КОНТРОЛЬНА РОБОТА
з дисципліни
“Маркетинг”
1. Охарактеризуйте загальний стан макросередовища функціонування фірми.
2. Опишіть стратегії єдиних чи перемінних цін.
План
1. Охарактеризуйте загальний стан макросередовища функціонування фірми
2. Опишіть стратегії єдиних чи перемінних цін.
3. Тестові завдання
4. Задача
1. Охарактеризуйте загальний стан макросередовища функціонування фірми.
Загальний стан макросередовища може бути визначеним за допомогою таких
груп чинників:
1. Стан економіки та ринків (економічні фактори):
характер економіки та економічних процесів (у тому числі інфляція або
дефляція).
система оподаткування та якість «економічного законодавства» (в тому
числі можливості вивезення прибутків);
масштаби економічної підтримки окремих галузей (підприємств);
загальна кон’юнктура національного ринку;
розміри та темпи зростання чи зменшення ринку (взагалі);
розміри та темпи зростання сегментів відповідно до інтересів фірми;
стан фондового ринку;
інвестиційні процеси;
ставки банківського проценту;
система ціноутворення та рівень централізовано регульованих цін;
вартість землі.
2. Діяльність уряду (політико-інституційні фактори):
стабільність уряду;
державна політика приватизації/націоналізації;
державний контроль і регулювання діяльності підприємств (узагалі);
рівень протекціонізму (взагалі);
зростання/зменшення значення уряду як замовника;
міждержавні угоди з іншими урядами;
рішення уряду щодо підтримки окремих галузей підприємств (пріоритети);
вимоги забезпечення рівня зайнятості;
державна політика щодо забезпечення ресурсами окремих галузей і
під-приємств;
рівень корупції державних структур;
рівень економічної свободи держави (згідно з міжнародними оцінками)
3. Структурні тенденції:
структура галузей національної економіки;
виникнення нових галузей;
згортання діяльності «застарілих» галузей;
вплив міжнародного розподілу праці на діяльність окремих галузей і
підприємств (у тому числі вплив антимонопольного законодавства);
зміни оптимальних розмірів підприємств.
4. Науково-технічні тенденції:
«технологічні прориви» (де саме);
скорочення або продовження «життєвого циклу» технологій;
питома вага наукоємких виробництв і продукції;
вимоги до науково-технічного рівня виробництва, що забезпечує
конкурентоспроможність;
вимоги до кваліфікації кадрів високотехнологічних виробництв;
вимоги до науково-технічного рівня конкурентоспроможної продукції.
5. Природно-екологічна складова:
природно-кліматичні умови;
територіальне розміщення корисних копалин і природних ресурсів;
розміщення великих промислових і сільськогосподарських центрів;
законодавство з економічних питань (можливість змін і обмеження, що ними
зумовлені);
стан екологічного середовища та його вплив на виробництво.
6. Тенденції ресурсного забезпечення:
структура і наявність національних ресурсів;
імпорт/експорт;
рівень дефіцитності ресурсів, що споживаються наявними підприємствами;
доступність ресурсів (ціни та витрати на перевезення).
7. Демографічні тенденції:
кількість потенційних споживачів (структура населення, зміни в окремих
групах та в їх доходах);
наявна та потенційна кількість робочої сили;
кваліфікаційні характеристики робочої сили (якість робочої сили).
8. Соціально-культурна складова:
сприяння/недовіра до приватного бізнесу;
відносини «підприємство — громадські організації»;
«економічний націоналізм», ставлення до іноземців;
профспілкова активність і вплив профспілок на формування громадської
думки.
9. Несподіванки стратегічного характеру і можливі горизонти
страте-гічного планування (основний перелік та часові оцінки).
10. Міжнародне середовище (по окремих країнах):
структура господарства країни;
характер розподілу доходів;
середній рівень заробітної платні;
вартість транспортних послуг;
інфляція та ставки банківського процента;
обмінний курс валюти відносно країни-партнера;
рівень ВНП;
рівень податків.
Існують також інші фактори, які не мають чисто економічної природи,
однак їх варто було б ураховувати:
кількість і густота населення;
професіональний рівень і рівень грамотності;
якість і кількість природних ресурсів;
рівень технології;
особливості конкурентної боротьби.
Усі окремі складові зовнішнього середовища взаємопов’язані, тобто зміни
однієї (наприклад, політичної чи економічної) призводять до значних змін
в інших (наприклад, у соціально-демографічній чи правовій). Це відбиває
складність зовнішнього середовища. Як зазначалося, найбільш доцільним
підходом до вивчення загального зовнішнього середовища є системний
підхід, який дає змогу відслідковувати не лише зміни в межах окремих
складових, а й їхній взаємний, перехресний вплив.
2. Опишіть стратегії єдиних чи перемінних цін.
Встановлення єдиної ціни для всіх покупців – справа нова. Зазвичай ціни
встановлюються продавцями і покупцями в ході торгів. Продавці запрошують
ціну вище за ту, яку вони намірювалися отримати, а покупці нижчі за ту,
яку розраховували заплатити. В кінці торгів вони сходилися на
взаємоприйнятній ціні.
Єдині ціни набули поширення в кінці 19 століття при виникненні крупних
підприємств роздрібної торгівлі з великою різноманітністю товарів.
Основним чинником вибору покупця в основному була ціна. Це стосовно
товарів широкого споживання. На купівельному виборі відбиваються цінові
чинники – стимулювання збуту продукції, організація його розподілу для
різних груп населення. На різних фірмах до ціноутворення підходять
по-різному. Керівник дрібної фірми единолично вирішує проблему ціни
товару або послуги. У крупних компаніях ціноутворення – доля керівників
середнього рівня. Отримуючи установки, яким чином регулювати ціни, з
боку керівників цехів і відділень, а від вищого керівництва – формування
цілей цінової політики, менеджери розраховують ціни відповідно до
кон’юнктури ринку, вище ж керівництво затверджує остаточні ціни.
Стратегія єдиних цін, або встановлення єдиної ціни для всіх споживачів
укріплює довіру споживачів, легко застосовна, зручна, не вимагає торгу,
робить можливим продажі по каталогах, посилочну торгівлю.
Проте стратегія єдиних цін застосовується не так часто в ціновій
практиці і, як правило, обмежена тимчасовими, географічними і товарними
рамками.
При встановленні остаточної ціни враховується ступінь державного
регулювання, рівень динаміки попиту, характер конкурентів, потреби
оптових і роздрібних продавців, загальноекономічні критерії, що
визначають відхилення рівня цін від вартості товару і залежні від
виробника товару.
Використана література
Беляевский И.К. Маркетинговое исследование: Информация, анализ, прогноз:
Учеб. пособие. – М.: Финансы и статистика, 2001. – 320 с.
Войчак А. В. Маркетинговий менеджмент: Підручник. — К.: КНЕУ, 1998.
Гаркавенко С. С. Маркетинг: Підручник. — К.: Лібра, 2002.
Герасимчук В. Г. Маркетинг: теорія і практика: Навч. посіб. — К.: Вища
шк., 1994.
Голубков Е.П. Маркетинговые исследования: теория, методология и
практика. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Финпресс, 2000. – 464 с.
Долішній М. І., Вачевський М. В., Скотний В. І. Маркетинг для менеджера.
— Стрий: Просвіта, 1993.
Маркетинг: принципи і функції: Навч. посіб. для вищих навчальних
закладів. — 3-є вид., перероб. і доп. / За ред. О.М.Азарян. — Харків:
Студцентр, 2002
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
