Дипломна робота
Собівартість у колійному господарстві
ЗМІСТ
1.1 Структура і значення собівартості
Собівартість – це сукупність вира виражена в грошовій формі, яка йде на
виробництво і збут продукції.
До собівартості входять такі витрати :
– вартість спожитих у процесі виробництва предметів праці;
– перенесена вартість засобів праці;
– витрати на оплату праці;
– видатки на реалізацію продукції.
Собівартість – це частина вартості продукту праці, відображено на
рисунку 1.
Акумулюючи поточні витрати , собівартість продукції підприємства є одним
з найважливіших показників ефективності виробництва. У процесі її
зниження виявляються майже всі складові підвищення ефективності
виробництва: зростання продуктивності праці, економія
матеріально-сировинних і паливно-енергетичних ресурсів, поліпшення
використання основних фондів. Водночас цей показник не є кінцевим у
характеристиці ефективності діяльності підприємства, оскільки в ньому не
відбивається результативність невиробничої , а також поза виробничої
діяльності.
Рисунок 1 – Структура вартості товарів
Значення обліку собівартості величезне. По-перше, зниження витрат на
одиницю продукції дає змогу збільшити обсяг виробництва на підприємстві
при наявних ресурсах, забезпечити тим самим прискорення оборотності
оборотних засобів.
По-друге, зниження собівартості є істотним джерелом зростання
прибутковості виробництва, а отже, підвищення конкурентоспроможності
підприємства. По-третє, зменшення видатків матеріальних ресурсів в
оборотних галузях сприяє економії капітальних вкладень у галузях
добувної промисловості. По-четверте, зниження собівартості продукції –
реальна основа зниження цін , а отже, підвищення життєвого рівня
населення.
Залежно від обсягу витрат на підприємстві розрізняють цехову, виробничу
і повну собівартість. Цехова собівартість включає витрати , пов’язані з
виготовленням продукції. Такий вид собівартості існує тільки в цехах, де
виробляється продукція. Виробнича собівартість охоплює виробничі видатки
підприємства в цілому, її нараховують, додаючи до цехової собівартості
загальнозаводські та інші цільові видатки. Повна собівартість містить
витрати підприємства на випуск і реалізацію продукції. Для її обчислення
до виробничої собівартості додають позавиробничі видатки.
Розрізняють індивідуальну і середньогалузеву собівартість. Індивідуальна
собівартість характеризує витрати на виробництво і збут продукції в
умовах окремого підприємства. Середньогалузева собівартість показує
витрати на виготовлення і збут продукції в середньому в галузі.
Шляхи зниження собівартості. Зниження собівартості має винятково важливе
значення для розвитку виробництва, піднесення добробуту населення.
Зниження собівартості продукції залежить від економії живої та
уречевленої праці.
Головними шляхами зниження собівартості продукції є такі:
– механізація і автоматизація виробництва;
– застосування прогресивних технологій;
– прогресивні зрушення у структурі виробництва;
– спеціалізація і кооперування виробництва;
– удосконалення структури управління;
– здешевлення утримання апарату управління;
– раціональне розміщення виробництва;
– зниження цін на засоби виробництва, економічне стимулювання економії
живої праці.
1.2 Планування собівартості продукції
Сума всіх затрат підприємства виражених в грошовій формі на виробництво
і реалізацію продукції утворює ії собівартість. Собівартість один із
основних показників , який показує якість роботи підприємства. Основним
методом планування собівартості є нормативно-балансовий метод, при якому
розраховується собівартість всіх робіт виробничої програми і складається
кошторис витрат на виробництво. Собівартість впливає на такі кінцеві
результати роботи підприємства, як прибуток і рентабельність.
Собівартість є основою розрахунку економічного ефекту нової техніки,
технології і інших організаційно-технічних заходів.
Класифікація затрат на виробництво. При плануванні собівартості
продукції затрати діляться за двома ознаками: економічні елементи і за
калькуляційними статтями. Групування затрат з економічними елементами
об’єднує всі затрати по признаку однорідності незалежно від того, де
вони були вироблені. На основі такого групування складається кошторис
затрат на виробництво. За економічними елементами всі затрати діляться
на матеріальні – сировина, матеріали, паливо і енергія; витрати на
оплату праці і соціальне страхування ; амортизаційні відрахування ; інші
грошові витрати.
За калькуляційними статтями витрати групуються по ії ролі в виробництві
продукції: не виконання технологічного процесу по виготовленні продукції
і на управління і обслуговування виробництва. В залежності від об’єму
витрат, враховуючих в собівартості, планують цехову собівартість,
включаючи витрати на виготовлення продукції окремих цехів; виробничу
собівартість, яка складається із цехової собівартості і загальних
витрат. Витрати, які входять в виробничу собівартість, і в не виробничі
витрати складають повну собівартість. В залежності від методів
віднесення затрат на собівартість продукції розрізняють витрати прямі і
не прямі. До прямих витрат відноситься витрати зв’язані з виготовленням
конкретного виду продукції, їх можна визначити по встановлених нормах.
Не прямі витрати безпосередньо не відносяться на собівартість
конкретного виду продукції, це витрати на утримання і експлуатацію
обладнання , цехові і загальнозаводські витрати. Вони включаються в
собівартість після розприділення по видах продукції за допомогою
спеціальних розрахунків. Так витрати на утримання і експлуатацію
обладнання розприділяють пропорційно .По характеру залежності від об’єму
виробництва витрати діляться на умовно – змінні і умовно – постійні.
Умовно-змінні витрати міняються у відповідності із зміною об’єму
виробництва (сировина, матеріали, паливо, енергія, основна заробітна
плата та інші) До умовно-постійних відносяться витрати , які не залежать
від зміна об’єму виробництва. По степені участі в виробничому процесі
витрати діляться на основні, зв’язані з виконанням виробничого процесу,
і накладні , зв’язані з управлінням і обслуговуванням виробництва.
Планування зниження собівартості.
Виробничі затрати і рівень собівартості продукції залежить від зміни
об’єму і структури продукції , яка випускається, техніки, технології,
організації виробництва , праці. Всі фактори , які впливають на зниження
собівартості, можна об’єднати в наступні групи: підвищення технічного
рівня виробництва, поліпшення якості продукції, зміна об’єму і структури
продукції, яка виробляється, підвищення рівня організації виробництва і
праці. Ці фактори можуть бути доповненими у відповідності з
техніко-економічними особливостями виробництва.
Розрахунок впливів факторів на собівартість продукції в плановому році
виконують в наступному порядку. Визначають собівартість товарної
продукції в плановому році про збереженні умов виробництва і ціни, а
також рівня затрат попереднього року:
Стп = Qтп Sтб, Sтб = Стб / Qтб,
де,
Стп – собівартість товарної продукції запланованого року,
Qтп – товарна продукція запланованого року в цінах базисного року,
Sтб – затрати на один грн. товарної продукції базисного року;
Стб – собівартість товарної продукції базисного року,
Qтб – товарна продукція базисного року.
Далі розраховується економія від зниження собівартості за рахунок впливу
кожного фактору. Потім визначають суму економії, отриману за рахунок
всіх факторів. Цю суму економії вираховують з собівартості товарної
продукції запланованого року, розрахованої по рівню затрат базисного
року, і отримують собівартість товарної продукції в плановому році у
співставлених цінах. Потім визначають затрати на один грн. товарної
продукції у співставлених цінах і процент зниження затрат в плановому
році в порівнянні з рівнем затрат попереднього року. Економія від
зниження собівартості за рахунок впливу підвищення технічного рівня
виробництва приймається по розрахунках плану технічного і
організаційного розвитку виробництва.
Калькуляція собівартості продукції.
Планування собівартості товарної продукції підприємства розробляють на
основі калькуляції окремих виробів. Калькуляція собівартості окремих
видів продукції – це розрахунок затрат на виробництво конкретного виду
продукції і послуг в плановому періоді по калькуляційним статтям. Для
складання планових калькуляцій необхідно мати нормативи прямих затрат на
одиницю продукції ( сировина, матеріали, паливо, електроенергія,
основної заробітної плати виробничих працівників .) і розрахунок
нормативів не прямих затрат на одиницю продукції ( витрати на утримання
і експлуатацію обладнання, загальні заводські і невиробничі затрати.).
Витрати на утримання і експлуатацію обладнання включають в себе
амортизацію обладнання і транспортних засобів, витрати на їх
експлуатацію і текучий ремонт, і зношення малоцінних швидкозношуваних
інструментів і пристосувань. Для визначення даних витрат складають
кошторис витрат на утримання і експлуатацію обладнання. Витрати на
утримання і експлуатацію обладнання відносять на собівартість окремих
виробів, виходячи з величини цих витрат, які приходяться на одну год.
роботи обладнання і часу роботи обладнання для виробництва одиниці
продукції. Загальні витрати включають в себе витрати на управління
підприємством ,підготовка кадрів, втрати на утримання пожежної і
сторожової охорони. Загальні витрати розприділяються між різними видами
продукції пропорційно сумі основної заробітної плати виробничих
працівників. В інші виробничі витрати входять відрахування на
науково-дослідницькі роботи, витрати на гарантійний ремонт продукції,
очистку промислових вод і викидів в атмосферу. До невиробничих витрат
відносяться витрати на транспортування продукції , і витрати зв’язаних
із збутом продукції.
1.3 Планування експлуатаційних витрат
Ціль планування експлуатаційних витрат – забезпечення виконання обсягу
ремонту та обслуговування колії необхідними грошовими засобами.
Основні експлуатаційні витрати шляхового господарства плануються по
слідуючим статтям. Номенклатури витрат по основній діяльності залізних
доріг: текуче утримання шляху і постійних пристроїв, одночасна заміна
матеріалів верхньої будови колії, утримання штучних споруд, а також
захисних лісонасаджень, охорона колії, переїздів і штучних споруд,
витрати по сніго-водо і піско боротьбі, інші роботи колійного
господарства. Експлуатаційні витрати плануються по елементах затрат:
– заробітна плата;
– відрахування на соціальне страхування;
– амортизація;
– матеріали;
– електроенергія;
– паливо;
– та інші витрати.
Фонд оплати праці планується виходячи з ліміту чисельності персоналу і
середньомісячної оплати праці. Відрахування на соціальні потреби
плануються по встановленим законодавством нормам страхових внесків, у
відсотках від фонду оплати праці. Витрати на матеріали для поточного
утримання колії визначаються по затвердженим нормам і діючим цінам.
Затрати на паливо і мастильні матеріали для машин і механізмів, які
застосовуються на роботах по поточному утриманню колії, розраховуються
по кількості механізмів, продовженню їх роботи в годинах, витрат розходу
палива за одну годину і вартості однієї тони палива. В інші витрати
входить оплата рахунків за роботу шляхового струга по очистці кюветів і
за інші роботи, які виконуються сторонніми організаціями, а також
рахунків за електроенергію.
Витрати по одиничній заміні матеріалів верхньої будови колії входять
затрати на нові матеріали і відремонтовані елементи верхньої будови
колії, які використовуються при одиночній заміні, а також, затрати на
виконання і заміну баласту. Витрати по одиничній заміні матеріалів
верхньої будови колії вираховуються по нормах, установлених на один км.
розгорнутої довжини головного і станційного шляхів і діючим цінам. При
визначенні потреби в матеріалах з розгорнутої довжини колії виключають
ті ділянки , на яких в плануючому році передбачені роботи по
капітальному, середньому ремонту, а також суцільна заміна рейок новими і
старопридатними.
Вартість матеріалів вираховують в оптових цінах промисловості і
додатково враховують витрати по їх транспортуванню. Витрати по заміні
баласту визначають по ціні, яка встановлена для кожної дороги. По
дистанціям ці ціни диференціюються виходячи з собівартості отриманого
баласту і витрат по його транспортуванні. При одиночній заміні
використовують, як правило , старопридатні рейки. Тому, затрати на
матеріали розраховуються не по ціні рейок, а по вартості їх ремонту.
Якщо частина рейок при одиночній заміні планується замінити новими, то
для визначення цієї частини витрат використовується ціна нових рейок.
Заробітна плата по статті „ Одиночна заміна матеріалів верхньої будови
колії” не планується, так, як ці роботи виконуються працівниками, фонд
заробітної плати яких передбачується по статті „ Поточне утримання
колії”.
У витратах по охороні колії, переїздів і штучних споруд враховують
витрати на матеріали для освітлення сигналів на перегоні, а також,
ручних ліхтарів обходчиків і чергових по переїздах. Суму цих витрат
визначають по фактичних затратах за минулий рік з урахуванням можливого
їх скорочення. Витрати на матеріали для утримання штучних споруд
вираховують по нормах, які встановлені на поточне утримання 100 м.
штучних споруд в рік, протяжності споруд і цінам.
До інших затрат по колійному господарству відносять оплату рахунків за
електроенергію, яка використовується шляховими машинами і механізмами, а
також, яка використовується для освітлення, і оплату рахунків
судохідного нагляду за обслуговування знаків під мостами. Суму цих
витрат встановлюють на рівні фактичних затрат за минулий період.
Витрати по сніго-водо і піскоборотьбі в планах дистанції колії не
передбачаються, а плануються в складі витрат залізних доріг. По інших
роботах колійного господарства плануються витрати на утримання в чистоті
пішохідних мостів на перегонах, пристроїв штучного захисту від снігу і
піску, поточний ремонт снігоочищувачів, очистку колії від шлаку і
сміття. Суму цих витрат визначають по рівню фактичних затрат за минулий
період.
В плані витрат дистанція колії відображає амортизаційні відрахування на
повне відновлення земельного полотна, штучних споруд, верхньої будови
колії, станційних і під’їзних колій. Суму амортизаційних відрахувань
визначають по балансовій вартості цих основних фондів і норм
амортизації.
Основні витрати загальні для всіх галузей господарства залізної дороги,
і загальногосподарські витрати на дистанції колії плануються так сама,
як і в інших лінійних підприємствах.
На величину експлуатаційних витрат впливає обсяг перевезень, технічна
оснащеність транспорту, втілення прогресивних технологій, інтенсивність
використання і оновлення технічних засобів, підвищення якості і
мотивації праці, нормування ресурсів і витрат і інші фактори.
Витрати за окремими видами праці, виробничим операціям чи по деяким
однорідним операціям об’єднують у відповідні статті витрат. Кожній
статті наданий відповідний номер і встановлений вимірник, у
відповідності з яким визначається величина витрат даної статті.
Експлуатаційні витрати діляться на дві групи: прямі, безпосередньо
пов’язані з виконанням виробничого процесу і загальновиробничі, по
обслуговуванню виробництва.
Для планування витрат важливе значення має їх облік по окремим видам
робіт. Тому витрати діляться на прямі і непрямі.
Прямі витрати це стягнення, які безпосередньо враховуються і відносяться
на конкретний вид роботи.
Непрямі витрати пов’язані з виконанням декілька видів робіт і повинні
розподілятися між ними непрямим розрахунковим шляхом, відповідно
прийнятій в галузі методиці: пропорційно виконаному обсягу роботи ,
витратами визначених вимірників чи фонду оплати праці. Тому при
формуванні достовірної інформації, яка використовується для розрахунку,
аналізу витрат і виявлення резервів їх зниження , велике значення має
вдосконалення звітності по обліку витрат, які включаються в склад
собівартості окремих видів робіт і послуг, а також розширення переліку
прямих витрат.
По зв’язку витрат з обсягом роботи вони діляться на змінні і
умовно-постійні. Змінні витрати включають у витрати від обсягу
перевезень, величина яких змінюється прямо пропорційно обсягу
перевезень. Всі інші витрати, які мало залежать від обсягу роботи,
прийнято відносити до умовно-постійних. Питома вага залежних витрат
змінюється також по різним часовим періодам їх розрахунку і аналізу.
В умовах переходу до ринкової економіки методи, які використовуються і
порядок планування експлуатаційних витрат залізниць міняються. Базою
планування і досі є річний план перевезень з розбивкою по кварталах.
Планування експлуатаційних витрат виконується по елементам витрат і по
статтям витрат.
В теперішній час при плануванні витрат використовуються норми і ліміти
експлуатаційних витрат, які були розроблені для залізниць з урахуванням
особливостей їх роботи. Управління витратами вимагає не тільки
цілеспрямованого планування і регулювання витрат на основі використання,
не тільки диференційованих технічно та економічно обґрунтованих норм
витрат, але і аналізу, контролю їх виконання, а також постійного
оновлення нормативної бази розрахунку витрат. Удосконалення нормування і
лімітування експлуатаційних витрат по елементам витрат і особливо в
сучасних умовах по фонду оплати праці є складною економічною проблемою.
Її рішення вимагає детальної праці економістів і технічних робітників
всіх рівней по формуванню нормативних баз організації управлінського
обліку, контролінга і інших систем управління підприємствами.
Формування нормативних баз необхідно виконувати по містах виникнення
витрат – тобто по структурним підрозділам організації.
Планування експлуатаційних витрат залізниць виконується по однорідним
видам витрат, тобто по економічним елементам. Найбільшу питому вагу в
експлуатаційних витратах залізничного транспорту займають витрати по
оплаті праці.
1.4 Нормативно-правова база по плануванню та обліку експлуатаційних
витрат
Основ’янська дистанція колії є структурним підрозділом Південної
залізниці , що здійснює свою виробничо – фінансову діяльність у
відповідності із законом України „Про підприємства в Україні” стосовно
до статусу структурного підрозділу.
В своїй діяльності дистанція керується Законами і нормативними актами
України, наказами, вказівками та іншими нормативними актами Міністерства
Транспорту, Державної адміністрації залізничного транспорту України –
„Укрзалізниці”, залізниці та дійсним Положенням, а також до їх відміни
чинними Правилами.
Матеріально – технічну базу і кошти дистанції, тобто її майно, складають
основні фонди, закріплені за нею залізницею, обігові кошти, а також інші
матеріальні цінності, фінансові ресурси.
Дистанція організовує в установленному порядку в межах чинного
законодавства України, може розпоряджуватися закріпленим за ним майном
та укладати від свого імені господарські договори.
Дистанція організовує в установленному порядку бухгалтерський і
статистичний облік та звітність, забезпечує його вірогідність, проводить
заходи по їх механізації, складає баланс та звітує перед залізницею.
У відповідності із законом „Про підприємства в Україні” залізниця надає
дистанції такі права:
– здійснювати будь які види господарської діяльності , якщо вони не
заборонені чинним законодавтсвом України і відповідають завданням,
передбаченим дійсним Положенням.
– розробляти плани економічного й соціального розвитку.
– рзпоряджуватися за погодженням із залізницею закріпленими за
дистанцією основними виробничими фондами, в тому числі передавати іншим
підприємствам і організаціям, продавати, обмінювати, здавати в аренду,
представляти в безкоштовне тимчасове користування приміщення, споруди,
обладнання, транспортні засоби, інвентар, а також списувати їх з балансу
в установленому порядку, якщо вони зносились або морально устаріли.
– самостійно використовувати закріпленні за дистанцією обротні кошти з
метою виробничого й соціального розвитку. Обігові кошти не можуть бути
вилучені без згоди трудового колективу дистанції;
Передавати за погодженням із залізницею іншим підприємствам та
організаціям, виконуючим роботи або послуги, матеріальні ресурси чи
кошти, в т.в. за погодженням трудового колективу дистанції , кошти
фондів економічного стимулювання;
У відповідності до Закону „Про підприємства в Україні” вирішувати
питання по труду і заробітній платі;
Відкривати розрахунковий та інші рахунки в установах банків для
здійснення і оформлення операцій у відповідності з інструкціями та
Положенням Національного банку України і самостійно розпоряджуватись
коштами, що зерігаються на рахунках в установах банків;
Касу дистанції, касові операції, їх оформлення та облік повинні
здійснювати в повній відповідності з Положенням про ведення касових
операцій.
Дистанція також має право вести:
розрахунки з постачальниками за товаро – матеріальні цінності, виконані
роботи та надані послуги. Форми розрахунків визначаються у відповідності
з Положеннями;
розрахунки з різними дебіторами та кредиторами за всякого роду
операціями з банками по позикам, виданим робітникам та службовцям по
житлово – комунальним послугам, з бюджетними установами освіти та
охорони здоров’я, науково – дослідними інститутами і т.і.;
Користуватись банковськими кредитами на виробничі та соціальні цілі:
сезонні сверхнормаивні запаси сировини, основних і допоміжних
матеріалів, палива, незакінченого виробництва, гоової продукції та інших
видів маттеріальних цінностей;
тимчасове надолуження недостатку особистих обігових коштів;
виплату заробітної плати;
несезонні запаси товаро – маттеріальних цінностей;
інші цілі у випадках, передбачених відповідними інструкціями
Національного банку України.
Формувати види матеріального заохочення соціального розвитку та розвитку
виробництва, науки і техніки. Коштти цих фондів витрачаються за
кошторисом, затвердженим сумісним рішенням адміністрації профспілкової
організації дистанції
2 Аналіз техніко-економічних показників Основ’янської дистанції колії
2.1 Характеристика Основ’янської дистанції колії
Основ’нська дистанція колії була створена в 1923 році . В її склад
входить: ст.Безлюдівка, Основа, Харків-Левада, одноколійна дільниця
Основа-Золочів- Готня з дев’ятьма роздільними пунктам. На сьогоднішній
день розгорнута довжина дистанції колії складає 536,9 км.
Основ’янська дистанція колії є структурним підрозділом Південної
залізниці, яка відноситься до загальнодержавної власності. Дистанція
колії забезпечує безпечний та безперебійний рух поїздів з
установленими швидкостями на дільниці колії, що обслуговується.
Дистанція колії входить до складу колійної служби Південної
залізниці, яка є по відношенню до дистанції колії органом
управління. Дистанція колії не є юридичною особою. В своїй діяльності
дистанція керується чинним законодавством України, наказами та іншими
нормативними актами Міністерства транспорту України, ”Укрзалізниці”,
Південної залізниці, колійної служби.
Дистанція колії на основі доручення, виданого начальником залізниці може
складати господарські договори, придбавати майнові та немайнові права
для залізниці, виступати позивачем і відповідачем у судових органах.
Дистанція має свій субрахунок у банку та печатку із найменуванням
Південної залізниці, колійної служби та своїм власним.
Предметом діяльності дистанції є утримання колії, земельного полотна,
штучних споруд, інших обладнань колійного господарства,
виробничо-побутових і житлових будівель у справному стані, який
гарантує безпечний та безперебійний рух поїздів, а також може
здійснювати (позазбитки основному виробництву) інші не заборонені
законодавством України, види діяльності. Для організації діяльності
дистанції залізниця наділяє її необхідними основними засобами та
обіговими коштами. Усе майно дистанції колії є складовою частиною майна
залізниці і закріплюється за дистанцією на правах господарського
віддання. Дистанція складає самостійний баланс та подає його у порядку
встановленому чинним законодавством.
Матеріально-технічні цінності можуть бути реалізовані, а одержанні від
цього кошти можуть бути направлені на виробничий та соціальний розвиток
дистанції, за розпорядженням начальника залізниці. Порядок
фінансування дистанції за роботу і послуги по забезпеченню виконання
процесу перевезень здійснюється за затвердженим колійною службою
Південної залізниці кошторисом витрат на її утримання.
Доходи від підсобно-допоміжної діяльності дистанції отримані в
результаті здійснення господарської діяльності, залишаються у
розпорядженні дистанції колії.
Основними задачами дистанції є:
– утримання всіх елементів залізничної колії в стані міцності та
стійкості, які забезпечують безпечний, плавний та безперебійний рух
поїздів з установленими для цієї дільниці швидкостями.
– здійснення заходів, щодо своєчасного виконання попереджувальних робіт
і усунення причин, що викликають несправності колії, земельного полотна
та штучних споруд.
– упровадження заходів з оздоровлення та зміцнення колійного
господарства, прийняття до експлуатації об’єктів після їх ремонту.
– забезпечення безпечного руху поїздів та автогужового транспорту на
переїздах.
– проведення робіт по снігоборотьбі;
– установлення і догляд за колійними та сигнальними знаками;
– впровадження нових досягнень науки, техніки, передового досвіду,
максимальне використання виробничих потужностей, машин та механізмів
дистанції, підвищення рівня механізації колійних робіт;
– запровадження заходів з економного використання матеріалів, палива,
електроенергії та зниження собівартості робіт;
– здійснення заходів направлених на підвищення продуктивності та
рентабельності виробництва;
– запровадження заходів щодо покращення умов праці та забезпечення
вимог, правил і норм по техніці безпеки.
Для рішення доручених задач дистанція:
– забезпечує розробку спільно із колійною службою та затвердження
колійною службою кошторису витрат на утримання дистанції;
– удосконалення економічної роботи в умовах ринкових відносин, ефективне
використання і збереження майна дистанції;
– раціональні випрати матеріальних і паливно-енергетичних ресурсів;
– розвиток підсобно-допоміжного виробництва, організацію випуску товарів
народного споживання, розширення платних послуг населенню;
– виконання вимог екологічної безпеки та охорони здоров’я населення;
– проведення заходів з питань охорони природи, раціонального
використання природних ресурсів, ліквідація наслідків аварій, шкідливого
забруднення навколишнього природного середовища;
– зміцнення державної, адміністративної та трудової дисципліни,
ефективну кадрову політику, підвищення кваліфікації кадрів;
– організацію праці, заробітної плати та соціальний захист працівників
на основі єдиної політики, що проводиться на залізничному транспорті,
запровадження галузевих і міжгалузевих норм праці та систем
матеріального стимулювання в залежності від місцевих умов, додержання
трудового законодавства;
– покращення умов праці і попередження виробничого травматизму,
виконання правил охорони праці, підвищення культури виробництва;
– ведення в установленому порядку статистичного обліку і звітності при
повній їх достовірності.
Дистанція зобов’язана:
– забезпечити виконання завдань, а також обов’язки, що випливають із
цього положення , законодавства України. Галузевої угоди колективного
договору залізниці та укладених дистанцією договорів;
– укладати згідно із трудовим законодавством України трудові договори зі
своїми працівниками.
Начальник дистанції і головний бухгалтер несуть персональну
відповідальність за додержанням порядку ведення і достовірності обліку
та статистичної звітності.
Дистанція несе відповідальність за невиконання передбачених цим
положенням обов’язків , продаж товарів і надання послуг, використання
яких може заподіяти шкоду здоров’ю населенню, а також за інші порушення
згідно чинного законодавства.
Управління дистанцією здійснюється згідно з чинним законодавством
України, наказами та іншими нормативними актами „Укрзалізниці”,
залізниці, служби та цим положенням.
Дистанцію очолює начальник дистанції. Призначення начальника дистанції
на посаду та звільнення його з посади проводиться згідно з установленою
номенклатурою посад.
Начальник дистанції діє за дорученням від імені залізниці, представляє
її інтереси в межах наданих прав, розпоряджається за погодженням із
залізницею майном дистанції, укладає договори, відкриває в установах
банку субрахунки, дає пропозиції щодо структури і штату дистанції.
Взаємовідносини трудового колективу дистанції колії з адміністрацією
дистанції регулюються чинним законодавством України, цим положенням і
колективним договором залізниці. Повноваження трудового колективу
дистанції колії реалізуються загальними зборами через їх виборні
органи.
2.2 Аналіз об’ємних показників
Аналіз об’ємних показників капітального ремонту колії Основ’янської
дистанції колії за період 2003 по 2005 роки представлений в таблиці 1.
Таблиця 1- Аналіз об’ємних показників капітального ремонту колії
Основ’янської дистанції колії за період 2003-2005 роки
Найменування
робіт Роки
2003 2004 2005 % 2005до 2003
Кіль-кість Вар-тість за од.тис.грн. Кіль-кість Вар-тість за од.тис.грн.
Кіль-кість Вар-
тість
за од.
тис.
грн. Кіль-
кість Вар-
тість
за од.
тис.
грн.
Заміна стрілочних переводів,новими(металеві частини) 7 81,4 6 90,9 4
136,9 57,1 168,2
Заміна стрілочних переводів с/п(металеві частини) 8 14,7 11 20,8 10
20,9 125,0 142,1
Заміна рейок с/п (км.) 1,657 45,8 4,218 5,0 3,678 5,0 219,6 111,1
КОР.км 7,0 11,6 3,0 14,0 3,4 16,6 48,6 143,1
Заміна рейок новими,км 0,638 263,8 – – – –
Середній ремонт на з/б шпалах,км 2,7 60,6 4,5 38,8 – – 166,6 64,0
Заміна перевідних брусів,компл. 1 9,9 3 9,6 1 14,6 100,0 147,4
Середній ремонт на деревинних шпалах,км – – 0,85 62,1 – –
Об’єм робіт із ремонту колії,км 17,93
15,58
13,26
73,9
Аналізуючи об’ємні показники Основ’янської дистанції колії по
фактичному виконанню капітального ремонту ми бачимо, що об’єм робіт з
ремонту колії за 2003 рік виконаний на 117 % , виконання склало
17,93 км.
В 2003 році дистанцією були проведені наступні роботи : заміна
стрілочних переводів -7 комплектів; заміна стрілочних переводів с/п
(металеві частини) – 8 комплектів; заміна рейок с/п -1,657 км.;
комплексно оздоровчі роботи – 7,0 км.;
Заміна рейок новими -0,638 км.; середній ремонт на з/б шпалах-2,7
км.; заміна перевідних брусів- 1 комплект.
В 2004 році об’єм робіт з ремонту колії виконано на 119,2 %
,виконання склало 15,89 км. За 2004 рік заміна стрілочних переводів
новими (металеві частини) в порівнянні з 2003 роком зменшилась на 1
комплект; заміна стрілочних переводів с/п (металеві частини) в 2004
році склала 11 комплектів, що на 3 комплекти більше ніж у
2003 році. ; заміна рейок с/п в 2004 в порівнянні з 2003 роком
збільшилась на 2,561 км.; комплексно оздоровчі роботи в 2004 році
склали 3,0 км. що в два рази меньше ніж у 2003 році.; середній
ремонт на з/б шпалах в 2004 році збільшився на 1,8 км. в порівнянні з
2003 роком.;заміна перевідних брусів в 2004 році виконання склало
3 комплекти, що на 2 комплекти більше, ніж у 2003 році.; середній
ремонт на дерев’яних шпалах склав у 2004 році 0,85 км. В 2005 році
заміна стрілочних переводів новими ( металеві частини) становить 4
комплекти, що на 2 комплекти менше, ніж у 2004 році.; заміна
стрілочних переводів с/п (металеві частини) у 2005 році
становить 10 комплектів, що на 1 км., що на 0,54 км. менше, ніж у 2004
році.; заміна перевідних брусів у 2005 році склала 1 комплект, що на 2
комплекти менше, ніж у 2004 році.
За період, що аналізується в порівнянні 2005 року до 2003 року ми
бачимо, що заміна стрілочних переводів, новими(металеві частини)
зменшилась на 42,9 %.; заміна стрілочних переводів с/п (металеві
частини) збільшилась на 25,0 %.; заміна рейок с/п збільшилась на 121,9
%.; комплексно оздоровчі роботи зменшились на 51,4 5 .; середній ремонт
на з/б шпалах збільшився на 66,7 %.
Собівартість робіт по замі стрілочного переводу новими ( металеві
частини) до звіту 2003 року підвищилась на 23,7 % (15,6 тис.грн.) за
рахунок підвищення ціни на матеріали. В 2004 році собівартість по
заміні стрілочного переводу новими (металеві частини) в порівнянні з
2003 роком підвищилась на 11,7 % (9,5 тис.грн.) за рахунок підвищення
ціни на матеріали. В 2005 році заміна стрілочних переводів новими (
металеві частини) підвищилась у порівнянні з 2004 роком на 50,6 %.
Фактично склало 139,9 тис.грн. Підвищення собівартості виникло за
рахунок укладання перехресних стрілочних переводів. В цілому в період з
2003 по 2005 роки собівартість по заміні стрілочних переводів новими
(металеві частини ) зросла на 71,9 %.
По заміні стрілочних переводів с/п до звіту 2003 року собівартість
підвищилась на 0,7 % (0,1 тис.грн.) за рахунок підвищення тарифних
ставок та посадових окладів.
В 2004 році собівартість також підвищилась в порівнянні із 2003 роком
на 40,5 % ( 6,0 тис.грн.), це пов’язане з тим, що у 2004 році були
укладені стрілочні переводи с/п перехресні. Собівартість по заміні
стрілочного переводу с/п (металеві частини) в 2005 році в порівнянні
з 2004 роком підвищилась на 0,4 %, це відбулось за рахунок
укладання перехресних стрілочних переводів, рухомісткість
укладання яких більша, ніж трудомісткість укладання одиничного
стрілочного переводу.
Так у 2005 році в порівнянні з 2003 роком собівартість по заміні
стрілочного переводу с/п ( металеві частини) підвищилась на 42,1 %.
Собівартість по комплексно оздоровчих роботах в 2003 році
підвищилась на 8,4 % (0,9 тис.грн.) за рахунок виконання робіт
машинами важкого типу ОПМС.В 2004 році собівартість в порівнянні
з 2003 роком по комплексно оздоровчих роботах підвищилась на
20,7 % (2,4 тис.грн.) за рахунок виконання робіт машинами
важкого типу ОПМС. Так у 2004 році виконувався КОР машиною ВПРС –
500, у якої собівартість 1 км. складає 10643 грн., а в 2003
році КОР проводились машинами ВПР в якої собівартість 1
км. складає 4465 грн.
В 2005 році в порівнянні з 2004 роком собівартість КОР
підвищилась на 18,6 % (2,6 тис.грн.) за рахунок подорожчання
цін на матеріали верхньої будови колії Так у 2005 році роботи
виконувались машинної ВПР у якої собівартість 1 км. в порівнянні
із 2004 роком підвищилась на 1,2 тис.грн.,а також за
рахунок підвищення заробітної плати на 20 %.
Взагалі в порівнянні в період з 2005 по 2003 роки собівартість по
комплексно оздоровчих роботах збільшилась на 43,1 %.
По середньому ремонту на залізобетонних шпалах в 2003 році
собівартість збільшилась на 68,3 % (24,6 тис.грн.) це
пов’язане з тим, що на відрізку Шпаківка – Комунар 2км. був
виконаний середній ремонт із збільшенням витрат нових матеріалів
верхньої будови колії і на 1 км. із дефектністю скріплення 90%.
В 2004 році по середньому ремонту залізобетонних шпал собівартість
в порівнянні з 2003 роком зменшилась на 36 % (21,8 тис.грн.) ,це
пов’язане з тим, що в 2004 році середній ремонт виконувався частково з
укладанням старопридатних матеріалів. В 2005 році середній ремонт
залізобетонних шпал не проводився.
За період, що аналізується собівартість по середньому ремонту
залізобетонних шпал знизилась на 36,0 %.
Собівартість по заміні перевідних брусів в 2005 році в порівнянні із
2004 роком збільшилась на 52,1 % ( 5 тис.грн.) за рахунок
збільшення ціни на перевідні бруси. У 2004 році ціна на перевідні
бруси складала 8,0 тис.грн., а у 2005 році ціна склала 12,7 тис.грн..
За період, що аналізується з 2005 по 2003 роки собівартість по
заміні перевідних брусів зросла на 47,5 %.
2.3 Аналіз якісних показників роботи Основ’янської дистанції колії.
Аналіз якісних показників роботи Основ’янської дистанції колії за період
з 2003по 2005р. представлено у таблиці 2.
Таблиця 2- Аналіз якісних показників роботи Основ’янської дистанції
колії
Показники РОКИ % 2005 до 2003 +/-2005 до 2003
2003 2004 2005
Бальність колії
53,3 54,1 65,8 123,5
Інциденти
1 1 –
-2
Наявність тривалих попереджень – – –
Травми
– – –
Кількість затримок поїздів 5 10 27
+ 12
Кількість допущених незадовільних км. – 1 8,1
+ 7,1
Порушення в роботі рейкових кіл. 6 8 5
-1
Стан колії в балах в 2004 році в порівнянні зі звітом 2003 року
поліпшився на 17,6 %.
В 2005 році стан колії в порівнянні із 2004 роком
виконаний на 78,4 %.
Аналізуючи стан колії в період 2003 року по 2005 рік ми бачимо, що
протягом трьох років стан колії в балах поліпшився на 23,5 % .В
2003 році на дистанції колії було допущено один інцидент в зв’язку із
порушенням технологічних вимог. За 2004 рік на дистанції колії було
допущено один інцидент, це було визвано сходом маневрового локомотиву.
Загалом за аналізуючий період на дистанції колії було допущено два
інциденти.
В 2003 році на дистанції колії не було допущено кілометрів з
незадовільною оцінкою .
В 2004 році допущено один кілометр із незадовільною оцінкою. В 2005
році допущено 8,1 кілометрів з незадовільною оцінкою. Аналізуючи період
з 2005 по 2003 роки в порівнянні ми бачимо, що кількість кілометрів з
незадовільною оцінкою збільшилась на 7,1 км.
В 2004 році на дистанції допущено вісім випадків порушення у роботі
рейкових кіл, що на два випадки більше проти 2003 року. За 2005 рік на
дистанції було допущено п’ять випадків порушення у роботі
рейкових кіл.
За період з 2003 по 2005 роки порушення в роботі рейкових кіл
на один випадок зменшились.
В 2003 році не з вини дистанції колії затримано п’ять поїздів. За
2004 рік допущено десять затримок поїздів по причині ДТП на 24 км.
Протягом 2005 року на дистанції допущено двадцять сім затримок
поїздів, п’ять приміських з впливу попереджень, тринадцять приміських з
бороту, вісім вантажних з впливу закритих колій по станції Основа.
За аналізуючий період 2005 по 2003 роки в порівнянні кількість
затримок поїздів зросла на дванадцять поїздів.
2.4 Аналіз виконання плану по праці та заробітній платі
Аналіз змісту контингенту по основних групах працюючих Основ’янській
дистанції колії наведений у таблиці 3.
Таблиця 3- Аналіз змісту контингенту по основних групах працюючих
Основ’янській дистанції колії
показники Контингент, чол.
2003 рік 2004 рік 2005 рік
план факт % вик.
плану план факт % вик.
плану план факт % 2005 до 2003
Перевезення
562 559 99,4 548 530 94,8 535 527 94,3
у тому числі
-експлуатація 551 549 99,6 538 520 94,7 530 520 94,7
-капітальний
ремонт 11 10 90,9 10 10 100,0 5 7 70,0
ПВД
8 6 75,0 3 6 100,0 2 3 50,0
у тому числі
-інша діяльність 5 4 80,0 3 5 125,0 2 2 50,0
-послуги власного
виробництва 3 2 66,0 – 1 50,0 – 1 50,0
Операційна
діяльність 3 3 100,0 2 1 50,0 – – –
Всього по
Рисунок 1 –Динаміка зміни контингенту
Відповідно до плану чисельність робітників не приведено до
відповідності .
Чисельність робітників не перевищує норму витрат робочої сили,
за рахунок зменшення всього контингенту по дистанції. Так виконання
плану контингент по перевезенню в 2003 році становить 99,4% ;
в 2004 році 94,8 % . В 2005 році в порівнянні з 2003 роком виконання
плану становить 94,3 %.
Виконання плану контингенту по ПВД в 2003 році становить 75,0 % ;
в 2004 році план виконано на 100%. В 2005 році в порівнянні з 2003 роком
виконання плану склало 50 %, це зумовлено тим, що відбулося скорочення
трьох працівників.
Порівнюючи контингент 2005 року з 2003 роком ми бачимо, що в 2005
році контингент в цілому по дистанції скоротився на 6,7 %. В
загальному контингент Основ’янської дистанції колії скоротився в
2005 році в порівнянні з 2003 роком за рахунок скорочення всього
контингенту.
2.5 Аналіз основного фонду оплати праці по Основ’янській дистанції колії
Зміни основного фонду оплати праці по Основ’янській дистанції колії
наведений у таблиці 4
Таблиця 4- Аналіз основного фонду оплати праці по Основ’янській
дистанції колії .
показники Основний фонд оплати праці, тис.грн.
2003 рік 2004 рік 2005 рік 2005 рік до
2003 року,%
Перевезення
3444,9 4075,2 4550,6 132,1
у тому числі
-експлуатація 3373,1 3995,9 4496,1 133,3
-капітальний
ремонт 71,8 79,3 54,5 76,1
ПВД
39,4 45,4 14,9 37,25
у тому числі
-інша діяльність 27,7 42,3 11,0 39,7
-послуги власного
виробництва 12,3 3,1 3,9 33,3
Операційна
діяльність 11,3 1,9 –
Всього по
дистанції 3496,2 4122,5 4565,5 130,6
Основний фонд оплати праці Основ’янської дистанції колії на протязі
2003-2005 років зростає за рахунок збільшення тарифних ставок та
посадових окладів.
2.6 Аналіз додаткового фонду оплати праці по Основ’янській дистанції
Таблиця 5-Аналіз додаткового фонду оплати праці по Основ’янській
дистанції колії.
показники додатковий фонд оплати праці, тис.грн.
2003 рік 2004 рік 2005 рік 2005 рік до
2003 року,%
Перевезення
1736,8 1862,9 2209,7 127,2
у тому числі
-експлуатація 1706,2 1842,9 2193,2 128,5
-капітальний
ремонт 30,6 20,0 16,5 53,9
ПВД
16,2 19,6 6,2 38,3
у тому числі
-інша діяльність 13,6 17,9 4,6 33,8
-послуги власного
виробництва 2,6 1,7 1,6 40,0
Операційна
діяльність 5,3 0,8 –
Всього по
дистанції 1758,3 1883,3 2215,8 126,0
З таблиці видно, що додатковий фонд оплати праці зростає на
протязі всього розглянутого періоду по всьому контингенту .Це
обумовлено збільшенням тарифних ставок та посадових окладів.
Аналіз інших грошових виплат по Основ’янській дистанції колії наведено
в таблиці 6
Таблиця 6-Аналіз інших грошових виплат по Основ’янській дистанції колії
показники Інші грошові виплати, тис.грн.
2003 рік 2004 рік 2005 рік 2005 рік до
2003 року,%
Перевезення
341,2 219,4 205,3 60,2
у тому числі
-експлуатація 338,0 219,3 205,2 60,7
-капітальний
ремонт 3,20 0,1 – 31,3
ПВД
3,2 1,9 – 59,6
у тому числі
-інша діяльність 1,5 1,8 – 110,4
-послуги власного
виробництва 1,7 0,14 – 14,2
Всього по
дистанції 344,9 221,8 205,3 59,6
Інші грошові виплати за аналізуючий період знижуються по всьому
контингенту в зв’язку з тим , що підвищились основний і додатковий
фонд оплати праці.
Рисунок 2 -Динаміка зміни основного, додаткового та іншого фонду оплати
праці.
Аналіз усього фонду оплати праці по Основ’янській дистанції
колії наведено в таблиці 7.
Таблиця 7-Аналіз усього фонду оплати праці по Основ’янській дистанції
колії
показники Усього фонд оплати праці,тис.грн.
2003 рік 2004 рік 2005 рік 2005 рік до
2003 року,%
Перевезення
5522,9 6157,5 6965,6 126,1
у тому числі
-експлуатація 5417,3 6058,1 6894,6 127,3
-капітальний
ремонт 105,6 99,4 71,0 67,2
ПВД
59,4 66,9 21,1 35,5
у тому числі
-інша діяльність
42,8 61,9 15,6 36,4
-послуги власного
виробництва 16,6 5,0 5,5 33,15
Операційна
діяльність 17,1 3,2 – 18,8
Всього по
дистанції 5599,4 6227,6 6986,7 124,8
Як ми бачимо з таблиць на протязі 2003-2005 років
зростає основний та додатковий фонд оплати праці, інші грошові
виплати знизились. В загальному фонд оплати праці по Основ’янській
дистанції колії зростає за рахунок збільшення тарифних ставок та
посадових окладів.
Аналіз середньомісячної заробітної плати наведений у таблиці 8
Рисунок 3 -Динаміка зміни середньомісячної заробітної плати
Як ми бачимо середньомісячна заробітна плата на протязі аналізуючого
періоду зростає. Це відбувається за рахунок росту основного і
додаткового фонду оплати праці, що в свою чергу пов’язане з ростом
тарифних ставок та посадових окладів.
Таблиця 8 – Аналіз середньомісячної заробітної плати по Основ’янській
дистанції колії
показники Середньомісячна заробітна плата
2003 рік 2004 рік 2005 рік 2005 рік до
2003 року,%
Перевезення
823,33 968,16 1101,45 133,8
експлуатація 822,30 970,85 1104,90 134,4
капітальний
ремонт 880,0 828,33 845,24 96,05
ПВД
825,0 929,17 586,11 71,0
інша діяльність 891,67 1031,67 650,0 72,9
послуги власного
виробництва 691,67 416,67 458,33 66,3
Операційна
діяльність 475,0 266,67 – 56,1
Всього по
дистанції 821,51 966,45 1098,54 133,7
Аналізуючи фонд оплати праці в цілому по дистанції і по
ділянках роботи можемо зробити висновок ,що за 2003 -2005 роки він
зростає.
Збільшення фонду олати праці відбувається за рахунок
збільшення основного та додаткового фондів оплати праці.
Аналізуючи середньомісячну заробітну плату протягом трьох років з 2003
по 2005 роки ми бачимо, що вона зростає.
2.7 Аналіз експлуатаційних витрат
Аналіз виконання плану експлуатаційних витрат Основ’янської дистанції
колії наведено в таблиці 9
Рисунок 4 –Структура експлуатаційних витрат Основ’янської дистанції
колії за 2003 рік
Рисунок 5 – Структура експлуатаційних витрат Основ’янської дистанції
колії за 2004 рік
Рисунок 5 – Структура експлуатаційних витрат Основ’янської дистанції
колії за 2005 рік
Таблиця 9- Виконання плану експлуатаційних витрат по Основ’янської
дистанції колії
Елементи витрат 2003 2004 2005
план факт план факт план факт
Фонд оплати праці
5951,8 5522,9 7017,0 6157,5 6968,9 6965,6
Паливо 245,1 233,8 267,7 226,7 390,8 314,3
Електроенергія 59,5 63,4 75,4 73,0 82,8 75,6
Матеріали
4488,9 5046,2 4890,6 5346,1 3370,2 4732,1
Амортизація
1487,4 1485,1 1213,2 1269,7 1046,5 1086,0
Інші витрати
6690,2 8058,4 8276,7 9157,9 7926,0 7335,0
Усього експлуата-
ційних витрат 18922,9 20409,8 21740,6 22230,9 19785,2 20508,6
Аналіз експлуатаційних витрат по елементах стосовно плану 2005 року
до 2003 року , по складовій „Матеріали” , показав, що в 2003 році
перевитрати 557,3 тис. грн., це пов’язане з виконанням робіт з поточного
утримання колії по забезпеченню безпеки руху рухомого складу. Із за
перевитрат на поодиноку заміну шпал до плану на 10,1 тис.грн., поодиноку
заміну і поповнення скріплення протиугонів і інших елементів ВБК на
290,9 тис.грн. та матеріалів на утримання штучних споруд на 21,8
тис.грн. на ремонті перевитрати отримані за рахунок збільшення обсягу
робіт . Економія з перевезень склала 66,7 тис.грн., по експлуатації
перевитрати склали 195,5 тис. грн. З ремонту отримана сума 266,2
тис.грн. По експлуатації перевитрати отримані за рахунок переукладки
понад плану МВБ колії старопридатних на суму 194,5 тис.грн., матеріалів
по утриманню штучних споруд в сумі 21,8 тис.грн., а також економію по
МВБ колії новим на суму99,6 тис.грн. Всього на суму 119,7 тис. грн. Так,
були укладені такі матеріали верхньої будови колії с/п : шпали дерев’яні
в кількості 1105 штук на суму 27,9 тис. грн., з/б шпали- 1155 штук на
суму 31 тис.грн. , рейки Р65 -1,3841 км. на суму 55,7 тис. грн., рейкі
перехідні в кількості 63 штуки на суму 72,8 тис. грн. На ремонті по МВБК
отримана економія в сумі 262,2 тис.грн. за рахунок зменшення обсягу
робіт. По іншим матеріалам перевитрати в сумі 48,9 тис.грн. за рахунок
збільшення обсягу робіт. В 2004 році по елементу „Матеріали” отримані
перевитрати в сумі 455,5 тис.грн., перевитрати з ремонту по МВБК
отримані за рахунок збільшення собівартості робіт по заміні стрілочних
переводів нових на 51,5 %. Так були укладені перехресні стрілочні
переводи замість одиноких .З експлуатації по МВБ колії економія складає
120,2 тис.грн. із за зменшення обсягу робіт поодинокої заміні дерев’яних
шпал на 9,0 тис.грн.в кількості 102 штуки по ціні 88,00 грн. із за їх
відсутності, та по скріпленням економія склала 75,3 тис.грн. По
старопридатним МВБ колії економія склала 60,3 тис.грн., а по іншим
матеріалам перевитрати склали 307,7 тис.грн. за рахунок збільшення
обсягу робіт. Перевитрати по перевезеннях в порівнянні з 2003 роком
склали 299,9 тис.грн. , по МВБ колії з перевезень маємо економію в сумі
257,8 тис.грн. , економія з експлуатації отримана із за зменшення обсягу
робіт по заміні шпал дерев’яних в кількості 3580 штук на суму 340,4
тис.грн. та залізобетонних в кількості 1533 штук на суму 78,1 тис.грн. ,
а по одинокій заміні і поповненню скріплень противоугонів і інших
елементів. По ВБК перевитрати склали 27,5 тис.грн. ,і по поповненню і
заміні баласту в сумі 245,3 тис.грн. по матеріалам ВБК старопридатними
економія склала в сумі 124,2 тис.грн.Так у 2004 році було укладено
перехідних рейок менше на 69 штук на суму 61,8 тис.грн., рейок Р65 на
суму 48,1 тис.грн., котрейок на суму 5,8 тис. грн.. По іншим матеріалам
в 2004 році в порівнянні з 2003 роком перевитрати склали 573,0 тис.грн.
за рахунок збільшення обсягу робіт.
В 2005 році по елементу „ Матеріали” отримані перевитрати в сумі 1361,9
тис.грн. З експлуатації перевитрати отримані по матеріалам верхньої
будови колії і сумі 727,5 тис.грн.в тому числі поодинокої заміні шпал в
сумі 317,4 тис.грн. поповненню і заміні баласту 47,6 тис.грн. та
поодинокої заміні і поповненню скріплень, протиугонів і інших в сумі
323,2 тис.грн.. Це пов’язане з поточним утриманням колії в належному
стані для безпеки руху рухомого складу. Так понад плану укладено 769 з/б
шпал на суму 99,0 тис.грн. 660 з/б шпал мостових на суму 111,6 тис.
грн., 1660 дерев’яних шпал на суму 196,7 тис.грн., рамних рейок Р65 1/11
в кількості 15 штук на суму 153,3 тис.грн., рамних рейок Р50 1/11 в
кількості 6 штук на суму 49,6 тис.грн., хрестовин Р65 1/9 в кількості 4
штуки на суму 44,8 тис.грн., підкладок КБ в кількості 28,05тн на суму
75,5 тис.грн. Проти відповідного періоду 2004 року по матеріалам
отримана економія в суму 614,0 тис.грн. в тому числі з експлуатації в
суму 236,7тис. грн. з ремонту в суму 377,3 тис.грн. Економія з
експлуатації отримана по іншим матеріалам в сумі 286,1 тис.грн., по
мастильним матеріалам в суму 5,9 тис. грн. ,а по матеріалам верхньої
будови колії перевитрати склали 55,3 тис.грн.
По елемету „Паливо” економія складає 11,3 тис.грн. в тому числі по
експлуатації 10,3 тис.грн. , по ремонту 1,0 тис.грн. ; по диз паливу
економія склала 4,7 тис.грн. із за зменшення обсягу робіт автотракторною
технікою на 1217 машино-годин, моторейковим транспортом на 346
машино-годин, автотранспортною технікою на 13,07 км., по бензину
економія до плану склала 6,2 тис.грн. за рахунок зменшення ціни на 0,18
грн за одну літру, по вугіллю перевитрати склали 0,6 тис.грн. за рахунок
збільшення ціни на 53,9 грн.В 2004 році по елементу „ Паливо” економія
по перевезенням склала 41,0 тис.грн. в тому числі з експлуатації в суму
38,1 тис.грн. , з ремонту економія склала 2,9 тис.грн. Порівняно з 2003
роком економія склала 7,1 тис.грн. в тому числі з експлуатації 7,1
тис.грн.По дизпаливу на перевезеннях економія склала 32,0 тис.грн. за
рахунок економії у фізичному обсязі 10,7 тон.,тоюто машини КРАЗ і КАМАЗ
знаходились у відрядженні на будівництві шляху Київ –Одеса. Всі витрати
відносились на підсобно-допоміжну діяльність і по закінченні робіт були
сплачені. По бензину економія склала 9,0 тис.грн. в порівнянні з 2003
роком економія склала 1,9 тис.грн. за рахунок зменшення пробігу
автотранспортом відповідно на 163469 км., та на 14665 км. По іншим видам
палива отримані перевитрати в сумі 0,8 тис.грн. за рахунок більшого
використання паливних шпал в опалювальний період в кількості 162 штуки.
За 2005 рік економія по перевезенням склала 76,5 тис.грн. в тому числі
по експлуатації 76,3 тис.грн., з ремонту 0,2 тис.грн. Економія отримана
за рахунок зменшення обсягу робіт. В порівнянні з 2004 роком по
перевезенням перевитрати склали 87,6 тис.грн., по бензину перевитрати до
відповідного періоду 2004 року отримані в сумі 23,0 тис.грн.за рахунок
збільшення ціни на 1212,74 грн. за одну тону, ціна у 2004 році за одну
тону складала 1618,18 грн.,у 2005 році 2830,92 грн. По дизпаливу
перевитрати до відповідного періоду 2004 року склали 65,8 тис.грн. також
за рахунок збільшення ціни на 1542,18 грн. за одну тону. Ціна у 2004
році за одну тону складала 1614,98 грн., а у 2005 році ціна складала
3157,16 грн. По вугіллю та по іншим видам палива економія склала
відповідно 0,1 тис.грн. і 1,1 тис.грн.
По елементу „Електроенергія” отримані перевитрати в сумі 3,9 тис.грн. за
рахунок подорожчання вартості однієї тис. квт год. на 1,3 коп.В 2004
році по електроенергії отримана економія в сумі 2,4 тис.грн. в тому
числі з експлуатації 1,4 тис.грн., з ремонту 1,0 тис.грн. за рахунок
зменшення ціни на 1,4 коп. За одну тис. квт.год.В порівнянні з 2003
роком отримані перевитрати в сумі 9,6 тис.грн. в тому числі з
експлуатації 9,6 тис.грн., за рахунок подорожчання вартості однієї тис.
квт.год. на 4,1 коп.В 2005 році по електроенергії з перевезень отримана
економія в сумі 7,2 тис.грн. в тому числі з експлуатації в сумі 7,2
тис.грн. за рахунок ціни .
По елемету „ Амортизація” за 2003 рік отримана економія в сумі 2,3
тис.грн. за рахунок демонтажу та вибуття основних фондів в зв’язку з
приватизацією.В 2004 році по амортизації отримані перевитрати в сумі
56,5 тис.грн. в тому числі з експлуатації 63,4 тис.грн. , а з ременту
економія склала 6,9 тис.грн. Перевитрати отримані за рахунок надходження
МБП в сумі 63,4 тис.грн.В порівнянні з 2003 роком отримана економія в
сумі 215,5 тис.грн. за рахунок демонтажу та вибуття основних фондів. В
2005 році по амортизації отримані перевитрати в сумі 3905 тис.грню за
рахунок надходження малоцінних необоротних матеріальних активів терміном
експлуатації більше року в сумі 57,0 тис. грн.
По елементу „ Інші” в 2003 році перевитрати склали 1579,9 тис.грн. в
тому числі по експлуатації 260,3 тис.грн., по ремонту в сумі 1319,6
тис.грн. Перевитрати по експлуатації отримані за рахунок збільшення
роботи машин важкого типу на 315,3 тис.грн., а економія по кредиту та
послугам банку склала 55,0 тис.грн. По ремонту перевитрати отримані за
рахунок збільшення обсягу невідкладних робіт по забезпеченню руху
рухомого складу. В 2004 році перевитрати склали 1131,0 тис.грн. в тому
числі з експлуатації 881,2 тис.грн. з ремонту 249,8. Перевитрати з
експлуатації отримані за рахунок роботи машин важкого типу на 672,6
тис.грн. по стабілізації колії, оренди локомотива на 210,7 тис.грн. В
порівнянні з 2003 роком отримані перевитрати в сумі 735,4 тис.грн. в
тому числі з експлуатації в сумі 1821,1 тис.грн. за рахунок збільшення
обсягу робіт машинами важкого типу в сумі 442,1 тис.грн., страхування в
сумі 851,6 тис.грн. ,оренди локомотива в сумі 261,9 тис.грн., витрати на
пожежну охорону в сумі 265,7 тис.грн.В 2005 році економія склала 649,8
тис.грн. в тому числі з ремонту в сумі 913,8 тис.грн. , аз експлуатації
перевитрати в сумі 264,0 тис.грн. за рахунок невідкладних робіт по
поточному утриманню колії виконаних машинами важкого типу ЦМКР. В
порівнянні з 2004 роком економія склала 2119,2 тис.грн. в тому числі з
експлуатації в сумі 1635,2 тис.грн. з ремонту в сумі 484,0 тис.грн.
економія з експлуатації отримана за страхування майна та працівників в
сумі 364,0 тис.грн. , витрати по екології в сумі 394,0 тис.грн., охорони
об’єктів , пожежної охорони в сумі 269,1 тис.грн. , витрати по
відрядженню в сумі 22,2 тис.грн. ,зменшення обсягу робіт машинами
важкого типу в сумі 422,5 тис.грн. , інших витрат пов’язаних з охороною
праці в сумі 224,2 тис.грн. , а по лікарняним перевитрати в сумі 31,2
тис.грн., мед.огляду в сумі 29,8 тис.грн.
По елементу „Фонд оплати праці” за 2003 рік економія склала 428,9
тис.грн. в тому числі з експлуатації 431,4 тис.грн. , але з ремонту
отримані перевитрати в сумі 2,5 тис.грн. Економія з експлуатації
отримана за рахунок внесення змін у графік режиму роботи дистанції, а
також за рахунок начислення премії в половинному розмірі згідно
телеграми начальника дороги. З ремонту отримані перевитрати за рахунок
перевиконання обсягу робіт на 17,1 % з середнім розрядом 3,5. В 2004
році по фонду оплати праці економія склала 859,5 тис.грн. в тому числі з
експлуатації 828,9 тис.грн. , з ремонту.30,6 тис.грн. економія отримана
за рахунок внесення змін в графік ркжиму роботи дистанції. В порівнянні
з 2003 роком дистанція має перевитрати в сумі 634,6 тис.грн. в тому
числі з експлуатації 640,8 тис.грн., а з ремонту маємо економію в сумі
6,2 тис.грн. Перевитрати отримані за рахунок підвищення заробітної
плати. По відрахуванням на соціальні заходи економія склала 249,8
тис.грн.за рахунок економії фонду оплати прці. В порівнянні з 2003 роком
перевитрати склали 364,1 тис.грн. за рахунок перевитрат фонду оплати
праці. В 2005 році економія склала 3,3 тис.грн. в тому числі з
експлуатації в сумі 1,4 тис.грн. , з ремонту в сумі 1,9 тис.грн.Економія
отримана за рахунок внесення змін у графік режиму роботи дистанції. В
порівнянні з 2004 роком по фонду оплати праці дистанція має витрати в
сумі 808,1 тис.грн.. в тому числі з експлуатації в сумі 836,5 тис.грн.,
а з ремонту економія склала 28,4 тис.грн. Перевитрати отримані за
рахунок удосконалення заробітної плати та підвищення тарифних ставок і
посадових окладів. По відрахуванням на соціальні заходи перевитрати
склали 58,8 тис.грн. в тому числі з експлуатації в сумі 59,0 тис.грн. за
рахунок виплати лікарняних, на які нараховуються відрахування в
пенсійний фонд , а ремонту економія склала 0,2 тис.грн. за рахунок
економії фонду оплати праці. В порівнянні з 2004 роком перевитрати
склали 296,3 тис.грн.
2.8 Аналіз витрачання паливно-енергетичних ресурсів по Основ’янськїй
дистанції колії
Таблиця 10 – Аналіз витрачання паливно-енергетичних ресурсів
Основ’янської дистанції колії
Найменування
ресурсів роки Перевитрати +
економія –
2005р до 2003р
2003 2004 2005
Бензин ( тн.) 27,5 22,0 20,7 – 6,8
Диз.паливо(тн) 123,7 138,7 80,0 – 43,8
Вугілля ( тн) 16,0 10,8 5,0 – 11,0
Дизмасло та
мастильні матеріали 24,2 28,2 14,5 – 9,7
Електроенергія
тис. квт. год. 297,1 289,9 261,3 – 35,8
Аналізуючи витрачання паливно – енергетичних ресурсів ми бачимо, що по
електроенергії за 2004 рік до звіту 2003 року отримано економію на 7,17
тис.квт.год., це пов’язано з економним витрачанням електроенергії, за
2005 рік в порівнянні з 2004 роком отримана економія в розмірі 28,63
тис.квт.год., це пов’язано з економним витрачанням електроенергії. В
період з 2005 року по 2003 роки в порівнянні спостерігається економія на
35,8 тис.квт. год. За 2004 рік в порівнянні з 2003 роком отримана
економія бензину в кількості 5,5 тон за рахунок зменшення прбігу
автотранспорту на 14665 км. За 2005 рік в порівнянні з 2004 роком
отримана економія бензину на 1,3 тони за рахунок зменшення пробігу
автотранспорту на 14524 км.За 2005 рік в порівнянні з 2003 роком
економія бензину склала 6,8 тон. По дизпаливу за 2004 рік проти 2003
року перевитрати склали 15,0 тон ,це пов’язано із збільшенням об’єму
робіт моторно-рейковим транспортом 565 мото.год., автотранспортною
технікою на 39261 км. більше .За 2005 рік в порівнянні з 2004 роком
отримана економія 58,7 тон за рахунок зменшення обсягу робіт технікою
вузької спеціалізації на 1078 мото.год. Машиною ВПРС 500 пробито у 2004
році 59,7 км. ,в 2005 році 12,45 км., зменшення пробігу автомашинами на
63992 км.,моторейковим транспортом відпрацьовано менше на 117 мото.год.,
автотракторною технікою на 913 мото.год.За 2005 рік в порівнянні з 2003
роком по дизпаливу спостерігається економія на 43,7 тон. В 2004 році по
дизмаслу та мастильним матеріалам в порівнянні з 2003 роком перевитрати
склали 4,0 тони в зв’язку із зносом вузлів агрегатів дизелів, В 2005
році по дизмаслу та мастильним матеріалам в порівнянні з 2004 роком
економія склала 13,7 тон.За аналізуючий період з2005 по 2003 роки в
порівнянні економія склала 9,7 тон
2.9 – Аналіз фінансових показників по Основ’янській дистанції колії
Аналіз і розрахунок доходу Основ’янської дистанції колії наведено в
таблиці 11
Таблиця 11- Аналіз і розрахунок доходу Основ’янської дистанції колії
тис.грн
Показники роки % 2005 р. до 2003 р.
2003 2004 2005
Доходи від перевезень
18754,5 20855,1 20228,2 108,2
Доходи від підсобно-
допоміжної діяльності 252,8 189,6 206,8 81,8
Із них на сторону
250,8 189,6 206,8 81,8
Доходи від іншої
опереційної діяльності 568,3 799,4 653,2 114,9
Доходи від іншої
звичайної діяльності 1709,5 1608,3 1512,6 88,5
Усього дохід по дистанції
Рисунок 6 – Динаміка доходів Основ’янської дистанції колії
Аналізуючи доходи Основ’янської дистанції колії ми бачимо ,що в 2004
році в порівнянні з 2004 роком доходи збільшились на 10,1 % , це
відбулось за рахунок збільшення доходів від операційної діяльності на
40,6 % і за рахунок збільшення доходів від перевезень на 11,2 % В 2005
році в порівнянні з 2004 роком доходи зменшились на 3,7 % , це зумовлено
зменшенням доходів від перевезень на 3,1 % , зменшенням доходів від
іншої операційної діяльності і іншої звичайної діяльності відповідно на
18,3 % і 6,0 %. В 2005 році в порівнянні з 2003 роком дохлди зросли на
6,2 % , це відбулось завдяки збільшенню доходів від перевезень на 8,2 %
і збільшення доходів від іншої операційної діяльності.
Аналіз і розрахунок витрат по Основ’янської дистанції колії показано в
таблиці 12
Таблиця 12 – Аналіз і розрахунок витрат по Основ’янської дистанції колії
Тис.грн
Показники роки % 2005 р. до 2003 р.
2003 2004 2005
Витрати від перевезень 20409,8 22230,9 20508,6 100,5
витрати від підсобно-
допоміжної діяльності 173,6 121,3 115,1 66,3
Із них на сторону 173,6 121,3 115, 66,3
витрати від іншої
опереційної діяльності 273,4 822,7 730,8 267,3
витрати від іншої
звичайної діяльності 275,3 154,9 1154,6 419,4
Усього витрати
по дистанції 21132,1 23329,8 22509,1 106,5
Аналізуючи витрати Основ’янської дистанції колії ми бачимо, що в 2004
році в порівнянні із 2003 роком вони збільшились на 10,4 % , це
відбулось за рахунок збільшення витрат на перевезення 8,9 % , а також
збільшення інших операційних витрат на 200,9 %. В 2005 році в порівнянні
з 2003 роком витрати зросли на 6,5 % , це пов’язано з тим , що інші
витрати збільшились на 319,4 % , інші операційні витрати теж збільшились
на 167,3 %. Збільшення витрат на протязі аналізуючого періоду зумовлені
ростом цін на матеріали та комплектуючі, а також зростанням оплати
праці.
Аналіз і розрахунок прибутку за період з 2003 по 2005 роки
Основ’янської дистанції колії показана в таблиці 13
Таблиці 13- Аналіз і розрахунок прибутку Основ’янської дистанції
колії
тис. грн
Показники роки % 2005р
до2003р.
2003 2004 2005
Прибуток(збиток)
від перевезень. -1655,3 -1375,8 -280,4 16,9
Прибуток (збиток)
від підсобно-допоміжної діяльності 79,2 68,3 91,7 115,8
Із них на сторону 79,2 68,3 91,7 115,8
Прибуток ( збиток) від іншої операційної діяльності 294,9 -23,3 -77,6
26,3
Прибуток (збиток ) від
Іншої звичайної діяльності 1434,2 1453,4 358,0 24,9
Усього прибуток по дистанції 79,1 68,3 91,7 115,9
Прибуток на податок
-73,9 -54,3 –
Аналізуючи виконання загального прибутку Основ’янської дистанції
колії ми бачимо, що в 2004 році в порівнянні з 2003 роком він
знизився на 13,6 %.
В 2005 році в порівнянні з 2004 роком прибуток збільшився на 34,3 % за
рахунок збільшення прибутку від підсобно-допоміжної діяльності. В
2005 році в порівнянні із 2003 роком прибуток збільшився на 15,9% за
рхунок збільшення прибутку в підсобно-допоміжної діяльності на 15,8 %.
2.10 – Аналіз і розрахунок собівартості
Аналіз собівартості ремонту колії наведений у таблиці 14
Таблиця 14 – Аналіз собівартості ремонту колії по Основ’нській
дистанції колії
Об’єм робіт з ремонту
колії км. Експлуатаційні
витрати тис.грн. Собівартість ремонту ,грн.
2003 рік
17,93 20409,8 1138
2004 рік
15,589 22230,9 1426
2004 рік до факту 2003 року, %
86,9 108,9 1253
2005 рік
13,263 20508,6 1546
2005 рік до факту 2004 року, %
85,0 92,25 1085
2005 рік до факту 2003 року, %
73,9 100,5 1359
Аналізуючи собівартість об’єму робіт з ремонту колії по Основ’янській
дистанції колії можна зробити наступні висновки. Фактична собівартість
2004 року в порівняння з фактичною собівартістю 2003 року збільшилась
на 25,3 % за рахунок збільшення ціни на матеріали і зменшення об’єму
робіт з ремонту колії. В 2005 році в порівнянні з 2004 роком фактична
собівартість робіт із ремонту колії збільшилась на 8,5 % , це
відбулось за рахунок збільшення експлуатаційних витрат .
У 2005 році в порівнянні з 2003 роком фактична собівартість
робіт з ремонту колії збільшилась на 35 %. На збільшення собівартості
впливає збільшення експлуатаційних витрат і зменшення об’єму робіт з
ремонту колії.
2.11 Аналіз підсобно-допоміжної діяльності
Аналіз підсобно-допоміжної діяльності Основ’янської дистанції колії
показано в таблиці 15
Рисунок 7 – Динаміка зміни прибутку від підсобно-допоміжної діяльності
Аналізуючи підсобно – допоміжну діяльність Основ’янської дистанції
колії можемо сказати наступне , в 2004 році в порівнянні з 2003
роком доходи від допоміжної діяльності зменшились на 24,8 % за
рахунок того , що в 2004 році не надавались послуги із поточного
утримання колії, хоча доходи від надання послуг з ремонту та
обслуговування під’їзної колії збільшились , а також з реклами та
автотранспорту відповідно на 46,2 %, 446,0 %, 27,7 %.
В 2004 році надавались послуги будівельного цеху і послуги
механічної майстерні доходи відповідно яких склали 2,1 тис.грн.,
0,6 тис.грн. В 2005 році в порівнянні з 2004 роком доходи від
допоміжної діяльності збільшились на 9,1 % , це відбулось за
рахунок збільшення доходів на 8,3 % від надання послуг з ремонту
та обслуговування під’їзної колії , а також від надання платних
послуг ( ТСН ), і від послуг по відвантаженню металобрухту доходи
від яких відповідно склали 2,5 тис.грн. , 9,7 тис.грн.
В 2005 році в порівнянні з 2003 роком доходи від допоміжної
діяльності знизились на 18,0 % , хоча доходи від надання послуг
з ремонту та обслуговування під’їзної колії збільшились на 58,4
%, доходи з реклами на 350,0 % . Доходи від послуг
автотранспорту знизились на 5,6 % . В 2005 році послуги
по поточному утриманню колії не надавались, що в перше чергу
призвело до зниження доходів від підсобно-допоміжної діяльності
2005 року в порівнянні з 2003 роком .
В 2004 році в порівнянні з 2003 роком витрати на
підсобно-допоміжну діяльність знизились на 30,1 % в першу чергу за
рахунок того, що в 2004 році не надавались послуги по поточному
утриманню колії, хоча витрати по наданню послуг з ремонту та
обслуговування під’зної колії і послуг автотранспорту збільшились
відповідно на 44,5 %, 30,8 % , також в 2004 році надавались
послуги механічної майстерні витрати, яких склали 0,4 тис.грн. і
послуги будівельного цеху витрати яких склали 1,6 тис.грн.
В 2005 році в порівнянні з 2004 роком витрати від
підсобно-допоміжної діяльності знизились на 5,2 % . Це відбулось за
рахунок того, що витрати в 2005 році по наданню послуг з
ремонту та обслуговування під’їзної колії знизились на 11,2 %,
хоча в 2005 році надавались платні послуги ( ТСН) , витрати яких
склали 1,9 тис.грн. Витрати на послуги по відвантаженню
металобрухту склали 7,4 тис.грн. В 2005 році в порівнянні з 2003
роком витрати на підсобно-допоміжну діяльність зменшились на 33,7
% , це відбулось в перше чергу за рахунок , того, що в 2005 році
не надавались послуги по поточному утриманню колії, що і
призвело до зниження витрат в аналізуючий період. Хоча витрати по
наданню послуг з ремонту та обслуговування під’їзної колії
збільшились на 28,4 %, по послугам автотранспорту витрати в
період 2005 по 2003 роки в порівнянні однакові.
В 2004 році від підсобно-допоміжної діяльності був отриманий
прибуток 68,3 тис.грн., що на 13,8 % менше ніж у 2003 році, це
пов’язане в першу чергу з тим, що в 2003 році на відміну від
2004 року надавались послуги із поточним утриманням колії.
Прибуток від чого в 2003 році склав 47,5 тис.грн. Хоча в 2004
році в порівнянні із 2003 роком прибуток від надання послуг з
ремонту та обслуговування під’їзної колії збільшився на 51,5 %,
прибуток від реклами збільшився на 446 %, прибуток від послуг
автотранспорту збільшився на 20 % . Також в 2004 році надавались
послуги механічної майстерні, прибуток яких склав 0,2 тис.грн.
,послуги будівельного цеху 0,5 тис.грн.
В 2005 році був отриманий прибуток від підсобно-допоміжної
діяльності в розмірі 91,7 тис.грн., що на 33,4 % більше ніж у
2004 році. Це відбулось за рахунок збільшення прибутку від
надання послуг з ремонту та обслуговування під’їзної колії у
порівнянні з 2004 роком на 65,9 % , також за рахунок того, що у
2005 році на відміну від 2004 року надавались платні послуги (ТСН
) прибуток від яких склав 0,6 тис.грн. і послуги по
відвантаженню металобрухту, прибуток від яких склав 2,3 тис.грн.
Збільшення прибутку в 2005 році в порівнянні з 2003 роком
на 15,8 % пов’язане з тим , що в 2005 році прибуток від надання
послуг з ременту та обслуговування колії зріс на 151,5 %,
прибуток від реклами на 350.%. Також в 2005 році надавались
платні послуги ( ТСН ), та послуги по відвантаженню металобрухту ,
які в 2003 році не надавались, хоча послуги автотранспорту
знизились на 20 %.
В 2003 році рентабельність підсобно-допоміжної діяльності
склала 45,6 %. В 2004 році рентабельність підсобно-допоміжної
діяльності склала 56,3 % , що на 23,5 % більше рентабельності 2003
року, це пов’язане з тим , що в 2004 році від надання послуг
з ремонту та обслуговування колії рентабельність склала 33,8 %
від послуг механічної майстерні 50,0 % , від послуг будівельного
цеху 31,3 %. Ці дві послуги в 2003 році не надавались. В 2005
році рентабельність підсобно-допоміжної діяльності склала 79,7 % ,
що на 41,6 % більше рентабельності 2004 року. Це відбулось за
рахунок одержання високої рентабельності від надання послуг х
ремонту та обслуговування під’їзної колії 63,1 %.
Після аналізу роботи Основ’янської дистанції колії по
підсобно-допоміжній діяльності за період 2003 по 2005 роки можна
зробити висновки, що всі послуги є рентабельними.
Шляхи зниження собівартості в колійному господарстві.
3.1 Загальна характеристика собівартості на залізничному транспорті
Собівартість є найважливішим узагальнюючим показником, що характеризує
економічну сторону діяльності підприємства. У ній відображається якість
всієї роботи – стан технічної оснащеності, ступінь використання
основних засобів, підвищення продуктивності труда, упровадження нових
прогресивних технологій, рівень застосовуваних нормативів витрат усіх
видів ресурсів, кадрова політика, якість управлінського труда і багато
інших характеристик і показники робіт підприємства.
Собівартість капітального ремонту колії залежить від багатьох факторів.
Основними і найголовнішими факторами, що визначають розмір собівартості
і продуктивності труда, є об’єм виконаної роботи, питома вага
матеріальних витрат, технічне оснащення, ступінь його використання і
рівень якісних показників роботи.
Продуктивність труда значно впливає на собівартість перевезень. Це
обумовлено не тільки тим, що питома вага витрат на заробітну плату з
нарахуваннями складає на залізницях 34,4% від усіх витрат, але і тим, що
підвищення продуктивності труда вирішує певне коло соціальних проблем.
Собівартість робот дистанції колії розраховується по витратах,
зв’язаних з капітальним ремонтом колії. Витрати по підсобно-допоміжній
діяльності в собівартість перевезень не входять.
При калькуляції собівартості капітального ремонту колії використовують
методи, що застосовують на промислових підприємствах. Однак, розрахунок
і аналіз собівартості залізницях значно складніше.
Продукцією дистанції колії є ремонт та утримання належного технічного
стану колії.
У витратах транспорту відсутні витрати на сировину, тому на залізницях
невелику частину займають прямі витрати і значна частина припадає на
частку непрямих витрат, що розподіляються по видах продукції
розрахунковим шляхом, пропорційно різним вимірникам і показникам роботи.
Розподіл непрямих витрат на транспорті вимагає більш детальних і
трудомістких розрахунків.
На питому вагу перемінних і умовно-постійних витрат впливає не тільки
обсяг виконаної роботи, але й умови, в яких виконується виробничий
процес і, головним чином об’ємні і якісні показники експлуатаційної
роботи.
В даний час, у зв’язку зі збільшенням питомої ваги перемінної системи
оплати праці окремих груп працівників, витрати на заробітну плату, що
входять до складу залежних, змінюється не прямо пропорційно зросту
обсягу роботи, а уповільнено. У результаті питома вага залежних витрат
знижується. У цих умовах (з урахуванням росту цін) більш правильно цю
групу витрат назвати незалежними від обсягу перевезень, а
умовно-перемінними.
На умовно-постійні витрати певний вплив робить рівень зносу технічних
засобів.
Калькуляція собівартості – це зведений кошторис витрат, який складається
для визначення собівартості продукції станції на декілька
госпрозрахункових вимірників.
3.2 Зниження собівартості 1км колії шляхом модернізації ВПО-3000
Машина ВПО – 3000 (виправно – підбивно – обробочна машина) призначена
для механізованого виконання за один прохід комплексу колійних робіт:
чистового дозування баласту, що вивантажений на колію; виправочного
підйому з постановкою колії у необхідне положення в продольному і
поперечному профілях; виправки (рихтовки) колії; ущільнення баластної
призми та обробки відремонтованої колії.
З метою підвищення ефективності роботи машини пропонується замінити
механічний привід робочих механізмів машини на гідравлічний. Це
дозволить підвищити продуктивність машини, знизити експлуатаційні
витрати, підвищити швидкість її транспортування, зменшити витрати часу
на приведення машини до робочого стану.
Модернізацію машини можливо провести тільки в умовах промислового
підприємства, тому що потребується належне устаткування та
висококваліфіковані виконавці робіт.
Норми відходів для зварних конструкцій – 15%;
– для деталей, що підлягають механічній обробці – 25%;
– для вузлів електроприводу та автоматизації – 12%;
– вузлів гідроприводу – 20%.
– годинна тарифна ставка робітників ІІ-ї групи 4-го розряду – СГ4=1,35
грн.;
– годинна тарифна ставка робітників ІІ-ї групи 5-го розряду – СГ5=1,53
грн.;
– додаткова заробітна плата – 20% від основної зарплати;
відрахування на соціальні заходи – 37,5% від основної та додаткової
зарплати;
трудоємність виготовлення по всім елементам конструкції:
– зварні елементи =100 нормо-час;
– деталі конструкції = 250 нормо-час;
– електропривід = 520 нормо-час;
– вузол гідроприводу =540 нормо-час;
– інші елементи = 70 нормо-час;
– витрати на розбирально–збиральні роботи, пов’язані з модернізацією
робочих механізмів машин – 12% від суми собівартості елементів
конструкції і витрат на покупні комплектуючі;
– ціна вузла, що замінюється – 14470 грн;
– витрати на демонтаж та монтаж робочих механізмів – 4% від вартості
робочого механізм;
– норма витрат матеріалу на модернізацію приводу робочих механізмів –
65,5 кг;
– вартість матеріалу за 1 кг – 1,0 грн;
– вартість зворотних відходів за 1 кг – 0,2 грн;
– чиста вага приводу – 51,4 кг;
– транспортно–заготівельні витрати – 14,1% від вартості матеріалів;
– загальна нормативна трудоємність модернізації приводу – 146 нормо –
годин;
– середній розряд робіт – 4,8;
– загальновиробничі витрати у відсотках до основної заробітної плати
працівників – 283%;
– загальна вартість комплектуючих виробів, що передбачається придбати –
4800 грн.;
– плановий норматив рентабельності – 20%;
– витрати на транспортування машини до користувача – 11% від вартості
модернізованої частини машини;
– витрати на демонтаж механічного приводу – 220 грн.
Специфікація матеріалів наведена в таблиці 2.1.
Таблиця 3.1 – Специфікація матеріалів
Найменування комплектуючих виробів Кількість на одну машину, штук Ціна
за 1 кг, грн. Маса,
т.
Кріплення для гідроциліндрів (зварні конструкції) 12 1,0 0,19
Фланці для гідроциліндрів 12 1,0 0,2
Електродвигуни та засоби автоматизації 4 – 0,16
Гідроциліндри 12 1,0 0,44
Інше – 1,0 0,13
Витрати на сировину та основні матеріали визначаються за формулою:
), (1)
де Нр.м. – норма витрат матеріалів на модернізацію приводу робочих
механізмів;
Цм – вартість матеріалу за 1 кг;
Нч – чиста вага вузла, кг;
Цо – вартість зворотних відходів за 1 кг.
Транспортно – заготівельні витрати розраховуються за формулою:
, (2)
де Ктр – транспортно – заготівельні витрати у відсотках до вартості
матеріалів;
Основна заробітна плата виробничих робочих визначається за формулою:
(3)
де СГ – годинна тарифна ставка відповідно до середнього розряду робіт
(4,8);
tн – нормативна трудомісткість виготовлення вузла.
Годинна тарифна ставка визначається методом інтерполяції за формулою:
), (4)
де Сч4,8 , Сч4 , Сч5 – годинні тарифні ставки відповідно 4,8; 4; 5
розрядів.
)=1,49грн.
Основна заробітна плата складатиме:
грн
Додаткова заробітна плата становить 20% від основної заробітної плати:
Відрахування на соціальні заходи становлять:
Загальновиробничі витрати становлять:
Калькуляція виробничої собівартості модернізації вузла наведена у
таблиці 3.2
Таблиця 3.2 – Калькуляція виробничої собівартості вузла
Статті калькуляції Витрати, грн.
Сировина та основні матеріали 62,68
Транспортно – заготівельні витрати 8,84
Основна заробітна плата виробничих робочих 217,54
Додаткова заробітна плата 43,51
Відрахування на соціальні заходи 97,89
Загальновиробничі витрати 615,64
Разом виробнича собівартість 1046,1
Оскільки гідроциліндри, які встановлюються на машину, потребують
дооснастки додатковим обладнанням, яке ще не виготовлялося
промисловістю, то їх собівартість визначається укрупнено на підставі
норм і нормативів окремих витрат в розрахунку на 1 тону їх чистої ваги.
Потреба в матеріальних ресурсах (Нр)на виготовлення 1 т. чистої ваги
елементів конструкції розраховується в залежності від норм відходів:
– для зварних конструкцій (норма відходів 15%):
;
– для деталей, що підлягають механічній обробці (норма відходів 25%):
;
– для вузлів електроприводу та автоматизації (норма відходів 12%):
;
– для вузлів гідроприводу (норма відходів 20%):
;
– для інших елементів (норма відходів 18%):
.
Витрати на 1 тону металевих елементів конструкції розраховуються за
формулою:
(5)
Витрати на 1 тону:
– зварних конструкцій
– деталей, що підлягають механічній обробці:
– вузлів електроприводу та автоматизації:
;
– вузлів гідроприводу:
;
– для інших елементів:
.
Транспортно – заготівельні витрати дорівнюють 14,1% від загальних витрат
на матеріали у розрахунку на 1 тону елементів конструкції:
– зварних конструкцій:
;
– деталей, що підлягають механічній обробці:
;
– вузлів електроприводу та автоматизації:
;
– вузлів гідроприводу:
;
– для інших елементів:
.
Основна заробітна плата виробничих робочих, що виготовляють елементи
конструкції, визначається в залежності від трудоємності виготовлення
окремих елементів конструкції і середнього розряду робіт. Для кожного з
елементів вона складатиме:
– зварні конструкції:
;
– деталі, що підлягають механічній обробці:
;
– вузли електроприводу та автоматизації:
;
– вузли гідроприводу:
;
– інші елементи:
.
Додаткова заробітна плата виробничих робочих становить 20% від основної
і для кожного елементу складатиме:
– зварні конструкції::
;
– деталі, що підлягають механічній обробці:
;
– вузли електроприводу та автоматизації:
;
– вузли гідроприводу:
;
– інші вузли:
.
Відрахування на соціальні заходи складатимуть:
– зварні конструкції:
;
– для деталей, що підлягають механічній обробці:
;
– вузлів електроприводу та автоматизації:
;
– вузлів гідроприводу:
;
– для інших елементів:
.
Загальновиробничі витрати складатимуть:
– зварні конструкції:
;
для деталей, що підлягають механічній обробці:
;
вузлів електроприводу та автоматизації:
;
вузлів гідроприводу:
;
для інших елементів:
.
Калькуляція собівартості елементів конструкції наведена в таблиці 2. 3
Таблиця 2.3 – Розрахункова собівартість елементів конструкції машини,
яка модернізується
Найменування витрат Витрати за елементами конструкції, грн.
зварні конструкції деталі, що підлягають механічній обробці вузли
електропривода та автоматики вузли гідроприводу інші вузли
1 2 3 4 5 6
Матеріали 1140,72 1266,35 1108,74 1200,0 1176,08
1 2 3 4 5 6
Транспортно – заготівельні витрати 160,84 178,56 156,33 169,2 165,83
Основна заробітна плата 149,0 372,5 774,8 804,6 104,3
Додаткова заробітна плата 29,8 74,5 154,96 160,92 20,86
Відрахування на соціальні заходи 67,05 167,63 348,66 362,07 46,94
Загальновиробничі витрати 421,67 1054,18 2192,68 2277,02 295,17
Виробнича собівартість 1969,08 3113,72 4736,17 4973,81 1809,18
Вага конструкції, т 0,19 0,2 0,16 0,44 0,13
Виробнича собівартість елементів конструкції (в розрахунку на чисту вагу
елементів конструкції) 374,13 622,74 757,79 2188,48 235,19
Розрахунок повної собівартості та проекту договірної ціни модернізації
робочих механізмів.
Виробнича собівартість модернізації робочих механізмів машини
розраховується за формулою:
(6)
де Свир.в. – виробнича собівартість вузла;
?Свир.ел. – виробнича собівартість елементів конструкції;
Зк – загальна вартість покупних комплектуючих;
Сзб – собівартість розбирально – збиральної роботи, пов’язаної з
модернізацією робочих механізмів машин.
Договірна ціна модернізації робочих механізмів розраховується на
підставі виробничої собівартості та планового нормативу рентабельності:
, (7)
де Р – коефіцієнт нормативної рентабельності.
Витрати на транспортування та монтаж робочих механізмів дорівнюють 15%
від вартості модернізованих частин машини:
Балансова вартість робочих механізмів машини дорівнює сумі договірної
ціни модернізації робочих механізмів та витрат на транспортування та
монтаж механізмів:
В капітальних витратах на модернізацію машини необхідно враховувати
балансову вартість знов виготовлених та змонтованих робочих механізмів
і витрати на демонтаж базових механізмів. Виходячи з цього, капітальні
вкладення будуть дорівнювати:
, (8)
– витрати на демонтаж базових механізмів ;
Розрахунок вартості машино–години роботи машини ВПО – 3000
витрати на транспортування машин на 1 км – 5грн.;
середня відстань між місцем базування машин та об’єктом роботи – 30 км.;
кількість годин роботи машин на об’єкті – 2 год.;
середня кількість днів роботи машин на рік – 120 днів;
коефіцієнт збільшення заробітної плати у зв’язку з перевиконанням норм
виробітку – 1,1.
годинна тарифна ставка робочих механізмів для 5-го розряду робіт – 293,0
коп.
кількість робітників, що обслуговують машину – 5 чоловік.
додаткова заробітна плата у відсотках до основної – 10%.
норма витрат палива на 1 годину роботи робочих механізмів – 22,8 кг.
норма витрат палива на 1 годину роботи робочих механізмів після їх
модернізації – 21,8 кг.
вартість 1 кг палива – 1,5 грн.
норма витрат мастильних матеріалів на 1 годину роботи робочих
механізмів:
– до модернізації – 0,68 кг;
– після модернізації – 0,65 кг.
вартість 1 кг мастильних матеріалів – 9 грн.
норма витрат мастила для гідравлічної системи робочих механізмів
модернізованої машини в розрахунку на 1 годину роботи – 0,38 кг.
вартість 1 кг мастила для гідравлічної системи – 3 грн.
продуктивність машини до модернізації – 1,3 кг; після модернізації –
1,8 кг.
річний обсяг ремонтних робіт – 320 км;
річний банківський відсоток за депозитними вкладами – 20% (Е=0,2)
річний коефіцієнт інфляційного очікування – 5% (j=0,05).
річний коефіцієнт, що враховує ступінь ризику – 0% (R=0)
розрахунковий період (вимірюється залишковим строком служби машини, що
модернізується) – 10 років.
Собівартість машино – години роботи вузла, без амортизаційних
відрахувань визначається за формулою:
, (9)
де Зв – витрати на транспортування машини до об’єкту роботи та від
об’єкту роботи до місця її постійної дислокації;
То – кількість годин роботи машини на об’єкті;
Зч – експлуатаційні витрати без амортизаційних відрахувань в розрахунку
на 1 годину роботи машини на об’єкті;
Зн – загальновиробничі витрати на 1 годину роботи машини на об’єкті.
Витрати на транспортування машини до об’єкту роботи та від об’єкту
роботи до місця її постійної дислокації розраховуються за формулою:
, (10)
де Зт – витрати на транспортування машини в розрахунку на 1 км.;
Ln – середня відстань між місцем базування машини та об’єктом роботи.
Кількість годин роботи машини на рік дорівнює:
, (11)
де Др – середня кількість днів роботи машини на рік
годин
Експлуатаційні витрати без амортизаційних відрахувань в розрахунку на 1
годину роботи на об’єкті дорівнюють:
(12)
де Зосн – основна заробітна плата робочих механізмів за 1 годину;
Здод – додаткова заробітна плата за 1 годину роботи;
Нзп – нарахування на основну та додаткову заробітну плату за 1 годину
роботи;
Зпал – витрати на паливо в розрахунку на 1 годину роботи;
Зм – витрати на мастильні матеріали в розрахунку на 1 годину роботи;
Зг – витрати на мастило для гідравлічної системи робочих механізмів
модернізованої машини в розрахунку на 1 годину роботи;
Зр – витрати на ремонти робочих механізмів машини в розрахунку на 1
годину роботи;
Зіпр – інші прямі витрати в розрахунку на 1 годину роботи.
Основна заробітна плата робочих – механізаторів за 1 годину роботи
дорівнює:
, (13)
де k – коефіцієнт збільшення заробітної плати у зв’язку з перевиконанням
норм виробітки;
Сч – годинна тарифна ставка робочих – механізаторів для 5-го розряду
робіт;
nр – кількість робітників, що обслуговують машину;
.
Додаткова заробітна плата за 1 годину роботи дорівнює 10% від основної
заробітної плати:
Нарахування на основну та додаткову заробітну плату в розрахунку на 1
годину роботи дорівнюють:
.
Витрати на паливо в розрахунку на 1 годину роботи становлять:
, (14)
де – вn – норма витрат палива на 1 годину роботи робочих механізмів;
Цп – вартість 1 кг палива.
Витрати на паливо складають:
– до модернізації машини:
;
– після модернізації машини:
.
Витрати на мастильні матеріали в розрахунку на 1 годину роботи:
, (15)
де вм – норма витрат мастильних матеріалів в розрахунку на 1 годину
роботи;
Цм – вартість 1 кг мастильних матеріалів;
1,1 – коефіцієнт, який враховує понаднормативні витрати мастильних
матеріалів.
Витрати на мастильні матеріали складають:
– до модернізації машини:
;
– після модернізації машини:
.
витрати на мастило для гідравлічної системи робочих механізмів
модернізованої машини в розрахунку на 1 годину роботи дорівнюють:
, (16)
– норма витрат мастила для гідравлічної системи робочих механізмів
модернізованої машини в розрахунку на 1 годину роботи;
– вартість 1 кг мастила для гідравлічної системи.
.
Витрати на ремонт та технічне обслуговування робочих механізмів машини в
розрахунку на рік дорівнюють 10% від балансової вартості:
– до модернізації машини:
;
– після модернізації машини:
.
В розрахунку на 1 годину роботи ці витрати становлять:
– до модернізації машини:
;
де Тч – кількість годин роботи машини на рік;
– після модернізації машини:
,
Інші прямі витрати дорівнюють 3% від суми прямих витрат:
(17)
Інші прямі витрати становлять:
– до модернізації машини:
;
– після модернізації машини:
.
Експлуатаційні витрати без амортизаційних відрахувань в розрахунку на 1
годину роботи машини на об’єкті дорівнюють:
– до модернізації машини:
;
– після модернізації машини:
.
Загальновиробничі витрати в розрахунку на 1 годину роботи дорівнюють 8%
від прямих витрат:
(18)
Тому ці витрати становлять:
– до модернізації машини:
;
– після модернізації машини:
.
Собівартість машино – години вузла становить:
– до модернізації машини:
– після модернізації машини:
Оскільки продуктивність машини після модернізації збільшується з 1,3
км/год до 1,8 км/год, то модернізація машини забезпечує зменшення
собівартості ремонту 1 км колії.
Собівартість ремонту 1 км колії без амортизаційних відрахувань
визначається за формулою:
, (19)
де Sм-год – собівартість однієї машино–години роботи вузла без
амортизаційних відрахувань;
П – продуктивність машини за 1 годину.
Виходячи з цього, собівартість ремонту 1 км колії без амортизаційних
відрахувань дорівнює:
– до модернізації машини:
;
– після модернізації машини:
Річні експлуатаційні (поточні) витрати роботи приводу робочих механізмів
(без амортизаційних відрахувань) визначається як добуток собівартості
ремонту колії та обсягу ремонтних робіт (в кілометрах).
Розрахунок приросту економічного ефекту від впровадження заходу.
Оскільки річні обсяги робіт з ремонту колії залишаються незмінними
(тобто вартісна оцінка результатів заходу не змінюється за роками
розрахункового періоду), то приріст економічного ефекту від заміни
механічного приводу робочих механізмів машини на гідравлічні за весь
розрахунковий період за умови приведення результатів та витрат різних
років до останнього року розрахункового періоду визначається за
формулою:
(20)
де Т – кількість років розрахункового періоду;
– відповідно затрати механічного та гідравлічного приводів робочих
механізмів в році t розрахункового періоду.
Розрахунок приросту економічного ефекту заходу за 10 років
розрахункового періоду наведено в таблиці 3.4. При цьому розрахунковий
період тривалістю 10 років визначено, виходячи з залишкового строку
служби машини ВПО – 3000. Річна ставка комерційних банків за депозитними
внесками очікується в розмірі 20% (Ен=0,2). Річний рівень інфляції
очікується на рівні 5% (І=0,05). Здійснення заходу не носить ризикового
характеру (R=0). Річний обсяг ремонтних робіт прогнозується на рівні 320
км.
З розрахунків видно, що загальний приріст економічного ефекту за 10
років експлуатації модернізованої машини ВПШ – 3000 складе 303,04 тис.
грн. При цьому одноразові витрати на модернізацію окупаються на першому
році експлуатації модернізованої машини.
Таблиця 3.4 – Розрахунок приросту економічного ефекту від заміни
механізмів машини на гідравлічні
Показник роки розрахункового періоду
2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
1 Річний обсяг ремонтних робіт, км 320 320 320 320 320 320 320 320 320
320
Затрати при використанні механічного приводу
2 Залишкова вартість механічного приводу, грн. 7470
3 Собівартість роботи механічного приводу (без амортизаційних
відрахувань) в розрахунку на ремонт 1 км колії, грн. 192,64 192,64
192,64 192,64 192,64 192,64 192,64 192,64 192,64 192,64
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
4 Поточні витрати (без амортизаційних відрахувань механічного приводу) в
розрахунку на річний обсяг ремонтних робіт, грн. 61644,8 61644,8 61644,8
61644,8 61644,8 61644,8 61644,8 61644,8 61644,8 61644,8
5 Ліквідаційна вартість механічного приводу (10% від залишкової вартості
на початок розрахункового періоду), грн.
747
6 Всього затрат, грн. 69114,8 61644,8 61644,8 61644,8 61644,8 61644,8
61644,8 61644,8 61644,8 60897,8
Затрати при використанні гідравлічного приводу
7 Одноразові затрати на модернізацію машини, грн. 15713,75
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
8 Залишкова вартість механічного приводу (відраховується з одноразових
витрат на модернізацію), грн. 7470
9 Залишкова вартість гідравлічного приводу при списанні машини ВПО-3000
(з урахуванням норми амортизації в розмірі 15% від залишкової вартості),
грн.
3670,99
10 Собівартість роботи гідравлічного приводу (без амортизаційних
відрахувань гідравлічного приводу) в розрахунку на ремонт 1 км колії,
грн. 144,62 144,62 144,62 144,62 144,62 144,62 144,62 144,62 144,62
144,62
11 Поточні витрати (без амортизаційних відрахувань гідравлічного
приводу) в розрахунку на річний обсяг ремонтних робіт, грн. 46278,4
46278,4 46278,4 46278,4 46278,4 46278,4 46278,4 46278,4 46278,4 46278,4
12 Всього затрат 54522,15 46278,4 46278,4 46278,4 46278,4 46278,4
46278,4 46278,4 46278,4 42607,41
Розрахунок приросту економічного ефекту
13 Приріст економічного ефекту, грн. 14592,65 15366,4 15366,4 15366,4
15366,4 15366,4 15366,4 15366,4 15366,4 18290,39
14 Коефіцієнт приведення приросту економічного ефекту різних років до
останнього року розрахункового періоду 3,32 2,91 2,55 2,23 1,95 1,71
1,49 1,31 1,14 1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
15 Приріст економічного ефекту з урахуванням приведення до останнього
року розрахункового періоду, тис. грн. 48,44 44,73 39,19 34,28 29,97
26,28 22,90 20,13 17,52 19,66
16 Приріст економічного ефекту з урахуванням приведення до останнього
року розрахункового періоду наростаючим підсумком, тис. грн. 48,44
93,17 132,3 166,58 196,55 222,83 245,73 265,86 283,38 303,04
Список використаної літератури
1.Журавель А.І. Собівартість залізничних перевезень// Новосибірськ 2000
рік.
2. Журнал «Залізничний транспорт України» №2, 6, 7, 9, 15, 18 за 2003
рік.
3. Пояснювальна записка до звіту Основ’янської дистанції колії за 2003
та 2005 роки.
4. Пояснювальна записка до звіту виробничо-господарської діяльності
Основ’янської дистанції колії за 2003 і 2005 роки.
5. Тучкевич Т.М. Продуктивність праці на залізничному транспорті
//Москва. Транспорт 1961 рік.
6. Шаройко А.В., Вусів А.Г. Економіка, організація, планування
матеріально-технічного постачання залізничного транспорту // М:
Транспорт, 1982рік., 304с.
7. Шульга А.М., Смєхова Н.Г. Собівартість залізничних перевезень//М.:
Транспорт, 1985 рік.
8. «Економіка залізничного транспорту» за редакцією Бєлова І.В.//
Москва, Транспорт 1989 рік.
9. Балака Є.І., Зоріна О.І., Колесникова Н.М. , Писаревський І.М.
«Оцінка економічної доцільності інвестицій в інноваційні проекти на
транспорті»,Навчальний посібник, //Харків 2005 р
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
