.

Основні принципи визначення податкового кредиту. Терміни подання декларації з ПДВ та відповідальність платників ПДВ за несвоєчасне її подання (контрол

Язык: украинский
Формат: контрольна
Тип документа: Word Doc
325 2504
Скачать документ

Контрольна робота

з предмету “Податкова система”

1. Основні принципи визначення податкового кредиту.2 Терміни подання
декларації з ПДВ та відповідальність платників ПДВ за несвоєчасне її
подання.

Зміст

1. Теоретична
частина………………………………………………………..
……..3 – 11

1.1 Основні принципи визначення податкового кредиту…………….3 – 7

1.2 Терміни подання декларації з ПДВ та відповідальність платників ПДВ
за несвоєчасне її
подання………………………………………….8 – 11

2. Розрахункова
частина………………………………………………………..
…12 – 13

2.1 Задача № 10

Скласти необхідні бухгалтерські проводки та провести певні розрахунки :

нарахована заробітна плата працівника адмінперсоналу в сумі 1200грн.;

провести утримання з заробітної плати?

визначити суму заробітної плати до видачі?

нарахувати комунальний податок та зробити необхідні бухгалтерські
проводки при умові що кількість працівників на підприємстві 8, в тому
числі кількість працівників, які працюють на умовах сумісництва 2 ?
Розмір неоподаткованого мінімуму 17грн.?

3. Список використаної літератури:

1. Закон України “Про оподаткування продукту підприємств” в редакції
Закону №283/97 – ВР від 22.05.97. // ВВР – 1997.

2. С.М. Онисько, І.В. Грицин – “Податкова система “, видавництво “Новий
світ – 2000” Львів – 2004.

1. Теоретична частина

1.1. Основні принципи визначення податкового кредиту

Податковий кредит – сума чи вартість витрат, понесених платником
податку-резидентом у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у
резидентів-фізичних або юридичних осіб протягом звітного року (крім
витрат на сплату податку на додану вартість та акцизного збору) , на
суму яких дозволяється зменшення суми його загального річного
оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року.

При проведені річного перерахунку податку на доходи фізична особа
використовує податковий кредит для зменшення суми загальнорічного
оподаткованого доходу. Платник податку має право скористатися податковим
кредитом за підсумками звітного податкового року. Основною умовою для
застосування податкового кредиту є документальне підтвердження витрат,
які включаються до складу податкового кредиту. До складу податкового
кредиту включаються фактично понесені витрати, підтверджені платником
податку документально, а саме :

фіскальним або товарним чеком;

касовим ордером;

товарною накладною;

іншими розрахунковими документами або договором, які ідентифікують
продавця товарів (робіт, послуг) та визначають суму таких витрат.
Зазначені документи не надсилаються податковому органу, але підлягають
зберіганню платником податку протягом строку, достатнього для проведення
податковим органом перевірки стосовно нарахування такого податкового
кредиту. податковим законодавством передбачається перелік витрат,
дозволених до включення до складу податкового кредиту. Платник податку
має право включити до складу податкового кредиту звітного року такі
витрати, фактично понесені ним протягом такого звітного року :

частину суми процентів за іпотечним кредитом, сплачених платником
податку;

суму коштів або вартість майна, переданих платником податку у вигляді
пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям,
зареєстрованим в Україні, у розмірі, що перевищує два відсотки, але не є
більшим п’яти відсотків від суми його загального оподатковуваного доходу
такого звітного року;

суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для
компенсації вартості середньої професійної або вищої форми навчання
такого платника податку, іншого члена його сім’ї першого ступеня
споріднення, але не більше суми місячного прожиткового мінімуму для
працездатної особи, встановленого на 1 січня звітного податкового року,
помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 грн. у розрахунку за
кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового
року :

а) при навчанні платника податку або іншого члена його сім’ї першого
ступеня споріднення – до податкового кредиту одного з таких членів за їх
вибором;

б) при навчанні обох членів подружжя – окремо до податкового кредиту
кожного, відповідно до вартості його навчання. Членами подружжя
вважаються особи, які перебувають у шлюбі, зареєстрованому згідно із
законом;

суму власних коштів платника податку, сплачених на користь закладів
охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування
такого платника податку або члена його сім’ї першого ступеня
споріднення, у тому числі придбання ліків, донорських компонентів,
протезно-ортопедичних пристосувань у розмірах, що не покриваються
виплатами з фонду загальнообов’язкового медичного страхування, крім
витрат на :

а) косметичне лікування або косметичну хірургію (включаючи косметичне
протезування, не пов’язане з медичними показаннями);

б) водолікування та геліотерапію, не пов’язані з лікуванням хронічних
захворювань;

в) лікування та протезування зубів з використанням дорогоцінних металів,
гальванопластики та порцеляни;

г) аборти, крім абортів, які проводяться за медичними показаннями, або
якщо вагітність стала наслідком зґвалтування ;

д) операції з переміни статі;

е) лікування венеричних захворювань, крім СНІДу та венеричних
захворювань, причиною яких стало нестатеве зараження або зґвалтування;

є) лікування тютюнової чи алкогольної залежності;

ж) клонування людини або її органів;

з) придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, оплати вартості
медичних послуг, які не підлягають під перелік життєво необхідних,
встановлений Кабінетом Міністрів України;

суму витрат платника податку на сплату за власний рахунок страхових
внесків, страхових премій страхувальнику-резиденту за договорами
довгострокового страхування життя та недержавного пенсійного страхування
як такого платника податку, так і членів його сім’ї першого ступеня
споріднення, яка не перевищує (у розрахунку за кожний з повних чи
неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір
страхування) :

а) при страхуванні податку – суми місячного прожиткового мінімуму для
працездатної особи, встановлено на 1 січня звітного податкового року,
помноженої на 1.4 та округленої до найближчих 10грн. ;

б) при страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня
споріднення –50 відсотків суми, у розрахунку на кожного застрахованого
члена сім’ї, якщо сума витрат не перевищує суми місячного прожиткового
мінімуму для працездатної особи, встановленого на 1 січня звітного
податкового року, помноженого на 1.4 та округленої до найближчих 10 грн.

Нараховується виключно резидентом, що має індивідуальний
ідентифікаційний номер

Загальна сума нарахованого податкового кредиту не може перевищувати суми
загального оподаткованого доходу платника податку, одержаного протягом
звітного року як заробітна плата

Невикористаний податковий кредит, за наслідками звітного податкового
року, не має права переноситись на наступні податкові роки

Поряд із правами по нарахуванню податкового кредиту для платника податку
існують обмеження щодо права на застосування податкового кредиту.

Важливо також знати, що сума податкового кредиту, що надається платнику,
не може бути більшою, ніж сума доходу, одержаного як заробітна плата.

Якщо сума податкового кредиту, нарахованого платником податку перевищує
суму загального оподатковуваного доходу платника податку, одержаного
протягом звітного року як заробітна плата, податковий кредит надається
такому платнику податку в розмірі суми загального оподатковуваного
доходу платника податку, одержаного протягом звітного податкового року
як заробітна плата.

Якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкового
кредиту за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні
податкові роки не переноситься.

1.2. Терміни подання декларації з ПДВ та відповідальність платників ПДВ
за несвоєчасне її подання

Згідно із Законом України “Про податок на додану вартість” підприємства
(платником податку) зобов’язані подавати податковому органу за місцем
свого знаходження податкову декларацію.

Податкову декларацію з податку на додану вартість подають за базовий
(звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю – протягом 20-ти днів, наступних за останнім
календарним днем звітного (податкового) місяця ;

б) календарному кварталу – протягом 40-ка календарних днів, наступних за
останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Підприємства, що мали в попередньому календарному році обсяг продажу
товарів (робіт, послуг) більший, ніж 7200 неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян, подають податкову декларацію про податок на додану
вартість щомісяця.

Якщо обсяг продажу товарів (робіт, послуг) у попередньому календарному
році менший, ніж 7200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, то
підприємства можуть самостійно визначити свій базовий (звітний) період,
вказавши це в заяві, що подають податковій адміністрації за місяць до
початку календарного року.

Підприємство самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку
зазначає у податковій декларації, крім таких випадків :

підприємство не подає у встановлені терміни податкову декларацію;

дані документальних перевірок результатів діяльності підприємства
свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов’язань,
заявлених у податкових деклараціях ;

контролюючий орган виявляє арифметичні або методологічні помилки у
поданій підприємством податковій декларації, що призвели до заниження
або завищення суми податкового зобов’язання. В усіх вище перелічених
випадках контролюючий орган зобов’язаний, самостійно визначити суму
податкового зобов’язання підприємства.

Податкову декларацію приймає контролюючий орган без попередньої
перевірки зазначених у ній показників.

Декларацію з податку на додану вартість подають за двома формами :
повною і скороченою.

Податкову декларацію з податку на додану вартість за повною формою
подають підприємства, обсяги оподатковуваних ПДВ операцій (без
урахування ПДВ) яких досягли за останніх 12 календарних місяців 3600
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Особи, які не належать за
визначенням платників податку у зв’язку з меншими обсягами
оподатковуваних операцій, ніж 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян протягом будь-якого періоду за останніх 12 календарних місяців
(платники податку, що раніше мали обсяг реалізації більше 1200
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), у тому числі особи,
зареєстровані як платники податку за власним бажанням (добровільно
зареєстровані платники податку), а також особи, зареєстровані як
платники податку на підставі того, що вони здійснюють торгівлю за
готівку (кредитні дебетові картки або комерційні чеки), до податкового
періоду, в якому вони досягають зазначеного обсягу оподатковуваних
операцій, подають декларацію за скороченою формою. Податкову декларацію
за скороченою формою подають до першого звітного періоду, в якому
платник досягнув обсяг оподатковуваних операцій у розмірі 3600
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Декларацію за повною формою подає підприємство до податкового органу за
місцем його реєстрації. Подання ксерокопії не дозволяють.

Декларацію подають незалежно від того, було у звітному періоді в
підприємства податкове зобов’язання, чи ні, тобто незалежно від стану
його фінансово-господарської діяльності.

Декларацію можна заповняти від руки чорнильною чи кульковою ручкою або
видрукувати (заповнення олівцем не дозволяють), без жодних виправлень; в
рядках, де відсутні дані для заповнення, має бути проставлений прочерк.
Суми обороту та податку в декларації проставляють у гривнях, без
копійок, з відповідним округленням за загальновстановленими правилами.

Підприємство самостійно обчислює суму податкового зобов’язання,
зазначену в декларації. Дані, наведені в декларації, мають відповідати
даним фінансового обліку та даним книг податкового обліку, достовірність
даних підтверджують: підписом платника, якщо платник – фізична особа, в
інших випадках (особа, визначена як платник податку на додану вартість,
крім фізичних осіб) – підписами відповідальних посадових осіб
(директора, головного бухгалтера) та печаткою, а в разі подання
декларації в електронній формі – електронним підписом підзвітних осіб,
зареєстрованих у порядку, визначеному законодавством. До декларації
вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний
період без зростаючого підсумку.

Підприємство, яке не подасть або несвоєчасно подає податкову декларацію
чи звітний рахунок до податкового органу, налічує штраф за кожне таке
неподання чи затримку.

Платник, самостійно виявивши помилки, що містяться у раніше поданій ним
декларації, має право подати уточнений розрахунок.

При цьому самостійно виявлені платником податків помилки у податковій
декларації з ПДВ минулих податкових періодів можуть бути виправлені
платником шляхом :

подання уточнюючого розрахунку в будь-якому майбутньому податковому
періоді – для виправлення помилок, які спричинили завищення податкового
зобов’язання, так і помилок, які спричинили заниження податкового
зобов’язання. При виправлені помилок в уточнюючому розрахунку та
уточнюючому (скороченому) розрахунку знаходять відображення :

суми, які не були враховані в декларації попереднього періоду, в
уточнюючому розрахунку відображають зі знаком (+);

суми, які не були зайво в декларації попереднього періоду, в уточнюючому
розрахунку відображаються зі знаком (-);

відображення відповідних показників для виправлення помилок у податковій
декларації за звітний період;

у податковій декларації за будь-який подальший податковий період після
періоду, в якому було допущено помилку, протягом якого такі помилки були
самостійно виявлені – у випадку виправлення помилок, які причинили
завищення податкового зобов’язання.

Відповідно до чинного законодавства при виявлені платником заниження
податкових зобов’язань і подання уточнюючого податкового розрахунку
підприємству необхідно сплатити штраф у встановленому розмірі від суми
уточнення. Якщо помітку виявлено до кінця граничного строку подання
звітної форми, то необхідно подати з виправленими показниками. У такому
випадку вказані вище штрафи не застосовуються.

2. Розрахункова частина

2.1. Задача

Розв’язання

1. Визначаємо утримання із заробітної плати у Пенсійний фонд :

525 *0.5% = 2,63 (грн.)

1200 – 525 = 675 (грн.)

675 * 2% = 13,5 (грн.)

2,63 + 13,5 = 16,13 (грн.)

2. Визначаємо утримання із заробітної плати у Фонд соціального
страхування:

525 * 0.5% = 2,63 (грн.)

1200 – 525 = 675( грн.)

675 * 1% = 6,75 (грн.)

2,63 + 6,75 = 9,38 (грн.)

3. Визначимо утримання із заробітної плати у Фонд зайнятості :

1200 * 0,5 = 6 (грн.)

4. Визначимо суму прибуткового податку :

16,13 + 9,38 + 6 = 31,51 (грн.)

1200 – 3151 = 1168,49 (грн.)

1168,49 * 15% = 175,27 (грн.)

5. Визначимо загальну суму утримань із заробітної плати :

16,13 + 9,38 + 6 + 175,27 = 206,78 (грн.)

6. Визначаємо суму заробітної плати до видачі :

1200 – 206,78 = 993,22 (грн.)

7. Визначаємо суму комунального податку :

8 – 2 = 6 (працівників)

6 * 17 * 10% = 10,2 (грн.)

Журнал реєстрації господарських операцій

№ Зміст господарської операції Кореспонденція

рахунків Сума,

грн. Податковий облік

Дт Кт

ВВ ВД

1 2 3 4 5 6 7

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

Відображено нарахування заробітної плати працівнику адмінперсоналу

Відображено утримання прибуткового податку

Відображено утримання у Пенсійний фонд

Відображення утримання у Фонд соціального страхування

Відображення утримання у Фонд зайнятості

Отримано гроші в банку для виплати заробітної плати.

Виплачено заробітну плату працівникові

Сплачено суму прибуткового податку

Сплачено суму утримань до Пенсійного фонду

Сплачено суму утримань до Фонду соціального страхування

Сплачено суму утримань до Фонду зайнятості

Сплачено суму комунального податку 92

66

66

66

66

301

66

641

651

652

653

23 66

641

651

652

653

311

301

311

311

311

311

64 1200

175,27

16,13

9,38

6

993,22

993,22

175,27

16,13

9,38

6

10,2 1200

10,2 –

PAGE

PAGE 13

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020