UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМеханізм індивідуалізації психічного. Компенсаційна форма катарсису. А.Адлер (1870 — 1937) (реферат)
Авторdimich
РозділПсихологія, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1224
Скачало185
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

Механізм індивідуалізації психічного. Компенсаційна форма катарсису.

А.Адлер (1870 — 1937)

 

Відійшовши від ортодоксального психоаналітичного вчення, Альфред Адлер

спробував побудувати таку психологію, яка б не роз'ятрювала психічне

еклектичною сумішшю біологічного та соціального. Адлер заявив: "Не слід

забувати найважливішого факт)', що ні спадковість, ні середовище не є

визначальними факторами. Вони можуть бути тільки рамками або впливами,

на які індивід повинен відповідати згідно з особливостями своєї творчої

сили".

 

Пошуки суб'єктивних шляхів, що приводять до внутрішньої єдності

людського індивіда, виразились у формулюванні і розвиткові Адлером так

званої індивідуальної психології. Вона мала підкреслити, зрештою, творчу

активність індивіда і вивести психоаналіз із лабет фаталістичної

передвизначеності людської поведінки біологічним та соціальним

факторами.

 

Провідну ідею індивідуальної психології щодо моністично-цілісного

тлумачення діяльності організму Адлер сформулював виходячи з принципу

компенсації, що діє на основі закону перетворення потягу на його

протилежність, і встановив кореляцію між поняттями "комплекс

приниженості" і "комплекс переваги". З цього відношення походить,

зокрема, ідея "чоловічого протест)'" з боку ланок (у відповідь на їхню

приниженість як слабкої статі), який виявляється у виборі жінками

чоловічих професій, одягу, у відповідному формуванні інтересів тощо.

 

Запозичена Адлером у німецького філософа Г.Файгінгера теорія “фіктивної

цілі" стала важливою підвалиною індивідуальної психології. Згадані

комплекси перешкоджають усвідомленню об'єктивного стану речей,

відношень. Життєві цілі, які ставить перед собою людина у таких

ситуаціях, мають фіктивний характер, проте спрямовують її поведінку.

Людина вчиняє неадекватно, не усвідомлюючи цього. В діях на основі

"фіктивної цілі" постає причина неврозу. Усвідомлення неадекватності

таких цілей і відповідної поведінки має ліквідувати невроз.

 

Ідея "соціального інтересу" як заміна понять класичного фрейдизму —

агресії та лібідо — пов'язується Адлером з метаморфозою "фіктивних

цілей". Сам "соціальний інтерес" було зведено Адлером до інтересів

індивіда. Характер розкриття людиною суперечностей між ідеалом і

дійсністю становить "життєвий стиль" людини — підсумкове поняття

індивідуальної психології.

 

Твердячи про активне втручання людини у спрямування своєї поведінки,

Адлер насправді у своїй теорії позбавив людину такої активності,

.примусивши її діяти у сплетінні різних комплексів, що заважають

адекватно реагувати на світ. Адлер мав на меті звільнити поведінку

людини від суворої механістичної детермінації з боку фатально

визначаючих її біологічного й соціального факторів, але своїм вченням

про "фіктивний фіналізм" (примарну доцільність, яка визначає

життєдіяльність) залишився принципово на позиції фаталізму тих або інших

комплексів.

 

Щоправда, без мети як ідеальної моделі дійсності, на думку Адлера,

доцільна, розумна поведінка неможлива. Але терапевтична заміна новою

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ