.

Валеологія. Наркоманія і здоров\’я (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
618 2674
Скачать документ

Наркоманія і здоров’я

Ви багато чули і знаєте від учителів, батьків, із засобів масової
інформації про наркотики і наркоманів, а також про деякі наслідки
наркоманії в соціальному плані. Наркотик руйнує здоров’я, розслабляє
волю, позбавляє людину професії, спотворює нащадків, призводить до
деградації особистості. Наркоманія розвивається переважно через
нерозуміння людиною небезпеки вживання наркотиків. Молодь прилучається
до вживання наркотичних речовин, експериментуючи, спонукувана цікавістю.

Наркотична залежність іноді виникає внаслідок прийому знеболюючих і
снодійних препаратів, які є наркотичними речовинами.

Як звичайно, до зловживання наркотиками схильні емоційно нестійкі люди,
які не володіють собою, тобто нездатні до спрямованих вольових зусиль,
до оцінки наслідків своїх вчинків.

Поширенню наркоманії сприяє неправильне виховання дітей, поганий
приклад, відсутність у людини інтелектуальних настанов, емоційна
вбогість, низька мораль, обмеженість інтересів і, звичайно, відсутність
контролю в суспільстві за виробництвом та споживанням наркотичних
речовин.

Ознайомившись детальніше з властивостями наркотиків, механізмом їхнього
згубного впливу на організм людини, ви зможете усвідомлено ставитись до
проблеми наркоманії.

1. НАРКОТИКИ, ЇХНІ ВЛАСТИВОСТІ ТА ВПЛИВ НА ОРГАНІЗМ

Наркоманія (від грец. narke – заціпеніння і грец. mania – безумство,
пристрасть, потяг) – це захворювання, що виникає внаслідок вживання
наркотиків і призводить до глибокого виснаження фізичних і психічних
функцій людини.

Наркоманія проявляється в непереборному, хворобливому потязі, пристрасті
до регулярного вживання наркотичних речовин, прийом яких супроводжується
пригніченням діяльності головного мозку, сп’янінням на початкових
стадіях, короткотривалою ейфорією (збуджений, підвищено радісний
настрій, відчуття задоволення, сили, зверхності).

За відсутності наркотиків у наркоманів виникають тяжкі для них психічні
й фізичні порушення (апатія, сонливість, пригніченість, ослаблення
серцевої діяльності й дихання, що переходять у тривогу, страх, неспокій,
психічний потяг до наркотику, психози та ін.). Короткочасне відновлення
нормального самопочуття хворого в фізичному і психічному плані можливе
тільки за умови прийому чергової дози наркотику. З розвитком наркоманії
посилюється фізичне виснаження, а стимулюючий ефект наркотику у зв’язку
з цим слабшає. Для тонізування наркоману доводиться частіше вживати
наркотики, збільшувати їхню дозу. Таким чином, виникає психічна і
фізична залежність хворого від наркотичних речовин, вживання яких
призводить до інтоксикації організму, ослаблення його захисних і
пристосувальних реакцій, до психологічної деградації наркомана як
особистості.

До числа наркотиків належать різноманітні лікарські препарати
(заспокійливі, снодійні, збуджувальні), а також речовини рослинного
походження – гашиш, марихуана, опіум, анаша та інші. Дурманну дію, крім
наркотиків, можуть виявляти деякі хімічні речовини (розчинники, ефір,
бензин та ін.).

Усі наркотичні речовини залежно від характеру їхньої дії на організм
поділяють на збуджувальні, заспокійливі, знеболювальні та галюциногени.

Збуджувальні наркотичні речовини. До цієї групи речовин зараховують
насамперед кокаїн (алкалоїд листків кокаїнового куща). Його вживають у
порошках і розчинах у медицині для поверхневого знеболювання. Кокаїн
високотоксичний. При безконтрольному повторному вживанні може
розвинутись пристрасть до нього – кокаїнізм.

Марихуана («травичка») також належить до збуджувальних наркотичних
речовин рослинного походження. У того, хто викурив порцію «травички»
(одна порція марихуани еквівалентна дозі нікотину, що міститься в пачці
цигарок), з’являється сонливість, безладдя думок, потяг до солодкого,
незначні галюцинації. Негативний вплив марихуани на фізичний стан людини
проявляється у підвищенні частоги серцевих скорочень, появі сухості в
роті й горлі, запаленні очей. Вплив її на психічний стан людини
виявляється в зміні мотивації та пізнавальних здібностей (що утруднює
сприйняття нової інформації), погіршенні чи повній втраті короткочасної
пам’яті, порушенні координації рухів і так далі. Вживання марихуани
спричинює бронхіт, емфізему і рак легенів, хвороби статевих органів,
провокує вроджену потворність.

Дія перелічених збуджувальних наркотичних речовин грунтується на
короткочасному «підхльостуванні» центральної нервової системи, яке
призводить до збудження наркомана і разом з тим до часто необоротних
порушень у фізичному і психічному плані.

Типовими проявами вживання збуджувального наркотику є агресивність у
поведінці, швидка і невиразна мова, відсутність апетиту, необгрунтоване
хихотіння, плутані думки, галюцинації, нерозважна, ексцентрична
поведінка, тремтячі руки, пришвидшене дихання.

Вживання вищезазначених наркотиків спричинює ряд захворювань (психоз,
депресію, безсоння, ураження життєво важливих органів), призводить до
смерті.

Заспокійливі наркотичні речовини – це снодійні препарати, м’язові
релаксанти, транквілізатори, що випускаються в таблетках, порошках,
ампулах. Ці препарати впливають на психічний стан людини заспокійливо,
розслаблююче, проте вони ж можуть спричиняти блювання, посиніння шкірних
покривів, паралізувати частину головного мозку, котра контролює дихання
організму. Вживання заспокійливих препаратів у поєднанні з алкоголем
прискорює їхній гнітючий вплив на функціонування головного мозку,
серцевої та дихальної систем організму. У людини, котра вживає наркотики
цієї групи, виникають сонливість, тупість, стає нерозбірливою мова,
зовні вона нагадує п’яного. Прийом заспокійливих наркотиків, особливо в
поєднанні з алкоголем, призводить до захворювання головного мозку, а
також стану коми, який може тривати довго і закінчитися смертю.

Знеболювальні наркотичні речовини. Типовими наркотиками знеболювальної
дії є опіум, а також знеболювальні засоби, одержані на його основі
(героїн, морфій, кодеїн). Можуть бути у порошках, таблетках, ампулах. Ці
препарати діють на психічний стан людини. Під час вживання їх виникає
почуття задоволення, зникають больові відчуття. Водночас підвищується
артеріальний тиск, з’являється шкірна сверблячка, уражаються мозок і
печінка. У тих, хто вживає опіум, спочатку відчувається приплив сил і
з’являється почуття зверхності, а потім настає апатія, сонливість,
душевне сум’яття, розумова деградація, зовні людина схожа на п’яного. У
тих, хто вводить знеболювальні наркотичні речовини внутрішньовенно,
виникають найтяжчі захворювання легенів, головного мозку, печінки.

Галюциногени – це хімічні речовини, що мають вигляд безбарвного і
позбавленого смаку кристалічного порошку. Вони впливають на психічний
стан людини, змінюючи її слухове та зорове сприйняття. Вживання таких
препаратів призводить до розширення зіниць, пришвидшення пульсу,
підвищення артеріального тиску. У того, хто прийняв наркотик, холонуть
руки й ноги, з’являється блювання, тремтіння в тілі, виникає відчуття
занепокоєння, збентеження, ейфорії, депресії, відчуженості, стає
нерозбірливою мова, людина перебуває ніби в стані сп’яніння, наявні
сильні галюцинації. Галюциногени спричинюють ураження головного мозку.

Інгалянти – ще одна група речовин, які діють на організм як наркотики.
До них належать органічні розчинники (напр., бензин, ефір, авіаційний
клей;. Вони можуть бути упаковані у флакони, аерозольні балони. Ці
речовини потрапляють до організму через ніс і викликають відчуття,
схожі на алкогольне сп’яніння. Вони можуть бути причиною нежиті, носової
кровотечі, блювання, головного болю. Надходячи до кровоносної системи
через легені, інгалянти змінюють хімічні реакції, що, у свою чергу, може
зумовити патологічні процеси в головному мозкові, нервовій системі.
Передозування інгалянтів може призвести до зупинки дихання, а за нею до
зупинки серця і до смерті. Людина, котра «нюхає клей», агресивна, має
безтямний або іноді мрійливий вираз обличчя. Вживання інгалянтів сприяє
ураженню легенів, печінки, мозку, шлунка, клітин крові, нирок, що
зрештою призводить до анемії, смерті від ядухи.

Розрізняють мононаркоманію (пристрасть до якого-небудь одного наркотику)
іполінаркоманію (пристрасть до поєднання наркотиків). Проте результат в
обох випадках однаковий – найтяжчі розлади діяльності всіх органів і
систем організму аж до летального (смертельного) кінця. Тому наркоманію
часто називають ще «білою смертю», маючи на увазі білий колір
смертоносних наркотичних речовин.

Важливо ще знати, що наркоманія згубна не тільки для наркомана, але й
для його нащадків. Через пристрасть майбутніх батьків або одного з них
до наркотиків страждають діти, що з’являються на світ часто з вродженими
каліцтвами, життєво слабкі, розумово неповноцінні, психічно нестійкі.

2. МЕХАНІЗМ ДІЇ НАРКОТИКІВ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ

Вживання наркотичних речовин спричиняє стан дурману, потім виникає
психічна та фізична залежність від наркотиків і поступово наростає стан
наркотичного голоду, або так званого абстинентного синдрому. Під час
вживання наркотиків постійно посилюються фізичне та психічне виснаження
організму, внаслідок чого людина може померти.

Наркотичний дурман – це фальшивий стан примарного блаженства, під час
якого порушується адекватне сприйняття навколишньої дійсності. Залежно
від наркотику, який вживають, стан спричиненого ним дурману може
виявитись у збудженні чи гальмуванні нервової системи, а частіше він
сприймається як стан примарного блаженства, за якого зникає відчуття
дискомфорту, психічної напруги, суму, горя, страху тощо.

У збудженому стані наркоман своєю поведінкою схожий на сп’янілу людину,
яка почуває себе радісною, задоволеною, відпочилою, щасливою. Він
відчуває приплив творчих можливостей і фізичних сил, ясність думки та
бажання щось робити. Проте це тільки ілюзії, зумовлені дією наркотику.

У загальмованому стані поведінка наркомана також нагадує поведінку
п’яної людини. Він почуває себе розслабленим, байдужим до життєвих
труднощів, незгод, мінливої долі, у нього в’яла, безладна мова.
Наркомани відчувають пригнічення, необгрунтований страх, що іноді
переходить у паніку, їх переслідують і мучать жахливі галюцинації.

Звичка до наркотиків з часом переходить у хворобливу пристрасть. У
людини виникає непереборний потяг до стану наркотичного одурманення,
тобто розвивається психічна залежність від наркотиків.

Тривале вживання наркотиків призводить до того, що вони входять до
хімічного складу тканин організму людини і стають необхідною умовою
збереження його біологічної та хімічної рівноваги. У такому разі можна
казати про фізіологічну залежність організму людини від наркотиків.

За фізіологічної залежності, якщо деякий час не вживати наркотики,
розвивається наркотичний голод, прояви якого змушують людину
систематично вживати наркотики, причому збільшуючи їхню дозу, щоб
викликати стан наркотичного одурманення. При фізіологічній залежності
всі думки, вчинки наркомана спрямовані на те, щоб за будь-яку ціну
роздобути наркотик. Відсутність наркотику сприяє наростанню дратливості,
нервозності, розсіяності уваги, неможливості зосередитися на якій-небудь
справі. За наркотичного голоду у наркомана з’являється сильний головний
біль, нервове тремтіння, м’язові судоми, заніміння кінцівок. Наркотик
стає важливішим за їжу, через що відбувається фізичне виснаження
організму людини. Наркоман доходить до відчаю і почуття повної
безвиході, навіть може здійснити спроби самогубства.

Наркотичний голод (абстинентный синдром,) за нестачі наркотиків
починається з внутрішньої потреби організму до вживання наркотиків. У
разі незадоволення цієї потреби виникають такі негативні явища, як
неспокій, інтенсивне потовиділення, з очей течуть сльози, зіниці
розширюються і не реагують на світло, ніс повен слизу. Відчувається
гострий біль у попереку, животі, з’являється «гусяча шкіра», жар, озноб,
нудота, блювання. Спостерігається дрібне м’язове тремтіння, яке
переходить у конвульсії з порушенням дихання та кровообігу, що може
призвести до втрати свідомості. За такого стану можуть мати місце зорові
галюцинації. Всі ці явища відбуваються в різному поєднанні та мають
різний ступінь вираження. Якщо наркоману, який перебуває в стані
наркотичного голоду, дати наркотик, то усі неприємні відчуття відразу ж
зникнуть. Він буде виглядати як нормальна людина, що відпочила, але цей
стан недовготривалий, бо, як тільки припиниться дія наркотику, знову
почнеться наркотичний голод.

3. СОЦІАЛЬНА ДЕГРАДАЦІЯ ОСОБИСТОСТІ НАРКОМАНА

У наркомана, крім психічних і фізичних відхилень, настає соціальна
деградація, що виявляється насамперед у відсутності цікавості до
навчання (якщо це школяр або студент). Підлітки-наркомани виявляють
грубість, нахабність у ставленні до вчителів, оточуючих, зухвало
поводять себе з батьками, відчувають себе занадто незалежними, нехтують
загальноприйнятими нормами поведінки в суспільстві.

У підлітка-наркомана складається думка, що наркотик згладжує
непорозуміння, які виникають у взаєминах з оточенням, усуває неприємні
стани напруги, зумовлені докорами сумління, притупляє негативні почуття,
яскравіше забарвлює навколишній світ, допомагає уникнути різних
конфліктів. Він думає, що наркотик відкриває істинний сенс життя.

У період, коли підлітки відчувають розгубленість у важких життєвих
ситуаціях, виникає страх поразок і невдач, наркотик ніби згладжує всі
життєві суперечності, проте поступово неминуче призводить до депресії,
втрати не тільки почуття власної гідності, але й власної значущості.

Наведемо приклади висловлювань деяких наркоманів, які свідчать про
соціальне падіння особистості: «Мені стає на все наплювати», «Мені було
цілком байдуже, що про мене хтось подумає», «У компанії кожен турбується
за себе» тощо.

Найголовніше, наркоман втрачає почуття власної гідності,
відповідальності за себе та інших, можливість визначити мету на
майбутнє.

Знаючи про те, чим є наркотик, як він шкідливо впливає на людей, на їхнє
духовне, фізичне, психічне, соціальне здоров’я, ви неодмінно зробите
правильні для себе висновки.

Література:

Гарницкий С.П. Алкоголь, табак, наркотики и здоровье подростков. – Киев:
Здоровье, 1989.-32 с.

Гурски С. Внимание, родители: наркомания! – Пер. с польск. – Изд. 2-е. –
М.: Профиздат, 1989. – 128 с. (Библиотека семейного воспитания).

Колесов Д.В. Предупреждение вредных привычек у школьников (семейная
педагогика). – Минск: Нар. освита, 1987. – 175 с.

Оржеховская В.М., Бурмака Н.П. Избавление учащихся от наркотических
привычек / Под ред. В.М.Оржеховской. – Киев, 1992. – 304 с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020