Реферат з підприємництва
Реформування колективних сільгосппідприємств
План
Концептуальна основа реформування колективних сільськогос-подарських
підприємств.
Соціально-економічна суть реформування.
Мета і завдання реформування.
Правова основа реформування.
Підстава для реформування.
Основні вимоги до реформування.
Складові реформування.
Ініціювання реформування.
Загальні збори з реформування.
Комісія з питань реструктуризації.
Програма реструктуризації.
1. Концептуальна основа реформування колективних сільськогосподарських
підприємств.
Метою реформування колективних сільськогосподарських підприємств є зміна
форм власності на майно і землю та створення на їх основі
сільськогосподарських підприємств ринкового типу, де були б розмежовані
трудові і майнові відносини (тобто чітко відділені володіння.
Користування і розпорядження власністю) всі відносини членства
(засновництва).
Членство в колективному сільськогосподарському підприємстві породжує
право на засоби виробництва (майно) і на трудові відносини з
підприємством. У реструктуризованих підприємствах власність на землю або
права користування нею є юридично відокремленими від обробітку землі чи
володіння і користування основними засобами виробництва організації, яка
обробляє землю. Це забезпечує гнучкість у застосуванні робочої сили та
можливість широкого доступу до капіталу.
В результаті реструктуризації КСП створюються такі господарюючі
суб’єкти, як акціонерні товариства, товариства з обмеженою
відповідальністю, приватні сільськогосподарські підприємства та
селянські (фермерські господарства, організаційно-правова структура яких
є важливою передумовою для досягнення сільськогосподарськими
товаровиробниками успіху в умовах ринкової економіки.
В статутах сільськогосподарських акціонерних товариств та товариств з
обмеженою відповідальністю, засновниками яких є дві і більше осіб, чітко
розділяються власність на землю і майно. Статутні фонди цих юридичних
осіб формуються за рахунок майна засновників, тоді як земельні масиви
орендуються у власників землі, в тому числі у фізичних осіб –
засновників (акціонерів). Це надає гнучкості реформованому суб’єкту
господарювання та полегшує проведення майбутніх ринкових організаційних
та структурних змін.
Всі новостворені сільськогосподарські підприємства і селянські
(фермерські) господарства орендують землю та неподільне
сільськогосподарське майно у власників земельних та майнових масивів.
Сформованих в результаті виходу членів КСП з господарства та виділення в
натурі належних їм земельних і майнових паїв. За допомогою такої оренди
зазначені формування зберігають комерційну життєздатність майна і землі,
запобігаючи подрібненню їх на малі, нежиттєздатні, з точки зору
товарного виробництва, сільськогосподарські суб’єкти господарювання.
2. Соціально-економічна суть реформування
Реформування підприємства – багатопланове поняття, яке передбачає
комплекс взаємопов’язаних перетворень (організаційно-економічних,
правових, технічних, соціальних тощо), спрямованих на зміну структури
підприємства, форм власності на засоби виробництва,
організаційно-правового механізму господарювання, здатних привести
підприємство до фінансового оздоровлення, підвищення ефективності
виробництва.
На практиці намітилися, такі основні шляхи, реформування
організаційно-правових форм господарювання в сільському господарстві:
реорганізація колгоспів і радгоспів у колективні сільськогосподарські
підприємства з персоніфікацією власності на майно і землю;
реструктуризація колективних сільськогосподарських підприємств у
господарські товариства та приватні підприємства;
реструктуризація колективних і державних підприємств у
сільськогосподарські кооперативи;
формування приватно-орендних підприємств; тобто господарських товариств,
приватних підприємств та селянських (фермерських) господарств, які діють
на основі оренди майна і землі, отриманих членами реструктуризованих КСП
в рахунок майнових і земельних паїв при виході з КСП.
Всі наведені варіанти застосовуються в Україні.
Призначення реформування полягає у формуванні на селі реальних,
ефективно діючих власників і господарів, забезпеченні матеріального
добробуту.
3. Мета і завдання реформування
Визначальним у реформуванні якомога повніше врахування і задоволення
індивідуальних інтересів членів (працівників) підприємства незалежно від
того, яку форму господарювання і який спосіб життя вони обирають, і
забезпечення на цій основі їх інтересів. Відповідно до цього мета
реформування полягає в:
гарантуванні членом підприємства вільного вибору найбільш прийнятної для
кожного форми господарювання;
створенні передумов для розвитку сформованих у процесі реформування
нових формувань, прийнятних для конкретних умов;
утвердженні приватної власності членів підприємств на землю та майно КСП
та гарантуванні їм вільного розпорядження ними;
сприянні встановленню на селі різноукладності, підприємництва і
конкуренції;
створенні в результаті реформування вільних (у межах чинного
законодавства) у своїх діях власників і господарів;
формуванні на селі соціально-економічної і соціально-психологічної
ситуації, яка б узгоджувалась з інтересами кожного селянина зокрема і
сільськогосподарського підприємства в цілому.
4. Правова основа реформування
Реформування ґрунтується на сукупності законодавчих і
нормативно-правових актів та положень, що регулюють відносини власності
і форми господарювання в сільському господарстві, а також
організаційно-правові процедури та механізми реформування підприємств.
Визначальною серед них є Конституція України, насамперед у частині
гарантування права власності на землю і непорушності права приватної
власності.
Реформування здійснюється з дотримання вимог Законів України “Про
власність”, “Про форми власності на землю”, “про підприємництво в
Україні”, “Про підприємництво”, “Про господарські товариства”, “Про
колективне сільськогосподарське підприємництво”, “Про селянське
(фермерське) господарство”, Постанов Верховної Ради України “Про
земельну реформу”, “Про оренду землі”, “Про прискорення земельної
реформи і приватизації землі”, Земельного та Цивільного кодексів
України, Указів Президента України “Про невідкладні заходи щодо
прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського
виробництва”, “Про порядок паювання земель, передавання в колективну
власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям”.
5. Підстава для реформування
Реформування здійснюється на основі рішення загальних зборів
уповноважених КСП. Рішення про реформування набуває чинності за умови
присутності на зборах не менше трьох четвертих членів КСП і якщо за
нього проголосувало не менше трьох четвертих присутніх на зборах (якщо
інше не передбачено статутом).
6. Основні вимоги до реформування
Реформування здійснюється з дотриманням таких найважливіших вимог:
добровільність участі членів підприємства у прийняття рішення про
реформування, час його проведення, вибір форм реструктуризації і
організаційно-правових форм нових формувань, організаційно-методичних
засад реструктуризації тощо;
підпорядкованість інтересам більшості членів підприємства з одночасним
забезпеченням інтересів тих, хто має щодо реформування окрему думку, яка
не збігається з інтересами більшості;
повне і об’єктивне роз’яснення членам підприємства необхідності, мети і
завдань реформування, її підпорядкованості індивідуальним інтересам
кожного члена підприємства та колективу в цілому;
врахування пропозицій членів підприємства щодо організації проведення
реформування, організаційно-методичних механізмів її здійснення;
вільний доступ членів підприємства до всіх без винятку матеріалів, що
опрацьовуються в підприємстві, з питань його реформування;
повне опрацювання внутрішньогосподарських нормативних документів для
потреб реструктуризації;
вибір прийнятного варіанта поділу землі і майна підприємства.
При цьому (по можливості) має бути забезпечене збереження цілісності
майнових комплексів і сівозмін (або полів сівозмін). Перевага надається
варіантом, за яких новоствореним підприємствам передаються повні або
близькі до цього машинно-технологічні комплекси, а також інше споріднене
майно;
забезпечуються комплексністю реформування;
підпорядкованість реформування інтересам після реструктуризаційного
розвитку новостворених агро формувань;
здійснення реформування на рівні, який включав би будь-які
соціально-психологічні ускладнення;
своєчасне внесення змін і доповнень, зумовлених конкретними умовами;
покладання проведення реформування на осіб, здатних здійснювати її з
дотриманням відповідних законодавчих та інших нормативно-правових актів
і положень;
узгодження роботи із реформування з місцевими органами влади.
7. Складові реформування
Реформування – це тривалий процес, найважливішими складовими вирішення
якого є:
інвентаризація майна підприємства, всіх його активів та пасивів, при
необхідності – переоцінка або уточнення вартості майна;
здійснення (завершення або уточнення) паювання майна визначення пайового
фонду та індивідуальних майнових поїв членів підприємства;
видача майна в натурі у разі виходу осіб зі складу КСП;
паювання землі та видача державних актів на право приватної власності на
землю;
створення передумов для формування нових економічно життєздатних
приватних агро формувань;
розподіл майна і землі між новими господарюючими суб’єктами у разі
поділу господарства та створення на його основі двох чи більше юридичних
осіб;
розробка установчих документів підприємства, створених внаслідок
реструктуризації КСП та реєстрація нових юридичних осіб;
проведення серед членів підприємства інформаційно-роз’яснювальної роботи
з питань, що стосуються реструктуризації;
кадрово-управлінське забезпечення реструктуризації.
8. Ініціювання реформування
Ініціаторами реформування можуть бути керівника (підприємств чи
структурних підрозділів), колективи, неформальні групи працівників чи
будь-хто із членів підприємства. Прихильники реструктуризації створюють
ініціативну групу, яка вносить пропозицію про реформування на розгляд
загальних зборів підприємства.
При відмові правління скликати загальні збори щ цього питання
ініціативна група при згоді 20 і більше відсотків членів підприємства
організовує проведення загальних зборів.
9. Загальні збори з реформування
Залежно від ситуації, яка складається в підприємстві щодо вирішення
питання про його реформування, для прийняття відповідного рішення може
бути достатньо проведення одних зборів членів підприємства, а може
виникнути потреба у проведенні додаткових зборів.
У разі сприятливих для реформування обставин на підприємстві і
завчасного опрацювання необхідних нормативних документів доцільно вже на
перших зборах розглянути такі питання:
про реформування підприємства;
про обрання комісії з питань реструктуризації;
про затвердження програми реструктуризації;
про створення комісії з питань інвентаризації та проведення
інвентаризації майна, землі, всіх активів і пасивів;
про затвердження положення про паювання майна;
про паювання землі і видачу членам підприємства державних актів на право
приватної власності на землю (замість сертифікатів на право на земельну
частку (пай);
про організацію інформаційно-роз’яснювальної роботи в підприємстві з
питань його реформування.
Якщо ж ці та можливі інші питання до перших зборів підготовлені
недостатньо доцільно обмежитись прийняттям відповідного рішення щодо
них і затвердженням складу комісії з питань реформування, доручивши їй
підготувати для розгляду на наступних зборах всі інші питання.
10. Комісія з питань реструктуризації
Комісія з питань реструктуризації є робочим органом загальних зборів
членів підприємства по здійсненню в повному обсязі і на належному рівні
реорганізаційного процесу. Вона обирається загальними зборами простою
більшістю присутніх на них членів підприємства в кількості, визначеній
зборами. Як свідчить досвід, до її складу доцільно включати 13-15, а при
потребі – і більше осіб.
За рішенням зборів, комісію може очолювати керівник підприємства або
інший її член. До складу комісії рекомендується включати керівників
економічної і бухгалтерської служб підприємства, головних спеціалістів
або керівників галузей. Окремих керівників середньо ланки, рядових
працівників та представників від пенсіонерів.
Комісія затверджує функціональні обов’язки кожного її члена. В разі
потреби вона, за погодженням із правлінням, наділяється правом залучати
до роботи інших експертів та спеціалістів, які не є членами комісії.
Повноваження комісії закінчуються після повного завершення роботи із
реструктуризації.
Члени комісії працюють на громадських засадах, але в разі потреби окремі
з них на час роботи в комісії можуть бути звільнені від виконання
основних службових функцій з оплатою праці не нижче тієї, яку вони мали
за виконувану за посадою роботу.
Комісія не має права вмішуватися в роботу голови чи правління щодо
керівництва підприємством. У свою чергу голова і члени правління не
мають права вмішуватися в роботу комісії. Вони зобов’язані лише
забезпечувати її транспортом, папером, канцелярським приладдям. Для
цього складається і затверджується загальними зборами кошторис на
проведення реструктуризації.
Комісія виконує такі основні функції:
опрацьовує (уточнює) програму і схему реструктуризації;
уточнює і подає на затвердження загальним збором списки осіб, що мають
право на земельні частки (паї) і майнові паї;
розробляє та подає на затвердження загальними зборами положення про
паювання майна, методику розрахунку пайового фонду, індивідуальних
майнових паїв та порядок виділення майна в натурі;
організовує інформаційно-роз’яснювальну роботу з питань реструктуризації
серед членів підприємства. При необхідності може створити при комісії
групу з інформаційно-роз’яснювальної роботи;
бере участь у виборі організаційно-правових форм створюваних при
реструктуризації агроформувань;
при створенні на базі реформованого підприємства двох і більше
господарюючих суб’єктів спільно з правлінням підприємства виявляє
засновників таких підприємств, здійснює попередній розподіл землі та
майна між новими структурами відповідно до їх очікуваного розміру і
готує відповідні матеріали для розгляду на загальних зборах членів
підприємства;
бере участь у підготовці відповідних документів для передачі
новоствореним підприємствам (господарюючим суб’єктам) належних їм майна
і землі.
11. Програма реструктуризації
Програма реструктуризації повинна включати вибір організаційно-правової
форми підприємств, створюваних внаслідок реструктуризації та план
пореформеного розвитку. Згідно з чинним законодавством підприємство може
реструктуризуватися а в господарські товариства: акціонерні (відкритого
і закритого типу), з обмеженою або повною відповідальністю, командитні;
сільськогосподарські кооперативи; селянські (фермерські) господарства;
приватно-орендні підприємства, індивідуальне підприємництво без
створення юридичної особи.
Кожний член КСП має право вибрати будь-яку з наведених вище форм. При
розробці програми реструктуризації підприємства та її практичному
здійсненні важливо забезпечити:
узгодження позицій членів підприємства щодо забезпечення цілісності
підприємства чи доцільності його поділу на кілька структур, їх
кількості, розмірів, спеціалізації тощо;
вивчення питань, що стосуються організації використання прав на земельні
і майнові паї: чисельності тих, хто передасть їх у користування
новоствореним підприємствам, створить на їх основі селянські
(фермерські) господарства, здасть в оренду тощо;
опрацювання варіантів кооперації новостворених підприємств;
вибір форм використання об’єктів виробничої інфраструктури, в яких
зацікавлені всі новостворені підприємства або їх частина;
вирішення ряду питань соціального значення: працевлаштування у нових
формування. Соціальна підтримка їх членів, передавання об’єктів
соціальної сфери на баланс місцевої влади.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
