Курсова робота
на тему:
Розробка виробництва жіночого плаття
Зміст
Вступ
Розділ 1. Маркєтингове дослідження виробу.
Характеристика моделі.
Розділ 2. Організація виробництва.
Розділ 3. Планування виробництва.
3.1. Баланс робочого часу 1 робітника в рік.
3.2. Виробнича програма (технічний опис моделі).
3.3. Розрахунок вартості основних і прикладних матервалів.
3.4. Розрахунок чисельності робітників.
3.5. Розрахунок різного фонду зарплати.
3.6. Баланс робочого часу 1 робітника в рік.
3.7. Калькуляція собівартості продукції.
3.8 Розрахунок техніко – економічних показників.
Розділ 4. Ринкова атрибутика
Висновки
Список використаної літератури
ТЕХНІЧНИЙ РОЗДІЛ.
1.1Допроектні дослідження.
В наш час одяг являється предметом першої необхідності, так як
різні її види використовують люди у всіх життєвих ситуаціях. Одяг
покриває більше 80% тіла і захищає його від несприятливих умов
навколишнього середовища, підтримуючи нормальне здорове життя людства.
Для того, щоб створити свою красу потрібно знати природу сучасної
моди, система виробництва модної продукції, джерела правдивої і
брехливої інформації про неї.
Найбільший вплив на моду, її характер показують виробники модного
одягу, взуття та прикрас, та інше. Мода дуже часто веде до росту затрат
викликаних необхідності доповнюючих знань, придбаних нарядів для різних
випадків життя. Мода робить людей своїми рабами.
В якості перших матеріалів для виготовлення одягу використовують то,
Що буквально було під руками – трава, листя рослин, навіть дерев’яну
кору.Пізніше коли людина стала мисливцем, вона стала виготовляти свої
викройки із шкіри вбитих тварин та з риб’ячої шкіри.
Такім чином, одяг повинен мати гарний зовнішній вид, відповідати
сучасним потребам моди по свому силуеті, пропорціям, формі і величині
деталей, кольору і малюнку тканини з яких вона виготовляється.
В нашій країні потреби до якості швейних виробів, а також оцінки
потребних і виробничихпоказників одягу закладених в стандартах і
технічних умовах, діючих в швейній промисловості.
В данній дипломній роботі я виготовила класичу сукню, яка призначена
для святкових подій.
1.1.2Дослідження сфери споживання.Визначення групи споживачів та виду
одягу для проектування.
Проектування одягу промислового виробництва базується на даних
маркєтингових досліджень, де визначаються потреби споживачів у тих або
інших виробах.При цьому споживчі властивості виробів зумовлюються
споживчими вимогами до них та ситуаціями їх використання, а також
залежить від прогнозу потреб в одязі у найближчому майбутньому.
З метою проектування одягу необхідно отримати дані про споживчі
групи людей. Це дозволить визначити групи або групи споживачів,які
невдоволені існуючими виробами, а також визначити вид або види одягу як
об’єкт проектування та конкретизувати вимоги визначеної групи споживачів
до одягу.
Існує декілька угрупувань споживачів одягу за різними ознаками :
соціальні ознакі – місце проживання, вид діяльності, економічні,
естетичні, відношення до моди, стильовий напрямок та інші.; а також
біологічні ознаки – статева, вік, антропометричні, психологічні,
гігієнічні та багато інших. Вимоги кожного з цих угрупувань взятого
окремо,незабезпечують конкретного визначення сукупності ознак одягу який
належить проектувати.
В одному описі та визначенні групи споживачів характеризує ознаки по
групах споживачів. Визначено характерні риси споживачів, тобто такі як :
відношення до моди – споживач іде в ногу з модою, а стильовий напрямок
класичний, пластичність – годинник пісочний; по психологічності –
сангвінік, а гігієнічність – середній рівень.
Є ше багато інших ознак, за якими можна визначити характерні риси
споживачів.
Таблиця розробка класифікації біосоціальні характеристики типів
споживачів.
НАЗВА ОЗНАКИ
1
2
3
4
СОЦІАЛЬНІ
1.місце проживання Велике місто місто село Районний центр
2.вид діяльності Висока посада службовець студент робочі
3.економічні Багаті Середній клас бідні
малозабезпечені
4.естетичні Високі естетичні Середній рівень Низька естетичність
5.відношення до моди авангардисти консерватори В ногу з модою Байдужі
6.стильовий напрямок романтичний спортивний класичний змішаний
БІОЛОГІЧНІ
1.статева чоловіча жіноча підліткова дитячі
2.вік 15-20 20-25 25-30 30-35
3.антропометричні прямокутні лінія куб трапеція
А)пластичність Верхній тип Нижній тип Годинник пісочний
Б)ноги довгі пропорційні непропорційні короткі
В)руки довгі викривлені нормальні Короткі
4.психологічні халерик сангвінік флегматик меланхолік
5.гігієнічні Високий рівень Середній рівень Низький рівень
Висновок :
Згідно з даною кваліфікацією був визначений габітус
жінки віком 20 – 25 р., яка проживає в місті.Це
жінка,яка іде в ногу з модою, стильовий напрямок в неї класичний,
антропометричність в неї прямокутна, ноги пропорційні, рукі нормальні…
1.1.3ХАРАКТЕРИСТИКА СПОЖИВЧИХ ТА ВИРОБНИЧИХ ВИМОГ ДО ВИЗНАЧЕНОГО ВИДУ
ОДЯГУ.
В повсякденному житті людини одяг відіграє велику роль, так як і
продукти споживання і житла.Вона являється предметом першої
необхідності, при цьому захіщає людину від жари, холоду, атмосферних
залишків.Одяг називають сукупністю предметів,якіми людина покриває своє
тіло повністю або частково.
В різні періоди свого життя, людина використовує багато видів
різних речей.Зокрема для кожного з цих періодів призначений різний тип
одягу: дома, на роботі, для святкових вечірок,для відпочінку, та для
заняття спортом. На данний час використовується великий вибір
різноманітних форм суконь: конструктивні лінії силуети та деякі
членування.
Кожного сезону наші види одягу змінюються на більш людний
вдосконалений одяг. Як для суконь так і для інших видів одягу є декілька
функцій : експлуатаційна, естетична, гігієнічна, захисна, інформаційна
та інші.
Функції виробів – це характеристика, опреділена реальному
виконанні виробу свого призначення.
Захисна функція одягу проявляються в захисті тіла людини від
деяких травм і деяких виникнень навколишнього середовища. Під
експлуатаційною функцією розуміють співвідношення одягу її призначення і
умовами експлуатації, а також комфортного використання (співвідношення
розміру і фігури споживача), термін служби і надійності в експлуатації,
збереження форми, можливість ремонта і повторного використання,
економічність одягу. До гігієнічної функції відносять захисні функції
одягу від механічних і хімічних пошкоджень, від дії несприятливих
факторів навколишнього середовища (холоду, жари, доща і т.д), а також
функції підтримання шкіри в чистоті, забезпечення нормальної
життєдіяльності організму ( кожне дихання, газообмін, виділення поту).
Показники гігієнічної функції одягу являється її теплозахисними
функціями, повітря – і газопроникнення, гігроскопічність і
водопроникнення, порохоємкість, маса. А також під естетичними функціями
розуміють співвідношення одягу естетичного смаку споживачів, що
досягається створення моделей, відповідаючих сучасним вимогам художнього
оформлення і законом глядацького сприйняття.
В перерахованих функціях, відповідно до виробу який буде описуватись
в данній курсовій роботі, тобто сукні відповідає багато функцій. В тому
числі : гігієнічна, естетична.
1.1.3.1.Аналіз напрямку розвитку моди стосовно сукні
Велику роль в розвитку і формуванні різних видів одягу, взуття,
відіграє мода.
Слово “мода” походить від французького made , яке в свою чергу
виникає до латинського madus , є різні виділені визначення “мода”.
Мода – це короткочасна зміна в життєвому гардеробі в спілкуванні,
покрою одягу і в нарядах. А ще по іншому, мода – це те, що в визначені
часи має саме більше розповсюдження, має найбільшу популярність і
признання багатьох.
Сукня змінювалася ,розвивалася, деколи дуже помало. Змінювалося в
сукні звучання з загальним розвитком суспільства, появленням нових
тканин. З розвитком міжміських відносин, поширюється обмін товару
торговий обмін моди стали обмінюватися і манерою одягатися. Розвиток
моди дуже тяжко зв’язати за якими небудь опреділеннями періодами або
святами. Може навіть воно так і невизначене, як і її кінець. Найбільшою
обов’язковою лінією моди являється змінність. З появленням нової моди
одягу, як і другій предмет сукні, характерні для наступної моди,
частково або в загальному гублять естетичну цінність.
В цій курсовій роботі має описуватись напрямок розвитку моди сукні.
Але як вище згадано, що розвиток моди розвивається по різному.Стосовно
сукні, то її розвиток в кожній країні розвивається по своєму. Сукня
незмінюється в кожному сезоні моди, але інколи частково змінюється.
1.1.4. Формування матриці морфологічних ознак сукні.
На основі аналізу споживчих і виробничих вимог до одягу, а також
напрямку моди я сформулювала матрицю морфологічних ознак виробів, яка
містить характеристику властивостей одягу найважливіших для визначеної
групи споживачів.
Таблиця Формування матриці морфологічних ознак сукні для групи
споживачів.
Шифр ознак Назва ознаки Варіанти ознаки
1 2 3
1. Стильове рішення Класичний романтичний спортивний авангардний
2. Силует Прямий,прилягаючий,напівприл., трапецевидний,розширений до
низу та до верху
3. Ступінь об’ємності форми Велика середня мала
4. Рівень довжини виробу Вище лінії колін,до лінії колін,нижче лінії
колін,до щіколоткі
5. Характер лінії низу Округлена, асиметрична, пряма
6. Характер конструктивних ліній Горизонтальні,вертикальні, симетричні
7. Конструктивні оздоблення
Конструктивні,декоративні,елементи-манжети,коміри, ,хлястикі,пати
Для уточнення,підтвердження споживчих вимог до виробів доцільно провести
пробне анкєтне опитування. Результати проведеного анкєтного опитування
представлено в додатку А.
1.1.4. дослідження асортименту виробів у сфері торгівлі. Складання
несистематизованого асортиментного ряду виробів.
Несистематизований асортиментний ряд ( НАР ) виробів являє собою
сукупність виробів, підібраних за певними ознаками. НАР утворюють
вироби,які користуються попитом у споживачів,які відповідають напрямку
розвитку моди, а також перспективні вироби.
1.2 Технічна пропозиція
Складання систематизованих асортиментних рядів та визначення моделей
аналового ряду.
Визначається в даній таблиці основні ідеї вирішення задачі. Перш ніж
розробляти на цьому етапі нові моделі, я визначаю стан задоволення вимог
ТЗ виробами, що існують в споживчій сфері.Джерелами, з яких я взяла
інформацію для створення НАР слугували магазини одягу, журнали –
“Бурда”, “Бутік”, а також вулиці.
Моделі НАР були розбиті за такими ознаками :
моделі прилягаючого силуету (САР1);
моделі напівприлягаючого силуету (САР2);
моделі прямого силуету (САР3);
№ САР ФОРМА МОДЕЛІ №МОДЕЛІ
САР1 Моделі без рукавів М9
САР2 Моделі з короткім рукавом М4,М6
САР3 Моделі з довжиною рукавів 3/4 М5,М7
САР4 Моделі з довгим рукавом М1,М2,М3,М8,М10
Внаслідок складання САРів їх аналізу я виділила підгрупу САРів, ту яка
більш за все відповідає вимогам ТЗ.
Тож, моделі аналогі які відповідають ТЗ у САР1. представлені у
додатку В.
1.2.1Аналіз моделей – аналогів.
В цьому підрозділі необхідно визначити, на стільки вибрані моделі –
аналоги відповідають вимогам технічного завдання.
Таблиця 1.6 – Аналіз можливих варіантів вирішення проектної задачі.
№
вим.
за ТЗ Назва вимог Характеристика вимог Ма
кс
ба. Оцінка моделей-аналогів
М1 м2 м3 м8 м10
%
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
5.1. Вимоги до конструктивного устрою та комплектності виробу
5.1.1 До покрою та конструктивного устрою Одношовний,
Вшивний рукав,силует напівприлеглий
5
5
4
4
4
3
80
5.1.2 До величин основних додатків тд їх розподілу Пт = 4 см;
Пт = 2 см;
Пт = 2 см;
5
5
4
3
5
3
80
5.1.3 До комплектності та трансформацій конструкцій Вішалка та
поліетиленовий пакєт
5
5
3
4
4
3
76
5.1.4 До базового типу – розміру та зросту
158 – 88
5
5
4
5
4
3
84
5.2. До надійності виробу
5.2.1 Термін фізичного старіння
1 – 3 роки
5
5
5
5
5
4
96
5.2.2 Види та характер навантажень Розтягування та зжимання лінії стегон
5
5
5
5
4
5
96
5.3. Експлуатаційні вимоги
5.3.3 Види догляду Ручне прання 5 5 4 3 4 3 76
5.4. Естетичні вимоги до асортименту за напрямком моди
5.4.1 До геометричного виду форми
Х – подібна
5
5
4
5
4
4
88
5.4.4 До видів та характеру ліній членування Вертикальні,горизонтальні
лінії членування
5
5
5
5
5
4
96
5.4.5 До узгодження елементів форми Тотожність елементів
5.5. Ергономічні вимоги
5.5.1 Найважливіші рухи Сидячи,ідучи,сидячи і водночас піднімати руки
5
5
5
5
5
4
96
5.5.2 До динамічних ефектів розмірних ознак
Ог, От, Ост.
5
5
5
5
4
5
96
5.6. Функціональні вимоги
5.6.1 Образно – виразливі вимоги габітусу Звуження виробу до низу
5
5
5
5
4
3
88
5.7. Вимоги до основної тканини
5.7.2 До повітропроник. Гігроскопічність тканини 5 5 5 5 5 4 96
5.7.4 До пластичних властивостей Пластичні
5
5
5
5
5
4
96
Сума балів по моделі і по групах
70 63 64 62 52
Проценти задоволення
100 90 91 88 74
1.2.2 Аналіз МП та визначення основної технічної пропозиції.
Моделі які представлені в додатку і ще раз оцінюю за вимогами ТЗ.
Таблиця Аналіз МП
№
вим.
за ТЗ
2
Назва вимог
Характеристика вимог
Макс
Бал. Оцінка моделей – аналогів
1 2 3
%
1 2 3 4 5 6 7 8
5.1 Вимоги до конструктивного устрою та комплексності виробу
5.1.1 До покроїв та конструктивного устрою Рукав одношовний,силует
напівприлягаючий 5 5 5 4 93
5.1.2 До величин основних додатків та їх розподілу непередбачається 5 5
5 4 93
5.1.3 До комплексності та трансформаціїї конструкції непередбачається 5
5 4 3 73
5.1.4 До базового типу та зросту 158 – 88 5 5 4 4 86
5.2 До надійності виробу
5.2.1 Термін фізичного старіння 1 – 3 роки 5 5 4 4 86
5.2.3 Види та характер навантажень Розтягування швів:бокових та в
рукавах 5 4 4 3 73
5.3 Експлуатаційні вимоги
5.3.1 Термін разового використання 5 годин 5 5 5 4 93
5.3.2 Параметри навколишнього середовища Т = 20-25 С 5 5 5 4 93
5.3.3 Види догляду Ручне прання прасувати ненависокій температурі 5 5 4
5 93
5.3.4 До споживчої технологічності формостійке 5 5 3 4 73
5.4. Естетичні вимоги до асортименту за напрямком моди
5.4.1 До геометричного виду форми Х – подібний 5 4 3 3 66
5.4.2 До величини та маси форми Середні форми 5 5 5 4 93
5.4.3 До пропорційного устрою ритмічні 5 4 4 3 73
5.4.4 До видів та характеру членування Вертикальні,
горизонтальні 5 5 3 3 73
5.4.5 До узгодження елементів форми Тотожність елементів 5 4 5 4 86
5.4.6 До використання закону виразу композиційного центру непідтримую 5
5 4 3 80
5.4.8 До виду та характеру декору Різноманітні декоративні елементи 5 5
5 5 100
Сума балів по моделі і по групах 85 81 72 64
Процент задоволення 100 95 84 75
В результаті аналізу МП ми вираховуєм найбільше набраних балів і
отримуєм базову модель.
2.3.3Розрахунрк вихідних габаритів конструкції
Таблиця. Розрахунок основних габаритів конструкції одягу
Призначення
Габариту на принциповій
схемі Назва габариту розмірні ознакі Величина розмірних ознак Величина
прибавок Сумарне значення габариту Габарити вихідної конструкції
Г1Г3 Ширина по лінії грудей ОгІІІ 16,4 11 51 51,4
Г Г1 Ширина спинки Шс 17,2
Т Т3 Ширина талії От 32,8
Б Б3 Ширина стегон Ост 92
4.3 Вибір та обгрунтування методу побудови конструкції.
В даному підрозділі я обгрунтовую метод систем крою. Побудова
креслення в даній курсовій роботі виконується за методом систем крою.
Конструкція моделі №7 була розроблена за “методикою конструювання одяґу
ЄМКО (СЄВ)для базового розміро – зросту 158 – 88.
Для побудови креслення конструкції необхідні наступні виміри :
Умовне позначення розмірної ознаки величина Умовне позначення розмірної
ознаки Величина
Сш 18.5 ДтпІІ 42
Сг1 39 ВгІІ 23,5
СгІІ 43,5 ВпрзІІ 22
СгІІІ 44,5 ВпкІІ 39,5
Ст
Шс 37
Сб
Оп
Шг 36 Шп 14
Цг 17 Дв
ДтсІІ 37
додаток величина
Пг
Пт 4
Пб 2
Пшп 1
Пшс 2
Пспр 3
Пдтс 0,9
Пшг 1,5
Пвгс 2
Пспр 3
Поп 10,5
Пвок 1
Ш рук. = 1,2 хОп+Поп – 4,6;
Ш рук.=1,2Х30+10,5-4,6=41,9;
Висота закр.пройми Впр = Впк ІІ +Пспр + Ппл + 1,0;
Впр = 39,5 + 3,0=1,0=1,0=44,5;
Вак = Впр х (1+н)+Пвок;
Вок = 44,5 х (1+1) = 1,0 = 90
Док = 1,51 х (0,5 х Шрук + Вок);
Док = 1,51 х (0,5х41,9 + 90) = 167;
Дпр = Док / (1 + н);
Дпр = 167 / (1+1) = 83,5;
Шпр = 0,6 х (Дпр – Пуп) – (Впр – Ппл);
Шсп = Шс + Пс + (0 / 0,5);
Шсп = 37 + 1,5 + (0 / 0,5) = 38,5;
Шпіл. = Шг + 0,8 х (СгІІ – СгІ) + Пп;
Шпіл = 36 + 0,8 х (43,5 – 39) + 2,5 =47,2;
конструкції моделі.
Позначення габариту на кресленні Формула Розрахунок Значення
Аоа1 СгІІІ = Пг + 0,6 44,5 + 6,0 + 0,6 51,1
Аоа Шс + Пшс 14 + 2,0 16
а1а2 Шг+(СгІІ–СгІ)+Пшп/2 36+ (43,5 – 39)+1,0/2 20,75
АоУ 0,4 Дтс ІІ 0,4 х 37 14,8
аа2 Аоа1-(Аоа+а1а2) 51,1-(16+20,75) 15
АоГ ВпрзІІ+Пспр+0,5Пдтс 22+1,5+0,5 х 0,5 23,75
АоТ ДтсІІ+Пдтс 37+0,5 37,5
ТБ 0,5ДтсІІ – 2,0 0,5 х 37 – 2,0 16,5
АоАо 0,5…1,0 0,5 0,5
ТТ1 1,0…2,5 1,5 1,5
Т1Т11 1,0…2,0 1,0 1,0
АоА2 Сш/3+Пшг 18,5/3+0,5 6,6
А2А1 АА2/3+Пвгс 6,6/3+0 2,2
АН1=АН Дв+Пдтс 109+0,5 109,5
А2П1 Шп+розтвір вит.+Ппос 14+1,8+0,7 16,5
Т11П1=Т1П1 ВпкІІ+Пдтс+Пнап.п. 39,5+0,5+0,5 40,5
П1П1 0,5…1,0 0,9 0,9
Г1П3 Г1П2/3+2,0 21,6/3+2,0 9,2
Г1 1 0,2Г1Г4+0,5 0,2 х 14,5+0,5 3,4
Г1Г2 Г1Г4/2 14,5/2 7025
Т3Т8 0…1,5 1,0 1,0
Т8А3 ДтпІІ+Пдтс+У 42+0,5+0,5 43
А3А4 Сш/3+Пшг-0,5 18,5/3+0,5-0,5 6,1
А3А5 А3А4+1,0 6,1+1,0 7,1
Г3Г6 Цг+0,5Пшп 17+0,5 х 1,0 17,5
А4А7 ВгІІ 23,5 23,5
А4А9 2(СгІІ –СгІ)+2,0 2(43,5-39)+2,0 11
Г4П4 Г1П2-0,9 21,5-0,9 20,6
Г4П6 Г4П4/3 20,6/3 6,8
А9П5 Шп 14,5 14,5
П6 3 П5П6/2 9,5/2 4,75
3-4 1,0 1,0 1,0
Г4 2 0,2 х Г1Г4 0,2 х 14,5 2,9
П5П5 0,2…0,5 0,2 0,2
4.4Аналіз макєту основної технічної пропозиції.
Після виготовлення макєту виконується перевірка його:
на баланс конструкції;
на ергономічну відповідність;
очікувані техніко-економічны показники.
Баланс конструкції розраховується за такими формулами:
Баланс спинки = Втам – Впт +(Пдтс – Ппс)=138 – 123 +(0,5 – 0,9)=
Баланс пылочкы = Втам – Впт +(Пдтс – Ппп)=138-128+(0,8-1,1)=
Втош – 138;
Впт – 128;
Ергономічна відповідність частіше за все перевіряється за 2-ма
показниками:
кут підйому руки,
зміна довжини одягу при відповідних руках.
3)Для цього підпункту я представляю в додатку К міні – розкладку деталей
виробу в маштабі 1:10.
Абсолютний показник матеріалоємкості виробу розраховується за формулою:
М = Др х Ш, = 26,5 х 4,7 = 124,5
Де Др – довжина розкладкі;м
Ш – ширина розкладка;м
Абсолютний показник головних витрат від розкроювання,м
Sвр = М – Sлек = 124,5 – 21,8 = 102,7
Де S лек – площа лекал, м2.
Коефіцієнт використання матеріалу = Квм = Sлек / М = 21,8/124,5 = 0,17
Процент міжлекальних випадів,%
Вм = (Sвм /М) х 100 % = ( 21,8 / 124,5) х 100 = 17,5 %
4.5. Розрахунок конструктивної однорідності системи моделей.
Таблиця 4.5.1. Розрахунок упередженої конструктивної уніфікації моделей.
№ моделей Позначення деталей Загальна кількість деталей
Пілочка
Спинка
Рукав
Горловина
М 1 П 1 С 1 – Г 1 3
М 2 П 1 С 1 – – 2
М 3 П 1 С 1 Р 1 Г 1 4
М 4 П 2 С 2 Р 2 Г 2 8
М 5 П 1 С 1 – Г 1 3
М 6 П 1 С 1 Р 1 Г 1 4
М 7 П 1 С 1 – – 2
М 8 П 1 С 1 – Г 1 3
М 9 П 1 С 1 – – 2
М 10 П 1 С 1 – Г 1 3
Кількість варіантів
(2) 1
(2) 1
(2) 1
(2) 1
4 / 34
Ку х у = 4 / 34 = 0,108
Ку х у показує,що на 10,8 % зменшується обсяг проектно –
конструкторської діяльності при розробці лекал деталей конструкції даної
проектної розробки.
4.6.Розробка лекал – еталонів на модель.
Лекала – еталони – це технічний документ ,який визначає
форму,конструкцію та розміри деталей,технічні умови на їх технологічну
обробку і розкрій.Вихідними даними для розробки лекал – еталонів є
комплект остаточних лекал на модель,які забезпечують якість посадки
виробу на фігурі людини,при розробці яких враховуються властивості
матеріалів.Лекала еталони оформляються відповідно до існуючих на
підприємстві технічних вимог.Дані лекала – еталони представлені у
додатку Р.
2.2Розробка технічного опису на модель.
Технічний опис моделі містить
титульну сторінку,
модель та опис,
специфікація та деталей краю,
таблиця вимірів моделей в готовому вигляді,
конфекційна карта
ОПИС МОДЕЛІ.
Сукня жіноча напівприлягаючого силуету з шовкової тканини в полоску.
Сукня відрізна по лінії талії, по лінії членування всиляється пояс
шириною 5 см в шльовкі та защіпається на пряжку. Верхні частини пілочок
мають нагрудні та талеві виточкі. До середніх зрізів пришиваються
планкі, на якіх обметуються петлі та пришиваються гудзикі. Верхня
частина спинкі має дві пари талевих виточок. Комір зі стійкою.Втачні
рукава з ліктьовими виточками, до низу рукавів пришиваються манжети, які
защіпаються на запанкі.Нижня частина сукні складається з двох частин,які
складаються в складкі.Ниткі в тон основної тканини.
4.Виміри моделі в готовому вигляді.
Позна-
чення габаритів на кресленні Назва виміру Викорис-
товуєма
Розмірна ознака Вели-
чина
Розмірної
ознаки Вели-
чина прибавок
Сума
рне
значе-
ння габари
ту Значення розмірної ознаки
1 Ширина по лінії грудней Сг ІІІ 44,5 6 50,5 1
2 Ширина виробу по лінії талії Ст
2
1
3 Ширина виробу по лінії стегон Сб
2
1
4 Ширина пілочки Шг 36 1 37 0,5
5 Ширина спинки Шс 37 1 38 0,5
6 Ширина рукава верху згідно виміру
1
40,2
7 Довжина манжета Шрук вн
1+3
0,5
8 Висота манжета Згідно моделі – – 10 0,2
9 Довжина рукава Др
10+0,5
1
10 Довжина спинкі до талії Дтс 37 0,5 37,5 0,5
11 Дв
0,5
1
3. специфікація деталей крою
№
Назва деталі Кількість
Лекал Деталей
1 Деталі верха 1 1
1.1 Верхня частина пілочкі 1 2
1,2 Верхня частина спинкі 1 1
1.3 Нижня частина пілочкі 1 2
1.5 Рукав 1 2
1.6 Планкі пілочки 1 4
1.7 комір 1 2
1.9 Стійка 1 2
1.10 Манжети 1 4
1.11 Пояс 1 1
1.12 Полоска для шлівок 1 1
2. Деталі клейової прокладкі
2.1 Комір 1 1
2.2 Стійка 1 2
2.3 Планкі пілочкі 1 2
2.4 Манжет 1 2
2.5 Пояс 1 1
2.3.1Характеристика методики конструювання.
В данній дипломній роботі я обрала метод типового проектування.Суть
цього методу полягає в тому,щоза розмірних ознак фігури людини,
розрахунках формулта графічних прийомів можна побудувати конструкції, в
яких у подальшому вносяться зміни.
Побудова креслення жіночого плаття напівприлягаючого силуета.
відрізок Напрямок пе-
реміщення розрахунок Довжина відрізка,см
Аа Вправо по горизонталі А0а1=СгІІІ=Пг=
0,3…1,5=0,5…1,5= 52
Вправо по горизонталі А0а1=Шс=Пшс= 19,2
а1а2 Вліво по горизонталі А1а2=Шг=(СгІІ-СгІ)=Пшп= 20,9
А0У Вниз по вертикалі А0у=0,4ДтсІІ 16,08
А0Г Вниз по вертикалі А0г=Впрз=Пспр=
0,5Пдпс= 20,7
А0Т Вниз по вертикалі А0Т=Дтс=Пдгс= 40,7
ТБ Вниз по горизонталі ТБ=0,5Дтс-2,0= 18,1
Побудова креслення спинки
А0А0’ Вправо по горизонталі А0А0’=0,5…1,0 0,5
ТТ1 Вправо по горизонталі ТТ1=1,0…2,5 1
Т1Т11 Вправо по горизонталі Т1Т11=1,0…2,0 1
А0’А2 Вправо по горизонталі А0’А2=Сш/3=Пшг=
6,3
А2А1 Вниз по вертикалі А2А1=А0’А2/3=Пвгс= 2,1
АН1 Вниз по середній лінії спинкі А0уТ1Б1 АН1=Ди=Пдпс= 98,5
А2П1 Засічка дугою окружності А2П1=Шп=розчін виточкі=Ппос= 15,1
43,4
Т11П1 Засічка дуною окружності Т11П1=Впк=Пдтс=
ПП1 Вверх по вертикалі ПП1=0,5…1,0 0,5
Положення середньої лінії плечової виточкі Вдоль плечової лінії від
точкі А2 4,0…4,5 4
Довжина виточкі Паралельно верхній ділянці середньої лінії спинкі
6,0…9,0 7
Роствір виточкі Вдоль лінії плечового ската 1,5…2,0 1,5
Г1П3 Вверх по вертикалі Г1П3=Г1П2/3=2= 7,7
Г1 1 На бісектрисі кутаП3Г1Г4 Г1 1=0,2Г1Г4=0,5= 2,7
Г1Г2 Вправо по горизонталі Г1Г2=Г1Г4/2= 5,5
Побудова креслення пілочкі
Т3Т8 Вниз по вертикалі Т3Т8=0…1,5 0,5
Т8А3 Вверх по вертикалі Т8А3=Дтп+Пдтс+У 45,8
А3А31 Вліво по горизонталі А3А31=0,5…1,0 0,5
А31А4 Вліво по горизонталі А31А4=Сш/3+Пшг 6,3
Список використаної літератури:
1.Коблекова Е.Б. и др. основы конструирования одежды. – М.: Легкая
индустрия , 1980.
2.Бузов Б.А., Модестова Т.А., Алыменкова Н.Д. Материаловедение швейного
производства. М.: Легкопромбытиздат,1986.
3.Делль Р.А., Афанасьева Р.Ф., Чубарова З.С.
Гигиена одежды: – М.: Легкопромбытиздат,1991.
4.Колесников П.А. Основы проектирования теплозащитной одежды: – М.:
Легкая индустрия,1971.
5.Афанасьева Е.Д. Разработка единых методов конструирования одежды для
стран СЭВ. – М.,1986.
6.Аильхаур Х.Д., Альтенбург У. Мода между спросом и предложением. –
М.,1983.
7.Бланк А.Ф., Фомина З.М. Русская народная одежда и современное платье.
– М.,1982.
8.Горина Г.С. Моделирование формы одежды: – М.,1981.
9.Гофман А.Б. Мода и люди : Новая теория моды и модного поведения. –
М.,1994.
10.Кантор А.Б. Правдв о дизайне. – М.,1996.
11.Шубников А.В., Копцик В.А. Симметрия в науке и искустве. – М.,1972.
1.1.1Характеристика процесу проектування одягу в умовах коломийського
політехнічного коледжу.
На сьогодні процес проектування і процес виробництва одягу здійснюється
на кожному підприємстві швейної галуз
Завдання на розробку нової моделі одягу 6. виготовлення
моделі:розкрій,зметування,примірки,внесення змін у первинні
лекала,пошиття зразка
2.Аналіз напрямку моди,вимог до одягу,властивостей
матеріалів,технології виготовлення виробіів 7.виготовлення остаточних
лекал на модель на основі уточнених первинних
3.розробка ескізів моделей 8.затвердження моделі
4.затвердження ескізу моделі 9. розробка проектно конструкторської
документації на модель :технічний опис,лекала еталони на модель базового
розміру 10.впровадження моделі у виробництво :перевірка проектно –
конструкторської документації на дослідній партії, уточнення
документації,градація лекал на групу розмірів, виготовлення лекал на
групу розмірів, тиражування моделі у розмірах та зростах
5. підбір або побудова базової конструкції, розробка первинних лекал на
модель
1.2.3 Вибір матеріалів
Асортимент платтєвих тканин дуже багаточисленний та різноманітний за
волокнистим складом, структурою, оздобленням.Він нараховує декілька
сотень артикулів бавовняних,лляних,вовняних та шовкових тканин.
Тканини для суконь виробляють різними видами переплетень. За характером
забарвлення їх випуск4ають відбіленими, гладкофарбованими,
надрукованими, строкатими…Їх випускають гладкими (гладдєвими),
ворсовими (з розрізним або начісним ворсом),гафрированими,травленими,
флокірованими, з різноманітними за технікою виконання друкарськими
малюнкуами, зі спеціальними оздобленнями, які покращують експлуаційні
якості тканини. За призначенням платтєві тканини поділяються на тканини
для нарядних повсякденних та домашніх суконь.Вимоги до тканин
визначаються за їх призначенням.
Тканини для нарядних суконь повинні відповідати основній функції – мати
гарний зовнішній вигляд,відповідати за калористим оформленням,
фактурою,оздобленням сучасному напрямку моди та стиилю.
Бавовняні платтєві тканини поєднані в одній групі,яка поділяється на
чотири групи : тканини літні, демісезонні, зимові та тканини з
віскозними комплексними шипками. Класичні тканини – ситці, бязі,сатини
виділені в окремі групи.
Сатин – це гладка, блискуча щільна тканина сатинового переплетення з
гребінної або кардної пряжі. Їх відносна щільність по основі 50- 64%, по
утку 69 – 77%, поверхнева щільність 107 –137 г/м2, ширина 110 – 150 см.
Сатин випускається з яскравим друкарським малюнком; оздоблення може бути
м’яким або жорстким.Тканини з сатиновим та атласним переплетенням мають
гладку поверхню, високу стійкість до прання, усадку до 2%.
В процесі створення виробу важливе місце займає фактура тканини, з якого
він буде виготовлений.
Фактура – це особливість будови або обробки тканини і властивість
відображати світлові промені.Фактура тканини залежить від виду
використаних ниток, способу виробництва полотен, розташування ниток в
полотні.
Фактура і кольор є сильними виразними засобами. Важлива взаємна
залежність всіх частин виробу і обов’язковий їх зв’язок з
індивідуальністю моди та святковістю навколишньої обставини.
Основну увагу в напрямку моди приділяється тканинам. Найлаконічнішому
силуету можна надати святковий виглляд, якщо використовувати відповідну
тканину. Широко використовуються контрасти фактур в вільних туалетах,
блиск та шелест матеріалів в новорічних платтях, пластичність і
бархатиста поверхня в нарядах для театрів і концертів.
Кожного сезону мода пропонує нові рішення в області нарядного
одягу.Останнім часом нарядний одяг стає сміливішим, причому не тількі по
калористичному рішенні , але й по формі, силуету і навіть степені
відкритості.
Всю різноманітність форм і силуетів для вирішення нарядного одягу можна
поділити на два види :
1.Нейтральні форми. Одяг таких форм простий і лаконічний, виражається в
класичному варіанті модного напрямку. Для цієї групи характерна
строгість стильового вирішення.
2.Активні форми. Одяг складного декоративного силуету.Загальний стиль
можна охарактеризувати як фантазійний.
Кольор є невід’ємною частиною життя людини. Звертаючись до мистецтва
минулих століть, ми бачимо,що людина знаходиться в постійному пошуку
уточисних кольорових рішень.Кольор у всі часи був способом художнього
самовираження того чи іншого народу. Колір може керувати нашою увагою,
пориваблювати погляд до головного, відволікаючі від другорядного або
навпаки.
Одним з важливих засобів емоційної і художньої виразності є колорст.
Колорит – це система співвідношення кольорів, яка створює єдинство і є
естетичним вираженням кольорового різнобарв’я дійсності.
По характеру кольорових співвідношень колорит може бути спокійним чи
напруженим, холодним чи теплим, світлим або темним, а по степеню
насиченості і силі кольору яскравим, стриманим, блідим і тому подібне. В
будьякому витворі мистецтва колорит створюється складною і неповторною
взаємодією фарб. Наші очі можуть розрізняти велику кількість кольорів.
Але вони поділяються лише на дві групи : ахроматичні –
чорний,білий,сірий;хроматичні кольори – це всі інші кольори та відтінки.
Відомо, що колекції вечірнього одягу відображають в першу чергу
індивідуальність, почерк автора – дизайнера, а не той чи інший напрямок
моди. Останні модні тенденції проявляються в вечірніх туалетах нестількі
явно, як безпосередньо.
Молодіжному нарядному одягу притаманні вироби з самих різних
матеріалів, всіх силуетів і довжин.
Пропорція – співрозмірність, співвідношення частин цілого між собою.
Пропорції в значній степені визначають цілісність об’єктної структури
виробу. Якщо принципи гармонії пропорції костюма порушені, то може
створитися візуальне враження. Вибираючі ті чі інші пропорції,художник
вкладає в них суттєву і функціональну суть речі яка створюється.
Розуміння красивих пропорцій не один раз змінювалося протягом століть.
Прийняття різних пропорційних систем було зв’язане з модними естетичними
ідеалами, стильовими особливостями і актуальними композиційними
прийомами.
З багатоьх пропорцій, яким користувалася людина для створення
гармонійних витворів, є одна єдина і актуальна. Її називають
“божественною”, “золотою”.
Розмірні співвідношення елементів форми – це та основа, на якій
базується вся композиція. Деталі, елементи форми костюма можуть бути
самі по собі гарні, але якщо всю цю структуру не поєднує чітка
пропорційна схема, важко досягнути цілісності форми.
Часто пропорції можна уявити в вигляді окремих матеріалів
математичних відношень. Пропорції діляться на арифметичні та
географічні. В арифметичних пропорціях взаємозв’язок частин і цілого
виражена повторенням одного розміру. Геометричні пропорції будуються на
рівності відношень і проявляються в геометричній подібності поділів і
форм. Арифметична пропорція в композиції виражає статику, геометрична –
динаміку.
Таким чином, пропорції мають більш художнє значення, в мистецтві
костюму вони оприділяють співрозмірність і гармонійність елементів
форми.
Пропорції гублять зміст, якщо вони незв’язані з людиною. В своїй
діяльності людина виступає як міра всіх речей, тому з нею порівнюється
все, що зтворюється. Звідси необхідність з’єднання пропорцій з другим
неменш важливим засобом композиції – масштабністю.
Масштабність – це зорово – просторова характеристика розмірів
конструкції виробу. В основі масштабностю костюма полягає відношення
частини до цілого, виробу в цілому і його частин до розмірів тіла
людини. Це стосується не тількі одягу, але і всіх елементів, складаючих
костюм, – взуття, головного виробу, сумки, пояси іт.д.
Розподіл масштабних характеристик в одязі також обумовлене її
призначенням, стильовими і модними особистостями.Недивлячись на те, що
масштабність в костюмі визначається в першу чергу вимірами з величиною
людської фігури, емоційна оцінка костюма різна в різні історичні
періоди, у людей різного віку та професій.
Фактура тканин залежить від виду використаних ниток, способу
виробництва полотен, розташування ниток в полотні.
Все різноманіття фактур ми можемо сприймати як візуально, так і на ощуп.
Тканина може бути гладкою, шороховатою, щільною, тонкою, м’якою,
жорсткою, ніжною, грубою,гладкою, пушистою, ворсистою.
Кольор – це невід’ємний елемент форми костюма. З допомогою кольора ми
можемо отримати додаткову естетичну інформацію про функцію костюма, про
його призначення для тої чі іншої соціальної або вікової групи і т. п.
Для свого виробу я обра ла шовкову тканину з атласним переплетенням.
Шовкові тканини виготовляють з натуральних та хімічних ниток; з
натурального шовку по основіта капронових,віскозних, ацетатних,
лавсанових та інших ниток та пряжі по утку.
Тканини з натурального шовку відрізняються легкістю,високою
пружністю,моломнучістю,гарними гігієнічними властивостями.
Вибір матеріалу Клас,машини,
Виготівник фірма Кількість стібків в 10мм строчкі (частота строчкі),од
Номер голки Торговий номер поліестерових ниток
1 2 3 4 5
Шовкова атласна тканина. “Дюркопп”(німеччіна) 212 – 115105/Е12 Для
зшивання-4,5
Для оздоблюючої строчкі – 3,5 90 120
Назва про-
кладкового
матеріалу
призначення Режими дублювання Тривалість прасування,
С
t прасувальної
поверхні,ОС Тиск прасування,
кПа
1.Баавовняна тканина з одностороннім клейовим покриттям з поліетилену
низького тиску типу”шеттіфікс”
Фірми “шетті” швейцарія Дублювання коміру стійок та манжет 160 – 170 0,2
– 0,35 8 – 16
2.Флізілін з покриттям поліамідної подвійної мікрокрапкі 127 – 132 10 –
30 10 – 30 10 – 12
Вид матеріалу Темпе-
ратура прасу-вальної поверх-ні,ОС Тиск прасування,
кПА Тривалість впливу,с Зволоже-ння
% Маса пра-ски
праски пресу
Ацетатні тканини 140 0,015 10…20 5 15…20 –
2.КОНСТРУКТОРСЬКИЙ РОЗДІЛ
2.1 Конструкторська та композиційна розробка варіанту виробу.
Базова конструкція – це конструкція складання з основних деталей.
Данна сукня складається з таких деталей :
пілочка
спинка
рукав
комір
манжети
стійка
планка
пояс
нижня пілочка
нижня спинка.
На пілочці 2 нагрудних виточкі та 2 талевих.На спинці – 2 талевих
виточкі.На рукавах – 2 виточкі.
4. Економічна частина
ВСТУП
Економіка є терміном грецького походження, що буквально означає
мистецтво введення господарства. Будь-яку роботу, коли люди
виготовлячють необхідні для життя продукти і предмети, перевозять та
продають їх, прийнято називати господарською діяльністю, а підприємства
на яких здійснюється така діяльність, утворюють господарствго. Залежно
від ступеня об’єднання виробництва відокремлюють господарство певної
адміністративно – територіальної чи федеративної одиниць, або країни в
цілому народне господарство.
Економіку доцільно вважати головною і багатоспрямованоюцариною
діяльності людей, що забезпечує суспілбство життєво необхідними
матеріалами благами та послугами. При такому розумінні економіки бодай
дещо умовно її можна ототожнювати з народним господарством в цілому або
його складовими частинами, користуючись термінами : економіка народного
господарства, економіка тієї чи іншої сфери господарювання, економіка
підприємства як первинної і головної ланкі суспільного виробництва.
Разом з тим терміном “економіка” широко вживається для позначення
окремої галузі наукі, сукупності економічних наук, що охоплює: політичну
економію, історико-економічні, функціональні, галузеві.
У вищих навчальних закладах новими учбовими планами започатковано
підготовку бакалаврів з економіки та менеджменту. Ними передбачене
вивчення студентами економіки підприємчства, що є базовою загально –
економічною дисципліною для таких фахівців, оскількі охоплює опанування
цих ключових розділів прикладної економіки, організації та ефективності
господарювання на рівні основної структурної ланкі суспільного
виробництва, дає необхідну сукупність теоритичних і практичних знань з
управлінням ринковою економікою на сучасному етапі і розвитку в
Україні.Вона спирається нелише на власні логіку і зміст, але й вихідні
методологічні положення суміжних дисциплін, зокрема обліку і ститистикі,
фінансів, маркєтингу, менеджменту тощо.
Економіка підприємства, як певна галузь науки і навчальний курс
базується на пізнанні та свідомому використанні економічних законів і
закономірностей, функціонування і розвитку суспільного виробництва.Саме
виявлення конкретних форм прояву цих законів і закономірностей в
господарчій діяльності підприємства можна вважати загальним предметом
згаданого курсу. Цей предмет пізнання за змістом складають : теорія і
практика господарювання, формування і використання виробничого
потенціалу, взаємодія усіх видів ресурсів, організація і ефективність
господарчої та інших видів діяльності підприємства.
Істотно важливою є методологія вивчення курсу, котра має
відповідати процесу пізнання істини від живого споглядання до
абстрактного мислення і від нього до практики.Ось тому в ній необхідно
відокремлювати емпіричну, теоритичну та прикладну сторону. Емпірична
сторона пізнання означає здійснення збиральної і описової функції.
Теоритичний зріз процесу пізнання реалізує функцію нових понять і
термінів, створення нових теорій, прогнозування розвитку процесів і
явищ.
Основою методології має слугувати єдність емпіричної та
теоритичної сторін пізнання і матеріалістична діалектика. З огляду на це
методологія вивчення курсу мусить включати певну сукупність конкретних
методів, а саме : історичний та макроекономічний підхід до оцінки
процесів і явищ, що відбуваються на підприємстві; інваріантність
розв’язання тих або інших господарських завдань; застосування сучасного
наукового інструментарію пізнання та прийняття управлінських рішень;
аналіз узугульнення та визначення можливих сфер застосування ефективного
вітчизняного і зарубіжного досвіду господарювання.
Курс “Економіка підприємства” має визначені логіку побудови та
зміст. Він охоплює такі розділи :
підприємство як суб’єкт господарювання;
ресурси;
організація діяльності;
планування і мотивація діяльності;
результати і ефективність виробництва.
В умовах формування та розвитку ринкових відносин центр господарчої
діяльності зміщується до первинної ланкі економічної системи –
підприємства. Підприємство є головним структуроутворюючим елементом
економіки . Тут у виробничому процесі “з’єднюються” трудові, матеріальні
та фінансові ресурси з метою з метою виготовлення різноманітної
продукції для задоволення потреб суспільства. На підприємствах
зосереджені найбільш кваліфіковані кадри, вирішуються питання
раціонального використання ресурсів, високопродуктивної техніки,
технології, розробляються бізнесплани,здійснюються маркетингові
дослідження та ефективне управління – менеджмент.
У ринковій економіці виживають лише ті підприємства, які
найбільш правильно і компетентно зрозуміли вимогу ринку, організували
виробництво конкурентноспроможної продукції, послуг,що користуються
попитом, уміло здійснюють мотивацію висококваліфікованої творчої праці
персоналу. Усе це вимагає фундаментальних і глибоких економічних знань,
а отже, і відповідної підготовки фахівців з економіки,
Маркєтингове дослідження виробу. Характеристика моделі
Як відомо батьківщиною маркєтингу вважають США, тому в тлумаченні цього
терміна слід спиратися на американський дослід функціонування ринку.
У першій третині ХХ ст. американські фермери шукали ринок збуту для
своєї продукції і використовували для позначення цієї діяльності слова
“market getting”, що буквально означає “оволодіння ринком”. На мій
погляд саме так слід розуміти суть терміна “маркєтинг”.
Маркєтинг – наукова концепція та похідна від неї комплексна система
організації виробництва і збуту продукції зорієнтована на задоволення
потреб конкретних споживачів, та отримання прибутку на основі
дослідження та прогнозування торгового ринку.
Маркєтологи – це ті люди, які займаються збутом на ринку і
вивчають попит на товари.
Отже з часом 2 слова “market getting” злилися в одне. З цього
визначення стає зрозуміло, що найважливішою функцією маркєтингу є
дослідна, тобто вивчення споживачів, конкурентів, загальних тенденцій
розвитку ринку, усього того, що виливає на смаки споживачів та рішення
конкурентів.
Наступною функцією маркєтингу є розроблення системи заходів,
відомих як marketing – mix – маркєтингова суміш . Ця система заходів
відома ще як комплекс маркєтингу до якого входять 4 основні елементи :
продукти (тобто товар, який виробляє підприємство, з точкі зору
забезпечення його належної якості, асортименту, обсягу, тощо);
ціна (тобто визначення ціни на основі усвідомлення конкурентного
характеру ринку, установлення обгрунтованих знижок та надбавок до
ціни,тощо);
розподіл на збут продукції (визначення необхідної кількості оптових та
роздрібних посередників, через яких відбуватиметься збут продукції та її
тронспортування)4
просування продукції на ринку ( тобто діяльність спрямовану на
формування позитивного ставлення споживачіів до виробленої продукції з
допомогою реклами, виставкової діяльності тощо).
Завершеною функцією маркєтингу є контролб за маркєтинговою
діяльністю. Він передбачає постійний аналіз основних напрямків цієї
діяльності, передусім організації збуту, пошук шляхів підвищення
прибутковості, аналіз маркєтингових витрат, проведення маркєтингової
ревізії тощо.
Реалізація маркєтингової діяльності здійснюється на основі
розроблення маркєтингових програм. Мова іде про вибір інструментів
маркєтингу, про об’єднання їх в оптимальний комплекс (маркєтинг – мікс)
з точкі зору маркєтингових цілей.
Вітчизняні підприємства відійшли від стандартизованих форм
планування і мають можливість самостійно визначити і часовий горизонт
планів і набір показників. Що стосується планування маркєтингової
діяльності, то частіше розробляються її програми. Програми відрізняються
від планів тим, що крім планових показників, котрих потрібно донести,
програма обов’язково охоплює й інші складові елементи.
Проектування одягу промислового виробництва базується на даних
маркєтингових дослідженнях, де визначаються потреби споживачів у тих або
інших виробах. При цьому споживчі властивості виробів зумовлюються
споживчіми вимогами до них та ситуаціями їх використання, а також
залежить від прогнозу потреб в одязі у найближчому майбутньому.
З метою проектування одягу необхідно отримати дані про споживчі
групи, або групи споживачів, які невдосконалені існуючими виробами, а
також визначити вид, або види одягу як об’єкт проектування та
конкретизувати вимоги визначеної групи споживачів до одягу.
Характеристика моделі
В даній курсовій роботі мені потрібно охарактеризувати жіноче плаття.
Плаття призначене для літнього сезону, для святкових подій. А також для
груп населення – це жінок і для дівчат. Моє плаття характеризується
розмірами, такими як :
обхват грудей;
обхват талії;
обхват грудей.
Розділ : Організація індивідуального виробництва.
Виробничий процес здійснюється у часі і просторі. Організація
виробничого процесу у часі характеризується методами поєднання операцій
і ступенем його безперервності. Просторова організація виробничого
процесу передбачає розташування робочих місць і їх груп (дільниць,
цехів) на території підприємства та забезпечення пересування предметів
праці по операціях найкоротшими маршрутами. Поєднання цих двох аспектів
побудови виробничого процнсу здійснюється застосуванням певного методу
організації виробництва : непотаковий та потаковий.
Структура підприємства означає його внутрішню будову і зв’язок
складових частин. Це є певне кількісне і якісне співвідношення елементів
цілого, що визначають життєдіяльність підприємства і процес його
розширеного відтворення. Для кращого розуміння цього питання розглянемо
структурну схему підприємства. Зі схеми видно, що підприємство має
складову внутрішню структуру.
Структура управління підприємства
Планування виробництва.
Баланс робочого часу, він потрібен для планової чисельності робіт
на визначення і часу роботи одного робітника протягом року.
Баланс робочого часу складається :
календарного часу Ткален.
номінального часу Тном.
явочного часу Тяв.
ефектного фонду часу одного робітника в рік Теф.
Календарний фонд часу в році складає 365.
Номінальний визначається різницею календарного часу і святкових та
вихідних днів :
Тяв.=Ткал.-(tc+tв)=365-(10+101)=254
Явочний фонд часу визначається різницею номінального часу до часу
неявочного :
Тяв.=Ткал.-Тнероб.=254-30=225днів
Ефективний фонд часу одного робітника визначається добутком явочного
часу на кількість робочих годин :
Теф.=Тяв.*Тр.г=224*7,85=1758
Таблиця .Розрахунок балансу робочого часу.
ПОКАЗНИКИ ПОДАНИХ РОЗРАХУНКУ
І. Кількість календарних днів :
неробочі дні всього
в.т.ч.святкові
вихідні. 365
111
10
101
ІІ. Номінальний фонд робочого часу, днів :
не виходи на роботу днів.
в.т.ч.відпуск чергові і додатковий
відпустки на навчання
декретні відпустки
по хворобі
не виходи, що дозволяються законом. 254
30
24
2
1
2
1
ІІІ. Явочний робочий час, днів :
середня тривалість робочого дня годин
внутрішньозмінні втрати робочого часу та простоїв годин
кількість робочих годин. 224
8
0,15
7,85
ІV. Ефективний фонд часу одного робітника за рік, годин. 1758
Виробнича програма. Технічний опис моделі.
Таблиця Розрахунок виробничої прошрами.
Вид виробництва Змінний випуск,шт.
В ам. Кількість змін,п. Кількість, Д. Випуск продукції, од. В.
1 2 3 4 5
Індивідуальне 47 1 224 11938
Технічний опис модел.
Плаття жіноче приталеного силуету, тканина – атлас, літній сезон.
Пілочка з талевими виточками. Спинка теж з талевими виточками. Виріб з
довгим рукавом,та довжиною – вишче колін.
4.3.2Розрахунок вартості основних і прикладних матеріалів.
Таблиця Вартість основних і прикладних матеріалів.
№п/п Назва матеріалу Ціна одиниці виміру,грн. Норма витрат Вартість,грн.
1 Тканина атлас,м. 28 1,5 46,2
2 Нитки,кот. 1.32 1 1.32
3 Ярлик,шт. 3 0,8 2,4
4 дублірін 0,9 6 5,4
5 флізілін 0,8 3 2,4
6 гудзикі 5 1,5 7,5
7 пряжка 25 1 25
запанкі 2 3 6
4 Пакєт поліетиленовий,шт. 1 1 1
5 Фірмовий знак,шт. 0,5 1 0,5
6 Вішалка,шт. 1,5 1 1,5
Разом
97,3
Коефіцієнт,що враховує транспортні заготівельні витрати,втрати від
маломірних залишків реалізацію зворотних відходів – для індивідуального
виробництва К = 1,02
Вартість матеріалів на одиницю виробу,грн.:т=К*8шп – для індивідуального
виробництва m= 1,02*97,3=99,2
Випуск продукції, од. – річний випуск В = 11938
Вартість матеріалів на весь випуск,грн.:М=m*В – річний випуск
М=97,3*11938=1184249
4.3.3Розрахунок чисельності робітників.
Загальну планову чисельність потрібно для виконання виробничої програми
розраховують. Чисельність робітників основного виробництва необхідно для
виконання плану по випуску продукції можна визначити по трудомісткості
згідно формули :
Чр = m * t n / Теф * Квн.
Де : Чр – чисельність робітників4
m – випуск продукції;
tn – планова трудомісткість в годинах;
Теф.-ефективний час роботи одного робітника в рік,годин;
Квн.- коефіцієнт виконання норм.
11938 * 1,7 / 1758 * 1,02 = 11чол
Чисельність допоміжних робітників у відсотках чисельності основних – 30.
Чисельність керівників та спеціалістів складає відсоток від чисельності
всіх робітників – 10.
Чисельність службовців від чисельності робітників – 5.
Отже : – чисельність допоміжних робітників складає :
31+ 2* 0,1 = 1чол.
чисельність керівників та спеціалістів і службовців складає 10% від всіх
робітників :
31 + 9 * 0,1 = 4 чол.
Розрахунок річного фонду заробітної плати.
Таблиця Розрахунок тарифного фонду зарплати робітників.
№п/п Назва професій робітників Роз-ряд Годинна тарифна ставка, грн К-сть
робіт-ників,
Чол К-сть днів роботи цеху К-сть л/д К-сть л/г Тарифний фонд
з/п,тис.грн.
1 2 3 4 5 6 7 8 9
1 Швеї ІІІ 2,93 4 254 1016 8128 23,8
2 Швеї IV 3,34 3 254 1016 8128 27,1
3 швеї V 3,79 4 254 702 6096 23,1
разом
31
74,0
4 Наладчики Іv 3,34 2 254 508 4064 13,6
разом
2
13,6
всього
13
87,6
Таблиця розрахунок річного фонду зарплати цехового персоналу.
№п/п Назва категорій і посади К-сть чол Місячний посадовий оклад,грн
Надбавки до окладу,
грн
Місячна
З/п,грн Річний фонд з/п,тис.
грн
1 2 3 4 5 6 7
1
Керівники начальник цеху
1
800
100
900
10,8
разом 1
10,8
всього 1
10,8
Таблиця розрахунок виплати із фонду матеріального заохочення.
№п/п Категорії працівників Тарифний фонд з/п,тис.грн Виплати ФМЗ
% сума,тис.грн
1 2 3 4 5
1
2
Робітники
Керівники
106,8
10,8
10
25
10,7
2,7
Разом 117,6
13,4
Таблиця зведений план по праці
№п/п Назва показників Одиниці виміру Показникі
1 2 3 4
1 Обсяг виробництва
Обсяг виробництва Шт.
Тис. грн 11938
2245647
2 Кількість працівників
В.т.ч робітників Чол
Чол 14
13
3 Виробіток на одного працівника
Виробіток на одного робітника Шт.
Грн. 808
172,7
4 Фонд зарплати всього персоналу
В.т.ч. робітників
Керівників,спеціалістів і службовців Тис.грн.
Тис.грн.
Тис.грн. 117,6
106,8
10,8
5 Виплати із ФМЗ всього
В.т.ч. робітників Тис.грн.
Тис.грн. 13,4
10,7
6 Середньорічна зарплата:
одного працівника
одного робітника
Грню
Грн. 8400
8215
7 Середньорічна зарплата з врахуванням виплат з ФМЗ:
одного працівника
одного робітника
Грн
Грн
9357
9038
8 Середньомісячна зарплата з врахуванням виплат з ФМЗ :
одного працівника
одного робітника
Грн
грн
779
753
Собівартість продукції – це виражені в грошовій формі сукупні
витрати на підготовку і випуск продукції. Собівартість характеризує
ефективність усього процесу виробництва на підприємстві, оскількі в ній
відображається рівень організації виробничого процесу, технічний рівень,
продуктивність праці та інше. Чим краще працює підприємство,
ефективністю використовує виробничі ресурси, тим нижча собівартість
продукції.
При обчислення собівартості важливе значення має склад витрат,
які до неї входять. Собівартість повинна включати до свого складу
витрати необхідної праці, тобто витрати, що забезпечують процес
відтворення всіх факторів виробництва, і не включати витрат додаткової
праці, що відшкодовуються за рахунок прибутку.
Згідно з зазначеним до собівартості продукції входять витрати на
підготовку, освоєння та обслуговування виробництва,охорону праці й
безпеку праці, оплату праці та підготовку кадрів, інші витрати.
Калькуляція – це розрахунок собівартості одиниці продукції,
виконаних робіт та послуг. Калькуляції складають на продукцію основного
та допоміжного виробництв щомісячно, за квартал, за рік за цільовим
призначенням. Розрізняють такі види калькуляції :
планові;
кошторисні;
нормативні.
Перелічені види калькуляції є попередніми, їх розробляють до початку
виробництва продукції і використовують при складанні кошторису.
Калькулювання собівартості продукції – це процес визначення
собівартості одиниці продукції. Методи калькулювання :
нормативний;
параметричний;
розрахунково – аналітичний.
Калькуляція складається за статтями – затратами, які відрізняються між
собою функціональним призначенням у виробничому процесі і місцем
виникнення. Перелік статей калькуляції може бути різним в залежності від
галузі промисловості.
Таблиця. розрахунок калькуляції собівартості продукції
№п/п Назва статі калькуляції позначення Загальні витрати
Грн. Витрати на одиницю продукції,
грн Структура
Собівартості, %
планова Примітка
1 2 3 4 5 6 7
1 Сировина і матеріали М 1184249 99,5 66,1 Баланс сировини
2 Основна з/п ОВР Фосн. 100700 8,5 5,8 Фосн
6%
3 Додаткова зарплата ОВР Фдод. 6100 0,5 0,3 Від Фоп
4 Відрахування на соціальні потреби ОВР Фсоц. 44100 3,7 2,5
5 Утримання та експлуатація машин і устаткування Ум. 94080 7,4 5,9 80%
від Фоп
6 Загальновиробничі витрати Вз.в 105840 8,9 6,0 90%від ФОП
7 Загальногосподарські витрати Вз.г 164640 13,8 9,2 440%від ФОП
8 Підготовка і освоєння виробництва Пв. 2352 0,2 0,1 2%відФОП
9 Виробнича собівартість Сф. 1761273 147,5 98,1 Ст.+…ст.9
10 Позавиробничі витрати Вп 35245 2,9 1,9 2%від Сф
11 Повна собівартість
С
179658 150,4 100 Сф. +Вп
11
прибуток Пр. 449129 37,7
25%від Сп
12 Товарна продукція ТП 2245647 188,1
Сп.+Пр.
Розрахунок техніко – економічних показників.
Таблиця. Техніко – економічні показникі цеху по виготовленню сукні.
№п/п Назва показників Одиниця виміру Показникі
1 2 2 4
1 Обсяг виробництва
Товарна продукція Шт
грн 11938
2245647
2 Кількість працівників всього
В.т.ч. робітників Чол
Чол. 14
13
3 Виробіток на одного працівника
Виробіток на одного робітника Шт
грн 808
172700
4 Фонд заробітної плати всього персоналу
В.т.ч. робітників Тис.грн
Тис.грн 117,6
106,8
5 Середньорічна зарплата з врахуванням виплат з ФМЗ :
одного робітника
одного працівника
грн
грн
9357
9038
6 Повна собівартість продукції Тис.грн 1796518
7 Планова собівартість одиниці виробу Грн 150,4
Список використаної літератури :
економіка підприємства : підручник Т1 – Т2 за редакцією ПокропивногоС.Ф.
Бойчук І.М., Харів П.С.,Хопчан М.І. “Економіка підприємств” : навчальний
посібник :Львів виробництво “Сполом”,1998р.
Гаркавенко “маркєтинг” – К.: лібра 2002р.
Методичні рекомендації з виконання практичних робіт з економічних
дисциплін – Ч.Д.Т.Т.В.Е. 2004р.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
