Комп’ютерні науки
КОНТРОЛЬНА РОБОТА
1. Тенденції застосування інформаційних технологій. 2. Процеси
інформатизації. 3. Структура забезпечення інформаційної системи.
План
1. Тенденції застосування інформаційних технологій
2. Процеси інформатизації
3. Структура забезпечення інформаційної системи.
Тенденції застосування інформаційних технологій.
Основні тенденції застосування інформаційних технологій.
Інформаційні технології в своєму розвитку пройшли довгий шлях, кожний
етап якого характеризувався своїми засобами обробки інформації та
інформаційними носіями. Сучасний рівень розвитку інформаційної
технології характеризується наявністю розподіленої комп’ютерної техніки,
«дружнього» програмного забезпечення, розвинутих комунікацій,
діалогового режиму спілкування користувача з ЕОМ.
Застосування сучасних інформаційних технологій дозволяє підвищити рівень
інформаційного забезпечення процесів управління та його ефективність.
Для кращого розуміння суті змін, які привносять сучасні інформаційні
технології, можна виділити п’ять визначальних тенденцій їх розвитку та
застосування. Кожна з тенденцій є динамічним об’єднанням надпотужних
ринкових, технологічних можливостей і факторів впливу оточуючого
середовища, які взаємно підсилюють один одного. Перерахуємо ці
тенденції:
Відокремлення інформаційного продукту від фізичних носіїв.
Інформація є нематеріальним товаром, властивості якого з одного боку
визначаються тим, що властиво товарам взагалі, а з іншого –
особливостями, пов’язаними з її природою і можливостями використання.,
як товар вона має характерні риси, пов’язані з її інтелектуальною
сутністю і витікають із спроможності впливати на створення нового
інтелектуального і матеріального продукту: володіння інформацією не є
гарантією абсолютного права на її використання; продаж однієї і тієї ж
інформації може здійснюватись великій кількості покупців і тим самим
жоден з них не стає її одноособовим власником; цінність інформації не
має прямого зв’язку з вартістю її створення, зберігання або обробки і
залежить від місця, часу і способу її використання. Специфічними для
товару “інформація“ є вимоги, що пред’являються до її якості у зв’язку з
моральним старінням. Основними критеріями якості інформації, необхідної
суб’єкту господарської діяльності для задоволення інформаційного попиту
є актуальність, повнота, надійність та економічність. Використання
інформації, як товару дозволяє господарському підприємству вирішити такі
основні проблеми, як визначення нових напрямків діяльності і формування
економічної політики на основі аналізу стратегічної інформації, аналіз і
“розвідка“ діяльності конкурентів, вивчення кон’юнктури ринку з метою
забезпечення переваг у конкурентній боротьбі, вдосконалення асортименту
та якості товарів і послуг підприємства, технології виробництва,
використання досягнень науково-технічного прогресу, пошук нових шляхів
вирішення конкретних науково-технічних завдань. Найпідготовленіші в
площині інформаційних технологій працівники сфери управління добре
розуміють, що якісно виконаний інформаційний продукт зберігає свою
цінність довше, ніж конкретні носії, які приходять і відходять не
стільки через фізичне, а переважно через моральне старіння (наприклад:
напрацьовані за певний термін часу бази даних мають більшу вартість, ніж
вартість застарілих обчислювальних машин, на яких вони розроблені та
заповнені). Технології, які забезпечують виробництво носіїв, також
сприяють створенню і розповсюдженню нового інформаційного продукту.
Економічні аспекти стали другою причиною переважання відносної ваги
інформаційного продукту над фізичними носіями. Сучасні технології
знижують вартість окремих блоків більшості програмних та технічних
засобів, потрібних для створення, тиражування і розповсюдження
інформаційного продукту. В той же час вартість інформаційного
обслуговування зростає, що в значній мірі пов’язано з високою оплатою
кваліфікованих працівників. Так, наприклад, висококваліфікованих
спеціалістів, які створюють інформаційний продукт, не вистачає. Існують
певні проблеми з оплатою їх праці, які пов’язані з економічним
становищем в країні, зокрема з рівнем інфляції. З іншої боку, в
підприємницькій та комерційній діяльності оперативна інформація в
багатьох організаціях на даний час використовується в електронному
вигляді і її відносна вага і вартість ростуть швидкими темпами, в той
час, як витрати на придбання якіснішого технічного та програмного
забезпечення зменшуються. Крім того, впровадження технології
електронного підпису і різноманітних видів кодування поряд з підвищенням
надійності збереження електронних документів висуває електронний
документообіг на перше місце по важливості та ефективності. Відбуваються
зрушення в оцінці важливості інформаційних продуктів. Так, програмні
засоби, бази даних і служби експертного забезпечення набувають
стратегічного значення в порівнянні з такими характеристиками засобів,
як обчислювальна потужність, пам’ять або пропускна здатність. Все
вищесказане стосується і матеріального забезпечення студій, офісів,
автоматизованих систем проектування і, так далі.
Здатність до взаємодії різноманітних інформаційних технологій.
Поряд з зростанням відносної цінності інформаційного продукту, здатність
до взаємодії між різнотиповими технологіями набуває значення ведучої
технологічної проблеми для постачальників і споживачів інформаційних
технологій, які часто прагнуть знайти бажане, але практично недосяжне
абсолютне рішення. Здатність до взаємодії означає можливість двох чи
більше сторін, представлених машиною або людиною, провести ідеальний
обмін інформаційним продуктом. Визначення “ідеальний” означає
відсутність спотворення змісту або непередбачуваної затримки на етапах
створення – обробка – використання інформаційного продукту. Це просте
визначення, але воно представляє важку проблему для користувачів і
постачальників. При ідеальному обміні інформаційним продуктом
ліквідується різниця чи несумісність між фізичними і логічними
елементами системи. Забезпечення взаємодії фізичних елементів вже сама
по собі достатньо складна проблема. Але ця перешкода не співставна з
проблемами досягнення сумісності логічних елементів. Ці логічні елементи
починаються і закінчуються різними видами інформації, наприклад мова,
дані, зображення і трьома людськими відчуттями їх сприйняття – слух,
дотик, зір. Між цими вхідними і вихідними елементами знаходяться
електронні продукти різних рівнів – системні та прикладні програмні
засоби і власне інформаційний продукт. Інформація та програмні засоби чи
інші елементи, з допомогою яких вона збирається, обробляється і
розподіляється, найчастіше недоступні для користувача в один і той же
момент часу. Таким чином, можливість зміщення в часі для проведення
окремих операцій є ще однією вимогою до більшості здатних до взаємодії
систем. Ще однією проблемою є узгодження зв’язків між фізичними або
логічними елементами, що були виготовлені в різний час різними
виробниками. Якщо ж врахувати, що система кожного постачальника, як
правило, має свою власну архітектуру і що тільки одиниці з
постачальників добилися повної взаємодії окремих серійних документів, то
можна тільки уявити проблеми забезпечення взаємодії. Обмін людина-людина
стає ідеальним за рахунок ліквідації проміжних ланок: людей або засобів
інформаційних технологій, які можуть відфільтровувати можливі
особливості або сповільнювати передачу інформації. Всі форми обміну,
окрім безпосереднього контакту, вважаються неідеальними, якщо маються на
увазі можливі спотворення чи затримки (тому сучасний відеоконференційний
зв’язок в найбільшій мірі відповідає вимогам ідеального обміну). При
використанні традиційного телефону взаємодія досягається шляхом
забезпечення універсального обслуговування абонентів і передачі з
низьким рівнем шумів, а саме: що сказано в одному кінці – чітко звучить
на другому, незважаючи на віддалі в тисячі кілометрів. При повсякденній
машинній обробці інформації висока якість взаємодії досягається за
рахунок використання високопродуктивних компонентів системи з узгодженою
конфігурацією, високошвидкісних каналів передачі даних і програмних
механізмів автоматичного виявлення та корекції помилок (наприклад,
інтеграція комп’ютерних мереж з системами зв’язку на базі телефонних
каналів, кабельних ліній зв’язку, мікрохвильового радіозв’язку; або
об’єднання на єдиній технічній, організаційній та методологічній основі
інформаційних систем різноманітного призначення і т.д.). Вирішення
проблеми взаємодії вимагає, щоб всі елементи традиційної телефонії,
обробки даних, різноманітних апаратних засобів і формати для вводу –
виводу, пересилання, збереження та обробки інформаційного продукту
знаходилось в повній відповідності. В складних системах зв’язку фізичні
елементи абонентських систем під’єднуються до мереж, які можуть
охоплювати значні території і, зокрема, включати міські або локальні
мережі. Цьому в значній мірі сприяє розробка та підтримка різноманітних
міжнародних стандартів в галузях інформаційних технологій.
Оптимізація та раціоналізація структури взаємозв’язків обміну
інформацією.
Оптимізація та раціоналізація структури взаємозв’язків обміну
інформацією проявляється в ліквідації проміжних ланок в ланцюжку
управління чи створенні додаткових повністю автоматизованих пунктів
збору та обробки інформації. В процесі вдосконалення внутрішніх операцій
ліквідація проміжних ланок проводиться всередині організації. Сучасний
стан програмного забезпечення дозволяє створювати такі інтелектуальні
програмні засоби, які вже витіснили проміжний технічний персонал, що
поєднував постачальників інформації з її користувачами (приклад 1 –
інформація може знаходиться в розподілених базах даних і користувач
максимально наближається до потрібної інформації через комп’ютерну
мережу, що виключає використання проміжного персоналу; приклад 2 – між
користувачем і виробником може встановлюватися прямий контакт, що
виключає посередників). Використання нових інформаційних технологій веде
до створення досконалішого ринку, під яким мають на увазі ринок з
мінімальною кількістю проміжних ланок проходження товарів між покупцем
та виробником послуг чи товарів. Це дозволяє проводити операції швидше,
чіткіше та точніше. У сфері послуг під скорочення підпадають агенти по
продажі, оператори телефонних станцій і, як не дивно, вчителі. По мірі
вдосконалення внутрішніх операцій ліквідація проміжних ланок
проводиться, як всередині та між організаціями. В наш час активно
розвивається процес створення і впровадження експертних систем, які
дозволяють замінити експертів у вузьких профільних галузях. Нові
інформаційні системи в постачанні, розробці, виробництві, обліку і
продажі породжують суттєві зміни в архітектоніці виробничих,
адміністративних та інших елементів у всіх, без винятку, організацій.,
так зокрема, можливість встановлення повністю автоматизованих пунктів
обробки інформації дозволяє розширити сферу охоплення певними послугами
користувачів, як в часі, так і просторі. Прикладом можуть стати
банкомати та автоматизовані служби надання послуг в комп’ютерних
мережах. Вже тепер велика кількість інформаційних послуг можуть
виконуватися в заданий час в певному місці на замовлення споживача.
Географічне розширення дій користувачів.
Використання сучасних засобів систем зв’язку та комп’ютерних мереж
забезпечує можливість використання переваг глобалізації для підвищення
ефективності функціонування організації за рахунок підтримання тіснішого
технологічного та територіального взаємозв’язку між нею і її філіалами,
замовниками, постачальниками і врешті решт із зовнішнім інформаційним
середовищем (представленим глобальною комп’ютерною мережею INTERNET).,
як приклади, можна навести, насамперед: 1)створення регіональної
комп’ютерної мережі, яка охоплює основне та дочірні підприємства для
координації та контролю їх діяльності; 2)використання можливостей
відеоконференцій для проведення деяких ділових зустрічей спеціалістів,
що знаходяться в різних географічно віддалених місцях. Найчастіше в
сучасних умовах для глобалізації своїх дій підприємства застосовують
комп’ютерний зв’язок (наприклад, корпоративну комп’ютерну мережу), що
створюється на основі локальних мереж з’єднань між користувачами та
працівниками організації. В результаті впровадження інформаційних
технологій з’явилася нова можливість для транснаціональних корпорацій
успішно вести справи у світовому масштабі. Нові інформаційні технології
дозволяють організаціям проводити операції на периферії, а також
ефективніше проводити свою підприємницьку діяльність, використовуючи
знання про стан місцевих та світового ринків. Одночасно йде глобалізація
ринку споживчої продукції (за винятком окремих інформаційних та
розважальних послуг, призначених для конкретного національного регіону).
Цьому сприяє, з одного боку, загальне прагнення споживачів
використовувати загальновідомі в світовому масштабі види продукції та
послуг (розваги, знання та інші форми самовдосконалення і т.д.), а з
іншої сторони, бажання продавців розширити та закріпити нові торгові
канали для масового збуту, оминаючи національні кордони. Обмежувальні
бар’єри на шляху вільної торгівлі продукцією падають перед зростаючими
вимогами споживачів та паралельними зусиллями організацій, спрямованими
на стандартизацію продукції та послуг. Місцева політика регулювання
ринку інформаційних технологій, як правило, швидко змінюється від
обмежень до стимулювання залучення інформаційних технологій. Все менше
країн здатні притримуватися протекційної політики, яка веде до
відставання власної економіки або затримки росту попиту споживачів,
незважаючи на окремі спроби законодавчим шляхом впорядкувати цей процес,
які, як правило, не дають відчутних результатів. Практика підтверджує,
що протекціонізм в більшій мірі приносить шкоду внутрішнім виробникам,
ніж великим міжнародним конкурентам.
Конвергенція та інтеграція.
Конвергенція та інтеграція попередніх тенденцій для досягнення
спеціальних користувацьких цілей приводить до синергічних ефектів в
економії ресурсів, ощадного використання ресурсів, координації сумісних
дій і т.д. Конвергенція є кінцевим результатом розвитку попередніх
чотирьох тенденцій. Зникає різниця між виробами та послугами,
інформаційним продуктом та його фізичними носіями, використанням в
побуті чи для ділових цілей, інформацією і розвагою, а також серед
окремих режимів роботи, таких, як передача звукових, цифрових та
відеосигналів. Насамперед ефект конвергенції інформаційних технологій
дозволяє глибше вникнути в принципи еволюції складних систем, розкрити
принципи еволюційних криз, нестабільності і хаосу, оволодіти принципами
нелінійного управління складними системами, що знаходяться в
нестабільному положенні. Головна проблема полягає в тому, як за рахунок
мінімальних збурень підштовхнути систему на один з власних сприйнятливих
для даного об’єкту напрямків розвитку, та, як забезпечити
самоуправлінський та самодостатній його розвиток. Нелінійна ситуація,
можливі біфуркації (роздвоєння) шляхів еволюції чи стан нестійкості
нелінійного середовища – все це пов’язано з невизначеністю і можливістю
вибору. Здійснюючи вибір, вибираючи найбільш прийнятний варіант дій,
суб’єкт опирається на свою шкалу цінностей та орієнтується на один з
багатьох можливих еволюційних шляхів, які визначаються внутрішніми
властивостями середовища. В сучасній дійсності прискореного і
нестабільного розвитку інформаційні технології відкривають нові
ефективні шляхи найбільш прийнятного і обгрунтованого вибору рішень
управління та поведінки. Інформаційні технології дозволяють ефективно
уникати боротьби з проблемами невпорядкованості та хаотичності реальних
суспільних та економічних систем, використовуючи ці властивості, як
інструмент творчості та генератор інновацій. Конвергенція проявляється і
в посиленні конкуруючих інтересів між постачальниками інформаційних
технологій, а також між зайнятими в цій індустрії підприємствами, корені
яких в усіх шести галузях інформаційних технологій (виробництві
побутової електроніки, офісного обладнання та систем підтримки бізнесу і
наданні послуг в площині зв’язку, інформації та розваг) до недавнього
часу були цілком ізольовані. Відносно великі темпи росту та дивіденди в
індустрії інформаційних технологій притягують багато нових компаній з
інших галузей.
Переваги впровадження інформаційних технологій.
Проаналізуємо ті переваги, які надає організаціям використання передових
інформаційних технологій в управлінні. Так, застосування сучасних
засобів між особистого зв’язку та обробки інформації у повсякденній
роботі менеджерів дозволяє значно скоротити витрати на рутинну та
малоефективну роботу і підвищити ефективність ділових переговорів.
Впровадження інформаційних систем менеджменту надає можливість
розглядати проблеми у взаємопов’язаному комплексі і підняти ефективність
праці менеджерів на якісно новий рівень. Зокрема, менеджери вищої ланки
зможуть ширше та чіткіше окреслювати перспективи на основі глобальної
інтелектуальної обробки інформації. В свою чергу менеджери нижчих ланок
розширять свої повноваження за рахунок автоматичного узгодження їхніх
рішень в інформаційній системі менеджменту без вимушеного погодження на
вищих ланках управління. Таким чином, відзначимо, що:
Ціллю всіх прикладних застосувань інформаційних технологій в
організаціях є досягнення максимальної ефективності інтелектуальної
праці.
Економічна ефективність інтелектуальної праці росте експоненційно з
розширенням спектру функціональних можливостей засобів інформаційних
технологій, що її обслуговують.
Підтримана засобами інформаційних технологій інтелектуальна праця в
своєму розвитку проходить п’ять етапів (створення первинної системи
інформації, розширення кола користувачів, збільшення числа прикладних
задач, розширення технічних можливостей, інтеграція), кожен з яких
базується на досягненнях попереднього.
Успіх впровадження будь-якої системи безпосередньо залежить на першому
етапі від ентузіастів нововведень, а потім від тих, хто наважився першим
впровадити новинки. В підсумку – це група користувачів, які володіють
системою, відповідають за її подальшу модернізацію. А це означає, що
вимоги технічного вдосконалення і естетичної завершеності при придбанні
системи (чи її прототипу) стають другорядними.
Прагнення до вищої продуктивності засобів інформаційних технологій – це
нескінченний процес. Якщо користувач захоплений ідеєю реалізації переваг
нових технологій, тоді процес впровадження засобів інформаційних
технологій, покращенні доступу до них і їх ефективності стає
нескінченним і охоплює всі сторони діяльності працівників таким чином,
що практично ніхто не може залишитися осторонь.
Процеси інформатизації.
Перехід людства до віку інформації.
Якщо книгодрукування поклало початок паперової технології обробки
інформації, то поява комп’ютерів відкрила можливості застосування
безпаперової технології та створення автоматизованих систем обробки
інформації. Телефонний зв’язок, а пізніше спеціальні мережі передачі
даних стали надійною технічною основою для інтеграції комп’ютерів в
обчислювальні комплекси і розподілені мережі. На цій технічній основі
створюються комп’ютерні мережі з розподіленими базами даних,
багатофункціональні автоматизовані інформаційні системи різноманітного
призначення, розвинуті комунікації з широким спектром послуг, які
становлять на сьогодні суть нових інформаційних технологій в
організаціях.
Остання чверть ХХ століття увійде в історію людства, як період значних
здобутків у багатьох галузях науки і техніки, які стали основою
науково-технічного прогресу. Промислово розвинуті країни почали перехід
від віку енергетики до віку інформації, який характеризується:
по-перше, подвоєнням обсягів інформації у світі кожні 2-3 роки (так лише
за останні три десятиріччя загальні обсяги використовуваної інформації в
організаціях зросли у 150-200 разів);
по-друге, зростанням матеріальних затрат на збереження, пересилання,
обробку інформації до обсягів, що на даний час перевищують аналогічні
витрати на енергетику.
На сучасному етапі розвитку людства спостерігаються рекордні темпи росту
інформаційних потоків, з якими важко впоратися традиційними способами.
Достатньо сказати, що кількість публікацій у світі подвоюється кожні
10-15 років, число телефонних каналів зростає вдвічі за період близько
11 років, за такий же період число автоматизованих систем даних зростає
на порядок. Всесвітній книжковий фонд становить вже понад півтори
мільярди назв. Фонд патентних документів біля тридцяти мільйонів, і він
щорічно збільшується приблизно на один мільйон документів. Досягнення
останніх років в галузі інформатики, обробки інформації та комунікацій
призвели до створення нової системи знань, яка кардинально вплинула на
розвиток практичного життя суспільства, в тому числі і на економічне
осмислення його розвитку. Інформація претендує стати найважливішим
ресурсом суспільства і вже стала невід’ємним фактором діяльності
організацій на всіх рівнях. Сьогодні переважна більшість спеціалістів
виділяє інформацію, як четвертий фактор виробництва, поряд з
фінансовими, матеріальними і трудовими ресурсами.
Розвиток понять про інформаційне суспільство.
Сьогодні прийнято думати, що розвиток мережі INTERNET став вирішальним
кроком на шляху до інформаційного суспільства. Тому теперішнє
суспільство, у якому мережа INTERNET та інші засоби масової комунікації
відіграють усе помітнішу роль, прийнято називати інформаційним – на
противагу вчорашньому індустріальному. Проте, зміст поширюваного поняття
“інформаційне суспільство” не співпадає з моделями, описаними у роботах
Д.Белла, А. Турена, З. Бжезінського, А.Тоффлера. ***Узагальнюючи
написане соціологами і футурологами в 60-90-ті роки XX сторіччя, можна,
так описати уявне інформаційне суспільство:
Визначальним чинником громадського життя в цілому стане теоретичне
знання. Економічні і соціальні функції капіталу перейдуть до інформації.
Ядром соціальної організації, головним соціальним інститутом стане
університет, як центр виробництва, переробки і накопичення знання.
Промислова корпорація втратить чільну роль. Рівень знань, а не
власність, стане визначальним чинником соціальної диференціації.
Розподіл на “заможних” і “незаможних” набуде принципово нового
характеру, в якому привілейований прошарок утворять поінформовані,
неінформовані – це “нові бідні”. Осередок соціальних конфліктів
переміститься з економічної сфери в сферу культури. Основний конфлікт
переміститься в сферу “надборотьби” між тими, хто підтримує стару
традиційну культуру, і представниками нової. Її результатом стане
становлення нових і занепад старих соціальних інститутів.
Інфраструктурою інформаційного суспільства повинна стати нова
“інтелектуальна”, а не “механічна” техніка. Соціальна організація й
інформаційні технології утворять “симбіоз”. Суспільство вступить в
“технотронну еру”, коли соціальні процеси зможуть програмуватися.
Сучасне розуміння інформаційного суспільства дещо змінилося. В його
основі лежить нове відношення до інформації. Щоб зрозуміти це, потрібно
чітко розрізняти повідомлення (або послання), інтерпретацію (або
сприйняття) і комунікацію. Повідомлення (message) – це “річ” або ж
“матеріалізований продукт“ інтелектуальної діяльності людини.
Інтерпретація – це “думка”, тобто знання, що одержується. Комунікація –
це лише операція передачі, трансляції. Сьогодні в комп’ютерних мережах
саме ця операція трансляції стала визначальною ланкою в тріаді
повідомлення – комунікація – інтерпретація. Дивлячись на сучасних
політиків, біржових брокерів, менеджерів, неважко зауважити, що більше
поінформована людина – це не та, яка найбільше знає, а та, яка здійснює
найбільше число своєчасних комунікацій. Тільки інформація, як
комунікація, а не, як знання або предмет, спроможна викликати нові
операції. Це відбувається тому, що інформація не стільки ресурс, скільки
мотив діяльності. Тому в сучасному суспільстві інформація – це двигун та
основа діяльності, тоді, як у традиційному суспільстві, вона ніяк не
могла претендувати на таку роль. Отже, на сьогодні в інформації
найважливіше – це комунікація, що спонукає до дії. Головним феноменом
нашої епохи стали не гігантські електронні банки даних і штучний
інтелект, а Internet, у якому не створюється ніякого знання, але який
зате багаторазово збільшує можливості здійснення комунікацій.
Вчені стверджують, що в США сформоване інформаційне суспільство.
Сьогодні мережа INTERNET забезпечує роботу всіх державних і наукових
установ США. Вона охоплює всі серйозні суб’єкти господарської діяльності
Північної Америки. Електронне спілкування через мережу стало незамінним
засобом ділового спілкування, перевищивши інформативність звичайного.
Напрямки проведення інформатизації суспільства.
Мета створення, функціонування та широкого розповсюдження інформаційних
технологій полягає у вирішенні проблем інформатизації суспільства і
всієї життєдіяльності в країні. Під інформатизацією суспільства будемо
розуміти повсюдне впровадження комплексу заходів, які спрямовуються на
забезпечення повного і своєчасного використання достовірної інформації,
узагальнених знань у всіх соціально значимих видах людської діяльності.
Ці заходи забезпечать не тільки зростання економічних показників
розвитку народного господарства, але і отримання якісних наукових
досягнень у фундаментальних та прикладних науках, які спрямовані на
розвиток виробництва, створення нових робочих місць, підвищення
життєвого рівня населення, захист навколишнього середовища.
Інформатизація – об’єктивний і закономірний етап, через який в тій чи
іншій формі повинно пройти кожне суспільство, яке вступило на шлях
інтенсивного розвитку. Сучасна інформатизація – це глобальний процес,
який пов’язаний з кардинальними змінами структури і характеру світового
і соціального розвитку, з переходом до нових поколінь наукомістких
технологій, технічних систем, матеріалів, а також нових видів
інформаційного обміну, які дозволяють вирішальним чином змінювати
характер праці і умови життя людини.
Інформатизація в усіх сферах діяльності людини дозволяє активно і широко
застосовувати все багатство інтелектуального наслідування і уроків
розвитку нашого суспільства. З цією метою все ширше розгортається
використання інформаційних технологій в усіх сферах людської діяльності,
як от проведення референдумів, опитування суспільної думки за різними
аспектами життя суспільства, впровадження інформаційно-довідкових систем
в різноманітних галузях (наприклад, транспорту, зв’язку, торгівельних
організацій наявність товарів у формі систем замовлень товарів чи послуг
для виявлення, обліку і використання ресурсів) і, так далі. Інформаційні
технології стали широко застосовуватись в сфері відпочинку і розваг.
Використання електронних систем в бібліотеках, музеях, відеофільмотеках
і створення для будь-яких груп населення інтелектуальних відеоігор
відкриває якісно нові форми творчого розвитку людини, збереження
багатств вітчизняної та світової культури. Інформаційні технології в
галузі медицини дозволяють підвищити якість медичного обслуговування. В
галузі освіти вони створюють умови для безперервної освіти, розвитку
індивідуальних форм і інтенсифікації технологічних процесів навчання.
Циклічний розвиток поколінь техніки стає причиною необхідності
оперативно підвищувати кваліфікацію і змінювати сферу професійної
діяльності. Доступність міжнародної системи баз даних і знань для
кожного члена суспільства дозволить безперервно виявляти і розвивати
творчі здатності індивідуума. В сфері матеріального виробництва
створюються і впроваджуються інтегровані системи автоматизованою
проектування, виробництва і контролю, які охоплюють весь життєвий цикл
виробу “науковий пошук – проектування – виробництво – експлуатація –
модернізація – зняття виробу з виробництва“. Крім того застосування
інформаційних технологій дозволяє ефективно проводити роботи з
екологічного контролю., так наприклад, регіональна система моніторингу,
яка включатиме засоби експрес – інформації про стан і динаміку водних
об’єктів, повітряне середовище, грунту, системи моделювання
метеорологічних процесів і вплив широкомасштабних виробничих комплексів
на оточуюче середовище, експертні системи діагностики і прогнозування
процесів забруднення, очистки та зруйнування, а також відновлення
екологічного середовища забезпечує, можливість формування єдиного
екологічного паспорта регіону, дозволить оперативно передбачати і тим
самим передбачати екологічні катастрофи.
Зміни в управлінні організаціями під впливом інформаційних технологій.
Відбуваються значні зміни в управлінні організаціями, модернізуються
їхні структури управління, йде перерозподіл повноважень та
відповідальності. В 90-тих роках почала втілюватися, так звана концепція
“управління інформаційними ресурсами“, в якій інформація розглядається,
як ще один важливий ресурс такого ж порядку, як фінанси, матеріали,
обладнання і персонал. Будь-якому підприємству потрібна інформація про
ринки збуту і заготівель – галузева чи загальноекономічна, про природні
ресурси, науково-технічна, соціально-культурна, політико-правова
інформація про реакцію навколишнього середовища на дії підприємства,
інформація про реакцію підприємства на дії навколишнього середовища.
Такий хід розвитку обумовлює зростання ролі інформатизації на всіх
рівнях управління організацією. Успіх комерційної і підприємницької
діяльності безпосередньо пов’язується з муніципальними, банківськими,
біржовими інформаційними системами, інформатизацією оптової і роздрібної
торгівлі, торгових домів, служб управління працею і зайнятістю,
створенням банків даних ринку товарів і послуг, розвитком центрів
довідкової та аналітико-прогнозної інформації, електронної пошти, систем
електронного обміну даними і, так далі., як правило, робота розглянутих
систем базується на локальних обчислювальних мережах різноманітної
архітектури або їх об’єднаннях. Сьогодні значний прошарок керівників
організацій набув широких знань в сфері інформатики, сформовано новий
еталон працівників організацій, які вже природно ставляться до
застосування нових інформаційних технологій в управлінні. Цим, зокрема,
пояснюється той факт, що керівництво організацій проявляє розуміння в
необхідності застосування інформаційних технологій і саме це обумовлює
зацікавленість у застосуванні інтегрованих інформаційних систем
управління. Такі системи дозволяють на основі інформації, що поступає і
обробляється в реальному режимі часу, приймати ефективні управлінські
рішення.
Проблеми удосконалення управління організаціями в Україні.
Найновіші досягнення в галузі мікроелектроніки привели до нових
концепцій організації інформаційних служб. Завдяки новим розробкам
компактної і високопродуктивної і економічної комп’ютерної техніки
інформаційно-обчислювальні ресурси органічно вписуються на робочих
місцях менеджерів, бухгалтерів, плановиків, адміністраторів, інженерів
та інших категорій інтелектуальних працівників. Удосконалюються
персональні системи обробки даних, автоматизовані робочі місця на базі
персональних комп’ютерів. Разом з тим особливе занепокоєння викликає
відсутність потужного соціального замовлення. Масовий споживач в Україні
в тих економічних умовах, що існують, ще не підготовлений до сприйняття
нових засобів і не бачить можливостей їх застосування для вирішення його
конкретних життєво важливих проблем. В зв’язку з цим найсучасніші
технічні і програмні засоби не можуть ефективно використовуватись і
фактично задовольняють вимоги порівняно вузьких соціальних груп.
Досвіду у вирішенні поставлених проблем удосконалення управління
організаціями і їх діяльністю шляхом застосування сучасних інформаційних
технологій в Україні поки що мало, але практично в усіх організаціях цей
процес розпочато і він починає себе виправдовувати. Інтенсифікація
виробництва та вдосконалення методів управління на сучасному етапі
охоплюють всі галузі економіки. Сьогодні в розпорядженні користувачів
України програмне забезпечення та комп’ютерна техніка провідних
виробників інформаційних технологій. Створюються та використовуються
інформаційні ресурси, доступ до яких здійснюється по сучасних засобах
зв’язку (в тому числі і по звичайній телефонній мережі), або ж
інформація розповсюджується на фізичних носіях інформації. Користувачам
інформації України наданий доступ до віддалених інформаційних ресурсів,
закордонних інформаційних мереж. Все це створює надійну основу для
широкого залучення сучасних інформаційних технологій до управління
виробництвом.
Темпи впровадження та застосування сучасних інформаційних технологій
найчастіше обумовлюються фінансовим становищем підприємств. Проте
успішна робота будь-якої організації в сучасних умовах швидкого
науково-технічного прогресу неможлива без серйозного відношення до
впровадження інформаційних технологій, а також вирішення питань
інформатизації різних сфер діяльності, в першу чергу в сферах
удосконалення самоорганізації та підтримки виробничої діяльності
підприємства.
Призначення та завдання інформатики.
Сучасні методи та засоби оперування інформацією грунтуються на
використанні фундаментальних та основних фізичних принципів для
оптимальної та раціональної діяльності. Одне з визначальних місць в
сучасній науці та техніці займає інформатика. В ній поєднані поняття
“інформація“ та “автоматика“. Отже, інформатика – це комплекс дисциплін,
які охоплюють власне інформацію, її збір, аналіз та обробку в поєднанні
з електронними системами. Методи і засоби інформатики матеріалізуються і
приходять до споживача у вигляді, так званих нових інформаційних
технологій, під якими розуміють сучасні види інформаційного
обслуговування, організовані на основі програмних і апаратних засобів,
які працюють на базі електронної техніки та зв’язку.
Обгрунтуванням засобів і методів автоматизації
інформаційно-комунікаційних процесів, тобто їхньою якісною перебудовою
на базі електронно-обчислювальної техніки, математичного моделювання,
програмного керування, займається інформатика. Вона вивчає загальні
моменти, властиві всім чисельним різновидам конкретних інформаційних
технологій. Усім їм властиві такі атрибути: носії інформації, канали
зв’язку, інформаційні контури, сигнали, прямі і зворотні зв’язки, дані,
зведення, тощо. Всі вони описуються такими характеристиками, як
надійність, ефективність, інформаційний шум, надмірність та інші. Всі
інформаційні процеси складаються з таких фаз: прийом, кодування,
передача, декодування, збереження, отримання, відображення інформації.
Водночас інформатика повинна вміти переходити від загального до
одиничного, тобто враховувати конкретну специфіку виявлення загальних
закономірностей функціонування інформаційних технологій у тій або іншій
сфері соціальної практики.
Напрямки розвитку сучасної економічної думки в сфері менеджменту.
Корінними напрямками розвитку сучасної економічної думки в сфері
управління організаціями стала:
спрямованість на забезпечення раціонального ведення господарства в
умовах дефіцитності ресурсів;
необхідність досягнення високих кінцевих результатів з мінімальними
затратами;
удосконалення ефективності регулювання діяльності організації
адміністративними методами;
прискорення переходу до інтенсивного характеру господарювання на основі
досягнень науково-технічного прогресу і т.д.
Система управління організацією, яка відповідає вказаним вимогам, логіці
і закономірностям соціально-економічного прогресу, повинна бути гнучкою
і ефективною. В сучасних умовах одним з пріоритетних напрямків
вдосконалення управління економікою, особливо на рівні підприємств,
об’єднань, концернів та інших господарських організацій, стало
напрацювання основних теоретичних і методологічних позицій по
використанню менеджменту на практиці. Однак це не може бути механічним
процесом перенесення досвіду промислових фірм Заходу, а тільки творчим
пошуком нових рішень. Очевидно, що управління підприємством буде мати
багато специфічних особливостей в залежності від його галузевої
приналежності, рівня залучення у зовнішньоекономічну діяльність,
забезпечення сучасними інформаційними технологіями, характером
виготовлюваної продукції – предметів народного споживання, засобів
виробництва чи надаваних послуг.
Рекомендації проведення процесів інформатизації в організації.
Світова економічна система вже вступила в епоху формування світового
інформаційного суспільства. Це новонароджуване суспільство
характеризується не тільки якісно новим виробничим апаратом, який
базується на комп’ютеризованих засобах праці та інформаційних
технологіях, але новими соціальними відносинами. Впровадженням цих
відносин потрібно управляти. Особливо це стосується процесів
інформатизації в організаціях. При проведенні широкої інформатизації в
організаціях насамперед потрібно зосереджуватися на наступних заходах:
постійне вивчення та формування сфери застосування інформаційних
продуктів та послуг;
орієнтація основних видів діяльності на застосування передових
технологій, що грунтується на впровадженні інформаційних систем;
підготовка, введення, корегування правових та господарських норм, які
забезпечують функціонування інформації, як товару з врахуванням
загальноприйнятих правил у світі;
формування та введення базових стандартів, які регламентують форму
представлення, способи обробки та пересилання даних інформації
(протоколи обміну, інтерфейси, тощо) з врахуванням міжнародних
стандартів аналогічного призначення;
забезпечення достатнього рівня комп’ютерної грамотності та інформаційної
культури, як серед персоналу, так і заохочення до цього потенційних
користувачів;
перебудова навчального процесу та розвиток мережі перепідготовки кадрів
з можливим залученням зовнішніх навчальних центрів;
створення основних компонентів інфраструктури інформатизації
організації;
орієнтація потреб всіх сфер соціально-економічного розвитку організації
на використання інформаційних технологій;
досягнення достатньої повної взаємодії із національною інформаційною
інфраструктурою, а також вихід в глобальну комп’ютерну мережу для
користування нагромадженими базами даних і знань;
здійснення масштабного застосування інтегрованих систем обробки
інформації;
постійне відслідковування зростаючих можливостей використання систем
масового інформаційного обслуговування, зокрема через INTERNET;
створення конкурентноспроможного виробництва інтелектуалізованих
продуктів та інформаційних послуг;
підтримка фундаментальних досліджень в перспективних галузевих напрямках
з орієнтацією на використання найновіших досягнень в галузі
інформаційних технологій.
Отже, стратегія впровадження інформаційних технологій в жодному разі не
повинна бути випадково організована, а опиратися на чітку довготермінову
стратегію.
Структура забезпечення інформаційної системи.
Структура інформаційної системи.
Як правило, автоматизована інформаційна система містить функціональні
системи та системи забезпечення. Забезпечення в свою чергу може бути
інформаційним, програмним, технічним, технологічним, організаційним,
правовим, математичним, лінгвістичним і ергономічним. У функціональній
структурі виділяються такі елементи, як функціональна підсистема, блок,
комплекс задач, задача. Склад функціональних підсистем залежить від
прийнятої структуризації управлінських робіт, групування задач, що
вирішуються об’єктом автоматизації. Сукупність функціональних систем
виконує призначення цієї інформаційної системи шляхом забезпечення
виконання заданого кола задач. Фактично функціональні системи
відображають модель управління, тобто в кожній з них проходить
трансформація цілей управління в певні функції. Звичайно в інформаційній
системі функціональна частина може розбиватися по таких ознаках:
рівень управління (вищий, середній, нижній);
вид керованого ресурсу (матеріальні, трудові, фінансові);
сфера використання (банківські, фондового ринку, тощо);
період управління.
Система зберігання інформації.
При проектуванні інформаційної системи особливу увагу приділяють
формуванню автоматизованого банку даних і вибору пакету системи
керування базами даних, для чого до останніх висуваються наступні
вимоги:
забезпечення централізації і децентралізації (локалізації і
розподілення) нагромадження, зберігання, обробки і видачі інформації;
максимальна незалежність програм від зміни даних і даних від програм, а
також фізичних запам’ятовуючих пристроїв;
можливість опису різних структур даних і реорганізації даних;
можливість колективного і персонального використання даних;
захист від збоїв і втрат;
мінімальна надлишковість даних;
захист від несанкціонованого доступу до даних;
забезпечення допустимого часу виконання операцій доступу до даних;
забезпечення необхідного сервісу під час доступу, редагуванні даних,
видача повних довідок.
Інформаційне забезпечення.
Інформаційне забезпечення в значній мірі визначає інтелект системи,
оскільки містить всю використовувану інформацію, оперує нею і здійснює
інформаційний обмін всередині і зовні інформаційної системи. До
інформаційного забезпечення в системах управління висуваються серйозні
вимоги. Інформація повинна бути достовірною, своєчасною, постійно
обновлюваною, представленою в зручній для користувача формі, доступною
користувачу і повною. Неповність інформації часто є причиною прийняття
нераціональних і несвоєчасних управлінських рішень. Основний ефект
інформаційної системи в напрямі вдосконалення управління досягається за
рахунок автоматизації інформаційних процесів і покращення управлінських
рішень.
Інформаційне забезпечення містить не тільки різноманітні дані, але і
систему доступу до них, яка реалізується програмними засобами (СКБД). В
цьому проявляється тісний взаємозв’язок інформаційного і програмного
забезпечення, яке надає ці засоби. Разом з інформаційною системою її
інформаційне забезпечення пройшло складний і важкий шлях бурхливого
розвитку, в якому можна виділити наступні етапи:
перший етап – індивідуальне, вмонтоване в програму вирішення задачі
інформаційного забезпечення;
другий етап – файлові структури, яки створювалися для одної задачі або
комплексу задач під керуванням операційної системи;
третій етап – зведення файлів в бази даних, які обслуговують комплекси
задач і функціональні підсистеми під керівництвом операційної системи,
що забезпечує взаємозалежність фізичних запам’ятовуючих пристроїв,
користувачів і структур даних;
четвертий етап – сучасні бази даних, мови запитів і маніпуляції даними,
незалежність фізичної, логічної організації даних і користувачів,
керування даними з боку системи керування базами даних;
п’ятий етап (перспектива) – бази даних і бази знань, звернення і запити
реалізуються на довільній мові, аж до розмовної.
Перспективні системи на базі новостворених технічних і програмних
засобів в майбутньому забезпечать нові інтелектуальні можливості. Вони
дозволять спілкуватися з користувачем мовою, близькою до розмовної,
розв’язувати логічні задачі (доведення, пошук рішень), використовуючи
задану сукупність правил доведення, а також приймати рішення, формувати
поняття і образи, їх зберігання і доступ до них, надавати енциклопедичні
довідки, розв’язувати задачі системотехніки, проводити дослідження і
розробки, розуміти і формувати мови (зі словником не менше 100000 слів),
проводити переклад з однієї мови на іншу, застосовувати елементи
самопрограмування і вільний діалог.
Програмне забезпечення.
Програми – це тексти, складені з основних конструкцій мови,
віджображаючі інтелектуальну, рутинну, фактографічну чи іншу
інформаційну діяльністі в умовах автоматизації і застосування
комп’ютерів. Тобто всі програмні і зв’язані з ними інформаційні засоби:
логічні одиниці інформації (елементи, записи, складні записи, структури
даних, структури знань) і алгоритмічні мови програмування, спілкування,
маніпулювання і обміну інформацією. Спеціальне програмне забезпечення
включає окремі програми і програмні комплекси, розроблені для управління
конкретним підприємством, у вигляді пакетів прикладних програм (ППП),
які здійснюють певні функції управління у вигляді програмної системи,
яка реалізує певний метод розв’язку задач управління.
Зазначимо, що інформаційна система постійно зазнає динамічних змін. Її
розвиток здійснюється в багатьох напрямках. Основні із них такі:
охоплення автоматизацію нових підсистем і розширення функцій
інформаційної системи;
створення принципово нових алгоритмів (задач) і вдосконалення вже
існуючих;
вдосконалення і розширення комплексу технічних засобів;
вдосконалення загальносистемного програмного забезпечення.
А це в свою чергу вимагає своєчасного динамічного корегування
програмного забезпечення.
Технічне забезпечення.
Функціонування інформаційної системи грунтується на використанні
технічних засобів, які забезпечують збирання, реєстрацію, передачу,
зберігання, обробку і тиражування інформації, а також процеси взаємодії
людини і комп’ютера для вирішення задач управління об’єктом.
Передбачається, що інформаційна система створюватиметься на базі
впровадження: нових радіо-комунікаційних зв’язків, сучасних комп’ютерної
та факсимільно-друкуючої техніки, локальної комп’ютерної мережі і
відповідних програмних засобів. Комп’ютерні мережі, які з’явилися
недавно, здатні утворити основний кістяк комунікаційних зв’язків. Ці
мережі – один з яскравих прикладів реалізації інформаційних технологій,
в яких поєднуються, як різного роду апаратура по обробці, зберіганню та
передачі інформації, так і різні види обслуговування (інформаційна
служба, телекс, відеотекс, телеконференції, електронна пошта). Крім
телеграфних апаратів, на кінцевих пунктах мережі з’явилися комп’ютери,
факсимільні апарати, бази даних. До провідникових і кабельних каналів
додалися мікрохвильові і волоконно-оптичні. Завдяки об’єднанню
використовуваних програмно-сумісних комп’ютерів в локальну мережу,
досягається оптимальне співвідношення продуктивності і вартості
інформаційно-обчислювальної системи. Архітектура локальної мережі
забезпечує високий рівень інтеграції системи, як по вертикалі, так і по
горизонталі, підвищення продуктивності управлінської праці в два-три
рази при роботі на ізольованих засобах інформаційних підсистем і в п’ять
– десять раз при роботі в складі локальної мережі. Для ефективного
використання різноманітної номенклатури технічних засобів необхідно
забезпечити їх інформаційну (єдині формати даних і агрегатів даних,
спільність тезаурусу і класифікаторів, наявність інтерфейсів кодів і
технічних пристроїв), програмну і технічну (пропускні здатності
пристроїв і каналів, можливість спряження пристроїв і каналів штатними
засобами) сумісність. З цією метою всі засоби інформаційної системи
повинні бути об’єднані в єдиний комплекс технічних засобів
інформаційної системи. Ця специфічна вимога є додатковою до звичайних
вимог, яка охоплює виконання поставлених завдань з необхідною якістю,
виконання вимог економіки, надійності, економічності і естетики.
Структурними елементами технічного забезпечення є технічні засоби,
методичні і управлінські матеріали, технічна документація, обслуговуючий
персонал, які забезпечують виконання функціональних задач інформаційної
системи.
Персонал об’єднує розробників і експлуатаційників комплексу технічних
засобів з врахуванням периферійного обладнання, засобів зв’язку і
телеобробки, організаційно-технічний, монтажно-налагоджувальний,
експлуатаційний і обслуговуючий штат працівників.
Технологічне забезпечення.
Технологічні процеси, які відбуваються в сфері матеріального
виробництва, описуються послідовністю операцій і етапів переходу
вихідного продукту в кінцевий. Технологічні процеси тісно пов’язані з
інформаційною системою і мають справу з інформацією. Стосовно до
інформаційної системи слід розрізняти технологічні процеси проектування,
впровадження і аналогічні процеси її функціонування.
Технологія розробки інформаційної системи повинна описати процеси
проектування на всіх етапах. Тут з одного боку слід виділити технологію
перебудови апарату управління та його підготовку до проведення
автоматизації, а з іншого технологію проектування і впровадження, тобто
розробку інформаційної системи. Технологічні процеси повинні приводити
до розробки методів, алгоритмів і програм обробки інформації і
підтримання функціонування інформаційної бази даних.
Впровадження інформаційної системи спонукає до широких змін методів
роботи управлінського персоналу, структури системи, процедур управління,
документопотоків. Ці зміни умовно можуть бути поділені на дві групи. До
першої групи відносяться зміни, пов’язані з проведенням комплексу
заходів по вдосконаленню діючої організації і управління. До другої
групи відносяться зміни, пов’язані з вдосконаленням методів і
технології, обумовлені автоматизацією розв’язку задач.
Перераховані особливості повинні враховуватися в технології управління
для чого потрібно:
розширити обсяг задач менеджменту (по кількості і складності алгоритмів
розв’язку) для всіх рівнів управління та впровадження принципово нових
задач;
використовувати для розв’язку управлінських задач точну інформацію про
об’єкт управління і оточуюче середовище;
задовольняти будь-яким заданим нормативам розв’язку задач по часу,
періодичності, різноманітних площинах і варіантах, в тому числі
підтримувати режим управління в реальному часі;
здійснити інтеграцію систем управління по рівнях, а також організаційних
і технологічних структур управління (наприклад, створення гнучких
автоматизованих виробництв можливе тільки таким чином);
створити умови для ефективнішої роботи менеджерів в таких напрямках:
забезпечення менеджерів вибірковою, повною, своєчасною, позбавленою шуму
інформацією в зручній для сприйняття формі;
звільнення менеджерів та іншого персоналу від виконання рутинних робіт;
формування нормативно-довідкової інформації і консультування при
прийнятті рішення;
підготовка варіантів рішення (альтернатив);
прогнозування наслідків рішень, що приймаються;
імітація ситуацій прийняття рішень і перебирання варіантів;
забезпечення інформаційного сервісу (наприклад, відповідей на запити);
виконання інструкцій по розв’язку управлінських задач, які забезпечують
виконання рішень: диспетчерування, контроль забезпечення ресурсами та їх
розрахунок;
реалізація зв’язків з іншими менеджерами, базами даних інших
інформаційних систем і з організаціями зовнішнього середовища;
забезпечити впровадження безпаперової технології обліку, контролю,
звітності, планування, оперативного управління, управління
матеріально-технічним забезпеченням і т.д.
Організаційне забезпечення.
Під організаційним забезпеченням слід розуміти узгодження по місцю, часу
і меті сумісне функціонування окремих виконавців, колективів і технічних
засобів. Воно повинно здійснюватися і регулюватися деякими правилами
взаємодії, які утворюють правовий та моральний кодекс і складають основу
правового забезпечення. Тому організаційне забезпечення будується на
нормативних актах правового забезпечення, а правове забезпечення
знаходить своє втілення в організаційному забезпеченні.
Організаційне забезпечення інформаційної системи охоплює сукупність
засобів, методів і відповідного персоналу. Воно повинно забезпечити:
проведення техніко-економічного аналізу існуючої системи управління,
вибору і постановки задач побудови інформаційної системи на етапі
розробки і впровадження;
регламентацію взаємодії персоналу з комплексом технічних засобів і між
собою в процесі розв’язку задач управління, контролю ефективності роботи
системи управління на етапі функціонування інформаційної системи.
На етапі проектування організаційне забезпечення виконує наступні
задачі:
аналіз існуючих систем управління і формулювання напрямів підвищення їх
ефективності;
вибір і постановку задач управління;
формулювання вимог до комплексу технічних засобів;
розробку організаційних рішень по складу, структурі, організації і
методології розв’язку задач управління в інформаційній системі, склад
робочих процедур і пояснення щодо їх виконання.
На етапі функціонування інформаційної системи організаційне забезпечення
вирішує такі задачі:
впровадження методів задач управління;
організацію функціонування персоналу і комплексу технічних засобів
інформаційної системи;
контроль і аналіз ефективності управління;
формування пропозицій по вдосконаленню і розвитку інформаційної системи.
В склад організаційного інформаційного забезпечення включаються схеми
структури управління і списки штатних розкладів, уніфіковані форми
документів, відомості про системи морального і матеріального
стимулювання, посадові інструкції.
Правове забезпечення.
Основою ефективного розвитку підприємств є нормативно-правова база, яка
грунтується на сукупності законів, потрібних для регулювання діяльності
та створення сприятливих умов для її розвитку. Правове забезпечення – це
сукупність норм, виражених в нормативних актах, які встановлюють і
закріплюють організацію інформаційної системи, її мету, завдання,
структуру і функції (правовий статус інформаційної системи і її
підрозділів), призначених для регламентації створення і функціонування
інформаційної системи. Правове забезпечення будується на базі юридичного
підходу, який розглядає соціальне управління, як організаційну, в тому
числі виконавчо-розпорядницьку діяльність державних органів, спрямовану
на виконання законів та інших нормативних актів, прийнятих органами
влади і управління. Юридичний підхід аналізує місце і роль права в
управлінні, визначає зміст законної виконавської і розпорядчої
діяльності державних і управлінських органів, виробляє рекомендації по
її вдосконаленню.
Конструктивно функції управління в сфері права реалізуються у вигляді
нормативно-правових актів, планів, положень і методик, обов’язкових для
всіх ГОСТів, які визначають різноманітні заходи в сферах планування і
управління. Нормативно-правові акти – це форма вираження і встановлення
правових норм, сукупність яких утворює нормативно-правову базу
управління, яка будується за ієрархічним принципом. Нормативно-правові
акти поділяються на законодавчі, нормативні акти міністерств і відомств,
акти місцевих органів влади і управління, локальні нормативні акти,
індивідуальні акти.
На етапі функціонування інформаційної системи правове забезпечення
включає:
статус інформаційної системи в конкретних галузях державного управління;
правове положення про компетенцію ланок інформаційної системи і
організацію їх діяльності;
права, обов’язки і відповідальність персоналу інформаційної системи;
правове положення окремих видів процесів управління в інформаційній
системі;
порядок отримання і використання інформації в інформаційної системі,
процедури її збору, реєстрації, зберігання, передачі і обробки;
порядок отримання і використання комплексу технічних засобів,
програмного, інформаційного та інших видів забезпечення.
Математичне забезпечення.
Математичне забезпечення включає сукупність математичних методів,
моделей і алгоритмів для розв’язку задач управління і обробки інформації
із застосуванням обчислювальної техніки. Математичне забезпечення
містить засоби математичного забезпечення, методи вибору розв’язування,
технічну документацію, персонал (спеціалістів цієї галузі). До засобів
математичного забезпечення відносяться: моделі процесів управління,
алгоритми розв’язку задач управління, методи оптимізації за багатьма
критеріями, методи математичного програмування, математичної статистики,
теорії масового обслуговування та інші. До методів вибору рішення
математичного забезпечення інформаційної системи відносяться методи
вибору типів алгоритмів, оцінки їх точності, швидкодії і складності.
Технічна документація включає описи задач і алгоритмів, постановки
задач, описи пакетів прикладних програм, тести і контрольні приклади.
Спеціалісти математичного забезпечення займаються постановкою задач та
використання математичних аналітичних і числових методів.
Лінгвістичне забезпечення.
Лінгвістичне забезпечення охоплює сукупність науково-технічних термінів
ти інших мовних засобів, правил формалізації мов, методів стиску запису
інформації, засобів діалогу людини і обчислювальної системи.
Лінгвістичне забезпечення включає в себе:
інформаційні мови для опису структурних одиниць баз даних інформаційної
системи (документів, показників, реквізитів);
мови управління, маніпулювання і обміну даними в банку даних
інформаційної системи;
мовні засоби інформаційно-пошукових систем;
мовні засоби системи автоматизованого проектування;
діалогові мови;
словники термінів і визначень.
Ергономічне забезпечення.
Ергономічне забезпечення охоплює сукупність методів і засобів,
призначених для створення оптимальних умов для ефективної діяльності і
навчання операторів з складу персоналу інформаційної системи.
Ергономічне забезпечення включає в себе:
комплекс документації, яка містить ергономічні вимоги до робочих місць і
здійснює експертизу робочих місць;
комплекс методів, учбово-методичних матеріалів і технічних засобів
підготовки персоналу до роботи;
комплекс методів і засобів, які забезпечують професійний відбір.
В плані ергономічного забезпечення на етапах проектування інформаційної
системи визначається ступінь і рівень участі людини в системі
управління, вимоги до форми представлення інформації, умови оточуючого
середовища діяльності людини, порядок роботи і відпочинку персоналу,
нормативи навантаження і надійності персоналу; вимоги до технічних
засобів, способи взаємодії персоналу і технічних засобів.
В реальних інформаційних системах загальне число видів забезпечення, що
підтримують достатнє та повне функціонування організації може бути і
меншим. Обов’язковими складовими інформаційної системи є лише
підсистеми інформаційного, програмного і технічного забезпечення.
Функції інших видів забезпечення менш значимі і можуть об’єднуватися і
групуватися або входити в основні підсистеми.
Центр ваги управлінської діяльності повинен бути зосереджений на
функціональних задачах, таких, як багатофакторне планування, розрахунок
балансу, розробка нормативів, облік і контроль. Органи управління
повинні вирішувати складні і широкомасштабні інформаційні задачі, для
чого вони повинні отримувати від об’єктів управління своєчасну, якісну,
повну і достовірну інформацію; своєчасно обробляти її, виробляти команди
управління і видавати звітність і результати аналізу вищестоячим
організаціям. Одночасно повинні вирішуватися задачі прогнозування,
перспективного і поточного планування, визначення основних напрямів
розвитку науково-технічного прогресу.
Основними методологічними принципами впровадження інформаційної системи
в управління є:
впровадження найефективніших методів управління, які б забезпечували
оптимальність принципових рішень, всебічне нагромадження і використання
досвіду;
автоматизація і механізація інформаційних процесів і технологій;
організація чіткого, безперебійного і високонадійного зв’язку з
об’єктами управління і об’єктів між собою;
методична єдність проектування усіх ланок інформаційної системи і
забезпечення інформаційної, технічної і програмної сумісності усіх
засобів;
однократність формування вихідної інформації і ввід її в систему,
багатократне її використання і зберігання на протязі необхідного часу,
доступ до інформації усіх зацікавлених користувачів, агрегування
інформації по мірі її переміщення знизу вверх
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
