UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСтруктура. Типи, форми і сегменти ринків праці (реферат)
Авторdimich
РозділЕкономіка підприємства, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось905
Скачало187
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

1.2. СТРУКТУРА. ТИПИ, ФОРМИ і СЕГМЕНТИ РИНКІВ ПРАЦІ 

 

Розрізняють зовнішній, або професійний, ринок праці і внутрішній ринок.

 

Зовнішній ринок охоплює відносини між продавцями і покупцями робочої

сили в масштабах країни, регіону, галузі. Це відносини, що виникають з

приводу наймання працівників відповідної професії, спеціальності, а

отже, потребують жорсткої класифікації робіт і чіткого визначення їх

змісту.

 

На зовнішньому ринку діють галузеві профспілки, які об'єднують

працівників окремих галузей, а також профспілки, які об'єднують

працівників за професіями. Зовнішній ринок характеризується значною

плинністю кадрів, тобто він припускає можливість вільного переходу з

одного місця роботи на інше.

 

Внутрішній ринок передбачає рух кадрів всередині підприємства,

переміщення з однієї посади (роботи) на іншу. Це переміщення може

відбуватися як по горизонталі, так і по вертикалі. По горизонталі —

переведенням на інше робоче місце без змін у кваліфікації, без

підвищення в посаді. По вертикалі — переведенням на інше робоче місце з

підвищенням у посаді або на роботу, що потребує вищої кваліфікації.

 

Розвиток внутрішнього ринку сприяє зниженню плинності кадрів, оскільки

підприємство заінтересоване в збереженні працівників, які знають

специфіку його виробництва.

 

Профспілки об'єднують працівників підприємства незалежно від їхніх

професій. Зайнятість тут гарантується більшою мірою, ніж на зовнішньому

ринку праці, що, у свою чергу, сприяє підвищенню ефективності

використання трудового потенціалу.

 

Зовнішній і внутрішній ринки тісно пов'язані. У країнах з розвинутою

економікою може переважати як один, так і інший ринок праці.

 

Наприклад, у США переважає зовнішній ринок праці, в Японії — добре

організований внутрішній ринок.

 

Практика функціонування ринків праці в багатьох країнах свідчить про

існування відкритого і прихованого ринків праці.

 

На відкритому ринку представлене все працездатне населення. Це

насамперед організована, офіційна частина ринку — населення, яке

перебуває на обліку в державних службах зайнятості, тобто безробітні, а

також випускники державної служби професійного навчання. Друга,

неофіційна, частина охоплює тих громадян, які намагаються влаштуватися

на роботу через прямі контакти з підприємствами або з недержавними

структурами працевлаштування і професійного навчання.

 

До прихованого ринку належать працівники, які зайняті на підприємствах і

в організаціях, проте мають велику ймовірність опинитися без роботи з

причини зниження темпів розвитку виробництва, його конверсії, ліквідації

колишніх економічних і виробничих взаємозв'язків.

 

Ринок праці підрозділяється па окремі частини — цільові ринки, які

називаються сегментами.

 

Сегментація ринку праці— це поділ працівників і робочих місць на

замкнуті сектори, зони, які обмежують мобільність робочої сили своїми

рамками.

 

Ознаками сегментації можуть бути:

 

• територіальне положення — регіон, місто, район тощо;

 

• демографічні характеристики — статево-віковий і сімейний склад

населення;

 

• соціально-економічні характеристики — рівень освіти,

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ