.

Бухоблік оплати праці в бюджетній установі – лікарні (Надвірнянська ЦРЛ) (дипломна)

Язык: украинский
Формат: дипломна
Тип документа: Word Doc
788 18711
Скачать документ

Бухоблік оплати праці в бюджетній установі – лікарні (Надвірнянська ЦРЛ)

Зміст

стор.

Вступ…………………………………………………………………………. 6

Розділ 1. Теоретичні аспекти організації обліку праці та її оплати в
бюджетній установі –лікарні 8

1.1Сутність та специфіка бухгалтерського обліку в лікарні ……………… 8

1.2 Організація та ведення бухгалтерського обліку лікарні ……………… 11

1.3 Оплата праці в бюджетній установі в лікарні ………………………. 17

1.4 Нормативно- правове забезпечення обліку оплати праці в закладах
охорони здоров’я……………………………………………………………. 25

Розділ 2 Характеристика об’єкта дослідження 27

2.1 Економічна характеристика Надвірнянської ЦРЛ……………………. 27

2.2 Елементи організації бухгалтерського обліку по оплаті праці в
Ценральні районні лікарні………………………………………………….. 33

2.3 План рахунків бюджетної установи – ЦРЛ…………………………… 37

Розділ 3 Організація праці та облік оплати праці в ЦРЛ 40

3.1 Організація оплати праці в лікарні…………………………………….. 40

3.2 Порядок нарахування заробітної плати працівникам…………………. 45

3.3Утримання і вирахування з заробітної плати………………………….. 54

3.4 Порядок оформлення й облік розрахунків з оплати праці……………. 64

Розділ 4 Удосконалення організації бухгалтерського обліку оплати праці
в бюджетній установі – лікарні 67

4.1 Ведення бухгалтерського обліку по оплаті праці в умовах
функціонування автоматизованих робочих місць………………………… 67

4.2 Ефективність автоматизації обліку по оплаті праці у лікарні……….. 71

Висновок……………………………………………………………………. 72

Список використаної літератури……………………………………….. 75

Додатки

Вступ

Інтеграція України у світову економічну систему, розвиток ринкових
відносин стали підставою для широкого використання бухгалтерської
інформації з метою підвищення ефективності діяльності суб’єктів
господарювання.

Бухгалтерський облік – це спосіб документального спостереження,
відображення й контролю за господарською діяльністю виробників і
господарників, а також система зберігання, вимірювання та обробки,
інтерпретації і передачі інформації про господарську діяльність
підприємства, установи організації внутрішнім та зовнішнім користувачам
ля прийняття оптимальних рішень. Тобто, іншим словами, бухгалтерський
облік – це система безперервного й взаємозв’язаного спостереження і
контролю за господарською діяльністю окремого підприємства, організації
чи установи з метою одержання про них поточних і підсумкових показників.

Бухгалтерський облік ведеться практично у всіх сферах суспільного життя,
не залежно від того, чи це комерційних об’єктів господарювання, чи
благодійних та некомерційних установ, наприклад ведення бухгалтерського
обліку в закладах охорони здоров’я.

Саме методиці та особливостям ведення бухгалтерського обліку в системі
охорони здоров’я і присвячена ця дипломна робота. Зокрема, особлива
увага приділяється системі оплати праці в лікарні.

Об’єктом дослідження є Надвірнянська Центральна районна лікарня.
Надвірнянська ЦРЛ є головною базовою установою, яка надає спеціалізовану
допомогу населенню та організаційно-методичним закладам охорони здоров’я
району.

Дипломна робота складається з чотирьох розідлів.

Перший розділ розкриває тоеретичні основи та особливості обліку праці,
та оплати праці в бюджетних установах.

Дугий розділ дипломної роботи складається з характеристики об’єкта
дослідження. Базовим об’єктом є Надвірнянська Центральна районнаа
лікарня.

У третьому розділі роботи дається опис діяльності Надвірнянської
центральної районної лікарні: як ведеться організація оплати праці в
Надвірнянській ЦРЛ, порядок нарахування заробітної плати в лікарні, а
також порядок оформлення документів по оплаті праці.

Четвертий розділ викладає теоретичні та практичні основи удосконалення
ведення обліку оплати праці у бюджетній установі (на прикладі
Надвірнянської центральної районної лікарні) за допомогою викоистання
комп’єютерної техніки та автоматизованих робочих місць облікового
персоналу у обліковому апараті ЦРЛ.

Розділ 1. Теоретичні аспекти організації обліку праці та її оплати в
бюджетній установі

1.1. Сутність та специфіка бухгалтерського обліку в лікарні

Сутність бухгалтерського обліку полягає в тому, що облік базується на
документування усіх господарських операцій і проведенні періодичних
інвентаризації, забезпечує виявлення і мобілізацію резервів об’єкта
господарської діяльності. Основними умовами правильної організації
бухгалтерського обліку є використання найбільш раціональних форма та
методів обліку, підвищення його технічного озброєння.

Предметом бухгалтерського обліку є окремі сторони багатогранного процесу
розширеного відтворення: господарські факти, явища і процеси (операції),
що спричиняють рух господарських засобів, а також джерел їх утворення.
Таким чином, предмет бухгалтерського обліку вивчає стан і використання
коштів об’єкта господарювання в процесі господарської діяльності.

Ведення бухгалтерського обліку повинно базуватися на певних принципах. В
Україні ведення бухгалтерського обліку в бюджетних установах та
складання звітності ґрунтуються на використанні наступних принципів:

• законність — звітність повинна відповідати правилам та процедурам,
передбаченим законодавчими та нормативними актами;

• достовірність — правдиве відображення у бухгалтерській звітності
фінансових операцій держави з дотриманням вимог відповідних нормативних
актів;

• повнота бухгалтерського обліку — всі операції бухгалтерського обліку в
бюджетних установах підлягають реєстрації на рахунках бухгалтерського
обліку без будь-яких винятків. Фінансова звітність повинна містити всю
інформацію про фактичні результати операцій бюджетних установ, яка може
впливати на рішення, що приймаються згідно з нею. Повнота та
достовірність в обліку можливі тільки за умови, якщо облікова політика
та процедури бюджетних установ забезпечать виконання всіх правил
бухгалтерського обліку, а також якщо ці правила застосовуються без
відхилень, з урахуванням реальної оцінки операцій, подій та ситуацій;

• дата операції — операції реєструються в бухгалтерському обліку в
момент проведення відповідних платежів, що відповідає касовому методу
ведення бухгалтерського обліку;

• прийнятність вхідного балансу — залишки за рахунками на початок
поточного звітного періоду мають відповідати залишкам за станом на
кінець попереднього звітного періоду;

• превалювання сутності над формою — операції обліковуються та
розкриваються у звітності відповідно до їх суті та економічного змісту,
а не за їх юридичною формою;

• суттєвість — у фінансових звітах має відображатись уся істотна
інформація, корисна для прийняття рішень керівництвом. Інформація є
суттєвою, і якщо її відсутність або неповнота (перекручення) може
вплинути на економічні рішення користувачів звітності;

• доречність — корисність інформації для підготовки та прийняття
економічних рішень;

• відкритість — фінансові звіти мають бути достатньо зрозумілими і
детальними, щоб уникнути двозначності, правдиво відображати операції з
необхідними поясненнями в записках. Операції повинні відповідати змісту
статей звітів. Звітність має бути чітко викладена і зрозуміла для
користувача;

• сталість — постійне, протягом бюджетного року, застосування обраних
методів. Зміна методів обліку потребує додаткового обґрунтування і
розкриття у фінансових звітах,

• правильність — сумлінне застосування прийнятих правил та процедур;

• обережність — обґрунтована, розсудлива оцінка фактів;

• незалежність — відокремленість фінансових бюджетних років (звітних
періодів);

• співставність — можливість визначення тенденцій виконання бюджету
через співставлення інформації, що міститься у бухгалтерському обліку і
звітності за певний період часу;

• безперервність — оцінка активів здійснюється з огляду на те, що процес
виконання бюджетів є постійним;

• окреме відображення активів та пасивів — цей принцип передбачає, що
всі рахунки активів та пасивів оцінюються окремо і відображаються в
розгорнутому вигляді.

У бухгалтерському обліку в бюджетних установах для кількісного
відображення руху засобів, коштів, обсягів здійснення господарських
процесів використовують три види вимірників:

• натуральні;

• трудові;

• грошові (вартісні).

Натуральні вимірники застосовують для отримання даних про господарські
засоби і процеси в їх натуральному вираженні і надають інформацію про
кількість однорідних об’єктів обліку в кг, м2, м1, га тощо. Ці вимірники
використовують для обліку матеріальних цінностей. За допомогою
натуральних вимірників одержують не тільки кількісну, але і якісну
характеристику об’єктів.

Трудові вимірники використовують для визначення кількості витрат праці
та виражаються в одиницях часу (людино-дні, людино-години,
людино-хвилини ).

Подвійний запис — це принцип тотожного відображення господарських
операцій на рахунках, що зумовлює рівність оборотів за дебетом і
кредитом кореспондуючих рахунків. Подвійний запис випливає з економічної
суті відображення операцій. Будь-яка господарська операція викликає
зміни у двох видах господарських засобів, грошових коштів, або у одному
виді засобів чи коштів, і в тій же сумі змінюється відповідний вид
джерел.

Оцінка — це відображення об’єктів бухгалтерського обліку в єдиному
грошовому вимірнику з метою узагальнення їх загалом по бюджетній
установі.

Балансове узагальнення — це спосіб узагальнення і групування інформації
про майно установи та джерела його утворення на певну дату.

Звітність — це система підсумкових взаємозв’язаних і взаємозумовлених
показників, які характеризують фінансову діяльність установи,

1.2. Організація та ведення бухгалтерського обліку в лікарні.

Закон України “Про бухгалтерський обліку та фінансову звітність в
Україні” визначає правові принципи регулювання, організації та ведення
обліку і складання фінансової звітності, поширюється на всіх юридичних
осіб, незалежно від організаційно-правових форм та форм власності.

Бухгалтерія реєструє господарські операції, які створюють образ
господарюючого суб’єкта.

Головний лікар лікарні, як керівник, зобов’язаний створити умови для
правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне
виконання всіма працівниками причетними до ведення бухгалтерського
обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення
та подання обліку первинних документів.

Головний бухгалтер або особа, на яку покладається ведення
бухгалтерського обліку:

Забезпечує дотримання встановлених єдиних методологічних засад
бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки
фінансової звітності;

Організовує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку
всіх господарських операцій;

Бере участь у оформленні матеріалі пов’язаних з недостачею та
відшкодуванням втрат від недостачі; крадіжками; псування активів
підприємства.

В практичному застосуванні основною формою бухобліку в бюджетних
установах є меморіально-ордерна.

При меморіально-ордерній формі можна виділити загальну схему обліку
(див. рис. 1.2.).

Підставою для бухгалтерського обліку операцій як в бюджетних установах,
гак і в не бюджетних підприємствах і організаціях, є первинні документи.
Первинні документи повинні бути складені під час здійснення операції, а
якщо це неможливо — безпосередньо після її закінчення. Первинні
документи можуть бути паперовими або електронними, але у формі, що
доступна для читання та виключає внесення будь-яких змін. Також при
електронному записі облікових регістрів має бути забезпечене отримання
таких документів на паперових носіях.

Первинні документи, незалежно від форми запису, для надання їм юридичної
сили повинні мати такі обов’язкові реквізити, які має перевірити
відповідальний виконавець до введення їх в систему:

• назва документа (форми);

• номер та дата складання документа;

• назва установи, від імені якої складено документ;

• місце складання документа;

• назва отримувача коштів;

• зміст операції (підстава для її здійснення);

• сума операції (цифрами та прописом). Сума операції може бути
відображена лише цифрами, якщо документ створено за допомогою
програмного забезпечення в автоматизованому режимі;

Рис. 1.2. Загальна схема меморіально-ордерної форми обліку в бюджетних
установах.

• номери рахунків за дебетом та кредитом;

• назва банку, казначейства (отримувача та платника коштів) і № його
коду;

• підписи відповідальних за здійснення операції осіб, правильно
оформлені, з розшифровкою (підтвердження підпису на документі в
електронному вигляді здійснюється за допомогою електронного коду
працівника або електронного підпису);

• призначення платежу: назва товару (виконаних робіт, наданих послуг),
посилання на документ, на підставі якого здійснюється платіж (договір,
рахунок, товарно-транспортний документ тощо), із зазначенням його номера
і дати, зазначенням законодавчого акта, яким передбачене право
безспірного стягнення та безакцептного списання коштів (його дата, номер
і відповідний пункт);

• коди економічної класифікації видатків із зазначенням сум (за
визначеним форматом) при здійсненні видатків із бюджету або
перерозподілі бюджетних коштів;

• коди бюджетної класифікації доходів та термін платежу (у разі
перерахування коштів до бюджету);

• суму податку на додану вартість або напис “без податку на додану
вартість”;

• на першому примірнику (незалежно від способу виготовлення
розрахункового документа) відбиток печатки та підписи відповідальних
осіб платник; або отримувача коштів;

• зразки підписів та відбиток печатки, інші додаткові реквізити — для
окремих документів.

Первинні документи можуть мати й інші додаткові реквізити.

Використання факсиміле при вчиненні підпису, виправлення і підчистки у
розрахункових документах не допускаються. Первинні документи, які не
містять обов’язкових реквізитів, є недійсними і не можуть бути підставою
для1 відображення в бухгалтерському обліку.

Первинні документи, що надійшли до бухгалтерії, перевіряються з точки
зору їх повноти та правильності оформлення, заповнення реквізитів в них,
а також змісту і законності здійснення фінансових операцій. ‘

Особи, що склали і підписали документи, несуть відповідальність за
достовірність їх даних, а також за своєчасне і якісне складання
первинних документів. Всі документи, додані до прибуткових та видаткових
касових ордерів, а також ті, що є підставою для нарахування заробітної
плати, підлягають обов’язковому погашенню штампом або на них слід
написати: “Одержано” чи “Оплачено” з зазначенням дати (числа, місяця,
року).

Перевірені та прийняті до обліку документи систематизуються за датами
здійснення операцій (за хронологічним порядком) і оформляються
меморіальними ордерами — накопичувальними відомостями, яким присвоюються
такі постійні номери:

• меморіальний ордер №1 — накопичувальна відомість за касовими
операціями. Форма №380 (бюджет) та форма №380-авт (бюджет);

• меморіальний ордер №2 — накопичувальна відомість руху грошових коштів
загального фонду в органах Державного казначейства України (установах
банків). Форма №381 (бюджет) та форма №381-авт (бюджет);

• меморіальний ордер №3 — накопичувальна відомість руху грошових коштів
спеціального фонду в органах Державного казначейства України (установах
банків). Форма №382 (бюджет) та форма №382-авт (бюджет);

• меморіальний ордер №4 — накопичувальна відомість за розрахунками з
іншими дебіторами. Форма №408 (бюджет) та форма №408-авт (бюджет);

• меморіальний ордер №5 — зведення розрахункових відомостей із
заробітної плати та стипендій. Форма №405 (бюджет) та форма №405-авт
(бюджет);

• меморіальний ордер №6 — накопичувальна відомість за розрахунками з
іншими кредиторами. Форма №409 (бюджет) та форма №409-авт (бюджет);

• меморіальний ордер №7 — накопичувальна відомість за розрахунками
порядку планових платежів. Форма №410 (бюджет) та форма №410-авт

бюджет);

• меморіальний ордер №8 — накопичувальна відомість за розрахунками з

підзвітними особами. Форма №386 (бюджет) та форма №386-авт (бюджет);

• меморіальний ордер №9 — накопичувальна відомість про вибуття та
переміщення необоротних активів. Форма №438 (бюджет) та форма №438-авт

бюджет);

• меморіальний ордер №10 — накопичувальна відомість про вибуття та
іереміщення малоцінних та швидкозношуваних предметів. Форма №439
(бюджет) та форма №439-авт (бюджет);

• меморіальний ордер №11 — зведення накопичувальних відомостей про
надходження продуктів харчування. Форма №439 (бюджет) та форма №439авт
(бюджет);

• меморіальний ордер №12 — зведення накопичувальних відомостей про
витрачання продуктів харчування. Форма №411 (бюджет) та форма №411-авт

(бюджет);

• меморіальний ордер №13 — накопичувальна відомість витрачання
матеріалів. Форма №396 (бюджет) та форма №396-авт (бюджет);

• меморіальний ордер №14 — накопичувальна відомість нарахування доходів
спеціального фонду бюджетних установ. Форма №409 (бюджет) та форма
№409-авт (бюджет);

• меморіальний ордер №15 — зведення відомостей за розрахунками з
батьками на утримання дітей. Форма №406 (бюджет) та форма №406-авт
(бюджет);

• меморіальний ордер №___ .Форма №274 (бюджет) та форма №274-авт

(бюджет).

Меморіальний ордер ф. №274 застосовується для відображення операцій, що
не фіксуються в-меморіальних ордерах №1-15, та для операцій, за якими не
потрібно складати накопичувальні відомості та зведення.

Записи в меморіальному ордері здійснюються як за окремими первинними
документами, так і за групами однорідних документів.

Кореспонденція субрахунків у меморіальному ордері записується залежно
від характеру операцій за дебетом одного субрахунку та за кредитом
іншого субрахунку чи дебетом одного субрахунку та кредитом декількох
субрахунків, або навпаки, за кредитом одного субрахунку і дебетом
декількох.

Таким меморіальним ордерам присвоюються номери, починаючи з 16, за
кожний місяць окремо.

Позиція “Сума оборотів за меморіальним ордером” у вигляді відповідної
кореспонденції рахунків переноситься до книги “Журнал-головна”.

Меморіальний ордер підписується виконавцем, особою, що перевірила
меморіальний ордер, та головним бухгалтером.

1.3. Оплата праці в бюджетній установі – лікарні

1.3.1 Загальні правила обліку та розрахунків заробітної плати

Однією з важливих і найбільш трудомістких ділянок обліку розрахунків є
розрахунки заробітної плати. У кожній сфері та галузі економіки є свої
характерні особливості щодо нарахування зарплати. Бухгалтеру бюджетної

установи при веденні обліку розрахунків із заробітної плати нині не
достатньо володіти лише досконалими знаннями бухгалтерського обліку.

Чинне законодавство з питань оплати праці доволі об’ємне, що впливає як
на облік, так і на правильність визначення розмірів посадових окладів,
надбавок та інших виплат. Крім того, як правило, в більшості бюджетних
установ бухгалтер додатково виконує функції економіста, статиста,
кадровика та інших облікових професій, тому необхідно в першу чергу
детально ознайомитись з вимогами законодавства щодо оплати праці.

Заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому
виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган
виплачує працівнику за виконану роботу.

Основою організації оплати праці є тарифна система оплати праці, яка
складається з тарифних сіток, тарифних ставок, схеми посадових окладів і
тарифно-кваліфікаційних характеристик (довідники).

Тарифна система оплати праці — це сукупність правил, за допомогою яких
забезпечується порівняльна оцінка праці, залежно від кваліфікації, умов
її виконання, відповідальності, значення галузі та інших факторів, що
характеризують якісний бік праці.

Основна заробітна плата — це винагорода за виконану роботу згідно з
встановленими нормами праці (норми часу, виробітку, обслуговування,
посадові обов’язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок
(окладів) та відрядних розцінок для працівників і посадових окладів для
службовців.

Додаткова заробітна плата — це винагорода за роботу, виконану понад
встановлених норм, за трудові успіхи і винахідництво та особливі умови
праці. Вона складається з доплат, надбавок, гарантійних та
компенсаційних виплат, передбачених чинним законодавством, премій,
пов’язаних з виконанням виробничих завдань і функцій.

До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у
формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними
системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні
виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які
здійснюються понад встановлених зазначеними актами норм.

В бюджетних установах найбільш поширеною є погодинна форма оплати праці.
Існують різновиди цієї форми, які називають системами оплати пpaці
проста погодинна, погодинно-преміальна.

Система оплати праці — це сукупність правил, які визначають
співвідношення між мірою праці й мірою винагороди працівників.

Погодинна форма оплати праці— це оплата праці, яка залежить від
кількості відпрацьованих годин і тарифної ставки (окладу) за одну
годину.

Погодинно-преміальна система оплати праці — це різновид погодинної
оплати праці, при якій понад заробітну плату, належну за фактично
відпрацьований час, сплачується преміальна винагорода за досягнення
високих кількісних і якісних показників.

Годинами нічної роботи вважається час з 22 до 6 години роботи. При цьому
встановлена тривалість роботи (зміни) скорочується на 1 годину. До
роботи в нічний час не допускаються: вагітні жінки та жінки, що мають
дітей віком до З років; працівники до 18 років; працівники інших
категорій (згідно з чинним законодавством). Години нічної роботи
оплачуються в підвищеному розмірі, передбаченому трудовим договором, але
не нижче розмірів, встановлених законодавством.

Надурочною вважається робота понад встановлену законом тривалість
робочого дня. Надурочні роботи допускаються у виключних випадках і з
дозволу профкому установи, крім держслужби, де тривалість робочого дня
не-нормовано. До надурочних робіт не допускаються: вагітні жінки і
жінки, що мають дітей віком до 3 років; працівники до 18 років; в дні
занять працівники, що навчаються навчальних закладах; працівники інших
категорій (згідно з чинним законодавством).

Надурочна робота оплачується при відрядній оплаті праці — в розмірі 100%
тарифної ставки працівника-відрядника, відповідної кваліфікації, а при
погодинній — в подвійному розмірі годинної тарифної ставки. Надурочні
роботи не повинні перевищувати для кожного працівника 4 години протягом
2 днів поспіль і 120 годин на рік. Компенсація надурочних робіт відгулом
не допускається.

Робота у вихідний день компенсується працівнику наданням іншого дня
відпочинку або за угодою сторін у грошовій формі.

Робота у вихідні і святкові дні оплачується не менш, ніж в подвійному
Розмірі:

а) відрядникам — не менше, ніж за подвійними відрядними розцінками;

б) працівникам, праця яких оплачується за годинними (денними) ставками,
— в розмірі не менше подвійної годинної (денної) ставки;

в) працівникам, що одержують місячний оклад, — в розмірі не менше однієї
годинної (денної) ставки окладу, якщо робота здійснювалась в межах
місячної норми робочого часу, і в розмірі не менше подвійної годинної
(денної) ставки понад оклад, якщо робота здійснювалась більше місячної
норми. Існують й інші особливості в оплаті праці, які передбачені
галузевими нормативними документами.

До утримань за ініціативою підприємства відносять: суми, утримані з
членів трудового колективу за заподіяну матеріальну шкоду, за допущений
брак, своєчасно не повернені суми, одержані у підзвіт, своєчасно не
погашені безпроцентні позики, видані членам трудового колективу, за
формений одяг.

В усіх випадках загальний розмір сумарних утримань із заробітної плати
не може перевищувати 20%, а в особливих випадках — 50% заробітної плати,
що належить до виплати працівнику.

Податок з доходів фізичних осіб — це обов’язковий платіж, що
встановлюється державою, які отримують доходи.

Суми прибуткового податку надходять до державного бюджету.

При роботі за сумісництвом ставка прибуткового податку становить 20% від
суми доходу.

Бухгалтерський облік праці і заробітної плати ґрунтується на системі
показників, документації та рахунків.

Основними показниками обліку праці та її оплати є чисельність працюючих
різних професій, їхня кваліфікація, витрати робочого часу в годино-дні і
розмір фонду оплати праці різним категоріям робітників за видами
нарахувань і преміальні виплати, розмір сум, нарахованих і використаних
на оплату відпусток, виплати на соціальне страхування працюючих, розмір
відрахувань за їх видами.

Чисельність працюючих (особовий склад) визначається установою. Облік
особового складу ведуть у службі (відділі) кадрів. Фактична чисельність
усіх працюючих установи визначається за обліковим складом.

Зміни особового складу відображаються в первинних документах: наказі та
розпорядженні по підприємству про прийом, переведення, звільнення,
надання відпусток.

Облік за використанням робочого часу здійснюється в табелі, де
відображається час, відпрацьований працівником, неявки на роботу
(вказується за допомогою умовних позначок).

Наприкінці місяця дані табелів підсумовуються по кожному працівнику, а
також по відділах, секторах тощо. Ці дані необхідні для контролю
використання робочого часу та складання звіту.

Розрахунок заробітної плати здійснюють в розрахунковій або
розрахунково-платіжній відомості.

Розрахунково-платіжні відомості складають щомісяця по кожному підрозділу
або відділу з групуванням прізвищ робітників і службовців за окремими
категоріями працюючих та іншими ознаками.

Для нарахування основної заробітної плати необхідно мати відомості про
посадові оклади (згідно зі штатним розписом), про надбавки, доплати (на
основі наказів керівника), а також дані табельного обліку
відпрацьованого ними часу за відповідний період.

Всі види додаткової заробітної плати обліковуються по середньому
заробітку за табелем та відповідними документами. Премії та заохочення,
пов’язані з трудовою діяльністю, визначаються на основі положення, яке
розробляється безпосередньо в установі відповідно до типового.

Усі працівники підприємств мають право на щорічну оплачувану відпустку
відповідно до чинного законодавства. Заробітна плата за період відпустки
нараховується наступним методом. Середній заробіток для оплати відпустки
розраховують, виходячи із заробітку за 12 останніх місяців
(календарних), що передували місяцю виходу у відпустку. Ця сума (окрім
терміну відпустки без зберігання заробітної плати) ділиться на 12 (або
11 за перший рік роботи). Отриманий середньомісячний заробіток ділиться
на середньомісячну кількість робочих днів протягом року. Отриманий таким
чином середньо-річний заробіток перемножується на число робочих днів
відпустки’.

Допомога за тимчасовою непрацездатністю внаслідок трудового каліцтва або
професійного захворювання працюючого, зокрема й не члена

“Кодекс законів про працю України; Постанова КМУ від 08.02.95 р. за №100
“Про затвердження “Рядку обчислення середньої заробітної плати”.

профспілки, видається у розмірі 100% заробітку залежно від стажу роботи.
Первинним документом для нарахування допомоги є листок непрацездатності.
Допомога нараховується із фактичного заробітку працюючого визначенням
середньоденної заробітної плати з розрахунку двох попередніх місяців
щодо місяця захворювання з добавкою середньорічних премій за попередній
рік одержаний середньоденний заробіток перемножують на кількість днів
хвороби, вказаних у листку непрацездатності.

В бухгалтерському обліку розрахунки з працівниками із заробітної плати,
допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, зі студентами,
аспірантами і учнями із стипендій та інших подібних виплат обліковуються
на рахунку 66 “Розрахунки з оплати праці”, який розподіляється на
субрахунки:

Субрахунок 661 “Розрахунки із заробітної плати”;

Субрахунок 662 “Розрахунки зі стипендіатами”;

Субрахунок 663 “Розрахунки з працівниками за товари, продані в кредит”;

Субрахунок 664 “Розрахунки з працівниками за безготівковими
перерахуваннями на рахунки з вкладів у банках”;

Субрахунок 665 “Розрахунки з працівниками за безготівковими
перерахуваннями внесків за договорами добровільного страхування”;

Субрахунок 666 “Розрахунки з членами профспілки безготівковими
перерахуваннями сум членських профспілкових внесків”;

Субрахунок 667 “Розрахунки з працівниками за позиками банків”;

Субрахунок 668 “Розрахунки за виконавчими документами та інші
утримання”;

Субрахунок 669 “Інші розрахунки за виконані роботи”.

На субрахунку 661 “Розрахунки із заробітної плати” обліковуються
розрахунки з працівниками, що перебувають і не перебувають у штаті
установ, за всіма видами заробітної плати, преміями, допомогою у зв’язку
з тимчасовою непрацездатністю. На суму нарахованої заробітної плати і
допомоги здійснюється запис у кредит субрахунку 661 і дебет відповідних
субрахунків класу 8 “Витрати”.

Виплачена заробітна плата записується в дебет субрахунку 661 і кредит
субрахунку 301 “Каса в національні валюті”.

В установах, де виписується декілька розрахунково-платіжних відомостей,
за підсумками цих відомостей складається зведення, яке і є меморіальним
ордером з заробітної плати та стипендій (меморіальний ордер №5).

Записи в ордері систематизуються за функціональною класифікацією т*
найменуванням установ, що обслуговуються.

При нарахуванні заробітної плати та стипендій за рахунок коштів
спеціального фонду вони систематизуються і за видами коштів спеціального
фонду.

Дані розрахунково-платіжних відомостей за коштами спеціального фонду
записуються до форми №405 після виведення підсумку за коштами загального
фонду. На суму нарахованої заробітної плати здійснюється нарахування
внесків на обов’язкове пенсійне та соціальне страхування, в тому числі
на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття. До
меморіального ордера додаються всі документи, які є підставою для
нарахування заробітної плати (табелі використання робочого часу, витяги
з наказів про зарахування працівників, їх звільнення та ін.).

У кінці місяця підбиваються підсумки за меморіальним ордером, і одержані
дані, у вигляді відповідної кореспонденції рахунків, записуються до
книги “Журнал-головна”.

Меморіальний ордер підписується виконавцем, особою, що перевірила
меморіальний ордер, та головним бухгалтером.

При автоматизованому веденні бухгалтерського обліку використовується
форма №405-авт. Складання відомості за формою №405-авт здійснюється на
підставі розрахунково-платіжних відомостей.

Нарахування заробітної плати (незалежно від того, перебувають працівники
в штаті установи чи ні) здійснюється наступним чином:

за рахунок коштів загального фонду:

Дт 801, 802 Кт 661

за рахунок коштів спеціального фонду:

Дт811, 812, 813 Кт 661

Нарахування працівникам допомоги за тимчасовою непрацездатністю:

— за перші п’ять днів непрацездатності: Дт 801, 802, 811-813 Кт 661

— починаючи з шостого дня непрацездатності: Дт 652 Кт 661

Із нарахованої заробітної плати на підставі таблиці вирахування,
виконавчих листів, відомостей на виплату заробітної плати проводяться
такі відрахування:

Податок з доходів фізичних осіб:

Дт 661 Кт 641

відрахування, пов’язані із обов’язковим державним страхуванням:

Дт 661 Кт 651, 652, 653, 654

Крім вищезазначених відрахувань можуть утримуватись профспілкові внески,
за умови членства в профспілковій організації; аліменти за виконавчими
Устами; за дорученням працівників, утримання із заробітної плати за
товари, “Роздані в кредит; суми, що належать до перерахування в установи
банків на ЇІОіади; суми за договорами добровільного страхування:

Дт 661 Кт 663, 664, 665, 666, 667, 668.

Виплата заробітної плати здійснюється на підставі платіжних та
розрахунково-платіжних відомостей і в обліку відображається наступним
чином: видано заробітну плату: Дт 661 Кт 301

видано матеріальну допомогу: Дт 661 Кт 301

депоновано заробітну плату: Дт 661 Кт 671

видано депоновану заробітну плату: Дт 671 Кт 301

1.4 Нормативно-правове забезпечення обліку оплати праці в лікарні
Процес регулювання оплати праці почався з 1991р., коли було прийнято ЗУ
“Про підприємства в Україні” і їм було надано право самостійно
встановлювати системи, форми, визначати розмір оплати праці.

У 1992р. затверджено декрет КМУ “Про оплату праці”, на підставі якого у
1995р. прийнято ЗУ “Про оплату праці”, що регламентує питання
тарифікації та оплати праці.

З 1993р. введено в дію ЗУ “Про колективні договори і угоди”, якими
передбачено порядок укладання угод і договорів з питань організації
праці, визначення умов та порядку встановлення розміру оплати праці.

Здійснення будь-якого господарського процесу обов’язково пов’язане із
застосуванням праці та її оплатою. Облік цього процесу має забезпечити
контроль за використанням праці, рівнем її оплати, здійсненням
розрахунків з робітниками і службовцями. Зрозуміло, що саме цей облік
потребує особливої точності, оскільки він зачіпає матеріальні інтереси
людей.

Праця – це цілеспрямована свідома діяльність людини в результаті якої
утворюються споживчі вартості: продуктом праці є створення всіх
матеріальних і духовних цінностей. Вона спрямована на здійснення процесу
виробництва і на доведення продукту до споживача.

Зарплата – це винагорода обчислена, як правило, у грошовому виразі, який
за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує
працівникам за виконану ним роботу.

Основними показниками праці і заробітної плати є:

чисельність робітників;

фонд оплати праці;

їх професії та кваліфікації;

преміальні виплати;

витрати робочого часу тобто кількість відпрацьованих годин;

кількість виготовленої продукції або обсяг виконаних робіт;

розрахунки з кожним працівником згідно діючого законодавства.

Основними завданнями обліку праці і заробітної плати є:

документальне оформлення відпрацьованого часу;

контроль за використанням фонду оплати праці і премій;

контроль за дисципліною праці і повним використанням робочого часу;

контроль за виконанням завдань по росту продуктивності праці;

своєчасний і правильний розподіл нарахованої заробітної плати і
відрахувань на соціальне страхування по напрямках затрат при визначенні
вартості продукції;

здійснення правильних і своєчасних розрахунків по заробітній платі;

збір інформації і групування показників по праці заробітної плати для
складання бухгалтерської і статичної звітності.

Підвищення рівня заробітної плати на зазначених засадах вимагає
здійснення на державному, регіональному, галузевому рівні, а також на
рівні підприємництва організаційних та економічних заходів, спрямованих
на пошук необхідних для цього коштів.

Розділ 2. Характеристика об’єкта дослідження

2.1 Економічна характеристика Надвірнянської ЦРЛ

Надвірнянська центральна районна лікарня як базова установа
територіального медичного об’єднання має статус юридичної особи веде
централізований самостійний бухгалтерський, статистичний і господарський
облік і має свій рахунок в Надвірнянському відділенні Агропромбанку
“Україна”.

Надвірнянська лікарня територіально підпорядкована районній Раді
народних депутатів. Консультативну і організаційну допомогу надають
управління охорони здоров’я та обласні заклади охорони здоров’я.
Надвірнянська лікарня разом з основними засобами та обіговими коштами є
вланістю фонду комунального майна Надвірнянської районої Ради народних
дипутатів

Загальна характеристика лікарні:

Ліжковий фонд лікарні  становить 265 ліжок.

    В лікарні функціонує 6 спеціалізованих відділень, що надають
стаціонарну допомогу:

        – хірургічне

        – терапевтичне

        – акушерсько-гінекологічне

        – педіатричне

        – неврологічне

        – інфекційне

    До складу районної центральної лікарні входять структурні
підрозділи:

        –  районна поліклініка;

        –  відділення загальної практики – сімейної медицини при
поліклініці центральної районної лікарні;

        –  відділення денного стаціонару поліклініки;

        –  фтизіатричний кабінет з денним стаціонаром;

        –  організаційно-методичний відділ;

        –  відділення медичної статистики;

        –  клініко-діагностична лабораторія;

        –  бактеріологічна лабораторія;

        –  рентгенологічне відділення;

        –  ендоскопічний кабінет;

        –  кабінет УЗД;

        –  дитяча консультація;

         – відділення швидкої допомоги;

        –  фізіотерапевтичне відділення;

        –  відділення переливання  крові;

        –  кабінет функціональної діагностики;

        –  патологоанатомічне відділення. 

Лікарня розміщена у шести окремих  корпусах та забезпечена сучасною
лікувально-діагностичною апаратурою, що дозволяє ефективно впроваджувати
нові методики обстежень і лікування хворих. Одночасно районна лікарня є
базою для підготовки лікарів-інтернів, студентів медичних вузів та
медичних училищ.

Амбулаторно-поліклінічна допомога в районі здійснюється районною
поліклінікою на 275 відвідувань в зміну, двома амбулаторіями сільських
дільничних лікарень, 9 лікарськими амбулаторіями і 49
фельдшерсько-акушерськими пунктами. На території району працюють 9
сімейних лікарів (в Плужнянській і Білогородській дільничних лікарнях,
Радошівській, Борисівській, Михнівській амбулаторіях та відділенні
сімейної медицини при поліклініці лікарні). 

Відвідування по амбулаторно-поліклінічним закладам району: 

Загальна кількість відвідувань – 364127

Число відвідувань на одного жителя – 6,9

Обслуговування викликів на дому: 

Всього викликів – 30426

В тому числі по районній поліклініці – 16435

               

Таблиця 2.1

Структура захворюваності, поширеності

(на 1000 населення)

Захворюваність Поширеність

Всього по району 538,5 1378,3

Інфекційні хвороби 26,3 39,8

Новоутворення 6,0 20,1

в т.ч. злоякісні пухлини 2,0 13,9

Хвороби ендокринної системи 19,9 68,8

в т.ч.:  цукровий діабет 2,4 36,4

Психічні розлади 3,1 49,4

Хвороби с-ми кровообігу 37,9 444,7

ІХС з гіпертонією 3,9 66,3

ІХС без гіпертонії 8,2 123,0

Гіпертонічна хвороба 19,0 265,1

Хвороби органів дихання 210,3 235,6

Хвороби органів травлення 37,4 148,9

Хвороби  сечостатевої с-ми 35,3 66,8

Хвороби шкіри 21,7 30,2

Хвороби кістково-м’язової системи 20,0 47,0

Травми 37,2 37,2

Таблиця 2.2

Флюорографічне обстеження

Зроблено всього Флюорограф ЦРЛ Флюорограф Плужнянської дільничної
лікарні Пересувний флюорограф Показник на тисячу населення

22488 16404 1812 4272 515,6

Таблиця 2.3

Цитологічне обстеження

Всього обстежено На 1000 жінок ферт. віку

21715 1840,7

Таблиця 2.4

Основні показники профілактичних оглядів

Працюючі в шкідливих умовах праці 99,5%

Працівники ведучих професій сільського господарства 98,2%

Вчителі 99,7%

Працівники дитячих дошкільних закладів 100%

Інші категорії 99,6%

Таблиця 2.5

Кількість диспансерних хворих

Перебувають на диспансерному обліку по районній поліклініці 19593

Перебувають на диспансерному обліку по сільських лікарських дільницях
13368

Таблиця 2.6

Виявлення туберкульозу легень

Виявлено всього 51

в т.ч. активно 29

% виявлення 56,9%

На 1 тис. населення 96,2

Смертність 9

Туберкульоз у дітей 1

Несвоєчасне виявлення 6

Таблиця 2.7

Виявлення онкологічних захворювань

Виявлено хворих 144

На 100 тис. населення 271,7

в т.ч. виявлено активно 29

% 20,%

Задавнених випадків 13

% 9,0%

Візуальні форми – всього 42

% від всіх онкологічних захворювань 29,2%

Виявлені активно 29

Задавнених форм 3

% задавнених від всіх візуальних 7,1%

Летальність до року 52

 Спеціалізована допомога стаціонарним хворим надається у 6 відділеннях в
яких розгорнуто 265 ліжок . Щорічно в стаціонарі  лікується біля 7 тисяч
хворих, із них біля 4 тисяч – сільські жителі.

Таблиця 2.8

Спеціалізована допомога

Терапевтичне 55

Хірургічне чисте 15

Травматологічне 20

Хірургічне гнійне 15

Отоларингологічне 10

Пологове 15

Патології вагітних 15

Педіатричне 25

Інфекційне доросле 17

Інфекційне дитяче 8

Неврологічне 25

Гінекологічне 25

Всього по лікарні 265

Таблиця 2.9

Робота клінічних відділень, кабінетів, служб

Число загальних анестезій оперованим 1189

Виконано фізіотерапевтичних процедур 138757

ЛФК – процедур 10385

Рентгенологічних досліджень 8460

Ультразвукових досліджень 7145

Ендоскопічних досліджень 455

Лабораторних досліджень 418266

в тому числі біохімічних 55219

Функціональної діагностики 19674

в тому числі ЕКГ- досліджень 16801

Перелито препаратів крові та її замінників (л) 365

Для компенсації  вивільнених стаціонарних  ліжок розгорнута адекватна та
альтернативна їм мережа денних стаціонарів при амбулаторно-поліклінічних
закладах і стаціонарів вдома.

В районі функціонує 80 ліжок денного стаціонару при
амбулаторно-поліклінічних закладах, на яких перебувало 2116 хворих. Крім
денних стаціонарів, ще 5626 хворих району  проліковано у стаціонарах
вдома.

Фінансово-господарська робота лікарні

    Бюджетне фінансування медичної галузі району складає близько 60,9%
від потреби. Щороку  у середньому залучається від 350 до 390 тисяч
гривень позабюджетних коштів.  За рахунок  цих коштів було зроблено
поточні та капітальні ремонти у відділеннях лікарні, придбано медичну
апаратуру та реактиви.

Загальна чисельність медичних працівників в районі:

    лікарі – 112

    середній медичний персонал – 398

    молодший медичний персонал – 141

Атестація медичних працівників:

    лікарі:

        вища категорія – 5,

        перша категорія – 27,

        друга категорія – 25

    середні медичні працівники:

        вища категорія – 31,

        перша категорія – 103,

        друга категорія – 102.

2.2 Елементи організації бухгалтерського обліку по оплаті праці в ЦРЛ

2.2.1 Особливості обліку та розрахунків заробітної плати в установі
охорони здоров’я

Кошторисне фінансування медичних закладів грунтується на таких
показниках:

— в стаціонарі — кількість ліжок та ліжко-днів;

— в поліклініках — кількість лікарських відвідувань.

Кількість ліжок характеризує лікарняні місця. Розрізняють нормативну
потребу і фактичну їх наявність. Нормативна потреба визначається,
виходячи з чисельності мешканців і показника госпіталізації в
розрахунку на рік. Фактична наявність характеризує кількість
встановлених в медичному закладі ліжок. Кількість ліжко-днів — добуток
від множення кількості ліжок на кількість днів функціонування одного
ліжка на рік.

Загальна кількість відвідувань поділяється за окремими спеціалістами —
хірурги, терапевти і т. п.

Система заробітної плати медичних працівників встановлюється в розрізі
категорій: лікарі, середній та молодший медичний персонал,
адміністративно-управлінський та обслуговуючий персонал.

Система зарплати лікарів ґрунтується на встановленні схемного посадового
окладу, системи підвищень і надбавок. Схемний посадовий оклад залежить
від посади (лікар-хірург, лікар-інтерн чи лікарі інших спеціальностей) з
врахуванням кваліфікаційної категорії. Посадові оклади залежать також
від місцезнаходження лікувального закладу в гірській місцевості.

Видатки на заробітну плату в кошторисах бюджетних закладів охорони
здоров’я визначаються, виходячи із штатного розпису, Постанови Кабінету
Міністрів України за №134 від 07.02.2001 року “Про впорядкування умов
оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих
галузей бюджетної сфери”, Інструкції про порядок обчислення заробітної
плати працівників закладів охорони здоров’я та соціального захисту
населення, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України за
№229 від 23.11.1993 р. та наказом за №161/137 від 06.01.2001 року “Про
впорядкування та затвердження умов оплати праці працівників закладів
охорони здоров’я та установ соціального захисту населення”.

По лікарнях видатки на заробітну плату плануються окремо по лікарському,
середньому і молодшому, а також адміністративно-господарському
персоналу.

До кошторису видатків додається тарифікаційний список за встановленою
формою, підписаний членами тарифікаційної комісії.

В закладах охорони здоров’я, які побудовані і вводяться в експлуатацію в
плановому році, посади головного лікаря, бухгалтера і завідувача
господарства можуть укомплектовуватись не раніше ніж за 2,5-3 місяці до
відкриття лікарні; посади сторожів, фахівців із встановлення і
експлуатації медичного обладнання і технічних засобів, пічників і
кочегарів — за 1,5-2 місяці, а інших працівників, необхідних для
підготовки лікарні до відкриття, — за 2-3 тижні.

Для кожної установи охорони здоров’я розпорядники коштів затверджують
штати в межах планового фонду заробітної плати і лімітів бюджетних
асигнувань, встановлених відповідними головними розпорядниками коштів.

При розрахунках кількості постів і посад медичного персоналу та
визначення штату забезпеченості цілодобової роботи середнього та
молодшого одичного персоналу в стаціонарних установах необхідно
керуватися наказом МОЗ України за №33 від 23.02.2000 року, який введений
в дію з 1.07.2001 р0Ку “Про штатні нормативи та типові штати закладів
охорони здоров’я”.

Підвищення схемних посадових окладів медичним працівникам здійснюється у
випадках:

— почесного звання: “народний” — на 40 відсотків, “заслужений” — на 20
відсотків; за наявності двох або більше звань посадові оклади (ставки
заробітної плати) працівників підвищуються за одне (вище) звання;

— наукового ступеня: доктора наук — на 25 відсотків, кандидата наук -~
на 15 відсотків; посадові оклади працівників підвищуються, якщо
діяльність працівників за профілем збігається з наявним почесним званням
чи науковим

— у розмірі до 50 відсотків посадового окладу відсутнього працівника або
за вакантною посадою: за виконання обов’язків тимчасово відсутніх
працівників, за суміщення професій (посад), за розширення зони
обслуговування або збільшення обсягу робіт, що виконуються. Зазначені
види доплат не встановлюються керівникам медичних закладів, їх
заступникам, керівникам структурних підрозділів цих закладів та їх
заступникам;

— у розмірі 5 відсотків годинної тарифної ставки (посадового окладу) за
роботу в нічний час, якщо вищий розмір не встановлено законодавством, за
кожну годину роботи з 22-ї вечора до 6-ї ранку.

Надбавки медичним працівникам здійснюються у розмірі до 50 відсотків
посадового окладу:

— за високі досягнення у праці;

— за виконання особливо важливої роботи (на терміни її виконання);

— за складність, напруженість в роботі.

Ставки погодинної оплати праці лікарів-консультантів, які залучаються
установами охорони здоров’я для проведення консультації з інших установ,
встановлюються для професора, доктора наук в розмірі 13,16 грн. за
годину.

Для адміністративно-управлінського та обслуговуючого персоналу
встановлені тверді ставки заробітної плати.

В установах охорони здоров’я облік фактичної роботи кожного працівника
проводиться за табелем, який ведеться по кожному відділенню або лікарні
загалом. Табель підписується головним лікарем і старшою медичною сестрою
і є підставою для складання розрахункової відомості.

Фонд заробітної плати розраховується шляхом множення кількості посад на
середню ставку зарплати. Середня ставка зарплати медперсоналу
встановлюється на підставі тарифікаційного списку.

Кількість посад лікарів визначається в розрізі стаціонару і поліклінік;

— в стаціонарі — виходячи з нормативу кількості ліжок на одного лікаря
(15-30 ліжок), який диференційовано в розрізі відділень (хірургічне,
терапевтичне і т. д.); враховуються посади завідувачів відділень,
лікарів-інтернів та ліка

рів-спеціалістів;

— у поліклініці — на основі кількості лікарських відвідувань у розрізі
спеціалістів і встановлених нормативів прийому на одного лікаря; в
поліклініці також передбачаються посади завідувачів відділеннями (за
наявності певної кількості лікарів даного профілю).

Кількість посад середнього медперсоналу визначається по стаціонару,
виходячи з кількості цілодобових постів. Кількість постів, своєю чергою,
встановлюється відповідно до нормативів кількості ліжок на один пост,
які диференціюються в розрізі відділень і встановлюються окремо для
денних та нічних годин. Кількість посад на один пост визначається шляхом
ділення річного балансу часу в годинах (365*24) на кількість годин
роботи однієї медсестри на рік. Крім того, враховуються посади старшої
медсестри, медсестри для організації індивідуального догляду за
тяжкохворими та посади медсестер у лікувально-діагностичних кабінетах. У
поліклініці кількість посад медсестер встановлюється за нормативом
відповідно до кількості посад лікарів (як правило, 1:1 і більше).

Кількість посад молодшого медперсоналу визначається аналогічно
середньому медперсоналу. Відмінність полягає в тому, що норматив
кількості ліжок на один пост дещо більший.

Кількість посад обслуговуючого персоналу встановлюється за типовими
штатними нормативами.

Крім бюджетних асигнувань, джерелом фінансування медичних закладів
можуть бути доходи, які надходять від підприємств, організацій, установ
за укладеними угодами на проведення медичного обслуговування їх
працівників, доходи від надання платних послуг (видача довідок та ін.),
надходження від спонсорських і благодійних внесків.

Ці доходи використовуються на цілі, визначені кошторисом доходів та
видатків установи, в тому числі, і на оплату праці персоналу.

2.3 План рахунків бюджетної установи – лікарні

План рахунків бухгалтерського обліку — це систематизований перелік
рахунків бухгалтерського обліку, що використовується для детальної та
повної реєстрації всіх фінансових операцій і забезпечення потреб
складання фінансової звітності згідно з вимогами бюджетного процесу на
відповідний бюджетний рік. На його підставі організовується вся система
бухгалтерського обліку.

В плані рахунків кожній назві рахунку надається умовне цифрове
позначення — код (шифр). На практиці замість назв рахунків пишуться їх
коди, що план рахунків в Україні є обов’язковим для всіх бюджетних
установ переліком рахунків бухгалтерського обліку. В ньому передбачені
всі необхідні рахунки для обліку фінансової діяльності бюджетних
установ. План рахунків має наступні основні характеристики (табл. 2.1.).

Таблиця 2.10

Показники План рахунків

Групування рахунків 8 класів Л

Нумерація синтетичних рахунків Балансові та позабалансові рахунки – 2
цифри

Субрахунки Більшість субрахунків до кожного рахунку законодавчо
затверджені

Нумерація синтетичних субрахунків Затверджені номери з 3-х цифр

Аналітичні рахунки Відкриваються установою самостійно; номери повинні
починатись з номеру відповідного рахунку/субрахунку

Характеристика Плану рахунків

План рахунків бухгалтерського обліку складається з класів, в кожному
яких згруповані рахунки, що відповідають економічному змісту об’єктів
обліку. Підставою для побудови Плану рахунків є їх класифікація за
економічної ознакою.

Діяльність бюджетних установ в порівнянні з не бюджетними установами
обліковується трохи інакше, як діяльність не бюджетних. Відповідно в
бухгалтерському обліку бюджетних установ використовується план рахунків,
який призначений тільки для обліку в бюджетних установах України.

План рахунків бюджетних установ, розроблений на підставі міжнародних
стандартів бухгалтерського обліку, призначений для відображення в
бухгалтерському обліку господарських операцій установ та організацій,
основна діяльність яких ведеться за рахунок коштів державного та/або
місцевих бюджетів, та операції з виконання сільських, селищних і
міських.

Таблиця 2.11

План рахунків бухгалтерського бюджетних установ

(Затверджений наказом Міністерства фінансів України 10.12.1999 № 114)

Код рахунків Назва рахунків

Розділ І. Балансові рахунки Клас 1.

Необоротні активи 10 Основні засоби

11 Інші необоротні матеріальні активи

12 Нематеріальні активи

13 Знос необоротних активів

Клас 2.

Запаси 20 Виробничі запаси

22 Малоцінні та швидко зношувані предмети

23 Матеріали та продукти харчування

Клас 3.

Кошти, розрахунки та інші активи 30 Каса

31 Рахунки в банках

32 Рахунки в казначействі

33 Інші кошти

34 Короткострокові векселі одержані

36 Розрахунки з різними дебіторами

Клас 4.

Власний капітал 40 Фонд у необоротних активах

41 Фонд у малоцінних та швидкозношуваних предметах

42 Результати виконання бюджетів

43 Результати виконання кошторисів

44 Результати переоцінок

Клас 5.

Довгострокові зобов’язання 50 Довгострокові позики

51 Довгострокові векселі видані

52 Інші довгострокові зобов’язання

Клас 6.

Поточні зобов’язання 60 Короткострокові позики

61 Поточна заборгованість зобов’язаннями

62 Короткострокові векселі видані

63 Розрахунки за виконані роботи

64 Розрахунки із податків і платежів

65 Розрахунки з страхування

66 Розрахунки з оплати праці

67 Розрахунки за іншими операціями і кредиторами

68 Внутрішні розрахунки

69 Кошти бюджетів

Клас 7.

Доходи 70 Доходи загального фонду

71 Доходи спеціального фонду

72 Доходи від реалізації продукції, виробів і виконаних робіт

73 Доходи бюджетів

Клас 8.

Витрати 80 Видатки із загального бюджету

81 Видатки спеціального фонду

82 Виробничі витрати

Розділ ІІ. Позабалансові рахунки Клас 0.

Позабалнсові рахунки

Розділ 3. Організація праці та облік оплати праці лікарні

3.1 Організація оплати праці в лікарні

Основою організації оплати праці, згідно з статтею 96 Кодексу Законів
про працю України, в Надвірнянській центральній районній лікарні є
тарифна система, яка включає: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми
посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники).
Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт за їх
складністю, а працівників – залежно від їх кваліфікації й
відповідальності за розрядами тарифної сітки. Вона служить підставою для
формування і диференціації розмірів заробітної плати.

При складанні трудової угоди встановлюють кожному працівникові розмір
тарифної ставки (посадового окладу), види доплат, компенсаційні і
гарантовані виплати, передбачені чинним законодавством.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про оплату праці” заробітна плата –
це винагорода, визначена, як правило, в грошовому вимірнику, яку
відповідно до трудової угоди власник або уповноважений ним орган
виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Джерелами коштів на оплату праці працівникам лікарні, це асигнування з
бюджету, а також частка доходів, одержаних у результаті їх господарської
діяльності.

Держава згідно з Законом України “Про оплату праці” здійснює регулювання
оплати праці працівників як бюджетних так і не бюджетних установ, шляхом
встановлення розміру мінімальної заробітної плати, інших державних норм
і гарантій, а також шляхом прогресивного оподаткування доходів громадян.

Отже, заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у
грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений
ним орган виплачує працівнику за виконану роботу.

Порядок нарахування заробітної плати, належної працівникам
Надвірнянської центральної районної лікарні, залежить від форм оплати
праці, що застосовуються в бюджетній установі, в даному випадку –
лікарні.

При погодинній оплаті праці основним документом, який служить підставою
для нарахування заробітної плати, є табель використання робочого часу
(ф. № П-12 і № П-13).

У цьому разі для розрахунку погодинного заробітку працівника достатньо
знати його розряд, погодинну тарифну ставку даного розряду і кількість
відпрацьованих годин за табелем. При розрахунку заробітної плати за
посадовим окладом останній зберігається при відпрацюванні всіх робочих
днів місяця. Якщо відпрацьована неповна кількість робочих днів,
середньоденний заробіток множиться на кількість відпрацьованих днів.

Розглянемо спосіб розрахунку погодинної заробітної плати, на прикладі
розрахунку заробітної плати лікаря Надвірнянської Центральної районної
лікарні.

Лікар шкірно-венерологічний – Коваль Ігор Васильович

Оклад 498 грн

Робочих днів у березні 22 (днів)

Фактично відпрацьовані 21 (день)

Середньоденний заробіток 22,64 грн.

Сума погодинного заробітку 475,44 грн

Виходячи з даних, бачимо, що лікарем, Ковалем Ігорем Васильовичем
фактично відпрацьовано за березень 21 день.

Використовуючи формулу (1) визначаємо середньоденний заробіток.

(1)

(2)

Середньоденний заробіток лікаря становить – 22,64 грн.

При відрядній оплаті праці та індивідуальному виконанні робіт заробіток
робітника визначається множенням кількості наданих послуг, зазначених у
відповідних первинних документах, на встановлену розцінку за одиницю
роботи.

Оплата праці за понадурочний час здійснюється відповідно до ст. 106 КЗпП
України в подвійному розмірі погодинної ставки (при погодинній оплаті
праці); при відрядній оплаті праці нараховується доплата в розмірі 100%
тарифної ставки робітника відповідної кваліфікації, оплата праці якого
здійснюється за погодинною формою, – за всі відпрацьовані понадурочні
години.

Оплата праці в нічні години (з 10 годин вечора до 6 годин ранку) для
працівників Надвірнянської ЦРЛ, відповідно до ст. 108 КЗпП України
здійснюється в підвищеному розмірі, який встановлюється генеральними,
галузевими (регіональними) угодами, але не нижче 20% тарифної ставки
(окладу) за кожну годину роботи в нічний час.

Оплата праці у святкові і неробочі дні згідно зі ст. 103 КЗпП України
здійснюється в подвійному розмірі.

Кабінет Міністрів України постановою від 08.02.95 № 100 (з доповненнями
і змінами, внесеними постановами від 16.05.95 № 348 та від 24.02.97 №
185) затвердив Порядок визначення за робітної плати, дія якого
поширюється на як на бюджетні установи, так і на інші підприємства чи
установи різних форм власності.

Зазначений Порядок застосовується у випадках:

надання працівникам лікарні щорічної відпустки, додаткової відпустки у
зв’язку з навчанням, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей
(або виплати компенсацій за не використану відпустку);

виконання працівниками державних і громадських обов’язків;

переведення працівників на іншу легшу менш оплачувану роботу за станом
здоров’я;

переведення вагітних жінок, які мають дітей віком до трьох років, на
іншу легшу роботу;

надання жінкам, які мають немовлят, додаткових перерв для годування
дитини;

виплати вихідної допомоги, збереження середньої заробітної плати
звільненим працівникам на встановлений чинним законодавством період їх
працевлаштування;

службових відряджень; виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності,
вагітності і пологах та в інших випадках, коли за чинним законодавством
виплати здійснюються виходячи з середнього заробітку.

Виходячи із затвердженого Порядку визначення середньої заробітної плати,
при нарахуванні оплати за час чергової і додаткової відпустки в
календарних днях або за час відпустки у зв’язку з навчанням без відриву
від виробництва. Які надаються в календарних днях, виходять з сумарного
заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців (або менший
фактично відпрацьований період). У підрахунок середнього заробітку
включаються всі види основної і додаткової заробітної плати, преміальні
виплати (у тому числі одноразові заохочення працівникам за виконання
важливих виробничих завдань, винагорода за результатами роботи
підприємства за підсумками року), а також допомога по тимчасовій
непрацездатності (за винятком виплат, передбачених п. 4 Порядку). Шляхом
ділення сумарного заробітку за останні перед настанням відпустки 12
місяців (або менший фактично відпрацьований період) на відповідну
кількість календарних днів року (або менший відпрацьований період), за
винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством, і
множенням на кількість календарних днів відпустки визначають заробітну
плату працівникові за час відпустки.

У випадках, коли частина відпустки переходить на наступний місяць,
заробітна плата за ці дні відпустки обліковується у звітному місяці як
виданий аванс і при складанні балансу відображається в складі статті
активу “Розрахунки з різними дебіторами”. Зазначені суми відносяться на
витрати виробництва або обігу в наступному місяці (в кореспонденції з
кредитом рахунка 66 “Розрахунки з оплати праці”).

В випадках збереження середньої заробітної плати (оплата часу при
виконанні державних і громадських обов’язків, перерв у роботі матерів,
які годують немовлят, пільгових годин підлітків тощо), а також при
нарахуванні допомоги по тимчасовій непрацездатності, оплаті відпусток по
вагітності і пологах середньомісячна заробітна плата визначається
виходячи з виплат за останні два календарних місяці.

У разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів) згідно із
законодавчими актами в періоді, протягом якого за працівником
зберігається середній заробіток, робиться коригування заробітку на
коефіцієнт його підвищення.

При виході на пенсію, або звільненні працівників Надвірнянської ЦРЛ з
ними здійснюється остаточний розрахунок як по заробітній платі за
відпрацьований час у звітному місяці, так і за час відпустки, яка до
звільнення не була використана.

Вихідна допомога визначається виходячи з виплат за останні два
календарних місяця, що передували звільненню. Якщо протягом останніх
двох календарних місяців перед звільненням працівник не працював,
середня заробітна плата визначається виходячи з виплат за попередні два
місяці роботи. У разі, якщо працівник не мав заробітку і в ці два
календарних місяці, то розрахунок вихідної допомоги здійснюється
виходячи зі встановлених йому в трудовому договорі тарифної ставки або
посадового окладу.

При розрахунку середньомісячної заробітної плати для призначення пенсій
згідно зі ст. 65 Закону України “Про пенсійне забезпечення” за вибором
особи, яка звернулась за пенсією, вибірка заробітної плати може
здійснюватися за 24 останніх календарних місяці роботи підряд перед
звертанням за пенсією, або 60 календарних місяців роботи підряд протягом
всієї трудової діяльності перед звертанням за пенсією, незалежно від
наявності перерв у роботі.

3.2 Порядок нарахування заробітної плати працівникам

Оплата праці ґрунтується на тарифній системі, яка включає тарифні сітки,
тарифні ставки і тарифно-кваліфікаційні довідники.

Тарифні сітки (схема посадових окладів) формуються на основі тарифної
ставки робітника першого розряду і міжкваліфікаційних співвідношень
розмірів тарифних ставок наступних розрядів до першого. Для визначення
тарифної ставки будь-якого розряду робітника треба користуватися
тарифно-кваліфікаційним довідником. У якому вказується перелік виконаних
робіт, що відносяться до того чи іншого розряду, і врахувати
кваліфікацію робітника.

Нормування дозволяє врахувати кількість затраченої праці. Форма оплати
праці дозволяє визначити порядок розрахунку заробітної плати.

В процесі нормування праці розробляють і запроваджують норми затрат
праці і норми часу на виконання робіт, норми виробітку за одиницю часу,
норми обслуговування, чисельність працюючих.

Бухгалтер повинен контролювати правильність застосування менеджерами
затверджених тарифних ставок і посадових окладів, заповнення первинних
документів про відпрацьований час, виробіток, наявність документів, що
підтверджують право на доплати за невідпрацьований час.

Заробітна плата знаходиться в центрі уваги різних зацікавлених сторін –
найманих працівників, власників, пенсійного фонду, податкових органів,
профспілок, державних структур. Для кожної із сторін значення заробітної
плати оцінюється по-різному, але повільність нарахування та утримання
зачіпає інтереси всіх.

В основу організації оплати праці покладено колективні договори між
роботодавцями та найманими працівниками. Вони укладаються двома
сторонами зобов’язань із метою регулювання виробничих, трудових і
соціально-економічних відносин, узагальнення інтересів працівників та
підприємств.

Центральним поняттям організації праці є визначення сфери застосування
адекватних умовам підприємства систем та форм оплати за виконану роботу.

Система оплати праці складається з двох підсистем – погодинної (оплата
праці залежить від відпрацьованого часу і встановлених тарифних ставок
чи посадових окладів) та відрядної (оплата праці залежить від
виготовленого обсягу продукції (робіт чи послуг) з урахуванням
складності й умов праці та відрядних розцінок за одиницю продукції
(робіт чи послуг) встановленої якості).

Погодинна підсистема має дві форми оплати праці:

погодинна проста – оплата здійснюється за кількість відпрацьованих годин
(днів) і встановлених тарифних ставок чи посадових окладів;

погодинно-преміальна – оплата здійснюється, як і при простій погодинній
формі, але крім того працівнику виплачується премія за особливі умови
роботи.

Нараховану заробітну плату поділяють на два види:

1). Основну;

2). Додаткову.

Є інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать
винагороди за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами
і положеннями, компенсаційні і інші грошові виплати, які непередбачені
актами чинного законодавства.

Для правильного визначення сум заробітної плати і розрахунку по ній
необхідно вести облік використання робочого часу.

Облік фактичного часу перебування працівників на підприємстві
називаються табельним обліком.

Працівникам (у т. ч. керівникам) за високі досягнення у праці, виконання
особливо важливої роботи, складність, напруженість роботи встановлюються
надбавки в розмірі до 50 % посадового окладу. У разі несвоєчасного
виконання завдань, погіршення якості роботи і порушення трудової
дисципліни ці надбавки скасовуються або зменшуються. Указані надбавки
встановлюються на певний термін, після закінчення якого керівник або
орган управління за підпорядкуванням приймає рішення про збереження
надбавки або про її відміну. Працівникам закладу, установи розмір
надбавок установлює керівник, а керівнику — орган охорони здоров’я за
підпорядкуванням. Граничний розмір зазначених надбавок для одного
працівника не повинен перевищувати 50 % посадового окладу.

Працівникам психіатричних лікарень (відділень) з посиленим (суворим)
наглядом, центрів та відділень судово-психіатричної експертизи та
судово-психіатричних експертних комісій, які обслуговують
спецконтингент, установлюється надбавка до схемного посадового окладу в
розмірі 50 %.

До тарифних ставок (посадових окладів) установлюється надбавка за
професійну майстерність робітникам: які мають III розряд — 12%, IV
розряд — 16 %, V розряд — 20 %, VI розряд — 24 %.

Водіям легкових автомобілів установлюється щомісячна надбавка за
класність до місячної ставки в розмірах:

водіям II класу — 10 %,

водіям І класу — 25 %.

Надбавка нараховується за фактично відпрацьований водієм час.

Інші питання оплати праці. Чергування вдома.

Лікарі та середній медичний персонал закладів охорони здоров’я, які
зайняті наданням медичної допомоги виключно сільському населенню, можуть
залучатися до чергування вдома.

Чергування вдома може надаватись лікарям — до п’яти посад з основних
лікарських спеціальностей та трьох посад середнього медичного персоналу
(лаборант, рентгенлаборант, операційна медична сестра) з урахуванням
укомплектованості штатів, виробничої необхідності, кількості викликів і
експертної їх оцінки.

Чергування здійснюються як у межах місячної норми робочого часу
відповідних працівників за обліковий період, так і за її межами.

Чергування вдома в денний та нічний часи ураховується як півгодини за
кожну годину чергування.

У разі виклику працівника під час чергування (у заклад, на місце події
та додому до хворого) час, витрачений на виклик, оплачується за фактично
відпрацьовані години з розрахунку посадового окладу спеціаліста із
збереженням діючого порядку оплати праці працівників охорони здоров’я у
нічний час.

Чергування у стаціонарі.

Заклади охорони здоров’я, які мають стаціонари, належать до безперервно
діючих закладів, медична допомога в яких надається цілодобово.
Чергування у стаціонарах здійснюються за рахунок місячної та
понадмісячної норми робочого часу працівника. Робочий час медичних
працівників ураховується помісячно. Місячна норма робочого часу
визначається, виходячи з установленої для даного працівника щоденної
тривалості робочого часу, передбаченої для шестиденного робочого тижня,
та кількості робочих днів у даному місяці. Тривалість робочого часу
напередодні святкових і вихідних днів скорочується згідно з чинним
законодавством. У місячну норму робочого часу включаються всі види
робіт, які виконуються працівниками (тобто основна робота, чергування,
виклик для надання допомоги хворим вдома тощо).

Залучення до чергувань лікарів амбулаторно-поліклінічних підрозділів
лікувальних закладів, диспансерів, пологових будинків тощо проводиться
за їх згодою та відповідно до діючого законодавства про працю.

Забороняється залучати до роботи в нічний час та до надурочних робіт
осіб, які перелічені в статтях 55, 63 Кодексу законів про працю України.

Чергування в межах місячної норми робочого часу здійснюються штатними
медичними працівниками за рахунок зменшення тривалості змін протягом
місяця.

Якщо чергування здійснювалось у робочі дні згідно з графіком роботи в
межах місячної норми робочого часу, то додаткова оплата (понад посадовий
оклад) не проводиться.

Цей порядок оплати застосовується при роботі за суміщенням посад або при
виконанні обов’язків тимчасово відсутнього працівника в межах місячної
норми робочого часу.

Чергування за графіком у вихідний та святковий день у межах місячної
норми робочого часу може компенсуватися за згодою сторін наданням іншого
дня відпочинку або у розмірі одинарної годинної ставки понад посадовий
оклад (ст. 72, 107 КЗпП України).

Лікарі та середній медичний персонал можуть залучатися за їх згодою до
чергувань понад місячну норму робочого часу без займання штатних посад з
оплатою з фонду оплати праці.

У цьому разі оплата роботи, яка виконується у робочі дні тижня,
проводиться в одинарному розмірі понад оклад, а у вихідний день за
графіком, святковий чи неробочий день — у розмірі подвійної годинної або
денної ставки понад оклад (статті 106, 107 КЗпП України).

За чергування у нічний час проводиться додаткова оплата в розмірах,
установлених у п. 4.1 розділу 4 цих Умов. У разі продовження працівником
роботи внаслідок неявки працівника, якого замінює, до моменту закінчення
зміни та неможливості замінити його іншим працівником оплата проводиться
за фактично відпрацьовані години як робота в надурочний час (ст. 106
КЗпП України).

Чергування понад місячну норму робочого часу не є сумісництвом.

Залучення працівників до чергувань понад місячну норму робочого часу
можливе тільки в тих випадках, коли в закладі відсутні вакантні посади
за цією спеціальністю.

Табелі ведуться в розрізі цехів, відділів, дільниць та інших структурних
підрозділів підприємства. Відповідальність за точність наведених даних
покладається на табельників або інших відповідальних осіб.

В табелі вказується перелік всіх працюючих відповідно присвоєних
табельних номерів по окремих відділах, цехах.

В Надвірнянській ЦРЛ застосовується два способи ведення табелів:

1). Суцільна реєстрація – при цьому записується всі виходи і невиходи на
роботу;

2). Вибіркова реєстрація – при цьому відмічають тільки відхилення від
нормального робочого режиму.

Табелі використовуються також для економічного аналізу (5-а сторінка
ф.П-12), де наводяться дані про відпрацьовані людино-дні, щорічні
відпустки, відпустки на навчання, хвороби, неявки з дозволу
адміністрації, в тому числі і вихідних людино-днів та деякі інші
показники використання робочого часу.

Завдання табельного обліку:

1). Забезпечення контролю заявками на роботу і закінчення роботи;

2). Одержання даних про фактично-відпрацьований працівниками час і
передача даних у бухгалтерію для розрахунків з ними;

3). Виявлення причин запізнень або неявки на роботу;

4). Складання звітності про наявність працівників, їх рух і стан
трудової дисципліни.

Порядок ведення встановлений основними положеннями обліку праці, якщо на
підприємстві застосовується авансування працівників, то табель
складається двічі.

Найчастіше використовується форма П-13, яка призначена лише для обліку
використання робочого часу, а розрахунок зарплати по кожному працівнику
проводиться окремо.

Облік відпрацьованого часу має важливе значення для визначення
продуктивності праці, яка встановлюється шляхом ділення обсягу продукції
за місяць на число відпрацьованих днів і годин. Такий показник точніше
характеризує продуктивність, ніж показник виробітку продукції на одного
працюючого. Доцільно також при калькулюванні собівартості продукції
визначити кількість витраченого сукупного робочого часу на виробництво
однієї одиниці продукції та аналізувати динаміку цього показника. Він
краще характеризує процеси виробництва, ніж вартісні показники, на які
великій вплив справляє інформація.

Отже, відпрацьований час треба ретельно фіксувати в табелях, аналізувати
втрати робочого часу та використовувати інформацію для пошуків резервів
підвищення продуктивності праці та зниження собівартості продукції.

Згідно діючого законодавства нарахування на фонд заробітної плати
оформляється наступними бухгалтерськими проводками (табл. 3.1).

Таблиця 3.1

Нарахування на фонд заробітної плати

№ Зміст операції Бухгалтерський облік Податковий облік

п/п

Дт Кт Дт Кт

1 2 3 4 5 6

1 Фонд оплати праці

– основні бюджетні кошти

– спеціальні бюджетні кошти

802

811 661 661

641 641

321

323

2 Відрахування на формування обов SYMBOL 146 \f “Times New Roman” \s 14
’ язкового державного Пенсійного фонду ( 31,8 % )

– основні бюджетні кошти

– спеціальні бюджетні кошти

802

811 651 651

321

323

3 Відрахування до фонду соціального страхування ( 2,9 % )

– основні бюджетні кошти

– спеціальні бюджетні кошти

802

811 652 652 321

323

4 Відрахування до фонду безробіття

( 1,3 % )

– основні бюджетні кошти

– спеціальні бюджетні кошти

802

811 653 653

321

323

Утримання, які проводяться із заробітної плати, представляють собою
форму стягнення з працівників лікарні податків та інших платежів. Згідно
з діючим законодавством, з заробітної плати робочих та службовців
бухгалтерія підприємства утримує податок з доходів фізичних осіб (див.
табл. 3.2), суми по виконавчих листах, по виконавчим надписам
нотаріальних органів; грошові нарахування, які державними органами
контролю, штрафи, які встановлюються в адміністративному порядку. З
заробітної плати також утримується :

1-2% – у Пенсійний фонд;

1,0% – у фонд соціального страхування;

1% – профспілкові внески (див. табл. 3.4).

0,5% – фонд безробіття.

Таблиця 3.2

Проводки про утримання прибуткового податку

Зміст операції Дт Кт

Утримання прибуткового податку 661 641

Перерахування прибуткового податку 641 311

Після утримання прибуткового податку проводиться відрахування аліментів:

на 1 дитину – 25 %

на 2 дитини – 33 %

на 3 і більше – 50 %

Кожний місяць утримуються профспілкові взноси у розмірі 1 %. Також
утримуються суми авансів за першу половину місяця. По виконавчим листам
за рішенням суду або фінансових органів із заробітної плати робітників
та службовців утримується сума на користь третьої особи. Крім того, на
підприємство можуть надходити документи з виконавчим підписом про
одноразове відшкодування за безкоштовний проїзд, за порушення
суспільного порядку. Утримання проводиться або в установленій сумі, або
у визначеному проценті. Документи, які надійшли реєструються у
спеціальній книзі за прізвищами та табельними номерами.

Після нарахування суми заробітної плати бухгалтерія проводить
розрахування утримань. Різниця між нарахованою сумою заробітної плати та
утримань представляє суму до видачі для кожного робітника. В залежності
від договору заробітна плата робітника може виплачуватись один або два
рази у місяць. В останньому випадку в першу половину місяця видається
аванс, а в другу – проводиться повний розрахунок заробітної плати за
місяць. Грошові кошти для виплати заробітної плати підприємство отримує
по чеку розрахункового рахунку банку. Разом з чеком підприємство
представляє банку всі необхідні платіжні документи по перерахуванням
іншим організаціям та особам, на користь яких пройшло утримання із
заробітної плати. Видача заробітної плати проводиться за платіжною
відомістю. В ній заповнюється табельний номер робітника, його П.І.П.
Дані вносяться у відомість на основі відповідних первинних документів.
По кожному робітнику вносять суми заробітної плати, включаючи всі види
оплати, тобто премії, доплати за роботу у нічний час, за роботу у
святкові дні, надбавки за вислугу років, а також всі види оплат, які не
входять до фонду заробітної плати – по лікарняних листах, одноразова
винагорода. Підраховується загальна сума чисельної заробітної плати.
Далі вказуються усі утримання та відрахування (прибутковий податок,
внески у Пенсійний фонд, у фонд обов SYMBOL 146 \f “Times New Roman” \s
14 ’ язкового соціального страхування, на випадок безробіття, аліменти,
аванс та інші). Підраховується загальна сума утримань та визначається
сума, яка буде відображається до виплати.

Розрахунково-платіжна відомість підписується керівником облікового
апарату та головним бухгалтером. На основі відомості заповнюється
платіжна відомість для видачі заробітної плати робочим та службовцям.
Платіжна відомість передається в касу для виплати заробітної плати
робітникам під розписку, яка затверджує отримання грошей або по
довіреності. Заробітна плата виплачується в трьохденний строк,
враховуючи день отримання грошей з розрахункового рахунку. По закінченні
встановленого строку в платіжній відомості напроти прізвища особи, яка
не одержала заробітну плату касир ставить штемпель або від руки пише
“Депоновано”. Після підраховується по кожній платіжній відомості й
записується на титульній частині відомості фактично виплачену суму, суму
заробітної плати, яка підлягає депонуванню і звіряють їх з загальним
підсумком по відомості. По даним касового звіту у переліку
розрахунково-платіжних документів проставляються суми виплаченої і
депонованої заробітної плати, а потім підсумок звіряють з залишком по
рахунку 661. Бухгалтер, який одержав касовий звіт перевіряє по відомості
правильність депонованої заробітної плати і записує суму по кожному
депоненту у реєстр депонентів невиданої заробітної плати. Депонентська
заборгованість виплачується в установленому порядку по видатковим
касовим ордерам. По закінченні трьох років строку позовної давності сума
незатребуваної заробітної плати перераховується до бюджету.

3.3 Утримання і вирахування заробітної плати

Прибутковий податок має значне фіскальне значення в структурі зведеного
бюджету держави. У 2002р. цей показник склав – 27% від усіх надходжень у
бюджет. То все ж з метою реформування діючого податкового законодавства
та залучення додаткових коштів до бюджетів Верховною Радою України 22
травня 2003 р. прийнятий Закон “Про податок з доходів фізичних осіб “№
889-IV, який прийшов на зміну Декрету КМУ “Проприбутковий податок з
громадян “від ЗО квітня 1993 p. N 43-93. Дія нового закону про
оподаткування доходів фізичних осіб розпочинається з 1 січня 2004 р.

Закон “Про податок з доходів фізичних осіб” передбачає введення ^єдиної
ставки податку замість шкали оподаткування,1^ застосування категорії
податкового кредиту, ^>зміни бази при визначенні сум, на які зменшується
оподаткований дохід та ін.

Об’єкти та суб’єкти оподаткування

Нормами податкового законодавства передбачено, що нерезидент, який
отримує доходи з джерелом їх походження з території України і має
дипломатичні привілеї та імунітет, встановлені на умовах взаємності
міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною
Радою України, щодо доходів, одержуваних ним безпосередньо від
здійснення такої дипломатичної чи прирівняноїдонеїтаким міжнародним
договором іншої діяльності, звільняється від оподаткування або не є
платником податку з доходів фізичних осіб.

У випадку, коли платник податку помирає або визнається судом померлим

чи безвісно відсутнім, податок за останній податковий період
справляється з доходів такого платника податку при відкритті спадщини, з
урахуванням обмежень, встановлених законодавством. Визначення суми
податку можливе тільки при чіткому та однозначному трактуванні об’єкта
оподаткування.

При нарахуванні доходів у вигляді валютних цінностей або інших активів,
чия вартість виражена в іноземній валюті, здійснюється перерахунок у
гривні за курсом Національного банку України (НБУ) на дату отримання
таких доходів.

Якщо доходи отримані не у грошовій формі (бартерні угоди та ін.), об’єкт
оподаткування визначається шляхом множення звичайної ціни на
розрахований коефіцієнт.

В аналогічному порядку визначається об’єкт оподаткування для сум
надмірно витрачених коштів, отриманих на відрядження чи під звіт і не
повернутих у встановлений строк.

Сукупний оподаткований дохід

З метою виключення подвійного трактування сум, які включаються або

виключаються з місячного оподаткованого доходу, існує чіткий розподіл

даних сум при визначенні податку на доходи фізичних осіб. Отже, до
складу

загального місячного оподатковуваного доходу включаються:

доходи у вигляді заробітної’плати, інші виплати та винагороди,
нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або
цивільно-правового договору.

Працедавцем-резидентом за свій рахунок за договорами довгострокового
страхування життя або недержавного пенсійного страхування платника
податку, якщо така сума у розрахунку на такого платника податку не
перевищує 15 відсотків нарахованої таким працедавцем суми заробітної
плати платнику податку протягом кожного звітного податкового місяця, у
якому сплачується такий страховий внесок (премія), але якщо його розмір
не перевищує суми місячного прожиткового мінімуму.

Сума страхових виплат, страхових відшкодувань або викупних сум,
отриманих платником податку за договорами довгострокового страхування
життя та недержавного пенсійного страхування.

Дохід у вигляді неустойки, штрафів або пені, фактично одержаних
платником податку як відшкодування матеріальної або немайнової
(моральної) шкоди, крім:

а) сум, що спрямовуються на відшкодування прямих збитків, понесених
платником податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди;

б) процентів, одержаних від боржника внаслідок прострочення виконання
ним грошового зобов’язання у розмірі, прямо встановленому цивільним
законодавством, якщо інший розмір не встановлено таким цивільно-правовим
договором;

в) пені, яка сплачується на користь платника податку за рахунок бюджету
(цільового страхового фонду) внаслідок несвоєчасного повернення надміру
сплачених податків, зборів (обов’язкових платежів) або інших сум
бюджетного відшкодування;

г) сум шкоди, завданої платнику податку актами і діями, визнаними
неконституційними, або завданої незаконними діями органів дізнання,
попереднього слідства, прокуратури та суду, яка відшкодовується державою
у порядку, встановленому законом.

* сума заборгованості платника податку, за якою минув строк позовної
давності, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк
давності, згідно з законом, що встановлює порядок стягнення
заборгованості з податків, зборів (обов’язкових платежів) та погашення
податкового боргу;

* дохід у вигляді процентів (дисконтних доходів), дивідендів та роялті,
виграшів, призів; інші доходи, крім тих, що не включаються до сукупного
оподаткованого доходу;

Інвестиційний прибуток від здійснення платником податку операцій з
цінними паперами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж
цінні папери, формах, крім доходу відоперацій.

Виключення непоширюються на виплати заробітної плати;виплати, пов’язані
з тимчасовою втратою працездатності; регресні виплати.

З фонду загальнообов ‘язкового медичного страхування, крім витрат на:

а) косметичне лікування або косметичну хірургію (включаючи косметичне
протезування, не пов’язане з медичними показаннями);

б) водолікування та геліотерапію, не пов’язані з лікуванням хронічних
захворювань;

в) лікування та протезування зубів з використанням дорогоцінних металів,
гальванопластики та порцеляни;

г) аборти, крім абортів, які проводяться за медичними показаннями, або
якщо вагітність стала наслідком зґвалтування;

д) операції з переміни статі;

є) лікування венеричних захворювань, крім СНІДу та венеричних
захворювань, причиною яких стало нестатеве зараження або зґвалтування;
є) лікування тютюнової чи алкогольної залежності;

ж) клонування людини або її органів;

з) придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, оплати вартості
медичних послуг, які не підпадають під перелік життєво необхідних,
встановлений Кабінетом М іністрів України;

а) при страхуванні платника податку – суми місячного прожиткового
мінімуму для працездатної особи, встановленого на І сі чия звітного
податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гри.;

б) при страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня
споріднення – 50 відсотків суми, у розрахунку на кожного застрахованого
члена сім’ї, якщо сума витрат не перевищує суми місячного прожиткового
мінімуму для працездатної особи, встановленого на і січня звітного
податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 грн,

Поряд із правами по нарахуванню податкового кредиту для платника податку
існують обмеження щодо права на застосування податкового кредиту.

Важливо також знати, що сума податкового кредиту, що надається платнику,
не можебути більшою, ніж сума доходу, одержаного як заробітна плата.

Якщо сума податкового кредиту, нарахованого платником податку перевищує
суму загального оподатковуваного доходу платника податку, одержаного
протягом звітного року як заробітна плата, податковий кредит надається
такому платнику податку в розмірі суми загального оподатковуваного
доходу платника податку, одержаного протягом звітного податкового року
як заробітна плата.

Якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкового
кредиту за наслідками звітного податкового року,таке право на наступні
податкові роки не переноситься.

Податкова соціальна пільга застосовується до доходу, отриманого

платником податку як заробітна плата протягом звітного податкового
місяця,

якщо її розмір не перевищує суми місячного прожиткового мінімуму для

працездатної особи, встановленого на 1 січня звітного податкового року,

помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 грн. Платник податку

має право використовувати соціальні пільги з метою зменшення суми

загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного з джерел на

територіїУкраїни від одного працедавця у вигляді заробітної плати, на
суму

податкової соціальної пільги:

а) з самотньою матір’ю або самотнім батьком (опікуном, піклувальником) –
у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;

б) утримує дитину-інваліда І або II групп -у розрахунку на кожну дитину
віком до 18 років;

в) має троє чи більше дітей віком до 18 років – у розрахунку на кожну
таку дитину;

г) є вдівцем або вдовою;

д) є особою, віднесеною законом до І або 2 категорії осіб, постраждалих
внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених
грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв’язку з їх участю в
ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи;

є) є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, ад’юнктом,
військовослужбовцем строкової служби;

є) є інвалідом І або II групи, у тому числі з дитинства;

У разі, якщо платник податку має право на застосування податкової

соціальної пільги з двох і більше підстав, податкова соціальна пільга

застосовується один раз з підстави, що передбачає її найбільший розмір.

Податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого місячного
доходу платника податку у вигляді заробітної плати виключно за одним
місцем його нарахування (виплати).

В зв’язку з цим платник податку подає працедавцю заяву про самостійне

обрання місця застосування податкової соціальної пільги за формою,

визначеною центральним податковим органом. Податкова соціальна пільга

починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної
плати з дня отримання працедавцем заяви платника податку про
застосування пільги. Пільга нараховується за основним місцем праці у
випадку відсутності заяви про призначення пільги. Також соціальна пільга
не може бути застосована до інших доходів, якщо одержуються протягом
звітного податкового місяця одночасно нижченаведені доходи.

Якщо, внаслідок здійсненого перерахунку виникає недоплата цього податку,
така сума стягується працедавцем за рахунок суми будь-якого
оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний
місяць, а при недостатності суми такого доходу – за рахунок
оподатковуваних доходів наступних місяців, до повного погашення суми
такої недоплати.

Якщо внаслідок проведення остаточного розрахунку з платником податку,
який припиняє трудові відносини з працедавцем, виникає сума недоплати,
що перевищує суму оподатковуваного доходу платника податку за останній
звітний період, то непогашена частина такої недоплати включається до
складу податкового зобов’язання платника податку за наслідками звітного
податкового року. Якщо працедавець з будь-яких причин не здійснює
перерахунки та/або не утримує суму недоплати чи її частину у встановлені
строки, то така сума стягується податковим органом за рахунок такого
працедавця і не включається до складу його валових витрат.

Якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає переплата цього податку,
то на її суму зменшується сума нарахованого податкового зобов’язання
платника податку за відповідний місяць, а при недостатності такої
суми-сума податкових зобов’язань наступних податкових періодів, до
повного повернення суми такої переплати. Якщо внаслідок проведення
остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові
відносини з працедавцем, виникає сума переплати, що перевищує суму
податкового зобов’язання, нарахованого за останній звітний період, то
така сума підлягає відшкодуванню з бюджету у встановленому порядку.

З метою поетапного введення в дію Закону України “Про податок з доходів
фізичних осіб” та недопущення дефіциту бюджету на найближчі роки
встановлюються такі розміри податкової соціальної пільги.

Законом України “Про податок з доходів фізичних осіб “ліквідовується
шкала оподаткування, і з 1 січня 2004 р. та до 31 грудня 2006 р. ставка
оподаткування встановлена нарівні 13% від об’єкта оподаткування. З 1
січня 2007 р. загальна ставка податку зросте і становитиме 15% від
об’єкта оподаткування. Поряд з цим застосовується пільгова ставка- 5%
для процентів на депозит (вклад) у банк чи небанківську фінансову
установу відповідно до закону (крім страховиків) та на процентний або
дисконтний дохід за ощадним (депозитним) сертифікатом. На виграші чи
призи (крім виграшу у державну лотерею у грошовому виразі) або будь-які
інші доходи, нараховані на користь нерезидентів – фізичних осіб (за
винятком доходів, з яких здійснює сплату податку резидент), ставка
податку становить подвійний розмір до загальної ставки (30%).

Нарахування платнику податку здійснюється податковим агентом. Податковий
агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь
платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його
рахунок, використовуючи ставку податку, передбачену законодавством.
Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати
оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають
права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають
сплати (перерахування) цього податку до бюджету.

Незалежно від того, чи дохід був отриманий за місцем основної праці чи
по сумісництву, оподатковується він за загальновстановленою ставкою.
Тільки соціальна пільга може бути використана за одним місцем праці -на
вибір платника податку.

Якщо окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають
оподаткуванню при їх нарахуванні чи виплаті, то про такий договір
податковому органу за основним місцем проживання платника податку-
орендодавця заформоютау спосіб, встановленими КМУ. Уразі порушення
такоїформи чи способу нотаріус несе відповідальність, встановлену
законом за порушення порядку чи строків надання податкової звітності.
Доходи, зазначені вище, кінцево оподатковуються за загальновстановленою
ставкою при їх виплаті заїх рахунок.

суми утриманих з них податків у складі податкової декларації з податку
на прибуток підприємств у строки, встановлені законом для такого
податку. При цьому інформація щодо кожного вкладу не надається. Форма
зазначеного податкового розрахунку встановлюється у порядку, визначеному
законодавством (ці норми запроваджуються з І січня 2005 р.).

Не підлягає включенню до оподатковуваного доходу цільова благодійна
допомога, яка надається резидентами – юридичними або фізичними особами-
у будь-якій сумі (вартості):

* закладам охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з
лікування платника податку або члена його сім’ї першого ступеня
споріднення,

у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів,
протезно-ортопедичних пристосувань) у розмірах, що не покриваються
виплатами з фонду загальнообов’язкового медичного страхування, крім
витратна >косметичне лікування або косметичну хірургію (включаючи
косметичне протезування, не пов’язане з медичними показаннями);
водолікування та геліотерапію, що не пов’язані з хронічними
захворюваннями, лікувапня та протезування зубів з використанням
дорогоцінних металів; гальванопластики та порцеляни; аборти (крім
абортів, які проводяться за медичними показаннями або якщо вагітність
стала наслідком згвалтування); операції з переміни статі; лікування
венеричних захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною
яких стало нестатеве зараження або зґвалтування); лікування тютюнової чи
алкогольноїзалежності; клонування людини або її органів; придбання
ліків, медичних засобів та пристосувань, які не підпадають під перелік
життєво необхідних, встановлений Кабінетом Міністрів України; будинку
маляти; будинку дитини; будинку-інтернату; школі-інтернаті (у тому числі
спеціальній, санаторній або для сиріт); дитячому будинку сімейного типу;
школі соціальної реабілітації; притулкудля неповнолітніх;
приймальнику-розподільнику системи Міністерства внутрішніх справ
України;

державному або комунальному закладу чи благодійній організації, у тому
числі Товариству Червоного Хреста України, що надають послуги особам,
які не мають житла, з їх харчування та облаштування на нічліг;
пенітенціарному закладу для поліпшення умов утримання, харчування чи
медичного обслуговування осіб, які перебувають у слідчих ізоляторах чи
місцях позбавлення волі, або безпосередньо таким особам; будинку для
престарілих чи інвалідів для поліпшення умов їх утримання, харчування,
медичного обслуговування, соціальної реабілітації; платнику податку,
який здійснює наукове дослідження або розробку, для відшкодування
вартості обладнання, матеріалів, інших витрат (крім виплат заробітної
плати, додаткових благ, інших особистих витрат), за умови, якщо
результати таких досліджень та розробок підлягають оприлюдненню та не
можуть бути предметом патентування чи інших обмежень у оприлюдненні чи
безоплатному поширенні об’єктів права інтелектуальної (промислової)
власності, отриманих у результаті таких досліджень або розробок, а також
якщо отримання такої допомоги не містить передумов щодо виникнення
будь-яких договірних зобов’язань між благодійником або будь-якою третьою
особою та набувачем благодійної допомоги у майбутньому, крім обов’язків
з цільового використання такої благодійної допомоги.

Податковим агентом платника податку – застрахованої особи є
страховик-резидент, який здійснює нарахування страховоївиплати чи
викупної суми за договором недержавного пенсійного страхування або
довгострокового страхування життя.

Сума податку, нарахована на суму такого перевищення, утримується особою,
що надала такі кошти, за рахунок будь-якого оподатковуваного доходу
(після його оподаткування) платника податку за відповідний місяць, а при
недостатності суми такого доходу – за рахунок оподатковуваних доходів
наступних звітних місяців, до повної сплати суми такого податку. Якщо
платник податку припиняєтрудові або цивільно-правові відносини з особою,
що надала такі кошти, така сума податку утримується за рахунок останньої
виплати оподатковуваного доходу під час проведення остаточного
розрахунку, а при недостатності суми такого доходу непогашена частина
податку включається до складу податкового зобов’язання платника податку
за наслідками звітного податкового року.

Якщо повне утримання такої суми податку є неможливим внаслідок смерті
платника податку або визнання його за рішенням суду безвісно відсутнім
або померлим, то така сума утримується при нарахуванні доходу за
останній для такого платника податку податковий період, а в непогашеній
частині визнається безнадійною.

3.4 Порядок оформлення і обліку розрахунків з оплати праці в
Надвірнянській ЦРЛ.

Депоновану заробітну плату лікарня зберігає на своєму рахунку в банку
протягом трьох років, після чого вона підприємствами всіх форм власності
підлягає перерахуванню до бюджету не пізніше 10 числа наступного місяця
(наказ Мінфіну України від 09.08.93 № 55). За несвоєчасне перерахування
до бюджету зазначених депонентських сум стягується пеня у розмірі 0,3%
від суми заборгованості за кожен день прострочення.

На підставі розрахунково-платіжних відомостей (або відповідних
машинограм) складають розроблені таблиці “Зведення нарахованої
заробітної плати за її складом і категоріями працівників” і “Зведення по
розрахунках з робітниками і службовцями”, які містять інформацію про

склад фонду оплати праці за групами і категоріями персоналу і видами
виплат за звітний місяць.

Синтетичний облік розрахунків по оплаті праці підприємства здійснюють на
пасивному рахунку 66 “Розрахунки з оплати праці” за субрахунками:

661 “Розрахунки за заробітною платою”,

662 “Розрахунки з депонентами”.

По кредиту субрахунка 661 “Розрахунки за заробітною платою”
відображаються суми нарахованої основної і до даткової заробітної плати,
премій, допомоги по тимчасовій непрацездатності, а по дебету – утримання
із заробітної плати (прибуткового податку, збору до Пенсійного фонду, до
Фонду соціального страхування на випадок безробіття, за виконавчими
листками та інші утримання), суми виплаченої заробітної плати і
депонованої. Звідси в бухгалтерському обліку на суму нарахованої
заробітної плати роблять запис по кредиту рахунка 661 “Розрахунки за
заробітною платою” і дебету рахунків:

652 “По соціальному страхуванню” (на суму допомоги по соціальному
страхуванню, нарахованої за рахунок коштів соціального страхування) та
ін.

Суми утримань із заробітної плати працівників підприємства
відображаються записом по дебету рахунка 661 “Розрахунки по заробітній
платі” в кореспонденції з кредитом рахунків:

641 “Розрахунки за податками” (на суму утриманого прибуткового податку,
що підлягає перерахуванню до бюджету);

651 “За пенсійним забезпеченням” (на суму утримані збору до Пенсійного
фонду);

653 “За страхуванням на випадок безробіття” (на суму утримань збору до
Фонду соціального страхування на випадок безробіття);

685 “Розрахунки з іншими кредиторами” (на суму утримань за виконавчими
листками) та ін.

Суми, виплачені з каси підприємства (заробітна плата премії, допомога по
тимчасовій непрацездатності тощо належні працівникам), відображаються
записом по дебету рахунка 661 “Розрахунки за заробітною платою” і
кредиту рахунка 30 “Каса”.

На суму депонованої заробітної плати в бухгалтерському обліку роблять
запис по дебету рахунка 661 “Розрахунки за заробітною платою” і кредиту
рахунка 662 “Розрахунки з депонентами”. В подальшому, при виплаті
працівникам заробітної плати, зарахованої раніше на рахунок депонентів,
роблять запис по дебету рахунка 662 “Розрахунки з депонентами” в
кореспонденції кредитом рахунка 30 “Каса”.

Сума депонованої заробітної плати, по якій закінчився строк позовної
давності (3 роки), яка підлягає перерахуванню до бюджету, відображається
записом по дебету рахунка 662 “Розрахунки з депонентами” і кредиту
рахунка 642 “Розрахунки за обов’язковими платежами”. Перерахування
зазначеної суми до бюджету відображається записом по дебету рахунка 642
“Розрахунки за обов’язковими платежами” і кредиту рахунка ЗІ “Рахунки в
банках”.

Аналітичний облік розрахунків з робітниками і службовцями по оплаті
ведеться в картках – особових рахунках (ф. № П-54 і № П-54а), які
містять інформацію по нарахованих сумах, утриманнях, виплаті. Ця
інформація використовується для наступних розрахунків середньої
заробітної плати (при оплаті відпусток, нарахуваннях допомоги по
тимчасовій непрацездатності тощо), видачі різного виду довідок.

Аналітичний облік депонованої заробітної плати ведеться по кожній
незатребуваній сумі безпосередньо в реєстрі або книзі обліку депонованої
заробітної плати. Виплата такої заробітної плати оформляється видатковим
касовим ордером.

Розділ 4. Удосконалення організації бухгалтерського обліку оплати праці
в бюджетній установі – лікарні

4.1 Ведення бухгалтерського обліку по оплаті праці в умовах
функціонування автоматизованих робочих місць

Ведення бухгалтерського обліку як в бюджетних організаціях, так і в
підприємствах з різними формами власності, в переважній більшості
ведеться вручну.

Цей спосіб, звичний для нас, але набагато ефективнішим буде спосіб
ведення бухгалтерського обліку в умовах функціонування автоматизованих
робочих місць, тобто з використання комп’ютерної техніки.

У матеріально-технічній базі Надвірнянської Центральної лікарні є чотири
комп’ютери.

Дана комп’ютерна техніка розміщення в бухгалтерії Надвірнянської
Центральної районної лікарні і використовується для задоволення потреб
лікарні.

Оскільки розрахунок заробітної плати це процес складний, то з метою
правильного механічного розрахунку доцільно використовувати комп’ютерну
техніку та відповідне програмне забезпечення.

Найбільш поширеним обліковим програмним продуктом є “1С:Бухгалтерія”.

Ця програма може бути налагоджена бухгалтером на особливості ведення
бухгалтерського обліку

Дана бухгалтерська програма має свої характерні особивості:

ведення синтетичного і аналітичного обліку стосовно до потреб лікарні;

отримання всіх необхідних звітів і різних документів по синтетичному і
аналітичному обліку лікарні;

повна налагоджуваність;

можливості автоматичного друку вихідних (первинних) документів.

Розглянемо кілька прикладів застосування бухгалтерської програми
“1С:бухгалтерія”:

Журнал операцій

Вихідними даними для роботи програми є проводки, які вносяться в журнал
господарських операцій. В програму слід вводити всі проводки, які
відбивають господарську діяльність підприємства. Програма розрахована
для зберігання великої кількості проводок – десятків і сотень тисяч, але
завжди можна знайти серед них потрібні по даті, рахунках дебету і
кредиту, сумі або змісту. Крім того, можна обмежити “видимість” проводок
деяким часовим інтервалом, проглядаючи проводки за рік, півроку, квартал
і т.д.

Програма дозволяє вводити проводки наступними способами:

Використання режиму “документи і розрахунки” передбачає ще більш
універсальні і гнучкі засоби для вводу документів і проведення
бухгалтерських розрахунків. За допомогою цього режиму в журнал операцій
можна ввести дані про деякий документ (платіжне доручення, рахунок,
накладну і т.д.) або розрахунок (прибутку, податків, переоцінки валюти і
т.д.) і зв’язані з ним проводки, котрі автоматично розраховуються по
заданих формулах. Відповідний документ можна тут же роздрукувати на
принтері. При цьому можемо з часом змінити реквізити документу або
вхідні дані розрахунку (кількість відпущеного товару в накладній,
погодинну ставку в розрахунку зарплати і т.д.) і програма перераховує
всі зв’язані з документом проводки. Більше того, в налаштуваннях
програми можна встановити режим автоматичного перерахунку проводок,
зв’язаних з документом або розрахунком. Ця можливість дуже зручна для
таких операцій, як переоцінка валюти, розрахунок прибутку і податків і
т.д. – при будь-яких змінах журналу господарських операцій ці операції
можуть бути швидко перераховані.

Вихідні документи

Програма дозволяє при вводі проводок автоматично формувати і
роздруковувати вихідні документи. Один раз ввівши реквізити операції
(кількість, суму, дату і т.д.), зразу отримуємо і проводки в журналі
операцій, і вихідний (первинний) документ (платіжне доручення, накладну,
рахунок, розхідний або прихідний ордер, вимогу і т.д.). Є можливим
вільно змінювати поставлені з програмою форми документів або створювати
нові за своїми потребами.

Звітність по синтетичному обліку

На основі введених проводок програма формує звітність і різні допоміжні
документи, а саме:

оборотно-сальдову відомість по рахунках і (або) субрахунках;

шахматку;

аналіз рахунку, який містить підсумки по кореспонденціях цього рахунку з
усіма рахунками;

обороти рахунку, який містить сальдо і обороти по дебету і кредиту
рахунку і обороти з іншими рахунками за вказані місяці або квартали;

зведені проводки – підсумки по всіх використовуваних кореспонденціях;

аналіз рахунку по датах – залишки, обороти і кореспонденції з іншими
рахунками за кожну дату звітного періоду;

журнальний ордер – виборка проводок з журналу операцій по визначених
рахунках, кореспонденціях та інших ознаках;

карточку рахунку – всі проводки з даним рахунком – дозволяє отримати
касову книгу, виписку з банку і т.д.

Документи можуть містити дані за місяць, квартал, рік або любий інший
період часу.

Довільні звіти

Програма дає можливість створювати звіти довільної форми. В комплект
поставки входить набір звітів податкової інспекції: баланс, додатки до
нього, розрахунки податків і т.д. При необхідності бухгалтер може сам
змінювати форму любого звіту і (або) формули розрахунку його показників.

Крім того, бухгалтер може створювати і новий звіт відповідно до своїх
потреб. Найчастіше такі звіти використовуються для фінансового аналізу
діяльності підприємства.

Аналітичний облік

При використанні “1С:Бухгалтерії” бухгалтер може обмежитись тільки
веденням синтетичного обліку. При цьому він може вводити проводки і на
їх основі отримувати оборотно-сальдові відомості, карточки рахунків,
головну книгу, вести касу, обробляти банківські документи, друкувати
платіжні документи і видавати звіти для податкових органів.

Але повністю можливості програми “1С:Бухгалтерія” розкриваються при
веденні аналітичного обліку. В цьому випадку програма дозволяє
простежувати розрахунки з конкретними покупцями і постачальниками,
враховувати наявність і рух товарів і основних засобів, виконання
договорів, розрахунки по зарплаті і з підзвітними особами і т.д.

Слід відзначити, що в “1С:Бухгалтерії” синтетичний і аналітичний облік
тісно зв’язані один з одним. Так, при вводі проводок програма запитує
реквізити як синтетичного так і аналітичного обліків. Користувач може з
одинаковою легкістю отримувати звіти як по синтетичному, так і по
аналітичному обліку.

Відомості аналітичного обліку

Якщо на підприємстві ведеться аналітичний облік, програма може
сформувати ряд документів, які показують наявність і рух засобів по
конкретних об’єктах обліку. Всі документи по аналітичному обліку
формуються в грошовому і, якщо це вказано, в натуральному виразі.
Видаються наступні документи:

оборотно-сальдова відомість, яка має в своєму складі дані про залишки і
обороти по об’єктах обліку. Так, по матеріальних цінностях це будуть
відомості наявності і руху матеріалів, основних засобів, товарів і т.д.

карточка субконто – містить всі проводки з даним об’єктом обліку. Так,
по матеріалах це буде карточка складського обліку, по організаціях –
досьє взаєморозрахунків з конкретною організацією і т.д.;

аналіз рахунку по субконто – кореспонденції з різними рахунками кожного
об’єкту обліку;

аналіз субконто – зведення всіх операцій, в котрих використовується дане
субконто;

обороти між субконто – обороти між одним субконто одного виду і одним
або декількома субконто іншого виду.

Крім того, можна створювати звіти довільної форми, які використовують
дані не тільки синтетичного, але й аналітичного обліку.

4.2 Ефективність автоматизації обліку по оплаті праці у Надвірнянській
лікарні

Хоч “1С:Бухгалтерія” забезпечує повний цикл автоматизації
бухгалтерського обліку, можна вважати доцільним використання її разом з
іншими програмами.

При проведенні автоматизації бухгалтерського обліку, підвищується
швидкість та якість обробки облікових документів. При виявленні помилок
запису та розрахунків, їх можна легко усунути і зберегти оновлений
варіант бухгалтерської документації, в той же час коли при виявлення
помилок в паперовому варіанті приходиться переписувати помилкові цифри в
певних документах.

Ще однією, досить важливою перевагою при виборі найкращого варіанту
проведення автоматизації обліку, є те що “1С:Бухгалтерія” може працювати
на декількох робочих місцях, і дає можливість одночасно вести кілька
бухгалтерій. Програма дозволяє розділити роботу між декількома
працівниками бухгалтерії, які працюють на різних комп’ютерах. За
допомогою засобів переносу проводок всі введені проводки можуть бути
скопійовані на комп’ютер, на котрому підводяться підсумки і формується
звіт.

Автоматизація бухгалтерського обліку в лікарні дає змогу:

Забезпечити оперативне отримання інформації.

Отримати суттєву економію робочого часу спеціалістів.

Забезпечити оперативний контроль за достовірністю облікових даних по
ходу та після закінчення облікового процесу.

Отримати об’єктивну картину фінансового стану і результатів діяльності
лікарні, завдяки можливості щомісячно (щоквартально) формувати
оборотно-сальдовий баланс (відомість) згідно з Планом рахунків в
бюджетних установах.

Бухгалтерська звітність Надвірнянської центральної районної лікарні
формується в автоматизованому режимі.

На сьогоднішній день в цілому досягається синхронність введення у
програму 1С усіх бухгалтерських даних відповідно до здійснення
господарських операцій лікарні.

Висновок

“Кожний має право на охорону здоров(я, медичну допомогу і медичне
страхування”, – свідчить ст 49 Конституції України. Але кожний з нас
тепер також має право на вибір куди за необхідності звернутись за
кваліфікованою медичною допомогою.

Дуже важливим для нас є отримування медичних послуг високого рівеня,
ціна на данні послуги, результативність лікування, кваліфікація
медичного персоналу. Кожний працівник працюючи у сфері охорони здоров’я,
потребує оплати за виконану роботу.

Дана дипломна робота присв’ячена веденню бухгалтерського обліку оплати
праці в лікарні.

Бухгалтерський облік ведеться в усіх підприємствах, установах та
організаціях. Бухгалтерський облік має місце як в бюджетних так і не
бюджетних установах. У бюджетних установах, зокрема у лікарнях, ведеться
бухгалтерський облік, який має дещо специфічний характер через
походження джерела фінансування діяльності установи. Оскільки, для
установ і організацій, що фінансуються з бюджету, джерелом коштів на
оплату праці є кошти, які виділяються з відповідних бюджетів, а також
частина доходу, одержаного внаслідок господарської діяльності.

Оплата праці в бюджетній установі ведеться на принципах та засадах тих
що і в не бюджетних установ. Виходячи з цього облік оплати праці в
Надвірнянській центральній районній лікарні теж ведеться на
загальноприйнятих принципах ведення обліку праці та її оплати.

Фінансовий стан Надвірнянської центральної районної лікарні є
задовільний і є залежним від налагодженості бухгалтерської роботи,
правильності її організації, вибраної облікової політики.

Бухгалтерський облік послуг в установах охорони здоров’я ведеться на
підставі вимог національних стандартів.

За кожним видом діяльності ведеться окремий облік.

Галуззю охорони здоров’я в широкому розумінні є вся сукупність органів
і закладів охорони здоров’я країни, які об’єднані в системі
Міністерства охорони здоров’я України та в інших галузевих (відомчих)
системах (Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ,
Міністерства транспорту, Служби безпеки України та ін.) До галузі
охорони здоров’я крім медичних закладів державної форми власності,
підпорядкованих Міністерству охорони здоров’я України, входять також
медичні заклади комунальної власності, підпорядковані органам місцевого
самоврядування, а також медичні заклади приватної і колективної форм
власності. Таким чином, говорячи про „галузь охорони здоров’я”, ми
розуміємо всю сукупність закладів охорони здоров’я даної країни. Цей
термін може вживатись у вузькому розумінні, коли до галузі охорони
здоров’я (медичної галузі) відносять лише медичні заклади системи
Міністерства охорони здоров’я України.

Одним з центральних питань сучасної політики є визнання і забезпечення
прав людини у сфері охорони здоров’я, під яким розуміється комплекс
прав людини, якими вона наділена у сфері збереження, розвитку та
відновлення здоров’я й відшкодування заподіяної здоров’ю шкоди.51
Зокрема, на отримання медичної допомоги, вибір лікаря і медичного
закладу, на таємницю інформації про стан свого здоров’я, право на
соціальний захист і обслуговування та ін. передбачені міжнародними
актами, Конституцією та Законами України, іншими підзаконними
нормативно-правовими актами і разом з юридичною відповідальністю
становлять адміністративно-правовий статус людини (особи) у сфері
охорони здоров’я.

Право на охорону здоров’я – це закріплена міжнародними актами й
гарантована Конституцією і законами України можливість людини
використовувати всі засоби і заходи, спрямовані на збереження або
відновлення стану повного фізичного, душевного і соціального
благополуччя, отримання медичної допомоги та відшкодування заподіяної
здоров’ю шкоди.

Зміст цього права визначено у ст. 6 Основ законодавства про охорону
здоров’я. Воно, зокрема, передбачає необхідний (належний) життєвий
рівень, включаючи їжу, житло, одяг, медичний догляд та соціальне
обслуговування і забезпечення, необхідні для підтримання здоров’я
людини; безпечне для життя і здоров’я навколишнє природне середовище;
кваліфіковану медико- санітарну допомогу, включаючи вільний вибір
лікаря і закладу охорони здоров’я та інші права громадян у галузі
охорони здоров’я. Як бачимо, право на охорону здоров’я включає широкий
перелік інших прав, які фактично формують його структуру.

Суб’єктами цього права є громадяни України, іноземні громадяни та особи
без громадянства, які перебувають на території держави. Стаття 49
Конституції України передбачає, що вказані особи мають право на охорону
здоров’я, яке полягає у гарантованій державою можливості забезпечити
розвиток і збереження фізіологічних та психологічних функцій,
оптимальної працездатності та соціальної активності кожної людини при
максимальній біологічно можливій індивідуальній тривалості життя.

Серед вказаних понятійних конструкцій не всі однаково рівноцінні й не
відповідають принципу науковості. На нашу думку, це зумовлено не стільки
специфікою наукової мови і труднощами термінологічного характеру в
поясненні вказаної категорії, скільки недостатньою з’ясовністю
теоретико- методологічних основ спеціально-наукового осмислення проблем
здоров’я людини та його охорони.

Список використаної літератури:

Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в
Україні” від 16 липня 1999 р. № 996-ХІУ // Нове діло. 2000. – № 15
(34).— 13—20 жовтня.

Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський фінансовий облік. — Житомир: ЖІТІ, 2000.

Бухгалтерський облік в Україні // під ред. Р.Л.Хом’яка, Львів -2002.

Грабова Н.М. Теорія бухгалтерського обліку: 2001: Навч. посібник / Під
ред. М.В.Кужельного. – К.:А.С.К. – 2001.

Курсом реформ — облік 2000: Навч.-практ. посіб. — Дніпропетровськ: ТОВ
“Баланс-клуб”, 2000.

Павлюк І.М., Бойчак О.В. Бухгалтерський облік основних господарський
операцій на підприємствах і в організаціях України з 2000 року.
Практично-навчальний посібник – Івано-Франк.: Вид-во ІМЕ.2000-

Павлюк І.М. Основи бухгалтерського обліку на підприємствах і в
організаціях України. Практично-навчальний посібник – Івано-Франківськ:
Вид-во ІМЕ.2001.

Савич В.І, Орлова В.К Бухгалтерський облік. Навч посібник,
Івано-Франківськ, “Полум’я”, 2000.

Сопко В.В. Бухгалтерський облік: Навч. посібник. -3-тє вид., перероб і .
доп. – К.: КНЕУ, 2000.

Сопко В.В., Ткаченко Н.М., Ільєнко П.П. Бухгалтерський облік в
промисловості та інших галузях народного господарства.- К.: Вища школа,
2001.

Усач Б.Ф. Аудит: Навч. Посіб. – К.: Знання-прес, 2002. – Шакун В.І.,
Мельник П.В. Правові аспекти підприємницької діяльності. Київ. Джерела.-
1997 р.

Собко В.В. Бухгалтерський облік у підприємстві – К.: Техніка, 1995.

Б. Нідлз та інші Принципи бухгалтерського обліку – М.: Фінанси і
статистика, 1996.

Бутинець Ф.Ф. Аудит: Підручник для студентів спеціальності „Облік і
аудит” вищих навчальних закладів. — 2-ге вид., перероб. і доп. —
Жито-мир: ПП „Рута”, 2002. -672с.

Бухгалтерський облік в Україні: Навч. посіб. нормативно-практичні
мате-ріали / за ред. Р. Хом’яка. Львів – “Інтелект-Захід” 2001 р. – 728
с.

Данилевский Ю.А., Шапигузов С.М., Ремизов Н.А., Старовойтова Е.В. Аудит:
Учебное пособие. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: ИД ФБК — ПРЕСС,
2002.-544с.

Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах Укра-їни:
Підруч. для студ. екон. спец. вищ. навч. закл. – 6-те вид. – К: А.С.К.,
2001.– 784с.

Усач Б.Ф.Аудит: Навч. посіб. – К.: Знання-Прес, 2002.

19. Шеремет А.Д., Суйц В.П. Аудит: Учебное пособие. — М.: ИНФРА-М, 1995.
— 240 с.

Марочкіна А.М. Бухгалтерський облік за Національними стандартами. —
Харків: Торсінг, 2002.

14. Мельник В.М. Основи економічного аналізу. – Ірпінь, 2000.

15. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах
України. — К.: АСК, 2002.

16. Ткаченко Н.М. Теоретико-методологічні проблеми формування
бухгалтерського обліку. – К.: А.С.К., 2001.

PAGE 8

Первинні документи

Допоміжні і групувальні відомості

Меморіальні ордери – накопичувальні відомості

Картотека окремих аналітичних рахунків

Книга – “Журнал-головна”

Баланс

Бухгалтерська звітність

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020