UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75836
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 13

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДоцільність використання діалектної лексики в публіцистичному тексті (на матеріалі закарпатської районної преси) (реферат)
Авторdimich
РозділЖурналістика, телебачення, ЗМІ
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2344
Скачало250
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат з журналістики

 

Доцільність використання діалектної лексики в публіцистичному тексті (на

матеріалі закарпатської районної преси)

 

Як відомо, діалектизми — це характерні для територіальних діалектів

мовні особливості, що кваліфікуються як відхилення від літературної

норми. Діалектизми виділяються на всіх рівнях мови — акцентуаційному,

фонетичному, словотвірному, фразеологічному, лексичному та граматичному

[12, 135-136].

 

Слова діалектного вжитку, що позначають поняття, для передачі яких у

загальнонародній мові вживаються назви, утворені від іншої непохідної

основи, називаються лексичними діалектизмами. Критерієм для виділення

цієї найчисленнішої групи лексики є її семантична спільність у межах

означуваних понять зі словами загальнонародної мови і відмінність від

них у матеріальній оболонці. Серед них виділяють власне лексичні

діалектизми (це своєрідні дублети до загальновживаних слів: трускавки

(полуниці), маржина (худоба) тощо) та етнографічні діалектизми (назви

місцевих реалій і понять, що не відомі або не використовуються поза

межами певного говору чи групи споріднених говорів). З цієї причини

етнографічні діалектизми звичайно не мають відповідників у

загальнонародній мові, а означувані ними реалії й поняття або

передаються описово, або позначаються тими самими словами, що й у

говорах: плачинда (вид печива), гачі (вид штанів) тощо.

 

Процес взаємодії літературної мови і територіальних діалектів у сфері

лексики є складним і тривалим. На думку дослідників, у наш час народні

говори ще активно функціонують, але суспільно-економічними і культурними

умовами життя вже не стимулюються, а навпаки, поволі нівелюються, певною

мірою непомітно деформуються і поступово наближаються до літературної

мови. Цей складний і тривалий процес зумовлений сучасними формами

виробництва, наявністю в селах і містечках великої кількості

інтелігенції, впливом школи, преси, художньої літератури, радіо,

телебачення тощо [7]. Водночас народні говори ще активно функціонують й

істотно впливають на літературну мову. Поряд з іншими джерелами,

територіальні діалектизми і тепер залишаються одним із джерел збагачення

лексичної системи літературної мови [2]. Так, наприклад, повертаються до

літературного вжитку слова блават (волошка), линва (мотузка, канат),

філіжанка (чашка), карафа (графин), вивірка (білка), вивільга (іволга),

зимний (холодний) та ін. [8, 112]. Цей список можна продовжити ще

більшою кількістю яскравих діалектних лексем, які, на наше глибоке

переконання, тільки збагатили б лексичний запас літературної української

мови. Тому цілком погоджуємося з думкою П. Ю. Гриценка, що "усталення

вживання слів і словоформ як діалектизмів, їх відповідне опрацювання у

нормативних словниках і граматиках (з відповідними кваліфікаціями діал.,

обл.) є передумовою поступового переходу цих діалектизмів до

нормативних, збагачення за їхній рахунок структури і виражальних

можливостей літературної мови" [12, 136].

 

Найбільш активно діалектна лексика представлена, окрім усного

розмовно-побутового мовлення, в мові художньої літератури та

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ