UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПартійно-політичний спектр сучасної України. Ліві партії (реферат)
Авторdimich
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3716
Скачало246
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

На тему:

 

Партійно-політичний спектр сучасної України. Ліві партії.

 

I. Комуністична партія України. (КПУ)

 

Комуністична Партія України була заборонена 30 серпня 1991 року

постановою Верховної Ради України в зв’язку з причетністю КПУ-КПРС до

“серпневого путчу”.

 

Після заборони КПУ переважна більшість членства відійшла від

комуністичних ідей, частина пішла до Соцпартії, інші, більш радикальні

партійці, об’єдналися в Союз Комуністів України. Таке становище

продовжувалося до середини 1992 року. Економічна криза почала давати

знати про себе, частина комуністів активістів низових ланок в спілці з

СПУ та СКУ розпочали кампанію по реабілітації КПУ-КПРС. На кінець

1992-початок 1993 року вже активно діяли пункти перереєстрації членів

КПУ та збору підписів за відновлення КПУ.

 

Фундаторами майбутньої КПУ виступили такі відомі постаті як Борис

Олійник, Євген Мармазов та Олександр Коцюба, посильну допомогу в цій

справі надавав колишній перший секретар КПУ Станіслав Гуренко. Їхній

авторитет допоміг комуністам в справі зняття заборони на КПУ.

 

Ще в грудні 1992-січні 1993 рр. почали виникати територіальні організції

КПУ та скликатися регіональні конференції. Розгорнулося підготовка до

Всеукраїнської Конференції комуністів України.

 

6 березня 1993 року відбулася зазначена Всеукраїнська конференція

комуністів. Конференція проходила в Донецьку, на ній були присутні

делегати від усіх регіонів України. Зібрання прийняло низку заяв та

звернень, серед них: рішення про розбудову структур партії, заяву за

відміну “неконстуційного та недемократичного рішення Верховної Ради про

заборону КПУ”, заяву з приводу економічного стану в україні та вимогу

про денонсацію Біловежських угод й негайне відновлення СРСР. Ці заяви

повністю відповідали духу конференції, де переважну більшість складали

представники Союзу Комуністів України.

 

Соціалісти, які з прихильністю поставилися до відродження КПУ, все ж

виразили свою незгоду з проголошенням Компартії України складовою

частиною КПРС и закликами про негайне відновлення СРСР. “Така позиція, -

підкреслюється в документі, - не тільки не реалістічна в даній ситуації,

але й небезпечна, оскільки може призвести до розгрому антикомуністичними

силами всіх організацій соціалістичної орієнтації” 1).

 

Це прекрасно зрозуміли апаратні працівники, які мали на меті не

відновлення КПРС чи СРСР, а створення сили, яка здатна посадити їх у

владні крісла в Києві. Тому, використовуючи свої професійні навички в

апаратних іграх, нові керівники усунули від керівництва лідерів Союзу

Комуністів та більш радикальних активістів. Створивши апаратну

вертикаль, нове керівництво КПУ зуміло поставити своїх людей на всіх

ланках, що допомогло вже в найближчий час скликати з’їзд КПУ, який

пройшов без ексцесів.

 

14 травня 1993 року Президія Верховної Ради відмінила своє рішення про

заборону КПУ-КПРС від 30 серпня 1991 року.

 

Вже в середині червня 1993 р. в Донецьку відбувся I (ХХIХ) з’їзд

Компартії. В палаці культури зібралося 550 делегатів з усіх областей

України. Хоча з’їзд проходив у кращих традиціях минулих часів

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ