UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЛексикографія. Основні українські словники (реферат)
Авторdimich
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось27914
Скачало1517
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

з мовознавства на тему:

 

Лексикографія. Основні українські словники.

 

 

План

 

1. Загальне поняття про лексикографію……………………………………….. ст. 3

 

2. Енциклопедії, їх види………………………………………………………… ст. 4

 

3. Словники, їх види…………………………………………………………….. ст. 5

 

4. Використана література……………………………………………………… ст.11

 

 

 

1. Загальні поняття про лексикографію

 

Термін лексикографія (від гр. lexikon - словник, grapho - пишу) називає:

 

 

а) розділ мовознавства, що визначає теоретичні принципи укладання

словників, вивчає типи словників;

 

б) процес збирання слів певної мови, упорядкування їх опис словникового

матеріалу;

 

в) сукупність словників певної мови і наукових праць з цієї галузі.

 

Коротко зміст розділу "лексикографія" визначають кількома словами: це

наука про словники, наукова методика та мистецтво складання словників.

 

Словникова справа, або лексикографія, має на Україні давні й славні

традиції. Перший словник було створено ще наприкінці XVI ст.. А виданий

у Києві у 1627р. словник Памва Беринди, в якому слова старослов?янської

мови перекладалися на тогочасну книжну українську мову, здобули загальне

визнання не тільки на Україні і в Росії, але також у Польщі та Молдавії.

 

Першим словиком сучасної української мови вважається словничок, доданий

І.П. Котляревським до його поеми "Енеїда", І.П. Котляревський є, таким

чином, зачинателем не тільки нової української літератури, а й нової

української лексикографії. Протягом XIX і на початку XX ст. було видано

немало словників, переважно українсько - російських та російсько -

українських. Всі вони, звичайно, вже застаріли і тепер цікаві для нас

переважно як історичні пам?ятки. Серед словників дореволюційної доби

треба виділити, однак, "Словарь української мови", упорядкований Б.Д.

Грінченком. Словник Бориса Гринченка в чотирьох томах був виданий у

Києві в 1907 - 1909 рр., а потім не раз перевидавався (останнє видання -

1958 р.). Словник містить понад 70 тис. слів української літературної і

народної мови XIXст., перекладених або витлумачених російською мовою.

Свого часу він був відзначений премією Російської Академії наук.

Словником Бориса Грінченка цікавився В.І. Ленін і зберігав його у своїй

бібліотеці. І тепер словник Б. Гринченка має велике наукове значення,

хоч пояснення багатьох слів, особливо суспільно - політичної сфери, є

для нас неприйнятливими.

 

Справжній розквіт української лексикографії розпочався після Великої

Жовтневої соціалістичної революції. Було створено десятки словників

різного типу. Практичне значення серед давнішніх словників і в наш час

зберігають насамперед "Російсько - український словник" 1948 р. (останнє

видання - 1961 р.) за редакцією М.Я. Калиновича і кілька останніх видань

"Орфографічного словника" І.М. Кириченка.

 

Користування словниками різних типів не тільки підвищує грамотність і

знання мови, а й розширює кругозір людини, підносить загальний рівень її

культури. Словники розширюють світогляд людей. У них представлено

знання, якими володіє людство у певну епоху, з різних галузей науки,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ