.

Формування статистики інновацій (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
317 3724
Скачать документ

математика

Формування статистики інновацій

ПЛАН

Формування статистики інновацій.

Статистика науки, інновацій та інформаційних технологій.

Система статистичного спостереження.

Аналіз показників.

Формування статистики інновацій.

Статистика науки і інновацій — галузь статистики, що вивчає кількісну
сторону явищ і процесів у науково-технічній і інноваційній діяльності.
Головним завданням статистики науки та інновацій є задоволення потреб
суспільства в достовірній і надійній статистичній інформації про розмір,
структуру і динаміку ресурсів наукових досліджень і розробок, кадрів та
їхньої підготовки, стану матеріально-технічної бази науки, фінансів (у
тому числі бюджетних асигнувань), мережі наукових організацій, їхній
розподіл за секторами науки, галузями економіки, регіонами, галузями
науки, пріоритетними напрямками розвитку науки і техніки (включаючи
виконання державних науково-технічних програм і програм державних
наукових центрів); результативності наукових досліджень і розробок —
відкриття, винаходи, створення зразків нових видів продукції, впливу на
показники соціально-економічного розвитку; здійсненні технологічних
інновацій (по видах), витратах на ці цілі, обсягах інноваційної
продукції, розподілі інновацій по цілях інноваційної діяльності,
внутрішньому і зовнішньому технологічному обміні, по формах придбання і
передачі технологій. Предметом статистики науки і інновацій є розробка
визначень і класифікацій, системи відповідних показників і методології
їх обчислення.

2. Статистика науки, інновацій та інформаційних технологій.

Під впливом цілей науково-технічної й інноваційної політики І потреб в
інформації в Україні було здійснено кардинальний перегляд методології і
інструментарію статистичного спостереження за виконанням наукових
досліджень і розробок, одержала розвиток статистика інновацій з
урахуванням міжнародних стандартів і особливостей розвитку науки й
інноваційної діяльності в умовах ринкової економіки. У відповідності зі
сформованими в міжнародній статистиці принципами збір даних про наукові
дослідження і розробки забезпечується шляхом обстеження двох
статистичних сукупностей — організацій, що виконують наукові дослідження
і розробки, і організацій, їх що фінансують (міністерств і відомств).
Статистика науки і інновацій базується на звітності наукових організацій
про виконання наукових досліджень і розробок; зведеннях міністерств і
відомств про фінансування наукових досліджень і розробок за рахунок
коштів державного бюджету; звітності наукових організацій і інноваційних
підприємств про винаходи, корисні моделі і промислові зразки, про
створення зразків нових типів машин, устаткування, апаратів і приладів;
звітності НДІ і вузів про підготовку аспірантів і докторантів; звітності
промислових підприємств про технологічні інновації, освоєння,
сертифікацію, зняття з виробництва промислової продукції, а також на
матеріалах одночасних обстежень [матеріально-технічної і дослідної бази
науки, грошових прибутків і житлових умов вчених і ін.). Серед
перспективних завдань подальшого розвитку статистики науки і інновацій —
удосконалення інструментарію статистичного спостереження стосовно
особливостей окремих секторів науки; організація моніторингу стану і
:прямування науково-технічних кадрів і їхнього соціально-економічного
положення, збір даних про “комерційний обмін технологіями з закордонними
країнами для упорядкування балансу платежів за технології; вивчення
регіональних аспектів розвитку науки, інноваційної діяльності в сфері
послуг, суспільної думки Іро науку; розвиток методів і практики
міжнародних зіставлень.

Статистика нової продукції — це розділи статистики науки інновацій, що
вивчає процеси відновлення промислової продукції, її створення й
освоєння у виробництві як однієї з характеристик результативності
наукових досліджень і розробок. Статистика відображує показники
створення зразків і освоєння нових типів машин, устаткування, апаратів,
приладів і засобів автоматизації, нових видів сировини і матеріалів.
Зразки включають нову техніку, вперше створену в країні, й ту, що
відрізняється істотно від такої, що випускалася раніше, за
функціональним призначенням, принципом дії та т. ін. До процесу
створення зразка нової продукції відносять розробку технічного завдання
і технічної документації, виготовлення зразка, випробування, і приймання
його в порядку, встановленому стандартами. Все це має знайти
відображення в статистичних даних.

Документами, що засвідчують патентну чистоту об’єкта техніки, служать
звіт про патентні дослідження і патентний формуляр. Патентоспроможність
— юридична властивість об’єкта, що визначає його спроможність
охоронятися документом виняткового права (патентом) на території
конкретної країни в даний момент часу. У колишньому СРСР замість терміна
«патентоспроможність» вживався термін «охороноспроможність», тому що
основною формою охоронних документів було авторське посвідчення 4 на ряд
об’єктів (наприклад, на засоби діагностики і лікування хвороб, хімічні
речовини й ін.) до 1992 р. видавалися тільки авторські посвідчення, а не
патенти.

Гарантією відповідності технічних характеристик створених зразків і
освоєння нових видів промислової продукції, що відповідають нормативним
вимогам безпеки життя, здоров’я споживачів і навколишнього середовища, є
сертифікація.

Статистика відображує і на основі достовірних даних дає можливість
вивчати та аналізувати число створених зразків і освоєних у виробництві
нових типів машин, устаткування, апаратів, приладів і засобів
автоматизації по галузях, економічних районах і видах, характеризувати
склад нової техніки, а також тривалість їх створення й освоєння.
Коефіцієнт відновлення продукції, що відбиває технічне відновлення
активної частини основних фондів, розраховується як відношення вартості
освоєних нових типів машин, устаткування, апаратів, приладів і засобів
автоматизації до загальної вартості виробничого устаткування на кінець
звітного року і відображується у статистиці.

3. Система статистичного спостереження

Формування системи статистичного спостереження інноваційної діяльності
має будуватися на основі сполучення різноманітних його форм і включати
цілий комплекс взаємозалежних видів статистичного спостереження, що
різняться за часом і періодичністю обстеження залежно від досліджуваного
питання; що сполучають скорочені щорічні і повні періодичні обстеження.
Основу даної системи складає щорічна статистична звітність про
технологічні інновації, що включає основні кількісні показники
інноваційної діяльності. Вони відносяться до витрат на технологічні
інновації по їхніх типах, видах діяльності, джерелах фінансування;
характеристиках дослідницьких підрозділів, досліджень і розробок на
інноваційні підприємства; кількості спільних проектів по виконанню
досліджень і розробок; результативності інноваційної діяльності;
технологічному обміну.

Частина питань анкетного типу, впровадження яких в українську
статистичну практику викликає найбільші труднощі, виноситься за рамки
суцільного обстеження. На початковій стадії формування статистики
інновацій пропонується включати їх у щорічні вибіркові обстеження по
обмеженому колу інноваційне активних підприємств. Маються на увазі
питання, що потребують визначених якісних оцінок досліджуваних явищ,
заснованих на думці респондентів. Це характеристики: інноваційної
стратегії; джерела інформації про інновації; чинників, що перешкоджають
інноваційної діяльності; методів підтримки і збільшення
конкурентоспроможності інновацій, що задіяні на інноваційних
підприємствах. Надалі, коли статистика інновацій одержить стійкий
розвиток, питання такого типу можуть ставитися з більш тривалою
періодичністю. Далі подібний принцип організації статистики
передбачається використовувати в іншій формі.

При швидкозмінюваній економічній і політичній ситуації в країні, а також
обмеженості наявної інформації про інновації в Україні стає необхідною
організація оперативної піврічної звітності. Рекомендується, щоб в
сучасній ситуації періодичність її представлення становила не менше
півроку. Така звітність має містити невеличке коло показників, що
характеризують стан і перспективи інноваційної активності, обсяги
інноваційних витрат і інноваційної продукції. Це дозволить вирішити дві
важливі задачі. По-перше, забезпечити органи управління, відповідальні
за формування науково-технічної політики в країні, оперативною
інформацією про стан і масштаби інноваційної діяльності в країні. А
по-друге, підготувати вибіркову сукупність інноваційне активних
підприємств для наступного основного обстеження їхньої інноваційної
діяльності. Таким чином, уважається доцільним організувати статистику
інновацій на основі триступінчастого обстеження технологічних інновацій:

перший етап — суцільне обстеження по основній програмі і повному колу
підприємств;

другий етап — вибіркове обстеження по спеціальній програмі і колу
інноваційне активних підприємств;

третій етап — оперативна звітність по скороченому колу показників із
суцільним охопленням підприємств.

4. Аналіз показників

Організаційною основою економіко-статистичного аналізу служить програма
розробки показників, одержуваних за матеріалами статистичних обстежень.
Правильно обрана система класифікацій і угруповань статистичних даних,
розширення кола розроблювальних показників сприяють підвищенню
аналітичності і поліпшенню якості інформації.

Найбільше важливою класифікацією показників є класифікація, що подає
їхній галузевий розтин. Вона ж викликає найбільші труднощі при
відповідній розробці даних, обумовлені недостатніми заходами для
впровадження. Повільні дії по відповідному кодуванню підприємств і
організацій та обумовлена цим неможливість одержання адекватних даних
для аналізу і міжнародних зіставлень по галузях і видах діяльності
знижують значимість упровадження нових показників і програм інноваційних
обстежень, стримуючи в такий спосіб процес реального реформування
статистики по багатьох напрямках. У даний час в Україні розроблена
методологія збору даних, яка базується на укрупненій класифікації видів
економічної діяльності, що забезпечує міжнародну порівнянність даних.
Вона містить найменування і склад різноманітних видів продукції і
послуг. Крім того, додатково використовується класифікація даних по
міністерствах і відомствах із метою надолуження відсутніх галузевих
розтинів.

Однією з основних класифікацій є також розробка показників на
регіональному рівні по економічних районах, областях України. Вона надає
можливість оцінки інноваційного потенціалу територій, взаємозв’язку
інноваційної активності з економічним розвитком регіонів, їхньою
галузевою структурою, геополітичним положенням.

Іншим широко поширеним видом класифікації інноваційних підприємств є
їхнє групування за чисельністю робітників. Дане групований
використовується для вивчення розміру інноваційних підприємств як
чинника інноваційної активності. Для цих же аналітичних цілей
застосовується групування, засноване на обсягах відвантаженої продукції.
Аналітичні завдання передбачають дослідження взаємозв’язку процесів
приватизації з інноваційною активністю. Сучасний аналіз базується на
порівнянні показників, що характеризують інноваційну діяльність по
інноваційних підприємствах, приватизованих і неприватизованих.
Безумовно, це занадто загальні групування для задуманих оцінок. Вже
зараз визначення ефективності діяльності нових власників здійснюють,
спираючись на три групи інноваційних підприємств: державні,
средньоприватизовані (із часткою держави від 25 до 50 відсотків) і
глибокоприватизовані (із часткою держави менше 25 %). Можливі і більш
детальні розтини, які необхідно взяти на озброєння.

Крім перерахованих основних, у статистичній практиці використовується
ряд інших групувань, призначених для будь-яких або спеціальних
досліджень. До них відносяться, наприклад:

• групування за основними видами продукції, що випускається (споживчі
товари, інвестиційні товари, проміжні товари);

• групування за інтенсивністю експорту (питома вага експортованої в
загальному обсязі відвантаженої продукції: до 1 %, 1 — 9, 10^9, 50—100
%);

• групування за низькою, середньою або високою інтенсивністю проведення
досліджень і розробок (відношення витрат на

НДДКР до обсягу відвантаженої продукції: менше 1 %, від 1 до 4, більш 4
%).

У цілому в разі проведення аналізу показників інноваційної діяльності
важко сформулювати остаточно визначений набір аналітичних завдань.
Інноваційний процес складний, а в його аналізі занадто багато невідомих
і невимірюваних параметрів. Виходячи з найбільш актуальних питань
інноваційної політики, а також бажаної інформаційної бази інноваційної
діяльності, рекомендується особливо ретельно досліджувати такі питання:

• взаємозв’язок між інноваційною активністю і розміром інноваційного
підприємства;

• взаємозв’язок між технологічною кооперацією й інноваційними
характеристиками;

• інноваційну діяльність у галузевій структурі;

• взаємозв’язок між інноваціями і результатами діяльності інноваційного
підприємства;

• взаємозв’язок між виконанням (придбанням результатів) досліджень і
розробок на інноваційних підприємствах і інноваційними характеристиками
по галузях;

• дослідження ролі нематеріальних активів у інноваційній діяльності;

• взаємозв’язок процесів приватизації й інноваційної активності
інноваційного підприємства;

• зайнятість робітників і інноваційні характеристики;

• інноваційну діяльність у регіональній структурі.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020