UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДж.Кейнс, М. Зібер, І. Франко, М. Туган-Барановський та їх внесок в економічну думку (контрольна)
Авторdimich
РозділІсторія економічних вчень, економічна історія
ФорматWord Doc
Тип документуКонтрольна
Продивилось10036
Скачало799
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ює марксистську політичну економію і називає її

політичною економією трудящих класів. «Безперечно, — писав він, — ця

наука має найбільше значення для працюючих класів, бо навчає, що єдиною

основою людського щастя й добробуту є праця. Тому ця наука завжди сміло

й ясно вказує на права працюючих класів, на їх потреби і нестатки і

прямує до запровадження справедливішого поділу самої праці і її плодів».

 

Як захисник інтересів трудящих він писав, що «лише ці класи входять в

нашу програму, про них тільки говоримо і їм тільки передусім бажаємо

добра».

 

В аналізі категорій політичної економії І. Франко звертає особливу увагу

на такі: товар, гроші, капітал, рента тощо. Аналізуючи товар, він дає

йому кілька визначень, але зрештою пише, що це продукт праці, створений

не для власного споживання, а для обміну. Він виділяє дві властивості

товару — мінову і споживну вартість і дає досить популярне їх

тлумачення.

 

І. Франко послідовно стоїть на позиціях трудової теорії вартості. «Наука

економії каже, — писав він, — що без праці немає вартості»".

 

Саме людська праця є мірою вартості товарів. Цю ідею І. Франко

використовує для критики капіталістичного способу виробництва як

експлуататорського. Капіталістичне виробництво І. Франко правильно

розумів як виробництво, засноване на найманій праці. Для розкриття

механізму капіталістичної експлуатації він використовує елементи вчення

К. Маркса про додаткову вартість.

 

Велику увагу І. Франко приділяє висвітленню питання заробітної плати,

проте її характеристику він дає переважно з позицій «залізного закону

заробітної плати» Лассаля.

 

Сприймає І. Франко і відкритий К. Марксом загальний закон

капіталістичного нагромадження, ілюструючи його численними прикладами з

дійсності Галичини. Як палкий захисник інтересів селянства і робітничого

класу, що народжується, він бореться проти соціального гноблення за

встановлення справедливого суспільного ладу. І. Франко визнає

неминучість перемоги соціалізму. Розвиток теперішнього суспільства,

писав він, прямує «від капіталізму до соціалізму». Шляхи переходу до

соціалізму він зв'язував з еволюційним поступом, з поширенням освіти,

науки й національної свідомості.

 

Даючи загальну оцінку світогляду І. Франка, слід урахувати його

еволюцію. У молоді роки, зокрема до ув'язнення 1877 р., Франко, як він

сам писав, був «соціалістом по симпатії», але далеким від наукового його

розуміння. У багатьох питаннях він наслідує Драгоманова, його ідеї

соціалізму (громадівства).

 

Після ув'язнення він ставить собі за мету опанувати теорію соціалізму і

починає вивчати «Капітал» К. Маркса, твори Лассаля, Чернишевського.

Його, передовсім, цікавлять економічні проблеми соціалізму. Він сприймає

соціалістичні ідеї, сприяє їхньому поширенню, намагається створити

інтернаціональну (українсько-польсько-єврейську) соціалістичну партію.

 

Проте згодом, спостерігаючи діяльність російських і польських

соціалістів, які вороже ставились до українського визвольного руху і за

діями яких виразно проглядали експансіоністські домагання Росії і

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] 6 [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ