Реферат з педагогіки
Урок: спостереження за весняною природою
Мета. Узагальнити спостереження за весняною природою у художній формі,
вживаючи вивчені частини мови. Вчити виражати свої думки в логічній
послідовності, збагачувати активний словник учнів. Розвивати творчість,
спостережливість, мовленнєві здібності. Виховувати любов до природи, до
рідного краю, бажання висловити свої почуття змістовно і грамотно.
Обладнання. Зошити, ілюстрації, дитячі малюнки про весну, грамзапис П.І.
Чайковського «Пори року», кольорові олівці, аркуші паперу.
1. Повідомлення теми. Мотивація.
Написати твір — це значить творити, працювати творчо, красиво,
послідовно і грамотно висловлювати свої думки. Самостійно, опираючись на
власні спостереження, передавати словами почуття, мрії, захоплення, стан
душі.
Весна в усі шпаринки рветься, Зчорніли клаптики снігів. Веселе сонечко
сміється, І вийшла річка з берегів.
Не взнати стежечку знайому — Там первоцвіт рясний зацвів. Вертаються
пташки додому, До рідних місць: садів, лісів… Звучить мелодія П.І.
Чайковського, вчитель продовжує:
— Весна пробуджує все живе на світі від сну, несе красу, чарівність,
казковість.
2. Актуалізація опорних знань. Підбір іменників до теми.
— Погляньте у вікно і назвіть слова, які допоможуть нам розповісти про
найчарівнішу пору року. Пригадайте, що ви спостерігали під час
екскурсій,
по дорозі до школи чи додому, на прогулянках.
Діти називають: небо, сонце, вітер, хмарки, тепло, струмочки, ніч,
земля, первоцвіти, трава, дерева, птахи.
— А зараз, діти, ми «розфарбуємо» наші слова. Ви вірно назвали сонце, бо
саме від нього і починається тепло, все оживає, починає рости,
розвиватися. А якого воно кольору?
— Це слово тепле, оранжеве, яскраве, лагідне.
Учитель на дошці, а діти на аркушах паперу кольоровим олівцем пишуть
навколо слова «весна» — «сонце» (оранжевим).
— Небо — безмежне, чисте, ясне, бездонне, волошкове, прозоре, блакитне,
добре, безхмарне.
— Хмарки — легенькі, біті, химерні.
— Тепло — щире, лагідне, добре, привітне.
— День — довший, світлий, сонячний.
— Ніч — тиха, тепла, зоряна, місячна коротка.
— Струмочки — веселі, дзвінкі, жваві, гомінливі.
— Первоцвіти — ніжні, тендітні, несміливі, жовті, білі
— Дерева — стрункі, весняні, радісні.
— Трава — зелена, духмяна, росяна, несміла.
— Птахи — перелітні, співучі, дзвінкоголосі.
Кольори олівців діти самі підбирають для запису даних слів.
Діти розглядають ілюстрації, малюнки, придумують «побачене», прослухавши
мелодію «Весна» П.І. Чайковського. Продовжують добирати дієслова:
сонце викотилося, піднялося, зійшло
хмарки випливли, розбіглись, з’явились
тепло розлилось, огорнуло, пригорнуло
струмочки задзюрчали, потекли, побігли, заспівали
квіти вигулькнули, проглянули, зацвіти, засміялись
трава пробилась, вистромилась, потяглась
дерева прокинулись, почали зеленіти
птахи повернулись, прилетіли, заспівали, взялись до роботи
3. Складання і запис твору на аркушах паперу.
— А тепер складемо речення про цю щасливу пору року з тих слів, що
записали. Речення повинні бути чіткі, висловлювати закінчену думку,
логічно доповнювати одне одного.
Діти складають речення спочатку усно, потім записують заголовок, план і
складений твір.
План.
1. Перші ознаки появи весни.
2. Розквіт природи.
3. Перелітні птахи вже вдома.
Зразок твору.
Лагідне сонечко викотилося на бездонне волошкове небо. Воно піднімається
все вище і вище. Та ось випливли химерні бій хмаринки. Легенький
лагідний вітерець погнав їх по безкрайньому блакиттю.
День подовшав, а ніч стала короткою і теплою. Ніжне тепло огорнуло всю
землю. Загомоніти дзвінкоголосі струмочки, затремтіли тендітні
первоцвіти. Тягнеться до сонечка несміла травичка. Оживають радісні
дерева.
Додому з вирію повертаються перелітні птахи. Природа оживає, дихає,
квітує, буяє ароматом весни.
4. Підсумок уроку. Зачитування творів (з чернеток). Редагування
словосполучень, речень. Доопрацювання творів.
Заключне слово вчителя.
Весна легка і животворна,
І незбагненна, і неповторна.
Заполоняє щастям світ,
Весна не йде, а вже летить!
Ви, діти, весну зустрічайте,
А ці слова запам’ятайте.
Незбагненна і дивна краса навколишнього світу! Вона має надзвичайні
чари, що захоплюють душу і підносять її високо-високо над світом.
Відчуваючи вічність і разом з тим крихкість неповторного зеленого буття,
пройміться любов’ю до нього, бо знайте, що саме на цій землі ви
з’явилися на світ.
5. Домашнє завдання. Переписати твори у зошити.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
