційних
користувачів;

перебудова навчального процесу та розвиток мережі перепідготовки кадрів
з можливим залученням зовнішніх навчальних центрів;

створення основних компонентів інфраструктури інформатизації
організації;

орієнтація потреб всіх сфер соціально-економічного розвитку організації
на використання інформаційних технологій;

досягнення достатньої повної взаємодії із національною інформаційною
інфраструктурою, а також вихід в глобальну комп’ютерну мережу для
користування нагромадженими базами даних і знань;

здійснення масштабного застосування інтегрованих систем обробки
інформації;

постійне відслідковування зростаючих можливостей використання систем
масового інформаційного обслуговування, зокрема через INTERNET;

створення конкурентноспроможного виробництва інтелектуалізованих
продуктів та інформаційних послуг;

підтримка фундаментальних досліджень в перспективних галузевих напрямках
з орієнтацією на використання найновіших досягнень в галузі
інформаційних технологій.

Отже, стратегія впровадження інформаційних технологій в жодному разі не
повинна бути випадково організована, а опиратися на чітку довготермінову
стратегію.

Вплив інформації на функціонування організацій.

Необхідність інформаційного забезпечення для успішного управління
організацією.

Відображаючи об’єктивну реальність, інформація фіксується в первинних та
звітних документах, кресленнях, номенклатурних цінниках, газетах та
журналах, міститься в радіо – та телепередачах, телефонних розмовах, в
показниках контрольно-вимірювальних пристроїв, лічильників, датчиків,
електронних табло, передається по телетайпах і диспетчерському зв’язку,
виникає під час листування, нарад і бесід. Інформація представляється у
вигляді сукупності даних. Дані відіграють суттєву роль в діяльності
довільної компанії, фірми чи підприємства. Вони фіксуються у визначеній
формі на фізичних носіях (папері, магнітних носіях і т.д.), і можуть
бути використані в подальшому для наступної обробки, збереження і
передачі. Дані можна розглядати, як ресурс (сировину) для виробництва
інформації. В результаті обробки дані набувають змісту, тобто стають
інформацією. Під інформацією розуміють довільні відомості про будь-яку
подію, процес, об’єкт, які є предметом сприйняття, передачі,
перетворення, збереження чи використання. Поряд з цим така інформація
повинна мати цільове призначення важливе для прийняття рішення., так
наприклад, ціни на ринку сировини є інформацією для ювеліра настільки,
наскільки вона стосується дорогоцінних металів. Таким чином отримання
інформації завжди означає відбір суттєвих для прийняття рішення
відомостей. У цьому випадку інформація представляється у формі даних.

Сила інформації та знань полягає в тому, що з їх допомогою відкриваються
нові перспективні напрямки розвитку процесів у природі та суспільстві.
Потоки і обсяг інформації зросли настільки, що самостійно люди вже не в
змозі обробити всю циркулюючу в суспільстві інформацію. Паралельно
виникають вимоги до достовірного і своєчасного представлення інформації.
Використання інформаційних технологій надає людині можливість оперативно
отримувати доступ до будь-якої нагромадженої інформації і ефективно її
використовувати для вирішення поставлених перед організацією задач.

В сучасних умовах важливим фактором досконалого управління організацією
є інформаційне забезпечення, яке полягає в зборі і переробці інформації,
необхідної для прийняття обгрунтованих управлінських рішень. Стало
очевидним, що передача інформації про стан і діяльність організації на
вищий рівень управління і взаємний обмін інформацією між всіма рівнями
управління і підрозділами організації повинні здійснюватися на основі
широкого використання сучасних інформаційних технологій.

Економічна чи господарська діяльність будь-якої організації завжди
пов’язується з такими функціями управління, як облік, контроль,
планування, аналіз і регулювання, в процесі виконання яких формується
інформація про хід роботи, порівнюються фактичні і нормативні показники,
формулюються глобальні та локальні стратегії напрямків діяльності,
розроблюються пропозиції для встановлення причин відхилень та
проводиться корекція результатів.

Отримання та обробка інформації є передумовою для планування і прийняття
рішень. Планування – це управлінська функція, яка забезпечує формування
планів, у відповідності з якими буде організовано функціонування об’єкта
управління. Зазвичай виділяють перспективне (5-10 років), річне (1 рік)
і оперативне (доба, тиждень, декада, місяць) планування. В процесі
планування і прийняття рішення можуть виникати наступні питання:

які існують варіанти дій (можливості прийняття рішень);

які варіанти прийняття рішень (зовнішні обставини) потрібно приймати до
уваги;

які зовнішні обставини і з якою ймовірністю можуть виникнути;

які варіанти дій (очікувані результати) можуть сприяти досягненню мети.

На ці питання можна відповісти тільки після отримання відповідної
інформації для планування і управління. В діяльності підприємницьких та
комерційних структур, що представляються комплексами великого числа
повсякчас пов’язаних і взаємодіючих організацій, збір, обробка та
передача інформації стала першочерговим і обов’язковим фактором
нормального їх функціонування.

Огляд внутрішньої інформації, необхідної для управління.

В будь-якій організації внутрішня інформація потрібна для управління
матеріальними, трудовими і фінансовими ресурсами. Наприклад, для
управління матеріальними ресурсами необхідно знати, які матеріали є в
наявності, звідки вони поступають, куди направляються, терміни отримання
замовлень на сировину, кількість замовленого і використаного матеріалу і
його запас. Для управління трудовими ресурсами необхідно знати число
співробітників, їх професію, розмір зарплати, місце знаходження робочого
місця, посаду, історію працівника на виробництві, можливості просування
по службі. Для управління фінансовими ресурсами необхідна інформація про
доступні фінансові засоби, скільки і на що витрачено, звідки поступають
ресурси і скільки їх залишилось. Ось далеко неповний перелік питань, на
які повинна дати вичерпні відповіді внутрішня інформація.

При цьому великого значення набуває забезпечення оперативності і
достовірності інформації. Важливе значення має оперативна інформація про
виникнення в процесі виробництва відхилень фактичних від планових
показників, що вимагає прийняття оперативних рішень Для багатьох
організацій внутрішня система інформації забезпечує вирішення широкого
кола задач, пов’язаних з організацією технологічного процесу і тому
носить виробничий характер. Це насамперед стосується процесів
забезпечення підприємств кооперованою продукцією, що поступає з
спеціалізованих підприємств по внутрішньофірмових каналах. Тут
інформація відіграє важливу роль в представленні відомостей для
прийняття управлінських рішень і є одним із факторів, що забезпечує
зниження витрат виробництва і підвищення його ефективності.

Суттєву роль в прийнятті рішень відіграє науково-технічна інформація, що
містить нові наукові знання, відомості про винаходи, технічні новинки
власної організації, а також, організацій-конкурентів. Ця інформація
безперервно поповнює загальний інформаційний фонд технічних новинок і
потенціал знань інженерно-управлінського персоналу для практичного і
своєчасного використання, щоб забезпечити організації високий рівень
конкурентоспроможності. Інформація також служить основою для підготовки
відповідних доповідей, звітів, пропозицій для напрацювання і прийняття
потрібних рішень.

Ієрархія інформації.

Інформацію, необхідну для управління на різних його рівнях, можна умовно
розбити на оперативну, тактичну та стратегічну.

Оперативна інформація потрібна на найнижчому рівні управління
організацією у повсякденній роботі. Вона часто представляється
первинною, рутинною інформацією. Оперативна інформація становить основу
в інформаційній ієрархії автоматизованої інформаційної системи, і тому
її обробка автоматизується найперше. Оперативний рівень характеризується
реалізацією планів і складанням звітів про хід їх виконання. Керівництво
на даному рівні полягає в управлінні структурним підрозділом (цехом,
ділянкою, зміною, відділом, службою і т.д. Основним завданням цього
рівня є узгодження всіх елементів виробничого процесу на необхідному
рівні деталізації.

Тактична інформація отримується шляхом узагальнення інформації
оперативного рівня і призначається для використання керівниками
середньої ланки. Це, як правило, начальники відділів, цехів. Середній
рівень керівників, який охоплює різних менеджерів-виконавців,
забезпечує контроль за виконанням планів, відслідковування надходження
ресурсів, розробку керівних директив для виконання накреслених
стратегічних планів. Автоматизація суттєво прискорює підготовку
тактичної інформації, яка підготовлюється у вигляді звітів, різних
варіантів, відповіді на відповідні інформаційні запити.

Стратегічна інформація отримується в результаті обробки тактичної
інформації. Вона містить короткі змістовні звіти, зведення, прогнози. На
її основі здійснюється довготривале планування і розробка політики
підприємства в цілому. Ця інформація призначена для вищого керівництва
підприємства, що включає менеджерів-керівників, які визначають цілі
управління, зовнішню політику, матеріальні, фінансові і трудові ресурси,
розвивають довготривалі плани і стратегію їх реалізації. В їх
компетенції може входити аналіз ринку і конкурентів, пошук
альтернативних стратегій розвитку підприємства у випадку виявлення
загрозливих тенденцій в сфері його інтересів, тощо.

Вимоги до інформації.

Для ефективного управління організацією потрібна інформація повинна бути
своєчасною, достовірною, необхідною, достатньою та представленою в
зручній формі.

Своєчасною інформацією є та, яка надходить на протязі визначеного
інтервалу часу. Інформація повинна поступити не пізніше того моменту,
після якого залишається достатньо часу для підготовки, прийняття та
реалізації управлінського рішення. Разом з цим небажане раннє
представлення інформації, яка може застаріти та вимагати додаткових
затрат на її збереження.

Достовірність інформації означає таку її якість, коли незалежно від
джерел інформації і каналів передачі достатньо точно відтворюється стан
керованого об’єкту.

Необхідною вважається така інформація, без якої неможливо прийняти
управлінське рішення. Будь-яке скорочення інформації, що знаходиться в
повідомленні, зменшує наші знання про керований об’єкт. Разом з тим в
деяких випадках з метою підвищення достовірності доводиться допускати
визначену надлишковість інформації (наприклад, багатократне повторення –
для гарантування надійності одних і тих самих відомостей).

Достатня інформація містить весь набір відомостей, які використовуються
для прийняття рішень по управлінню: додавання інших відомостей в цьому
випадку не дає нових знань про розглядуваний об’єкт, потрібних для
прийняття рішення.

Під надійністю розуміють гарантовану (з заданою імовірністю) передачу
інформації від джерела до користувача.

Зручною вважається така форма представлення інформації (наприклад,
характер, розмір і значимість фактичного ходу робіт у порівнянні із
запланованим), користуючись якою керівник може найкраще уявити реальну
ситуацію про функціонування організації. Таким чином, стимулюється
активність сприйняття інформації, що має велике значення для ефективного
управління.

Зазначимо, що зміст кожної конкретної інформації визначається потребами
управлінських ланок та формуванням управлінських рішень. Отже інформація
повинна задовольняти певне коло вимог споживачів, а саме:

за обсягами і якістю – стислість і чіткість формулювань, своєчасність
поступлення;

за цілеспрямованістю – задоволення конкретних потреб;

по точністю і достовірністю – правильний відбір первинних даних,
оптимальність систематизації і неперервність збору і обробки даних.

Фактори сприяння проведенню автоматизації інформаційних потоків.

Автоматизації інформаційних потоків сприяють наступні властивості
економічної інформації:

Неперервність обробки, що пояснюється складністю та неперервністю
процесів регулювання. Складність цього процесу обумовлюється з одного
боку великою кількістю взаємозв’язаних та взаємодіючих елементів
внутрішнього характеру, а з іншого – місцем організації в економічний
системі країни.

Циклічність обробки інформації, яка пов’язується з особливостями ведення
обліку. З точки зору циклічності можна стверджувати, що облікова
інформація підлягає однаковій обробці за одинакові проміжки часу, хоча
її зміст та числові значення змінюються. Достатньо сильно можуть
змінюватися первинні показники (внутрішні та зовнішні), а менше –
нормативні. Крім того, результати обробки за певний період (день,
декада, місяць, квартал) можуть бути вхідними даними для наступної
обробки на довший період. Результативні показники облікової інформації
можуть бути отримані тільки після закінчення звітного періоду. Ця
особливість викликає “піки“ короткотривалі періоди максимального
навантаження, але обробка звітної, нормативної і планової інформації
дозволяє згладити ці періоди, завантаживши комп’ютер роботою в
міжзвітний період.

Масовість однорідних арифметичних операцій, що проводяться над групами
даних. Наявність однорідних масових арифметичних операцій під час
обробки економічної інформації є однією з важливих передумов ефективного
використання комп’ютерної обробки.

Складність розрахунків та обробки (середня кількість арифметичних,
логічних та інших операцій, що припадає на один показник) зростає з
кожним роком. Альтернативою зростання чисельності персоналу для їх
обробки є лише широке залучення інформаційних технологій.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020