Курсова робота
на тему:
Проект монтажу засобів автоматизації на верстаті моделі СвСА
Зміст
Вступ
1. Загальна частина
1.1. Опис обладнання до автоматизації
1.1.1. Будова та складові частини верстату
1.1.2. Характеристика та аналіз існуючої електричної схеми
1.2. Обґрунтування теми проекту
2. Проектна частина
2.1. Вибір та обґрунтування засобів автоматизації
2.2. Вимоги до монтажу вибраних засобів автоматизації
3. Розрахункова частина
3.1. Розрахунок параметрів графіку виконання монтажних робіт
3.2. Побудова графіку виконання монтажних робіт
4. Оцінка ефективності проекту та висновки
Додаток
Список використаної літератури
Вступ
Автоматизація ? це застосування комплексу засобів, що дозволяють
здійснювати виробничі процеси без безпосередньої участі людини, але під
її контролем. Автоматизація виробничих процесів приводить до збільшення
випуску, зниженню собівартості і поліпшенню якості продукції, зменшує
чисельність обслуговуючого персоналу, підвищує надійність і
довговічність машин, дає економію матеріалів, поліпшує умови праці і
техніки безпеки.
Автоматизація звільняє людину від необхідності безпосереднього керування
механізмами.
У автоматизованому процесі виробництва роль людини зводиться до
налагодження, регулювання, обслуговуванні засобів автоматизації і
спостереженню за їхньою дією. Якщо механізація полегшує фізичну працю
людини, то автоматизація має на меті полегшити так само і розумову
працю. Експлуатація засобів автоматизації вимагає від обслуговуючого
персоналу високої техніки кваліфікації.
Автоматизація параметрів дає значні переваги:
1) забезпечує зменшення чисельності робочого персоналу, тобто підвищення
продуктивності його праці;
2) приводить до зміни характеру праці обслуговуючого персоналу;
3) підвищує безпеку праці і надійність роботи устаткування;
Автоматизація технологічних установок містить у собі автоматичне
регулювання, дистанційне керування, технологічний захист, технологічні
блокування і сигналізацію.
Автоматичне регулювання забезпечує хід безупинного протікання процесів в
установках.
Дистанційне керування дозволяє черговому персоналові запускати і
зупиняти установки, а також переключати і регулювати її механізми на
відстані, з пульта, де зосереджені пристрої керування.
Технологічні блокування виконують у заданій послідовності при запусках і
зупинках механізмів автоматики, а так само у випадках спрацьовування
технологічного захисту. Блокування виключає неправильні операції при
обслуговуванні автоматичних установок, забезпечує відключення в
необхідній послідовності устаткування при виникненні аварії.
Пристрої технологічної сигналізації інформують черговий персонал про
стан устаткування, попереджають про наближення параметра до небезпечного
значення, повідомляють про виникнення аварійного стану автоматичних
установок і її устаткування. Застосовуються звукова і світлова
сигналізація.
Найважливішими і найбільш продуктивними напрямками скорочення термінів
будівництва і швидкої здачі промислових підприємств в експлуатацію,
зниження вартості, трудомісткості і матеріаломісткості об’єктів, що
будуються
являються:
подальша індустріалізація монтажних робіт;
залучення повноскладального блоково-комплектного методу, що передбачає
застосування блоків агрегатного комплектного обладнання з комунікаціями,
конструкціями заводського виготовлення.
Інтенсивний розвиток і залучення систем автоматизації у всі галузі
промислового будівництва потребують підготовки висококваліфікованих
спеціалістів по монтажу систем контролю і автоматики.
Спеціалістам, які пройшли навчання в монтажних технікумах по курсу
“Монтаж і налагодження систем контролю та автоматики”, в майбутньому
належить монтувати складні системи автоматики з установкою об’ємних
приміщень автоматики і електронно-обчислювальних машин.
Для скорочення термінів проведення робіт важливе значення має суміщення
на основі мережевого планування робіт, виконуваних різними
організаціями. Інколи перспективним є суміщення монтажних і
пусконалагоджувальних робіт.
Загальна частина
Напівавтомат СвСА для висвердлювання і закладення сучків (рис. 1-4) має
притискний пристрій, шпиндель для висвердлювання сучка, клеєвприскуючий
пристрій, шпиндель для виготовлення пробки з планки і забивання її в
отвір, привідний і кулачковий вали.
Рис.1
Напівавтомат СвСА для висвердлювання сучків і закладення отворів
пробками:
1 – стіл;
2 – супорт;
3 – свердлильний шпиндель;
4 – шпиндель для висвердлювання з планки пробок і забивання їх в отвір;
5 – кулачковий вал;
6 – привідний вал;
7 – сопло для здування стружки;
8 – притиск
Опис обладнання до автоматизації
Напівавтомат СвСА для висвердлювання сучків і закладення отворів
діаметром до 25 мм і глибиною від 4 до 20 мм показаний на рис. 2. Він
має стіл 4, встановлюваний маховичком 3 на потрібній висоті залежно від
товщини заготовки, і супорт 6 з двома робочими шпинделями, що роблять
2650 об/хв., з яких один 9 служить для висвердлювання сучка, а інший 13
– для висвердлювання і пресування пробки. Механізм шпинделів приводиться
в рух від двох валів – приводного 7 і розподільного кулачкового 10,
з‘єднаних через ремінну і зубчату передачі з електродвигуном 16
потужністю 3 кВт. Верстат має також пристрій для уприскування клею в
отвір і механізм, що закладається, 12 для подачі дерев’яної планки, з
якої висвердлюється пробка.
Робота напівавтомата здійснюється таким чином. Виріб укладають на стіл 4
так, щоб сучок, що підлягає видаленню, виявився безпосередньо під першим
(свердлувальним) шпинделем 9; потім педаллю 2 включають механізм приводу
автомата; під дією кулачків розподільного валу 10 на виріб опускаються
притиски 5 і свердлувальний шпиндель 9, який висвердлює сучок. Після
закінчення цієї операції супорт 6 з шпинделями автоматично циліндровим
кулачком пересувається вперед до фронту верстата на величину, рівну
відстані між осями шпинделів (виріб в цей час утримується на столі
притисками 5); в цей же момент з склеювання за допомогою плунжера
засмоктується клей і вприскується в просвердлений отвір. Коли проти
отвору зупиняється другий шпиндель 13, він опускається. При цьому
свердлом-пробочником проводиться висвердлювання пробки з дерев’яної
планки, подача її в державку і пресування чергової пробки у висвердлений
отвір.
Планка, з якої висвердлюється пробка, подається роликом від механізму
хропіння, кінематично зв’язаного з механізмом переміщення супорта.
Робочі шпинделі можна регулювати на різну глибину висвердлювання сучка і
закладення пробки.
Розподільний вал включається педаллю 2; вимикається він автоматично
після закладення отвору, після чого супорт би повертається в початкове
положення. Стружка здувається з виробу через сопло 8 вентилятором 14, а
відсисається приймачем приєднуваним до ексгаустерної мережі.
Рис. 2. Напівавтомат СвСА для висвердлювання сучків і закладення
отворів:
а — загальний вигляд; б — конструктивна схема; 1 — станина;
2 — педаль включення механізму; 3 — маховичок механізму
настройки столу по висоті; 4 — стіл; 5 — притискний механізм;
6 — робочий супорт з двома шпинделями; 7 — привідний вал; 8
— сопло; 9 — свердлувальний шпиндель; 10 — розподільний
кулачковий вал; 11— кулачок подачі супорта; 12 — механізм
подачі планки; 13 — шпиндель для висвердлювання і пресування
пробки; 14 — вентилятор; 15 — трос приводу управління педаллю;
16—електродвигун.
1.1.1. Будова та складові частини верстату
Механізм притиску складається з притискного черевика, пружини і стрижня,
приводиться від кулачка, насадженого на вал (рис. 3).
Механізм першого шпинделя. Шпиндель приводиться в обертання від
приводного валу, сполученого з електродвигуном ремінною передачею.
Подача шпинделя здійснюється від кулачкового валу. Механізм
клеєвприскуючий має резервуар для клею і плунжер з приводом від
кулачкового валу і відведенням в початкове положення пружиною.
Механізм другого шпинделя висвердлює порожнистим свердлом пробку з
дерев’яної планки, штовхач подає пробку в пробкотримач і потім забиває
попередню пробку в отвір, змазаний клеєм. Шпиндель приводиться від
приводного валу верстата, а подається кулачковим механізмом. Штовхач
подається кулачковим валом разом із стаканом, з яким він при забиванні
пробки з’єднується замикачем, що спрацьовує від кулачка торця 12 (рис.
3). Дерев’яна планка 33 подається роликовим механізмом 17.
Супорт служить для розміщення першого шпинделя, клеєвприскувача, другого
шпиндель і механізму подачі планки. Супорт подається циліндровим
кулачком по горизонтальних направляючих хобота станини. В початкове
положення супорт повертається під впливом пружини.
Привідний вал обертається весь час поки включений електродвигун.
Кулачковий вал робить один оберт за цикл висвердлювання сучка і
запресування пробки після включення педаллю кулачкової муфти, від якої
обертання передається через конічну пару кулачковому валу. Муфта
вимикається після одного оберту вала, коли кулачок 12 звільнить ролик і
пружина 28 розімкне муфту.
Видування тирси з висвердленого отвору проводиться повітрям, що поступає
з сопла від вентилятора, зв’язаного пасовою передачею з привідним валом.
Робота напівавтомата протікає в наступному порядку (див. рис. 4). На
стіл кладуть заготовку так, щоб сучок, який висвердлюють, був розміщений
під порожнистим свердлом з пробковиштовхувачем першого шпинделя,
натисканням на педаль вмикають кулачкову муфту приводу кулачкового вала,
і станок переходить на автоматичний цикл роботи. Послідовність роботи
напівавтомата (див. рис. 4): а) спрацьовує притискний пристрій; б)
перший шпиндель під дією свого кулачка опускається на заготовку і
висвердлює сучок; в) повітрям видувається стружка; г) весь супорт
починає рухатись вліво; д) коли клеєвприскувач порівнюється з
висвердленим отвором, в нього вприскується клей; е) супорт зупиняється в
крайньому лівому положенні; є) подається планка на розмір однієї пробки,
і на неї опускається другий шпиндель; ж) з планки висвердлюється пробка,
яка штовхачем попередньо подається в пробкотримач, звідки в отвір
виштовхується попередня пробка; з) відбувається стикання штовхача с
стаканом, який рухається вниз, штовхач забиває попередню пробку в
змазане клеєм отвір і повертається у верхнє початкове положення; до)
супорт і притиск під дією пружин відходять в свої початкові положення, а
муфта відключає кулачковий вал від приводного валу, який продовжує
обертатися, якщо електродвигун не буде вимкнений. Цикл роботи
напівавтомата на цьому закінчується.
Рис. 3. Кінематичні схеми напівавтомата СвСА
а — загальна; б — основного шпинделя з притискним пристроєм; в —
клейового механізму; г — другого шпинделя і механізму подачі дерев’яної
планки; д — другого шпинделя в момент висвердлювання пробки; е — у
момент пресування пробки; ж і з — механізм подачі в роботі; 1—шпиндель
для висвердлювання отвору; 2—пристосування для уприскування клею;
3—шпиндель для висвердлювання пробки і її забивання; 4—привідний вал;
5—електродвигун (N = 2,8 квт, n = 1430 об/хв.); 6 — вентилятор для
здування стружки; 7 — кулачковий вал; 8 — черв’ячна пара; 9 — муфта
включення; 10 — педаль, зв’язана тросом з муфтою включення; 11 — кулачок
для пересування супорта; 12—кулачок для вимкнення автомата і подачі
другого шпинделя; 13 — притискний пристрій, що приводиться в дію від
свого кулачка 25; 14 — резервуари з клейовим розчином; 15 — плунжер; 16
— отвір; 17 — механізм подачі планки;
18 — пробка, висвердлена за попередній хід шпинделя і підлягаюча
пресуванню; 19 — висвердлювана пробка; 20 — пробкотримач; 21 —подаючий
ролик;22 — пристрій хропіння; 23 — повідець; 24 — трубка;25 — кулачок
подачі притиску; 26 — кулачок подачі першого шпинделя; 27 — пружина
повернення супорта в початкове положення; 28 — пружина виключення
кулачкової муфти; 29 — замикач; 30 — штовхач; 31 — стакан; 32 — планка;
33 – виріб.
Рис. 4. Схема роботи напівавтомата СвСА
кадр 1-й — механізми напівавтомата в початковому положенні; кадр 2-й —
початок висвердлювання сучка; кадр 3-й — зачистка висвердленого отвору;
кадр 4-й— початок руху супорта; кадр 5-й — вприскування клею у
висвердлений отвір; кадр 6-й — вирізані пробки з планки; кадр 7-й —
заштовхування пробки в отвір; кадр 8-й — замикання штовхача із стаканом;
кадр 9-й — удар штовхача по пробці; кадр 10-й — переміщення супорта в
початкове положення і подача рейки під фрезу.
Рис.4. Циклова діаграма напівавтомата:
I— механізм подачі шпинделів; II механізм подачі притискного черевика;
III — механізм притиску; IV — механізм подачі супорта; V — механізм
подачі клею; VI — механізм подачі рейки; VII — механізм замикання
штовхача.
1.1.2. Характеристика та аналіз існуючої електричної схеми
Загальні відомості.
Електродвигун АД приводить в рух привідний і розподільний вали, від яких
приводяться в рух всі механізми.
Живлення електродвигуна АД здійснюється від електромережі трьохфазного
змінного струму напругою 220-380 В через пакетний вмикач “ВП”,
запобіжник “П” контакти магнітного пускача “К”.
Коло освітлення живиться від трансформатора освітлення з вторинною
напругою 36 В.
Робота електричної схеми
Електросистема під’єднується до мережі за допомогою пакетного вмикача.
При натисканні на кнопку “КП” отримує живлення котушка магнітного
пускача “К”, яка замикає головні контакти “К” силового кола і блок
контакти “К” кола управління.
Двигун АД вмикається в коло і починає працювати. При натисканні на
кнопку “КС” котушка магнітного пускача “К”. Відкриває контакти в ланцюга
управління і головні контакти ланцюга управління і головні контакти
силового кола.
Електродвигун відключається від мережі і зупиняється.
Зупинка двигуна виконується натисканням кнопки “Кс”.
Електричний захист двигуна
Двигну верстата захищається від перенавантаження тепловими реле і
нагрівними елементами.
Максимальний захист здійснюється запобіжниками з плавкими вставками.
Вказівки по обслуговуванню електрообладнання
Після встановлення на фундамент верстат повинне бути заземлений.
Заземлення верстату передбачено приєднанням станини до системи
заземлення з допомогою гвинта, встановленого на станині, над яким
розміщена табличка “заземлення”.
При експлуатації проводяться регулярні огляди стану електроапаратів,
розміщених в ніші станини, а також їхня очистка від пороху і бруду.
Огляд електроапаратури проводиться тільки у відключеному стані.
Дверка ніші відкривається спеціальним ключем, який повинен зберігатися
відповідальної особи за електрообладнанням верстата.
Один раз в три місяці необхідно замінювати змазку підшипників
електродвигуна. Застосовується універсальна змазка “УС-2” або УВТ.
Реле часу використовують для витримування часу зупинки робочого органу
при обробленні або встановленні допоміжних операцій. Більш за всіх
розповсюджені дросельні і об’ємні реле часу.
Дросельні реле часу виштовхують через дросель за допомогою поршня і
пружини визначений об’єм рідини. Швидкість відштовхування регулюється в
межах 0,5-10 сек. Шляхом зміни величини відкриття дроселя. Об’ємне реле
часу
має поршень, пружину і регульований гвинт. Час видержки цього реле
визначений ходом поршня, так як величина отвору через який витікає масло
залишається після спрацювання реле часу звичайно електрична.
Рис. 5. Принципова електросхема верстату моделі СвСА.
1.2. Обґрунтування теми проекту
Детальне вивчення роботи верстату для висвердлювання сучків СвСА та
аналіз існуючих схем керування показали, що вони є недосконалими і
вимагають додаткових затрат сил і часу робітника на обробку одиниці
заготовки. Також повністю ручним являвся процес транспортування та
завантаження деталей на верстат.
Основними труднощами з якими стикається верстатник при обробці
заготовок, це здійснення контролю лінійних розмірів під час обробки
заготовки. А також великих труднощів під час проведення технологічного
процесу здійснює ручне завантаження заготовок робітником. Вирішенням
даної ситуації стало впровадження до цього верстату завантажувального
пристрою без магазину, а також пристрій для контролю лінійних розмірів
деталі.
Введені засоби автоматизації покликані покращити якість процесу та
збільшити об’єм оброблених деталей. Але висока продуктивність та
довговічність роботи верстату базується також на правильному монтажу
впроваджених засобів автоматизації та налагоджені вже існуючих елементів
верстатів. Для цього в даному курсовому проекті розроблено технологію
монтажу засобів автоматизації на верстаті для висвердлювання сучків СвСА
Технологія монтажу розроблена з дотриманням технічних вимог встановлення
та монтажу вибраних засобів автоматизації.
2. Проектна частина
Робота верстата проходить наступним чином. Заготовки закріплюють на
столі так, щоб сучок, який підлягає видаленню був безпосередньо під
першим шпинделем, після чого включають механізм приводу автоматики; під
дією кулачка розподільного на заготовку опускається свердлильний
шпиндель, який висвердлює сучок. Після закінчення цієї операції весь
супорт шпинделями автоматично пересувається на величину, рівну відстані
між осями шпинделів: в цей же час в просвердлений отвір вприскується
клей.
Коли на виробці отвору займе свою робочу позицію другий супорт
виконуються операції подачі ви свердлення пробки з дерев’яної планки і
її закладають в отвір.
Подача планки. З якої вирізується пробка виконується роликом,
кінематично зв’язаний з механізмом переміщення супорта. Робочі шпинделі
можна регулювати на різну глибину висвердлювання сучка із дошки. Для
утримання оброблюваної заготовки є в наявності автоматично працюючий
пружний механізм.
Технічна характеристика напівавтомата СвСА
найбільша товщина заготовки – 130 мм.;
діаметр отвору – 35 мм.;
число обертів шпинделів за хвилину – 2650;
розміри стола – 1100 х 1100;
вихід шпинделя за станину – 850 мм.;
габаритні розміри – 1940 х 1200;
маса – 1200 кг.;
2.1. Вибір та обґрунтування засобів автоматизації
Напівавтоматичний верстат СвСА призначений для висвердлювання сучків і
закладення отворів пробками застосовується в масштабному виробництві.
Має суцільну станину з вирізом; стіл, який встановлюється на різну
висоту; робочий супорт з двома робочими шпинделями, один з яких служить
для висвердлювання сучка, а інший – для вирізання і закладання пробок.
Механізм шпинделя приводиться в рух за допомогою привідного і
розподільного валів, з’єднаних через зубчасту передачу з
електродвигуном. Верстат має також пристрій для вприскування клею в
отвір, що закладається пробкою, а також для подачі дерев’яної планки, з
якої висвердлюється пробка.
Вибір автоматичного регулятора
На верстаті СвСА можна висвердлювати сучки діаметром до 35 мм і після їх
видалення заробляти отвори глибиною від 4 до 20 мм. Число обертів
робочих шпинделів 2650 об/хв, найбільша відстань між ріжучим
інструментом і столом 150 мм, вихід ріжучого інструменту від станини 850
мм, розмір стола 1100х1100 мм, потужність електродвигуна 3 кВт. Вага
верстата 1200 кг.
Як ми бачимо з вищесказаного автоматичний верстат СвСА може
висвердлювати сучки тільки на певну глибину, а отже із заготовок певної
товщини. Отож, якщо заготовка товщину меншу ніж 20 мм то закладання
отворів буде не якісне. Для запобігання цього я пропоную поставити
кінцевий вимикач на кінці з коліщатком, який би контролював мінімум і
максимум товщини заготовки. Тобто якщо на стіл попаде тонша, або
товстіша заготовка, то відповідно спрацює кінцевий вимикач, який вимикає
електродвигун з мережі.
2.1. Вимоги до монтажу вибраних засобів автоматизації
Сучасні методи монтажу системи автоматизації засновані на максимальній
індустріалізації базуються на використанні стандартних і внормованих
виробів (щитів, шаф, пультів і т.д.), які виготовляються в серійному або
масовому виробництві, а також у виготовленні монтажних блоків, вузлів на
спеціалізованих підприємствах з використанням високопродуктивного
обладнання. В цьому випадку монтаж ведуть великими блоками і вузлами, що
дозволяє механізувати і скоротити об’єм робіт безпосередньо на місці
монтажу.
Спеціалізація складається з поділу праці при виконані різних монтажних
робіт. При великому об’ємі монтажні роботи виконують спеціалізовані
групи і бригади, які складаються із робітників різних професій, а також
робітників, які володіють декількома професіями.
Застосування індустріальних методів монтажних робіт, також їх
спеціалізація дозволяє знизити трудомісткість і скоротити тривалість
монтажу систем автоматизації. Як правило монтаж систем автоматики ведуть
спеціалізовані організації або підрозділи промислових підприємств
Модернізація і монтаж окремих систем автоматики на діючих підприємствах
виконують служби експлуатації систем автоматики або електричного цеху
підприємства. Системи автоматики, які поставляються в комплекті з
технологічним обладнанням монтують на верстатобудівних заводах.
Не дивлячись на різницю в об’ємі робіт, структур технічного оснащення
монтажних організацій і підрозділів існує єдиний принцип організації
робіт.
Перед початок монтажних робіт здійснюється підготовка виробництва, яка
являється важливою умовою виконання робіт у встановлений термін при
високій якості.
Підготовка виробництва включає:
розробку технічних документацій (приступати до роботи можна тільки після
отримання проекту затвердженого замовником);
оформлення договору на виробництві робіт, в якому визначені вартість і
терміни виконання робіт;
підготовку фронту робіт (тут виявляють наявність і комплектність
апаратури і матеріалів, яких до початку монтажу повинно бути не менше
80% всієї кількості передбаченої проектом);
встановлюють терміни закінчення будівельних робіт, доставки монтажного
або ремонтного технологічного обладнання для здачі його під монтаж
систем автоматики;
складання плану виконання робіт в якому визначають перелік і
послідовність виконання організаційних і технічних заходів, які
забезпечують раціональне розміщення робітників і розміщення
матеріально-технічних ресурсів;
план виробництва складають з врахуванням застосування передової форми
організації праці і сучасних технологічних методів встановлення і
обладнання.
Монтаж системи автоматики складається з заготівельних, підготовчих і
монтажно-збірних робіт.
Заготівельні роботи виконують в механічних і електромонтажних цехах або
в майстернях монтажної або відповідної організації поза будівельною
площадкою.
Заготівельні роботи ведуть одночасно з будівельними і оздоблювальними
роботами (звичайно до початку монтажно збірних робіт). В заготівельні
роботи входять виготовлення нестандартних засобів автоматики,
виготовлення монтажних виробів і монтажних деталей (штуцерів, болтів);
додаткова обробка стандартних виробів, виготовлення металічних
конструкцій для встановлення апаратури і пристроїв автоматики на
обладнанні і будівельних елементах; збірка монтажних вузлів
комплектуючих з різних деталей виробів і приладів; комплектування і
збірка монтажних блоків, які складаються з окремих вузлів.
Підготовка роботи виконується на будівельно-монтажній площадці одночасно
з будівельними і оздоблювальними роботами. До підготовчих робіт
відносяться виготовлення фундаментів і установка металоконструкцій для
щитів, шаф, пультів, виконавчих механізмів і т.д.
Монтажно-збірні роботи виконують на будівельно-монтажній площадці.
До цих робіт відносяться:
установка щитів, шаф, пультів управління, виконавчих механізмів,
датчиків (ці роботи виконують одночасно з будівельними і оздоблювальними
роботами і монтажем технологічного обладнання);
прокладання і випробування електричних і трубних проводок (їх
виготовляють в приміщеннях після будівельних робіт і до початку
оздоблюваних);
монтаж апаратури контролю і регулювання (виконують після закінчення
оздоблювальних робіт і монтажу технологічного обладнання);
приєднання проводок до приладів, апаратів, шаф і щитів (здійснюють після
закінчення монтажу технологічного обладнання).
Монтажні роботи закінчують випробуванням систем автоматики, які
виконують спеціалізовані пусконалагоджувальні організації та інші
відповідні підрозділи.
3. Розрахункова частина
Для виконання монтажу засобів автоматизації перш за все потрібно
визначити операції, які будуть присутні при цьому процесі. Щоб визначити
операції нам потрібно досконало вивчити технологічних процес та дії
засобів автоматизації. Оскільки в попередніх пунктах було описано
принцип дії лінії та автоматизуючи засобів, то можна приступити до
визначеної операції та їх порядку виконання операцій.
3.1. Розрахунок параметрів графіку виконання монтажних робіт
Графік виконання монтажних робіт складається безпосередньо перед
проведенням монтажних робіт з урахуванням усіх проектних рішень,
використанням проектної та технічної документації ( робочих креслень,
кошторисів, специфікації ) на впровадження засобів автоматизації та
зв’язують з термінами виконання заготівельних та монтажних робіт, а
також з терміном здачі в експлуатацію.
Основними параметрами графіку виконання монтажних робіт є: заготівельні
роботи, монтажні роботи на засобах автоматизації, об’єм фізичних робіт
(одиниці вимірювань та кількість), вартість виконання робіт згідно
кошторису (тис. грн.), трудомісткість (люд./дні), кількість робітників
(чол.), середня тривалість виконаних робіт (дні) після, чого складають
календарний план виконання окремих видів заготівельних та монтажних
робіт. Об’єм робіт визначають з специфікацій по робочих кресленнях і
підтверджують по місцю монтажу.
Складання графіку виконання монтажних робіт починають із визначення
найменувань робіт.
А саме , для виконання проекту слід виконати такі роботи:
монтаж кінцевого вимикача;
монтаж реле часу;
монтаж електричних і трубних проводок;
пусконалагоджувальні роботи;
Монтаж кінцевого вимикача.
Вартість вимикача складає по кошторису 0,15 тис. грн. (з урахуванням
витрат для проведення монтажних робіт, що складають 15% від вартості
обладнання).
Монтажна бригада складається із 4-ох робітників і, враховуючи об’єм
роботи, при монтажу вимикача усі вони будуть задіяні в роботі.
Бригаді з 4-ох робітників потрібно затратити 3 дні на монтаж кінцевого
вимикача.
Відповідно за двома останніми вимогами трудомісткість буде складати
12люд./днів.
Монтаж реле часу
В даних реле часу потрібна одна штука.
Вартість реле часу по кошторису 0,2 тис. грн.(з врахуванням витрат на
проведення монтажних робіт, що складають 15% від вартості обладнання).
Монтажна бригада складається з 4 робітників і, враховуючи об’єм роботи,
при монтажі реле часу достатньо 2 робітники.
Бригаді, в складі якої 2 робітники, потрібно затратити на монтаж реле
часу 2 дні.
Відповідно з двома останніми вимогами трудомісткість буде складати
4люд./днів.
Монтаж електричних і трубних проводок
Для монтажу проводок в стальних захисних трубах виходячи із різних
розмірів ліній на розміщення на ній ЗА потрібно 7 метрів, то вартість
відповідно становитиме 2,5 тис. грн.
Монтажна бригада складається з 4-ох робітників і, враховуючи об’єм
роботи, при монтажі електричних і трубних проводок всі вони будуть
задіяні при виконанні даної роботи. Бригаді, що налічує 4 робітники,
доведеться затратити 5 дні на монтаж 5 метрів електричних і трубних
проводок.
Відповідно з двома останніми вимогами трудомісткість буде складати
20люд./днів.
Пусконалагоджувальні роботи
При випробуванні систем автоматики під цей процес припадає один комплект
засобів автоматизації.
Вартість випробування складає по кошторису 0,170 тис./грн. за один
комплект.
Монтажна бригада складається з 4-ох чоловік і, враховуючи об’єм роботи,
при випробуванні буде достатньо 3-ох чол. Бригаді, до складу якої
входить 3 чол. потрібно затратити на пусконалагоджувальні роботи 2 дні.
Відповідно із двома останніми вимогами трудомісткість буде складати 6
люд/днів.
Після розрахунку усіх потрібних нам критеріїв і параметрів графіку
виконання монтажних робіт потрібно провести підсумковий розрахунок за
наступними пунктами:
а). всього монтажних робіт;
б). всього заготівельних робіт;
в). всього робіт.
а). Проводиться монтаж кінцевих вимикачів та змінюється схема
управління. Загальна вартість робіт по кошторису 2,48 тис. грн.
Трудоємність на весь об’єм робіт складе 38 люд./днів.
б). Так як заготівельні роботи відсутні, вони не будуть включати в
монтажний графік.
в). Загальна вартість робіт по кошторису 3,12 тис. грн. Трудоємність на
весь об’єм робіт становить 42 люд./днів. Монтажна бригада складається із
4 робітників. Середня тривалість робіт становить 11 днів.
3.2. Побудова графіку монтажних робіт
Розрахувавши весь об’єм робіт в попередньому пункті нам потрібно
визначити склад специфікації та монтажної бригади виходячи із вимоги
монтажу нам потрібні наступні робітники:
електромонтажник V розряду;
зварювальник V розряду;
2 відповідних робітники.
Монтажною бригадою керує електромонтажник V розряду. Маючи розрахований
порядок монтажу ЗА і знаючи скільки робітників проводять монтаж певного
засобу ми можемо приступити до розрахунку термінів монтажу
безпосередньо.
Робота по монтажу проводиться робітниками з 5 денним робочим тижнем,
тому вихідні дні не включаються та не враховуються при складі графіку
монтажних робіт.
Монтаж кінцевого вимикача починається і триває з 5-7. На третій робочий
день, тобто 7 березня двоє робітників приступають до монтажу реле часу,
які закінчують 9 березня.
Монтаж електричних і трубних проводок проводить вся бригада в складі 4
чоловік. Ці роботи почнуться 12 і триватимуть по 16 березня.
Пусконалагоджувальні роботи виконуються трьома робітниками на протязі
двох днів з 19 по 20 березня.
Після закінчення розрахунків параметрів графіку монтажних робіт
визначено термін здачі систем автоматизації в експлуатацію та термін
закінчення монтажу технологічного обладнання.
У нашому випадку термін здачі в експлуатацію 20 березня, а монтажні
роботи закінчуються 16 березня. Цей термін заноситься в графік монтажних
робіт.
4. Оцінка ефективності проекту та висновки
Провівши автоматизацію та монтаж засобів автоматизації ми можемо зробити
наступні висновки.
Дана автоматизація збільшить випуск продукції, що в даний час на всіх
підприємствах дуже необхідна. Завдяки збільшенню випуску продукції,
збільшується і збут даної продукції. А отже збільшується прибуток.
Завдання автоматизації полягає в тому, щоб полегшити роботу працівників,
вдосконалити санітарно-гігієнічні умови, і підвищити працездатність
виробничого процесу, саме виконання даних проектних рішень та виконання
монтажу вибраних засобів автоматизації на верстаті для висвердлювання
сучків СвСА забезпечує отримання цих факторів. Можна зробити висновок,
що дані засоби автоматизації скорочують загальний час обробки та
транспортування заготовок приблизно в два рази, що в свою чергу збільшує
продуктивність та якість праці.
Необхідно врахувати, що автоматизація процесів особливо комплексна,
пов’язана з великими затратами на проектування і виготовлення
спеціального обладнання.
Отже, підбивши підсумки слід зауважити, що автоматизація рухається в
розвитку промислового виробництва і намагається створити умови найбільш
оптимальні для праці робітників, мінімізуючи трудові затрати.
Список використаної літератури
Л.Г. Молчанов “Монтаж, наладка и эксплуатация автоматических устройств в
деревообрабатывающей промышленности”. – М.: «Экология», 1991г.
Паспорт верстату моделі СвСА.
Н.В. Маковський “Основы автоматизации деревообрабатывающего
производства”. – М: «Лесная промышленность». 1972г.
В.А. Блюмберг, Е.І. Зазерський “Справочник фрезеровщика”. – Ленинград:
«Машиностроение». 1984г.
П.С. Афанасьев “Конструкция деревообрабатывающих станков” – М.: «Лесная
промышленность». 1968г.
П.С. Афанасьев “Станки и инструменты деревообрабатывающих предприятий” –
М.: «Лесная промышленность». 1968г.
П.С. Афанасьев “Конструкции и расчеты деревообрабатывающего
оборудования” – М.: “Машиностроение”. 1970г.
П.С. Афанасьев “Деревообрабатывающие машины” – М.: “Машиностроение”.
1966г.
А.А. Соловьев, В.И. Коротков “Наладка деревообрабатывающего
оборудования” – М.: “Высшая школа”. 1987г.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
