.

Земельний кадастр та аналіз використання земель на території Тишківської сільської ради Городенківського району (диплом)

Язык: украинский
Формат: дипломна
Тип документа: Word Doc
3 16487
Скачать документ

ДИПЛОМНА РОБОТА

Тема

Земельний кадастр та аналіз використання земель на території Тишківської
сільської ради Городенківського району

Івано-Франківської області

Зміст

Вступ …………………………………………………………………3-5

Огляд літератури ………………………………………………………6

Характеристика об’єкту ………………………………………………12

Загальні відомості про сільську раду ………………………………..13

Природнокліматичні умови …………………………………………..15

Клімат …………………………………………………………………..15

Рельєф …………………………………………………………………..17

Грунтовий покрив ……………………………………………………..18

Існуючий стан організації ведення земельного кадастру ……………24

Реєстрація земельних ділянок …………………………………………25

Облік кількості земель …………………………………………………27

Облік земель сільської ради …………………………………………..27

Облік якості земель ……………………………………………………..31

Бонітування грунтів …………………………………………………….33

Економічна оцінка земель ………………………………………………35

Грошова оцінка земель …………………………………………………37

Аналіз існуючого використання земель ……………………………….54

Формування території та встановлення меж сільської ради …………55

Роздержавлення і приватизація земель на території Тишкіської сільської
ради …………………………………………………………………………….56

Використання земель сільськогосподарського підприємства ……….58

4.3.1 Урожайність і структура посівних площ, спеціалізація ………………60

Охорона природи ……………………………………………………… 61

Охорона праці …………………………………………………………..66

Економіка і організація робіт ……………………………………….…74

Висновки ………………………………………………………………..79

Список використаної літератури ………………………………………83

Картографічні матеріали

1 План існуючого використання земель сільської ради

2 Індексний кадастровий план

3 Картосхема агро виробничих груп грунтів сільської ради

4 Картограма розрахунку грошової оцінки земель сільської ради.

ВСТУП

Земельна реформа – є складовою частиною загальнодержавного курсу
економічної реформи, здійснюваної в Україні у зв’язку з переходом
економіки держави до ринкових відносин. Земельна реформа – це комплекс
правових, економічних, технічних, організаційних заходів, здійснення
якого забезпечує вдосконалення земельних відносин, перехід до нового
земельного устрою, що відповідає характеру, регульованої,
соціально-орієнтованої ринкової економіки країни.

У системі земельної реформи можна вважати завершеною її першу ланку –
зміну форми власності на землю внаслідок чого замість державної, а потім
колективної, домінуючої в сільському господарстві, стала приватна
власність на землю, яка закріплена за членами сільської спілки у вигляді
документів сертифікатів на середню земельну частку (пай), які мають силу
юридичного документа на землю.

За роки реформи істотно збільшено землеволодіння і землекористування
громадян, що дає змогу підвищити рівень використання земельного фонду в
цілому, збільшити виробництво сільськогосподарської продукції.

Аналіз проведення земельної реформи у нашій країні показав що за 12
років виконано значний обсяг робіт, зокрема подолано державну монополію
на земельну власність, яка існувала 70 років і проведено роздержавлення
земель, сформовано землі запасу та резервного фонду; розпайовано землі
недержавних сільськогосподарських підприємств, передано землі у
власність недержавних сільськогосподарських підприємств. Тобто виникла
потреба у розв’язанні проблем, що стосуються різних форм власності та
господарювання, визначення ціни землі, умов оренди і застави, плати на
землю, формування інфраструктури ринку.

Безумовно, що кінцевою метою земельної реформи необхідно вважати
забезпечення більш ефективного використання земель та їх охорони.

Враховуючи значення земельної реформи та актуальності питань
раціонального використання та охорони земель, їх зв’язок з земельним
кадастром мною вибрано тему дипломної роботи:

«Земельний кадастр та аналіз використання земель на території
Тишківської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської
області».

Дипломна робота складається з текстової частини, графічних матеріалів
та таблиць (форм). Текстова частина складається з семи розділів,
висновків і використано літератури. В першому розділі подано методичні
та правові основи щодо використання земель а також проведено
характеристику природних та економічних умов Тишківської сільської ради,
поданий аналіз існуючого стану організації ведення земельного кадастру,
зроблено аналіз існуючого використання земель.

На захист дипломної роботи представлена пояснююча записка з поданим
вище змістом та графічна частина у наступному вигляді:

План існуючого використання земель Тишківської сільської ради.

Індексний кадастровий план.

Картограма агро виробничих груп грунтів.

Картограма розрахунку грошової оцінки земель сільської ради.

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

Державний земельний кадастр займає особливе місце у кадастрі природних
ресурсів. Це пов’язано з особливостями землі, як об’єкта земельного
кадастру і її значенням, як одного з найважливіших компонентів
навколишнього природного середовища.

Земля – різновидність природних ресурсів, складний елемент біосфери. В
її надрах наявні великі поклади корисних копалин, органічно пов’язані з
землею водні і лісові ресурси, без яких життя не можливе.

Раціональне використання землі є широкою комплексною проблемою і
стосується вона всіх сторін організації виробництва. Подальший розвиток
сільського господарства значною мірою залежить від рівня використання
земельних ресурсів. Необхідність раціонального використання землі
зумовлене тим, що земля у всіх галузях народного господарства є
предметом праці і головним засобом виробництва.

Земельний кадастр ведеться з метою гарантування прав власності на землю
та інформаційного забезпечення учасників земельних відносин при
реалізації їх повноважень, щодо володіння, користування і розпорядження
землею.

Призначення державного земельного кадастру є забезпеченням необхідною
інформацією органів державної влади та місцевого самоврядування,
зацікавлених підприємств, установ і організацій, а також громадян з
метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та
охорони земель, визначення плати за землю і цінності земель у складі
природних ресурсів, контроль за використанням і охороною земель,
економічного й екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів
землеустрою.

Формування земельних відносин у напрямі роздержавлення і приватизації
земель з метою підвищення ефективності її використання й охорони
супроводжується комплексом землевпорядних робіт і земельно-кадастрових
дій як правового так і організаційно-господарського характеру. Активно
ведуться роботи з видачі власникам землі державних актів на право
приватної власності на землю.

Проведення земельної реформи в країні свідчить, що вона потребує чіткої
системи даних державного земельного кадастру, який призначений для
забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та місцевого
самоврядування, зацікавлених підприємств, установ і організацій, а також
громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального
використання і охорони земель.

Стаття 196. державний земельний кадастр включає в себе такі складові
частини: [1]

Кадастрова зйомка – це комплекс робіт по визначенню та відновленню меж
земельних ділянок, погодження їх із суміжними власниками і
землекористувачами, відновлення меж на місцевості, встановлення меж
обмежень та обтяжень, виготовлення кадастрового плану.

Кадастрове зонування – це встановлення місця розташування обмежень, щодо
використання земель, меж кадастрових зон і кварталів, оціночних районів
і зон, а також кадастрових номерів адміністративно – територіальних
одиниць.

Бонітування грунтів – це порівняльна оцінка якості грунтів за її
природними властивостями, які мають сталий характер і суттєво впливають
на урожай сільськогосподарських культур в конкретних умовах.

Економічна оцінка – це оцінка землі, як природного ресурсу і головного
засобу сільськогосподарського виробництва, як просторового базису в
суспільному виробництві, яка здійснюється за економічними показниками,
що характеризують продуктивність земель, ефективність їх використання та
дохідність з одиниці площі.

Грошова оцінка земельних ділянок визначається на рентній основі, вона є
нормативна і експертна. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок
використовується для визначення розміру земельного податку, втрат
сільськогосподарського виробництва, економічного стимулювання
раціонального використання та охорони земель. Експертна грошова оцінка
використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних
ділянок.

Державна реєстрація земельних ділянок забезпечує вивчення правового і
господарського стану земель – це юридичне оформлення права власності і
права користування земельних ділянок, видача власникам землі та
землекористувачам документів, що посвідчують їх право і запису у
відповідних реєстраційних документах.

Облік кількості характеризує кожну земельну ділянку за площею і складом
угідь, ведеться по власниках землі та землекористувачах і проводиться за
фактичним станом і користуванням земель.

Облік якості відображає відомості, які характеризують земельні угіддя за
природними властивостями та набутими властивостями, що впливають на їх
родючість, а також за набутими властивостями, ступенем забруднення і
включає відомості про рельєф, економічний склад, вміст гумусу,
еродованість. [1]

Проект Закону України «Про державний земельний кадастр» від 17 квітня
2003 року за №2613-1, внесений народними депутатами І. Томичем, Р.
Ткачем, В. Камінчуком.

Історія питання.

На даний час порядок ведення земельного кадастру визначається Земельним
кодексом України від 25 жовтня 2001 року та наступними постановами
Кабінету Міністрів:

«Про порядок ведення державного земельного кадастру» № 5 від 12 січня
1993 року;

«Про програму створення автоматизованої системи ведення земельного
кадастру» № 1355 від 2 грудня 1997 року;

«Про затвердження Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та
надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів»
№1619 від 1 листопада 2000 року;

«Про Методику грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення
та населених пунктів» № 213 від 23 березня 1995 року;

«Про експертну грошову оцінку земельних ділянок» № 1531 від 11 жовтня
2002 року;

«Про проведення індексації грошової оцінки земель» №783 від 12 травня
2000 року.

Сутність.

Підготовленим до другого читання законопроектом пропонується визначити
правові та організаційні основи діяльності в галузі державного
земельного кадастру з метою гарантування прав власників землі і
землекористувачів, технічного та інформаційного забезпечення управління
землекористуванням та оподаткування землі.

Суб’єктами державного земельного кадастру є органи виконавчої влади та
органи місцевого самоврядування, власники та користувачі речових прав на
нерухоме майно, у тому числі земельних ділянок, замовники та розробники
земельно-кадастрової документації, а також користувачі відомостей
кадастру.

Об’єктами державного земельного кадастру є територія України, територія
адміністративно – територіальних утворень або їх частин, кадастрові
округи, територіальні зони, земельні ділянки ті інще нерухоме майно.

Законопроектом визначається:

принципи, мета державного земельного кадастру;

повноваження органів державної влади і органів місцевого самоврядування
у галузі державного земельного кадастру;

організація державного земельного кадастру;

загальні вимоги до змісту земельно-кадастрової документації;

порядок ведення державного земельного кадастру;

склад відомостей та документів державного земельного кадастру тощо.

Законопроектом встановлено що державний земельний кадастр ведеться в
обов’язковому порядку на землях всіх категорій незалежно від форми
власності і їх цільового призначення.

Земельно-кадастрові роботи здійснюються на підставі:

рішення відповідних органів виконавчої влади і органів місцевого
самоврядування;

укладений договір між юридичними і фізичними особами (власниками
земельних ділянок, землекористувачами, орендарями) то розробками
земельно-кадастрової документації;

судових рішень.

Прийняття законопроекту спрямоване на сприяння створення позитивних
передумов для розробки системи гарантування державою прав власності на
землю шляхом реєстрації земельних ділянок та прав на них, удосконалення
системи управління земельними ресурсами та економікою землекористування,
що буде сприяти інвестиційній активності, розвитку ринку землі і
нерухомості, підтримці системи оподаткування та іпотечного кредитування.
[12]

2 ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ’ЄКТУ

2.1 Загальні відомості про сільську раду

Тишківька сільська рада Розміщена в Західній частині Городенківського
району на відстані 12 км від районного центру м. Городенка, та 67 км від
обласного центру м. Івано-Франківська. До території сільської ради
входить лише один населений пункт, тобто село Тишківці.

Зовнішні границі Тишківської сільської ради суміжні з границями таких
сіл: Олієво-Королівка, Рашків, м. Городенка, Вікно, Чортовець,
Новоселівка.

Через село Тишківці проходить автомобільна дорога Городенка-Чортовець,
яка з’єднує з трасою Городенка Коломия. Перехресна автомобільна дорога
Тишківці-Олієво-Королівка з’єднує з трасою Городека Івано-Франківськ.
Крім того повз село проходить залізна дорога.

На території Тишківської сільської ради знаходяться заклади культури,
освіти в тому числі Тишківська І – ІІІ ступенів, релігійні організації:
дві церкви різних віросповідань, лікарня стаціонарного лікування,
поліклініка, магазин.

Загальна площа території сільської ради становить 803,7 га. В наслідок
правильного формування території господарства створено сприятливі умови
для правомірної організації виробництва в основних галузях
агропромислової спеціалізації і підвищення продуктивності праці.

Тишківська сільська рада на своїй території має такі землі, а саме:

Землі сільськогосподарського призначення – 3170га;

Землі населеного пункту – 803,7га;

Землі транспорту, зв’язку – 9,4га;

Землі лісового фонду – 10га;

Землі водного фонду – 17га;

Землі запасу та загального користування – 330,6га;

Землі резервного фонду – 49,6га.

На території сільської ради створилася спілка селян «Тишківська». Земля
в основному використовується під посів сільськогосподарських культур, а
також як природні кормові угіддя. Сінокосіння і випасання громадської
худоби в основному є в користування населення, яке проживає в даному
населеному пункті. Це підприємство спеціалізується на вирощуванні
зернових культур та цукрового буряка.

2.2.1 Клімат

У дальшому розвитку культури землеробства та тваринництво, для
наукового обґрунтування агротехнічних заходів, спеціалізацій, розміщення
сільськогосподарських культур важливого значення набуває правильне
використання кліматичних ресурсів села.

Територія села Тишківці розміщена в помірних широтах, що в загальному
відзначає його тип клімату, як помірно-континентальний. Клімат села
характеризується такими показниками: суми температур 10° дорівнюють
2500° – 2600°, кількість опадів за цей період 400-450 мм. Середня
тривалість без морозного періоду 150-165 днів, вегетаційного 210-220
днів. Весняні приморозки припиняються на поверхні грунту в середньому в
першій декаді травня. Осінні приморозки настають в третій декаді
вересня.

Городенківський район входить в склад двох агро кліматичних районів,
північна частина входить в наддністрянський агро кліматичний район, в
правобережний підрайон і буде характеризуватись по даних Чернелицького
метеопоста. А південна частина району входить в склад південно-східного
агро-кліматичного району і характеризується по даних метеопоста Снятин
і метеостанції Коломиї. Село Тишківці належить до Південної частини
Городенківського району, а тому ми орієнтуємось по даних метеопоста
Снятин.

Середньорічна температура становить 7,4°, Середня багаторічна
температура по місяцях подається в нижченаведеній таблиці:

Таблиця 2.1

місяць

Станція 1 П Ш IV V VI VП VШ 1Х Х Х1 ХП За рік

Снятин -5,1 -3,6 1,2 7,7 13,6 16,6 18,8 17,8 13,8 8,3 -2,0 -2,6 7,4

З наведеної нижче таблиці видно, що найбільш холодним місяцем є січень,
а найбільш теплим – липень.

Велике значення для оцінки температурних умов мають середні декадні
температури повітря. Це дає уявлення про наростання тепла навесні і
влітку та про спад його восени, як протягом місяця, так і від однієї
декади до другої.

Таблиця 2.2

Січень Лютий Березень

1 2 3 1 2 3 1 2 3

-4,5 -5,4 -5,5 -4,7 -3,6 -2,4 -0,8 1,2 3,1

Середня тривалість без морозного періоду 150 – 160 днів, вегетаційного
205 – 220 днів. Днів з сніговим покривом буває близько 100. Середня
декадна висота снігового покриву становить 10 – 15 см. Середня річна
кількість опадів становить 682 мм. В розподілі опадів спостерігається
максимум в червні, липні та серпні, а мінімальний у січні та лютому.
Вітри переважають північно-західного та південно-східного напрямків, що
треба враховувати при розміщенні виробничих та населених зон. Кількість
днів з сильними вітрами незначна. Частіше вони спостерігаються в
холодний період року, а влітку вони майже відсутні. Природна рослинність
села представлена в основному двома типами: луками, ділянками степів. До
цієї формації крім дуба входять клен, берест, граб, осика, ясен, береза,
черешня.

В чагарниковому ярусі присутні: ліщина, клен татарський, глід, терен та
інші., в трав’янистому покрові – тонконіс, осика, дзвіночки… деякі
ділянки зайняті пасовищами, сіножатями, городами, садами.

Культурна рослинність зайняла в ландшафті села провідне місце.
Головними сільськогосподарськими культурами тут являються: озима
пшениця, кукурудза, яра пшениця, картопля, цукрові буряки, капуста,
ячмінь, гречка та інші.

2.2.2 Рельєф

Рельєф села хвилястий з загальним нахилом на Південь. Залежно від
ступеня і характеру розчленованості рельєфу, територія села, відноситься
до Тлумацько-Городенківського пониження.

Тлумацько-Городенківське зниження являє собою опущену смугу на стику
Волино-Подільської височини і Передкарпатського прогину з висотами до
300м над рівнем моря. Для цього пониження характерні карстові форми
рельєфу, а також широке поширення гіпсу, який залягає близько від
поверхні на вапняках і мергелях. Але у самому селі цього не
спостерігається.

Тут досить розвинена площинна ерозія. З форм лінійної ерозії на
території села розвинені короткі яри, промоїни, вимоїни. Площинна ерозія
проявляється як в поверхневому змиву, так і в струмкових розмивах.

2.2.3 Грунтовий покрив.

Село Тишківці знаходиться в лісостеповій зоні. Ґрунтовий покрив села
досить складний. Це пов’язано з різноманітними умовами рельєфу, складом
ґрунтових порід, умов поверхневого та ґрунтового зволоження і
рослинності. В основному переважають опідзолені грунти. На території
сільської ради розповсюджені такі грунти:

Чорноземи опідзолені легко глинисті (шифр 41),

Чорноземи опідзолені глеюваті легкоглинисті (шифр 45),

Чорноземи опідзолені глеюваті слабозмиті легкоглинисті (шифр 49),

Лучно-чорноземні опідзолені легко глинисті (шифр 121),

Лучно-опідзолені глеюваті легкоглинисті (шифр 133),

Лучно-болотні неосушені (шифр 141),

Чорноземи опідзолені пилувато-середньосуглинкові (шифр 31)

(31) Чорноземи опідзолені пилувато-середньосуглинкові:

Грунти цього типу поширені лише в деяких частинах села. Сформувалися
дані грунти на лісовидних смугах в таких же умовах, як і всі чорноземи
опідзолені і мають також характерні ознаки.

– Орний, темно-сірий, рихлий, грудкувато-пилуватий, середньо
суглинковий, рихлий перехід поступовий, замітний.

– Підорний, ущільнений темно-сірий, дрібнозернистий, включення коріння
рослин, явна слабка крем?янкова присипка, перехід поступовий.

– Темно сірий, ущільнений, горохуватий, помітна крем?янкова присипка,
середньо суглинковий, перехід поступовий.

– перехідний до материнської породи темно-бурий,
горіхувато-призматичний до низу щільний, борошниста крем?янкова присипка
переходить з глибини 130 см у карбонатний лесовидний суглинок, карбонати
вшиті на глибину 160 см.

За механічним складом ґрунти в селі бувають пилувато-середньо і високо
суглинкові.

Структура в орному горизонті розпилена, в підорному добре виявлена. На
відміну від темно-сірих грунтів ці грунти глибше гумусова ні, та мають
більший вміст гумусу. Маючи значні запаси гумусу ці грунти мають кращі
агрономічні властивості. Реакція ґрунтового розчину в них слабо кисла
(Рн = 5,4), в середньому коливається від 4,9 до 6,0. гідролітична
кислотність їх в середньому 4,61 мг-екв на 100 гр. грунту, коливається
від 2,62 до 8,82мг. Екв на 100г грунту в орному горизонті. Звідси
ступінь насичення основами 82,2%, коливається від 73,0% до 89,0%.

Згідно даних аналізів в орному шарі резерви рухомих поживних речовин
такі:

Глибина орного шару 0 – 30, вміст попсивних речовин становить 5,0 мг на
100г грунту фосфору, 5,9 мг на 100г грунту калію. Таким чином видно, що
грунти на території села середньо забезпечені фосфором і значно калієм.

Верхні чорноземи мають деякі негативні властивості, структура їх
нестійка схильна до запливання і утворює корки.

Для утворення родючості на цих грунтах необхідно проводити вапнування та
вносити органічні і мінеральні добрива, створювати глибокий орний шар.

Використовувати грунти для вирощування сільськогосподарських культур та
під багаторічні плодові насадження.

(41) Чорноземи опідзолені легкоглинисті.

у підорному шарі темно-сірий ущільнений дрібно зернистий, помітна
борошниста крем’янкова присипка перехід поступовий.

Грунти такого типу досить родючі і мають значний вміст гумусу, що
розподіляється по профілю.

Реакція ґрунтового розчину слабо кисла, близька до нейтральної Рн = 5,4,
коливається від 5,2 до 5,6 при гідролітичній кислотності 4,75мг екв на
100г грунту, коливається від 81,2 до 88,3%.

За механічним складом грунти пилувато-середньо та високо суглинкові. По
профілю механічний склад у середньо суглинкових грунтів важчає.

Використовувати грунти під всі сільськогосподарські культури, та під
багаторічні плодові насадження, при цьому вносити органічні та
мінеральні добрива проводити вапнування, норма вапна для них 3,5кг/га,
посилювати орний горизонт.

(45) Чорноземи опідзолені легко глинисті.

Поширені грунти під шифром 45 на території села на площі 353,3га і
займають найбільшу площу. Сформувались грунти на лесовидних суглинках в
умовах неглибокого залягання підгрунтових вод, які періодично вимивають
на ці грунти і визивають оглеєння нижніх горизонтів та материнської
породи. За механічним складом грунти пилувато – середньо суглинкові.
Відрізняються грунти від незмитих відмін змитістю верхневого гумусового
елювіального горизонту, а тому агрокомічні та фізично-хімічні
властивості погіршені.

Рекомендовано ці грунти використовувати в ґрунтозахисній сівозміні і
дотримуватись протиерозійних заходів.

(49) Чорноземи опідзолені глеюваті слабо змиті легко глинисті.

Поширені такі трунти на всій території села, крім західної частини
сільської ради. Загальна площа їх становить 101,8 га. Розміщені грунти
цього типу в комплексі із грунтами, шифру 45, тобто чорноземи опідзолені
глеюваті легко глинисті.

Чорноземи опідзолені глеюваті слабо змиті легко глинисті відрізняються
від не змитих аналогів змитістю верхнього гумусового елювіального
горизонту глибина його 40см.

В результаті змиву на поверхню виходить менш структурний підорний
горизонт, грунти запливають і утворюють корку водно-повітряний режим
погіршується, а в зв’язку з цим знижується їх агрономічна цінність.

Грунти потребують проведення протиерозійних заходів.

Рекомендовано використовувати ці грунтидля вирощування всіх
сільськогосподарських культур, крім овочевих та плодових насаджень.

(212) Лучно-чорноземні опідзолені легко глинисті.

136,8 га – це площа, яку займають лучно-чорноземні грунти і розташовані
у Західній частині села. Розповсюджені ці грунти на знижених елементах
рельєфу в умовах постійного або періодичного впливу атмосферних вод.
Сформувались грунти на лесовидних суглинках та елювіально-делювіальних
відкладах.

За механічним складом грунти пилувато-середньосуглинкові.

До низу по профілю гумус поступово зменшується, реакція ґрунтового
розчину кисла Рн = 5,0 коливається від 5,0 до 5,3 по профілю.

Структура в орному горизонті розпилена і грунти схильні до запливання і
утворюють брилувату ріллю.

Грунти потребують внесення органічних та мінеральних добрив, створення
культурного глибокого орного горизонту.

Рекомендовано використовувати грунти в полях кормової сівозміни.

(133) Лучно-опідзолені глеюваті легко глинисті грунти поширені на
території села Тишківці в умовах неглибокого залягання ґрунтових вод,
які мають значний вплив на ці грунти. Сформувались на
елювіально-делювіальних відкладах. Дані грунти досить гумусова ні вміст
гумусу в них значний 5,81% у верхній горизонт до низу 3,41% на глибині
35-40 см.

За механічним складом грунти пилувато-середньосуглинкові та супіщані.

Реакція ґрунтового розчину слабо кисла (Рн = 5,15), вміст поживних
речовин значний, але ці грунти мають поганий водно-повітряний режим.

Бажано використовувати такі грунти в полях овочевої і кормової сівозмін,
та як кормові угіддя.

(141) Лучно-болотні неосушені.

Грунтів цього типу на території села значно не багато, всього площа їхня
становить 0,1 га. Сформувались ці грунти в умовах надмірного зволоження
на сучасних делювіально-алювіальних відкладах, внаслідок чого верхній
гумусовий горизонт оглеєний. В зв’язку з хімічними процесами рослинні
розвитки повністю не розкладаються, розлинність на цих грунтах в
основному осокова. Водно-повітряний режим цих грунтів поганий, при умові
осушення їх можна використовувати, як природні кормові угіддя.

Бали бонітетів агро груп грунтів виділених в межах села Тишківці.

Таблиця 2.3

Шифр

агрогруп Бали бонітетів

Рілля Сади Сінокоси Пасовища

41 58,9

68,8

45 55,2 64,3 71,1 69,8

49 39,2 55,4

46,2

121 53,8 31,0 62,7 81,5

133 38,7 30,9 60,8 47,7

141

11,7

3 Існуючий стан організації ведення земельного кадастру

3.1 Реєстрація земельних ділянок

Зростає роль реєстрації землі за умов приватної власності, коли вона
стає товаром, предметом купівлі-продажу, укладання земельно-кадастрових
угод. В таких умовах реєстрація є гарантом захисту прав власників землі
і землекористувачів, недоторканості меж і розмірів землеволодінь і земле
користувань та об’єктів нерухомості розміщених на їх території.

Реєстрація земельної ділянки – це правова сторона земельного кадастру,
юридичне оформлення права власності і користування земельною ділянкою,
видача власникам і землекористувачам землі, що посвідчується правом на
запис у реєстраційні документи.

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється в складі державного
реєстру земель, який складається з двох частин:

1. Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю
та на право постійного користування землею, договір оренди землі із
зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок.

2. Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку, а
саме кадастровий номер земельної ділянки та об‘єкту нерухомості, адресу
та місце розташування межі, цільове призначення, кількісні і якісні
характеристики земельної ділянки та об‘єктів нерухомості, правовий режим
земельної ділянки, юридичну та фізичну особу, що одержала земельну
ділянку у власність, чи користування, її адресу, ідентифікаційний код
юридичної особи, грошову оцінку земель, кадастровий план земельної
ділянки.

Кадастровий номер – це є унікальний номер, який не повторюється на всій
території України, який присвоюється при її формуванні і зберігається за
нею на весь час її існування.

Структура кадастрового номеру Тишківської сільської ради має такий
вигляд:

26 216 862 00

26 – номер Івано-Франківської області;

216 – номер Городенківського району;

862 – номер Тишківської сільської ради;

00 – номер села.

Структура кадастрового номеру Тишківської сільської ради за межами
населеного пункту має такий вигляд:

26 216 86200 : 01: 001: 0000

26 – номер Івано-Франківської області;

216 – номер Городенківського району;

862 – номер Тишківської сільської ради;

00 – номер села;

01 – номер кадастрової зони;

001 – номер кадастрового кварталу;

0000 – номер земельної ділянки.

На території Тишківської сільської ради кількість земельних ділянок
становить – 91.

26 216 862 00 – код одиниці адміністративно-територіального устрою
України (КОАТУУ).

До цього пункту додається індексний кадастровий план Городенківського
району та картосхема індексного кадастрового плану Тишківської сільської
ради.

3.2 Облік кількості земель

Облік кількості характеризує кожну земельну ділянку за площею і складом
угідь, ведеться по власниках землі, землекористувачах, в тому числі
орендарях і проводиться за фактичним станом і використанням земель.

3.2.1 Облік земель сільської ради

В умовах збільшення власників землі і землекористувачів, впровадження
плати за землю, підвищення попиту на землю кадастрова інформація стала
підставою для реформування статистичної звітності з обліку кількості
земель.

Основні форми звітності такі:

6 – ЗЕМ (звіт про наявність земель та розподіл за власниками і
землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності, містить
102 рядки, 81 графу);

6А – ЗЕМ (звіт про наявність зрошуваних земель та розподіл їх за
власниками, землекористувачами, угіддями, містить 42 рядки, 26 граф;

6Б – ЗЕМ (звіт про наявність осушених земель та розподіл за власниками,
землекористувачами, угіддями, містить 42 рядки, 39 граф)

2 – ЗЕМ (звіт про землі які перебувають у власності та користуванні і
містить 102 рядки, 26 граф).

В основу класифікації покладено принцип господарського використання
земельних ділянок, угідь, земель населених пунктів, адміністративних
районів, регіонів і України в цілому.

Згідно з положенням Державного земельного кадастру від 1993 року і
змінами 1997 року при обліку кількості земель виділяють землі в межах
населених пунктів, за межами населених пунктів, за категоріями, за
формами власності, зрошувані і осушувані землі; землі що надані в
оренду, землі, що оподатковуються і не оподатковуються. Облік кількості
за складом угідь і їх підвидів показано в таблиці 3.1

Земельні угіддя та їх площі

Таблиця 3.1

Назва угідь Площа, га Площа, %

Сільськогосподарські землі – всього 3023 95

Сільськогосподарські угіддя 2968 94

Рілля 1900 60

Перелоги 770 24,2

Багаторічні насадження 54 1,7

Сіножаті 41 1,3

Пасовища 203 6,4

Ліси та інші лісопокриті площі 10 0,32

Забудовані землі 79 2,5

Відкриті землі без рослинного покриву – –

Землі зайняті під водою 17 0,54

Всього земель по сільській раді 3170 100

З даної таблиці ми бачимо що сільськогосподарські угіддя займають
найбільшу площу 2968 га а це становить 94%.

Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі
категорії:

Землі сільськогосподарського призначення;

Землі житлової та громадської забудови;

Землі природоохоронного, природо-заповідного призначення;

Землі оздоровчого призначення;

Землі рекреаційного призначення;

Землі історико-культурного призначення;

Землі лісового фонду;

Землі водного фонду;

Землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого
призначення.

Облік кількості за категоріями земель сільської ради показано в таблиці
3.2

Таблиця 3.2

рядка Категорії земель Кількість власників Загальна площа, га Площа, %

1. с/г підприємства 1 1037 32,7

2. Громадяни, яким надані землі 2062 1759 55,5

2,1 СФГ 2 336 10,6

2,2 Ділянки для ведення товарного с/г виробництва 473 765 24,1

2,3 Особисті селянські господарства 852 528 16,7

2,4 Присадибні ділянки 733 131 4,1

2,5 Ділянки для садівництва – – –

2,9 Ділянки для не с/г підприємницької діяльності 2 0,07 0,02

3. Заклади, установи, організації 9 34 1,07

4. Промислові та інші підприємства 4 0,7 0,02

5. Підприємства та організації транспорту, зв’язку 2 9,4 0,3

6. Заклади оборони – – –

7,2 Землі оздоровчого призначення – – –

12 Землі запасу і загального користування – 330,6 10,41

12.0 Крім того, землі не надані в тимчасове користування – 251

13 Всього земель 2076 3170 100

З даної таблиці ми бачимо що найбільшу площу займають землі
сільськогосподарського призначення 1037, це становить 32,7%.

Структура земельного фонду Тишківської сільської ради за категоріями
земель зображено на малюнку 3.1

Мал.3.2 Структура земель Тишківської сільської ради.

3.3 Облік якості земель

Облік якості відображає відомості, які характеризують земельні угіддя
за природними властивостями, що впливають на їх родючість, а також за
ступенем забруднення і включає відомості про рельєф, механічний склад,
вміст гумусу, еродованість.

Матеріали обліку якості земель використовуються для вирішення питань
трансформації угідь, захисту грунтів від ерозії, проведення природного
сільськогосподарського районування на території, проведені бонітування
грунтів та економічної оцінки земель.

В складі якості земель наведені такі дані:

Характеристика сільськогосподарських угідь за механічним складом,
кислотністю, зволоженістю, кам’янистістю, еродованістю, за крутизною
схилів, засоленість;

Категорії придатності виділяють за якісним станом земель і можливістю їх
використовувати під сільськогосподарські угіддя.

В межах кожної категорії придатності виділяють класи земель. Класи
земель являють собою ділянки землі з близькими природними і
господарськими якостями і спільність використання, напрямками
окультурення.

При оцінці якості стану треба проаналізувати матеріали, крупно
масштабних обстежень. Якщо матеріали застаріли проводять коректування.
Розрізняють такі категорії придатності:

Придатність під ріллю;

Придатність під сінокоси;

Придатність під пасовища;

Придатність під сільськогосподарські угіддя після корінного поліпшення;

Малопридатні землі;

Непридатні під сільськогосподарські угіддя;

Порушені.

Якщо категорії землекористування знаходяться у двох
сільськогосподарських провінціях чи гірських областях, то характеристика
ведеться окремо у кожній провінції.

За механічним складом групи грунтів поділяються на сім підгруп:

Важко-; середньо-; легко- глинисті;

Середньо-; легко- суглинкові;

Супіщані і піщані.

За кислотністю грунти поділяються на:

Близькі до нейтральних 5,6 – 6;

Слабо кислі рН 5,1 – 5,5

Середньо кислі рН 4,6 – 5,0

Сильно кислі менше 4,5

За ступенем еродованості поділяються на:

Слабо-; середньо-; сильно- еродовані.

Залежно від зволоження землі поділяються на недостатньо зволожені,
перезволожені, заболочені.

Заболоченi є слабо-; середньо-; сильно заболочені камінням 30 см або на
поверхні грунту і поділяються: слабо – засмічені; середньо засмічені.

Облік якості доповнює характеристику земель за природним і
господарським станом, проводиться за всіма категоріями земель.

Облік базується на класифікації земель сільськогосподарського
призначенні і класами земель, проводиться за механічним складом грунтів
і ознаками, які впливають на родючість грунтів.

3.4 Бонітування грунтів

Бонітування грунтів є наступною складовою частиною державного
земельного кадастру продовжує вивчення природного і господарського стану
і є основою для здійснення економічної оцінки земель.

Бонітування грунтів – це порівняльна оцінка якості грунтів за родючістю
при порівняльному рівні агротехніки і інтенсивності землеробства.
Бонітування виражене в балах, яке враховує об’єктивні ознаки і
властивості грунтів. Бонітування встановлює відносну придатність грунтів
за основними факторами природної родючості для вирощування
сільськогосподарських культур.

Завдання бонітування – це дати порівняльну кількісну оцінку грунтів та
рівня потенціальної родючості, тобто показує на скільки один грунт
кращий чи гірший за інший і придатний для вирощування
сільськогосподарських культур.

В 1993 році було вперше проведено бонітування грунтів
сільськогосподарських угідь України на основі методики «Бонітування
грунтів України», яка була розроблена в 1992 році, вона передбачала
загальне і окреме бонітування, яке проводиться за єдиною системою,
принципах, але з врахуванням регіональних особливостей грунтів
вирощування сільськогосподарських культур.

При загальному бонітуванні враховують такі основні показники:

Запаси гумусу в метровому шарі;

Запаси продуктивної вологи в метровому шарі;

Вміст рухомих форм фосфору і обмінного калію в орному шарі грунту.

При окремому бонітуванні враховують такі показники:

Вміст гумусу в орному шарі;

Потужність гумусового горизонту;

Вміст фізичної глини.

Однакові групи грунтів при бонітуванні повинні одержати одинакові
показники бонітету, щоб визначити ці показники складають шкалу. Шкала
являє собою систему цифрових даних, що відповідають певним значенням
різних груп грунтів.

При бонітуванні грунтів складають оціночні шкали, основну за
властивостями грунтів і другу за врожайністю сільськогосподарських
культур. Шкали є замкнені і незамкнені. При розімкнутій найбільш
поширені середні грунти, яким присвоюється від 100 до 50 балів. При
замкненій кращим грунтам дають 100 балів, всі інші будуть мати менше 100
балів.

Бали бонітету агро груп грунтів різних видів угідь та їх плоші показані
в таблиці 3.3

Таблиця 3.3

Шифр агрогруп

Бали бонітетів

рілля

сади

сінокоси

пасовища

41л 58,9

68,8

45л

55,2

64,3

71,1

69,8

49л

39,2

55,4

46.2

121л

53.8

31,0

62.7

81.5

133л

38,7

30,9

60,8

47,7

141

11,7

В даній таблиці ми бачимо бали бонітету агро груп грунтів окремо по
кожному виду угідь та їх площу.

3.5 Економічна оцінка земель

Однією із складових частин земельного кадастру є економічна оцінка. Під
економічною оцінкою розуміють оцінку якості земель як природного ресурсу
і головного засобу виробництва. Вона дає характеристику родючості за
економічними показниками. Дані економічної оцінки використовуються для
визначення втрат сільського господарства та вибору найбільш оптимальних
рішень при відводах земельних для державних і громадських потреб, при
техніко-економічному обґрунтуванні проектів внутрігосподарського
землевпорядкування.

Врожайність і вартість валової продукції свідчать про досягнутий рівень
виробництва, який залежить від якості земель і рівня інтенсивності
землеробства. Вартість валової продукції визначається за всіма
культурами і за такою формулою:

ВП = Рі * Уі * Сі (3.1), де

Рі – площа посіву окремих культур;

Уі – урожайність окремих культур;

Сі – кадастрова ціна.

Окупність затрат є відносним вираженням рівня родючості при однакових
економічних умовах господарювання і визначаються за формулою:

(3.2), де

ВП – вартість валової продукції;

З – затрати минулої праці у грошовому виразі.

Диференціальний дохід інтегральним узагальнюючим показником оцінки
земель, що відображає відмінності у виході продукції на різних за якістю
землях і визначається за формулою:

ДД = ВП * З * ЧДН
(3.3),де

ВП – вартість валової продукції;

З – затрати;

ЧДН – нормативний і чистий дохід.

Уточнений диференціальний дохід

с/г угідь села Тишківці

Таблиця 3.4

п/п Назва угідь Площа с/г угідь станом на 1.07.98р. Диферен.

дохід господарства, крб./га Натуральна оцінка 1га у ц зерна Грошова
оцінка 1ц зерна Грошова оцінка станом на 1.01.06р.

Диф. Рентний дохід Абсолютний рентний дохід Загальний рентний дохід

1 Рілля 2171,1 417,9 8,87 1,6 10,47 8934,89 12565,25

2 Природні сіножаті 4,8 32,04 0,68 1,6 2,28 1946,84 2734,87

3 Природні пасовища 17,9 32,04 0,68 1,6 2,28 1946,83 2737,86

4 Багаторічні насадження 43,8 583,08 12,38 1,6 13,98 11937,28 16787,55

З вищенаведеної таблиці ми бачимо , що диференціальний дохід ріллі
становить 12565,25 грн/га , сінокоси – 2734,87 грн/га , пасовищ –
3737,86 грн/га .

3.6 Грошова оцінка земель

Практичне, здійснення земельної реформи, впровадження приватної
власності на земельні ділянки та платного характеру використання землі
потребують економічного механізму регулювання земельних відносин,
основою якого є оцінка землі.

Наявність оцінки дає можливість органам самоврядування поряд з
нормативно-організаційними методами управління реалізувати свої
повноваження на підставі створення економічних умов раціонального
використання земель, забезпечити необхідну основу для формування
фінансово-економічної бази місцевого самоврядування плати за землю.
Грошова оцінка земель села Тишківці проводилась відповідно до чинного
законодавства України з метою створення умов для економічного
регулювання земельних відносин, зокрема для передачі землі у власність,
у спадщину, під заставу, при даруванні, при купівлі-продажу земельної
ділянки, здійсненні оренди, ціноутворенні, визначенні ставок земельного
податку.

Відповідно до Земельного Кодексу України (ст.36) використання землі в
Україні є платним. Законом України від 19 вересня 1996 року “Про
внесення змін і доповнень до Закону України “Про плату за землю”
встановлено, що плата за землю справляється у вигляді грошової оцінки.
Грошова оцінка земель населеного пункту села Тишківці Тишківської
сільської ради проведена відповідно до Порядку грошової оцінки земель
сільськогосподарського призначення та населених пунктів затвердженого
наказом Держкомзему України, Держкоммістобудування України, Г;
Мінсільгоспроду України та Української академії аграрних наук від 15
квітня 1997 року №46/131/63/34 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції
України 29 жовтня 1997 року за №511/2315.

На першому етапі грошової оцінки земель визначена базова оцінка одного
квадратного метра земель населеного пункту; на другому – вартість по
економіко-планувальних зонах, на останньому – грошова оцінка одного
квадратного метра земельної ділянки певного функціонального використання
з урахуванням локальних факторів у межах економіко-планувальних зон.
Інформаційною базою для грошової оцінки земель є матеріали
інвентаризації земель населеного пункту, проект формування території
встановлення меж Тишківської сільської ради та села Тишківці,
матеріалами ґрунтових обстежень земель, технічний звіт та коректування
планових матеріалів зйомок минулих років, матеріалами економічної оцінки
земель бонітування ґрунтів, земельно-облікові матеріали, статистичні та
нормативні дані про витрати на облаштування території села Тишківці.

В основу грошової оцінки земель покладено рентний дохід, що створюється
завдяки місцю розташування населеного пункту, облаштуванню його
території з урахуванням функціональних та локальних факторів. Грошова
оцінка сільськогосподарських угідь у межах села Тишків ці розрахована за
рентним доходом при виробництві зернових культур на різних ґрунтах і
визначається за даними економічної оцінки земель, проведеної в 1988 році
та матеріалами бонітування ґрунтів в 1993 році. Матеріали грошової
оцінки оформлені документацією, що включає пояснювальну записку та
графічні матеріали.

Результати грошової оцінки погоджені та затверджені в установленому
порядку.

Село Тишківці Тишківської сільської ради розташоване в західній
частині Городенківського району.

За матеріалами економічної оцінки земель проведеної в 1998 році
територія, на якій розташований населений пункт, відноситься до 03
земельно-оціночного району.

В межах території Тишківської сільської ради знаходиться один населений
пункт с. Тишківці, з чисельністю населення 1687 осіб. В населеному
пункті знаходиться 750 дворів.

Площа населеного пункту складає 884,9 га. Основною
структурно-планувальною одиницею населеного пункту є квартали забудови
садибного типу з одноповерховими будинками.

Село електрифіковане, газифіковане.

Для території села характерний рівнинно-пластовий тип рельєфу.

Територія безпечна щодо затоплення поверхневими водами. Небезпечні
геологічні процеси відсутні.

Планово-картографічною основою села ТишківцІ є план в масштабі 1:10000,
складений у 1982 році Івано-Франківським філіалом Інституту землеустрою
при проведенні коректури планового Матеріалу, уточнений під час розробки
проекту формування території і встановлення меж населеного пункту с.
Тишківці.

На планово-картографічній матеріал нанесені квартали нової забудови та
масиви, надані громадянам для ведення особистого підсобного
господарства. У межах кожного кварталу окремо відображені землі житлової
забудови та землі загального користування, уточнена і доповнена мережа
вулиць, провулків та проїздів. Визначена належність земельних ділянок до
певних категорій земель.

В результаті проведення робіт скорегований план села ТишківцІ в
масштабі 1: 35000 (креслення 1) з відображенням меж земельних угідь та
категорій земель, визначені площі земель різних категорій та угідь,
складена експлікація земель.

Крупномасштабне обстеження ґрунтів на території населених пунктів (в
т.ч. села Тишківці) не проводилося, інформація про їх .ґрунтовий покрив
відсутня. Для створення ґрунтових карт використовувались допоміжні
матеріали: топографічні карти та фото плани. За допомогою топокарт
визначено рельєф поверхні території населеного пункту, що дозволило
встановити межі гідроморфних ґрунтів, ступеня змитості ґрунтів. Потім
було проведено обстеження ґрунтів для візуального уточнення виділених
ґрунтових контурів та уникнення помилок при складанні ґрунтової карти.

На території села Тишківці виділені такі

агровиробничі групи рунтів:

чорноземи опідзолені легкоглинисті (шифр 41л)

чорноземи опідзолені глеюваті легкоглинисті (шифр 45л)

чорноземи опідзолені глеюваті слабозмиті легкоглинисті (шифр 49л)

лучно-чорноземні опідзолені легкоглинисті (шифр 121л)

лучні опідзолені глейові легкоглинисті (шифр 133л)

лучно-болотні неосушені (шифр 141)

За результатами виконаних робіт складено експлікацію агровиробничих
груп ґрунтів територіїсела Тишківці в розрізі сільськогосподарських
угідь (таблиця 3.5).

Експлікація агровиробничих груп ґрунтів в розрізі с/г угідь

території села Тишківці

Таблиця 3.5

п/п

Угіддя

Загальна

площа, га

в тому числі по агрогрупах

41л

45 л

49 л

121 л

133л

141

1

Землі резервного фонду (рілля)

111,3

0,3

60,7

12,8

14,9

22,6

2

Присадибні ділянки

484,8

4,5

262,4

91,5

103,6

12,8

в т.ч. рілля

484,8

4,5

257,4

89,0

106,7

1,2

сад

10,0

5,0

2,5

1,5

1,0

сінокіс

16,0

5,4

10,6

4

Заклади освіти, здоров’я (рілля)

4.3

школа

2,2

2,2

4.6

лікарня

4,4

і 4,4

11

Землі державної власності

183,0

5,5

23,6

46,1 -і

8,3

99,4

0,1

в т.ч. сінокіс

7,4

0,3

0,5

6,6

пасовище

175,6

5,5

23,3

46,1

7,8

92,8

0,1

Всього с/г угідь

785,7

10,3

353,3

150,4

136,8

– 134,8

0,1

в т.ч. рілля

576,7

4,8

324,7

101,8

121,6

23,8

сад

10,0

5,0

2,5 I

1,5

1,0

сінокоси

23,4

0,3

5,9

17,2

пасовище

175,6

5,5

23.3

46,1

7,8

92,8 0,1

Вихідними даними для здійснення грошової оцінки є нормативні документи
про статус населеного пункту та його межі, дані земельного кадастру, про
правовий, природний та господарський стан земель, дані державної та
відомчої статистичної звітності, що характеризують об’єкти
інженерно-транспортного облаштування території.

Для визначення базової вартості одного квадратного метра земель с.
Тишківці зібрані статистичні дані про витрати на освоєння та
облаштування території. Ці витрати включають відновну вартість головних
споруд і магістральних мереж електропостачання, радіокомунікації,
вартість твердого покриття вуличної мережі на 1 січня 1999 року.

Водопостачання, каналізація та теплопостачання в селі відсутні.

Дані про вартість мережі електропостачання (головних споруд і
магістральних мереж) дотримані в Городенківській РЕМ. Вартість
телекомунікацій прийнята за даними Городенківського вузла ;
електрозв’язку. Вартість газопостачання прийнята за даними
Городенківського управління по ‘газифікації. Санітарна очистка існуючих
насаджень проводиться силам мешканців населеного пункту. Вулично-дорожня
мережа з асфальтовим покриттям становить 2,15 км, з твердим покриттям
становить 2,71 км. Витрати на облаштування села Тишківці наведені в
таблиці.

Витрати на облаштування село Тишківці Городенківського району

Таблиця 3.6

Показники та одиниці виміру За станом на початок 1999 р.

натуральних

одиниць

вартість в

гривнях

1 2 3

Електропостачання: головні споруди, од.

11

23352

магістральні мережі, км

46,75

173988

Газопостачання: головні споруди, од.

4

21893

магістральні мережі, км

20,6

458350

1 2 3

Телекомунікації: головні споруди, од.

1 13685

магістральні мережі, км 43,33

9898

Вулично-дорожня мережа: асфальтовані вулиці, км

2,15

103900

вулиці покриті гравієм, км

2,71

43360

Всього

848426

Грошова оцінка села Тишківці передбачає визначення ступеня
територіальної неоднорідності функціонально-планувальних,
соціально-економічних, екологічних, транспортних та інших умов :
функціонування сільської території, що в кінцевому результаті, визначає
якість території окремих частин села.

Для проведення пофакторної оцінки якості земель села Тишківці здійснена
земельно-оціночна структуризація території, виділення оціночних районів,
функціонально-однорідних планувальних одиниць, в межах яких у подальшому
здійснено збір, обробку та розрахунок окремих коефіцієнтів цінності
території.

Після аналізу існуючої ситуації в селі на основі вивчення та аналізу
картографічних і ґрунтових матеріалів, а також натурного обстеження
території населеного пункту було виділено 10 оціночних районів. Опис меж
оціночних районів на основі їх характеристики наводиться в таблиці .

Земельно-оціночна структуризація території села Тишківці

Таблиця 3.7

оціночного

р-ну

Квартали та території, що входять

в район

площа, в

га

Коротка характеристика

1

1-21

житлова забудова

15,0

громадська забудова

3,5

школа, клуб, дит. садок, пошта,

лікарня, церква, магазин, тир

землі рекреаційного призначення

5,5

зелені насадження, стадіон, став

2

22-25

житлова забудова

3,0

землі рекреаційного призначення

0,9

цвинтар

3

26-32

житлова забудова

5,4

громадська забудова

0,5

ГРП, ветпункт

землі рекреаційного значення

2,4

цвинтар

4

33-50

житлова забудова

10,4

5, 6, 7,

51,57, 63, 64

8,9

землі рекреаційного призначення

20,6

болото, канави, ставки, ями

1-9

Всього земель населеного пункту

88й. її' ДЄ: Г - грошова оцінка 1 га відповідних сільськогосподарських угідь на території базового сільськогосподарського підприємства (1995 р.); Б — середній бал бонітету угідь по базовому сільськогосподарському підприємству (1993 р.); Багр -бал бонітету даної агрогрупи. Грошова оцінка 1 га земель на .території базового с/г господарства (1995 р.) складає: (Враховуючи коефіцієнт індиксації – 2,42) рілля - 8934,83 грн. багаторічні насадження - 11937,28 гри. пасовища - 1946,84 грн. сінокоси -1946,84 грн. Середні бали бонітетів угідь по базовому сільськогосподарському господарстві (1993 р.)дорівнюють: рілля - 49,6 багаторічні насадження - 41,9 сінокоси - 32,8 пасовище - 32,8. Бали бонітетів агрогруп ґрунтів виділених в межах село Тишківці Таблиця 3.14 Шифр агрогруп Бали бонітетів рілля сади сінокоси пасовища 41 л 58,9 68,8 45л 55,2 64,3 71,1 69,8 49л 39,2 55,4 46.2 121л 53.8 31,0 62.7 81.5 133л 38,7 30,9 60,8 47,7 141 11,7 Відповідно до формули (Гпгр = Г х Бдгр) визначено грошову оцінку 1 га сільськогосподарських угідь, показники якої приведено в таблиці 11. Шкала грошової оцінки 1 га с/г угідь Таблиця 3.15 Шифри агровиробничих груп ґрунтів Г рошово оцінка 1 га (грн.) рілля Сади сінокоси пасовища 41 л 10610,11 - 4159,71 45л 9943,60 18319,02 4220,13 4220,17 49л 7061,40 15783.42 2742,19 121 л 9691,41 8831,88 3721.55 4837,42 133л 6971,33 8803,39 3608,78 2831,23 141 694,45 4 АНАЛІЗ ІСНУЮЧОГО ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬ 4.1 Формування території та встановлення меж сільської ради Тишківська сільська рада розміщена у західній частині Городенківського району на віддалі 12 км від районного центру м. Городенки та 68 км від обласного центу Івано-Франкіська. Зовнішні межі території Тишківської сільської ради чітко виражені в натурі. Межі села проходять по суміжності з такими сільськими радами: Чортовецькою, Олієво-Королівською, Рашківською, м. Городенкою, Вікнянською, Острівецькою сільськими радами. Територію села Тишківці складає житлова забудова з ділянками для ведення особистого підсобного господарства, землі загального користування, землі громадської забудови, господарські двори СВК ім. Шевченка та СФГ «Тишківське». Площа села Тишківці 3170,0 га, кількість населення 1687 чоловік, з них наявне – 1478 чоловік, існуюча кількість дворів 588. 4.2 Роздержавлення і приватизація земель на території Тишківської сільської ради Проект роздержавлення земель селянської спілки «Тишківська» розроблений відповідно до постанови Верховної Ради України «Про прискорення земельної реформи та приватизацію земель» від 13 березня 1992 року та Указу Президента України від 8 березня 1995 №720 «Про порядок паювання земель переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям». При польовому обстеженні земель господарства визначено землі державної та колективної власності. Рішенням Тишківської сільської ради за погодженнями із землекористувачем сформовано резервний фонд. Формування територій створює сприятливі умови для використання сільськогосподарських земель, збереження і захисту лісових, водних ресурсів. На час складання проекту землі резервного фонду знаходяться в користуванні селянської спілки «Тишківська». На земельні ділянки, що підлягають приватизації нанесені границі агро виробничих груп грунтів, кожна агро виробнича група грунтів має різну якість. За базовий показник прийнято бал бонітету по зернових. Розмір середньої земельної частки (паю) встановлюється шляхом ділення площ земель, що підлягають приватизації на сумарну чисельність осіб, що мають право на середню земельну частку (пай). В залежності частка збільшується або зменшується. Визначення земельної частки по окремих ділянках проводиться за формулою: (4.1), де Зч – кількість конкретних земельних часток; П – площа агро виробничих груп грунтів окремої ділянки; Б – бал бонітету по зернових агро виробничої групи грунтів. Бс – середній бал бонітету; Зс – середня земельна частка. Експлікація земель, що підлягають роздержавленню і приватизації Таблиця 4,1 № контурів Назва угіддя Площа, га 1 Рілля 145,2 29 Рілля 125,4 40 Рілля 2,5 53 Рілля 101,2 96 Рілля 170,4 110 Рілля 0,7 160 Рілля 153,2 182 Рілля 78,4 130 Рілля 74,0 137 Рілля 48,9 342 Рілля 236,4 350 Рілля 21,9 358 Рілля 119,5 366 Рілля 111,1 370 Рілля 324,8 384 Рілля 314,1 73 Сад 22,8 83 Сад 21,0 141 Пасовище 24,9 118 Рілля 5,0 Всього 2001,4 В т. ч. : рілля 1932,7 Садів 43,8 Пасовищ 24,9 4.3 Використання земель сільськогосподарського підприємства Землі колишньої селянської спілки «Тишківська» перейшли у користування двох окремих сільськогосподарських підприємств: СВК ім. Т. Шевченка і СФГ «Тишківське» . Землі СВК Шевченка розташовані майже у всіх частинах села, межують із с.Вікно, м. Городенка, с. Острівець, Чортовець. Крім того керівник СВК підписав договори з селянами селе Новоселівка про обробіток їхніх земель. Використовуються землі СВК в основному під посів сільськогосподарських культур, а також як природні кормові угіддя для сінокосіння і випасання громадської худоби і худоби що є в користуванні цього сільськогосподарського підприємства. Виробничий напрямок господарства – зерново-буряковий з розвинутим товарництвом. До складу земель СВК входять два ставки площею 4,8 га разом, де проводиться розведення риби. Найбільш поширеними грунтами є чорноземи опідзолені глеюваті легко глинисті. Характеризуються грунти досить високою природною родючістю, добре гумосовані, середньо структурні, відносно достатньо забезпечені поживними речовинами. В господарстві працюють жителі села Тишківці. Таблиця 4.2 Контур Урочище Фізичні гектари Кадастрові гектари 52 0городнина 106,08 5208.528 160 лучків 98,2 5116,22 370 рівня 164 8167,2 1 ЛИФНЯК 145,44 6675,696 130,137 МОГИЛА 121,25 6389,875 29 ПІД ГОРОДЕНКОЮ 124,49 6373,888 110,96 ГАРМАСАРКА 139,1 6746,35 358 КОЛО ХАТИ 116,5 6535,65 384 ПІД СТАНЦІЄЮ 71,0 4054,1 366 ПОПЕРЕЧНЯНКА 40 2316 ВСЬОГО 1126,06 57583,507 САД 23,35 1242,22 ЗЕМЛІ РЕЗЕРВНОГО ФОНДУ Контур Урочище Фізичні гектари Кадастрові гектари 24 Стара городинна 21.9 1178,2 44 Крижвати 7.6 389.9 74 В саду 4.4 224.4 18.26 Медведяк 30.0 1395,4 19 за млином 16.4 756.04 141 Клітка 24.9 1595,09 92 Карасів 9.2 446,2 160 в Купеняк 37,5 1661.2 ВСЬОГО 151.9 7646.43 ЗЕМЛІ В ПЕРЕЛОГАХ Австріиськин цвинтар 20,8 1035,84 ГРП 6,5 369,85 350 Віконський цвинтар 21,9 937,3 ВСЬОГО 49.2 2342.99 Друге фермерське господарство «Тишківське» користується землями площею 130 га. Основну частину фермерського господарства займають сільськогосподарські угіддя площею 120 га, 19%. Значна частина землі припадає на ріллю. 4.3.1 Структура посівних площ, урожайність сільськогосподарського підприємства територія господарства, яке розташоване на землях Тишківської сільської ради у грунтовому і рельєфному відношенні неоднорідна. Ті чи інші фактори по різному впливають на кінцеві результати праці селян а також визначають спеціалізацію господарства, а саме зерново-буряковий напрямок з розвиненими товарництвом. В рослинництві переважає вирощування зернових культур та буряка, які на сьогоднішній день з економічної точки зору дають більший економічний ефект при менших затратах на їх вирощування. В структурі товарної продукції найбільшу питому вагу ста новлять цукрові буряки, зерно. Урожайність підприємства наведена у таблиці. 5 Охорона природи Земля та її надра становлять основу добробуту людства. Людина та навколишнє середовище через результати своєї виробничої діяльності, змінює його відповідно до своїх потреб. Спрямованими змінами середовища є розорювання цілинних і перелогових земель, різні меліоративні роботи, перерозподіл водних ресурсів, регулювання поверхневого стоку і гідрологічного режиму річок, насадження лісів з меліоративною сільськогосподарською або естетичною метою, створення різних захисних споруд проти повеней, ерезій. Цей перелік можна було б значно розширити. Та головне не просто перелічити їх, а встановити загальні закономірності, які можна було б використати для керування впливом на навколишнє середовище. Кожен цілеспрямований вплив людини на довкілля зумовлює в ньому побічні зміни, тобто такі, що не передбачені головною метою впливу і часто знищують його позитивний ефект. При зрошенні посушливих земель здебільшого спостерігається підняття ґрунтових вод. При цьому відбуваються такі процеси: вода піднімаючись, розчиняє солі, що містяться в ґрунті і капілярним потоком виносить їх на поверхню. Внаслідок цього відбувається повторне засолення ґрунту. Звідси випливає, що під час цілеспрямованого впливу людини на навколишнє середовище людина повинна передбачати усі можливі його наслідки, щоб запобігти несприятливому ефекту. Враховуючи перелічені аспекти проблеми, слід відмітити такі особливості впливу людини на навколишнє середовище: Людина впливає на природне середовище в процесі виробництва та використання природних ресурсів, що призводить до його істотних змін. Майбутнє існування людства можливе лише за умов загально планетарного контролю за станом навколишнього середовища на міжнародному рівні. Різні компоненти навколишнього середовища змінюються кількісно та якісно під впливом виробництва і споживання відповідно до потреб людини. За умов нераціонального використання може перетворити поновлювані природні ресурси на не поновлювані, як у регіональному, так і в загально планетарному масштабі. Основним напрямком з охорони земель , екології енергоресурсів, впровадження нових технологій вирощування сільськогосподарських культур, обліку земель на сучасному етапі розвитку земельних відносин є формування території новостворених сільськогосподарських підприємств з оновленням планово-картографічних матеріалів і на їх основі земельно-агротехнічного паспорта сільськогосподарських формувань. Земельно-агротехнічний паспорт має стати основним правовим і технічним документом, який забезпечує раціональне використання і охорону земель. Він складається на основі проведення підготовчих робіт, які здійснюються з метою встановлення фактичної наявності земель у власності та користуванні, складу угідь, визначення достовірності наявності планово-картографічних матеріалів та інформації про стан ґрунтів, грошову оцінку сільськогосподарських угідь. Також проводиться аналіз земельно-кадастрових, планово-картографічних матеріалів. Після систематизації та опрацювання вихідних даних проводиться розробка земельно-агротехнічного паспорта в якому вказуються земельні відносини про сільськогосподарське формування, відображається правовий режим використання земельних ділянок. Складається планово-картографічний матеріал, до якого входять всі елементи земельно-кадастрового плану. До земель агротехнічного паспорта додаються картограма агро виробничих груп грунтів, креслення агротехнічної характеристики грунтів, схема організації території не якій відображається організація території сільськогосподарських угідь, рекомендовані сівозміни, внутріпольова організація території, польові шляхи, полезахисні та інші лісонасадження, гідротехнічні споруди, ділянки залуження та консервація деградованих та малопродуктивних угідь. Невід’ємним елементом захисту грунтів є впровадження агролісомеліоративних заходів. Полезахисні лісові смуги та інші захисні лісові насадження являються основою надійного захисту земель від ерозії, зменшення поверхневого стоку води та сприяють накопиченню вологи в грунті. Особливого захисту потребують землі водного фонду та водоохоронних зон. Землі водного фонду являються землями з особливим режимом використання. Майже всі водні об’єкти не мають винесених в натуру прибережних захисних смуг, наявність яких вимагається водним Кодексом України, що порушує сприятливий режим водних об’єктів, призводить до їх засмічення та забруднення. Досвід країн з розвинутою економікою показує, що для забезпечення ефективної діяльності механізму раціонального використання земель і їх охорони необхідно впровадити повний комплекс організаційно-економічних та правових механізмів управління агроформування і перш за все економічне стимулювання сільгоспвиробника. Економічне стимулювання, раціональне використання та охорона земель – це система заходів, спрямованих на посилення зацікавленості власників і землекористувачів у тому числі орендарів, у збереженні та відтворенні родючості грунтів, захисті земель від негативних наслідків виробничої діяльності. Воно включає: науково-обгрунтовану протиерозійну організацію території новостворених сільськогосподарських формувань; розробку технічної документації по встановленню водоохоронних зон і прибережних захисних смуг і перенесення їх в натуру; розробка й освоєння робочих процесів створених лісом меліоративних насаджень, проти ерозійних гідротехнічних споруд; надання податкових і кредитних пільг громадянам та юридичним особам, які здійснюють за власні кошти, передбачені загальнодержавними та регіональними програмами використання та охорони земель; виділення коштів із загального або місцевих бюджетів для відновлення попереднього стану земель, порушених не з їхньої вини; звільнення від плати за земельну ділянку, що перебуває у стадії сільськогосподарського освоєння або поліпшення їхнього стану згідно з відповідними програмами; часткову компенсацію за рахунок коштів бюджету втрат прибутку пов’язаних з тимчасовою консервацією деградованих та малопродуктивних земель; звільнення від податків тієї частини прибутків аграрних товаровиробників, яку вони спрямовують на проведення заходів з охорони земель; уведення екологічного податку на прибуток тих аграрних товаровиробників, які застосовують еколого небезпечні технології, засоби і системи землеробства що погіршують екологічний стан, або виснажують грунти; встановлення для кожної ділянки, яка надається у власність або надається у користування для сільськогосподарського виробництва, умов еколого безпечного землекористування, зокрема оптимального рівня розораності, місця та способів розміщених ерозійно небезпечних культур, обмежень в засобах хімізації та обробітку грунту. Поряд з цим необхідне прийняття ряду законодавчих та нормативних документів, які й активізували природоохоронні роботи. Це, насамперед, закон про охорону земель, про землеустрій, про консервацію земель, про порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, тощо. 6 ОХОРОНА ПРАЦІ Вся людська діяльність спрямована на задоволення матеріальних та духовних потреб населення. Праця є невід’ємною частиною життя людини. Виходячи з цього охорона праці є важливим заходом в процесі самої трудової діяльності. Охорона праці – це система юридичних і соціально-економічних, організаційних, технічних і лікувально-профілактичних заходів, що забезпечують відносну безпеку і збереження здоров’я людини працездатної, яка перебуває у процесі роботи. Система охорони праці опирається на законодавчі акти нашої держави. Найважливішими є положення про охорону праці закріплені в Конституції України. Зокрема, сказано, що держава забезпечує покращення умов праці зменшення і поступове витіснення тяжкої ручної праці на основі комплексної механізації і автоматизації виробничого процесу в усіх галузях народного господарства. У Кодексі «Охорона праці» ретельно конкретизовано положення про охорону праці. На основі законодавчих актів вироблені єдині правила і норми охорони праці. В сільському господарстві – це Правила безпеки при виробництві і після переробки продукції рослинництва, а також «Санітарні правила» по забезпеченості зберігання, транспортування і застосування пестицидів і гербіцидів у сільському господарстві. Всі ці заходи спрямовані на збереження здоров’я людей, безпеку їх праці, зменшення нещасних випадків, виробничих травм. Тому всі керівники сільськогосподарських підприємств повинні знати і дотримуватись всіх вимог, щодо охорони і безпеки праці та виробництва. Тишківське сільськогосподарське підприємство гарантує працівникам належні умови праці, забезпечує регламентований робочий тиждень, дні відпочинку і відпустки. Члени спілки мають право на рівні з працівниками державних підприємств щодо страхування, пенсійного забезпечення, охорони материнства і дитинства, соціального захисту одиноких і пристарілих громадян. За членами колективного господарства, колишніми працівниками реорганізованого господарства, зберігається стаж роботи і всі соціальні пільги. Селянська спілка визначає форми і оплату праці. Рівень оплати праці визначається трудовим внеском членів спілки і розміром однієї частини валового доходу, яка виділяється у фонд споживання. Розподіл визначеної частки валового доходу проводиться відповідно до вкладеної праці кожним працівником. Максимальний розмір заробітку не обмежується. Підприємство несе матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну члену спілки, а також особам, які працюють у ньому за трудовим договором або контрактом, за каліцтво та інші ушкодження здоров’я пов’язані з виконанням трудових обов’язків. Щорічно на охорону праці виділяються необхідні кошти. Проводиться постійний контроль стану охорони праці інженером з техніки безпеки та громадським інженером з охорони праці. В господарстві проводяться заходи по пропаганді знань з техніки безпеки, саме навчання та інструктаж з техніки безпеки. Поліпшення умов праці є одним з основних ресурсів росту її продуктивності та економічної ефективності виробництва, а також розвитку самої людини. За науковим визначенням охорона праці – це система законодавчих актів, соціально-економічних, організаційних, технічних, гігієнічних та лікувально профілактичних засобів і закладів спрямованих на збереження здоров’я і працездатності людини в процесі праці. Однією з умов росту продуктивності праці та економічної ефективності виробництва є покращення умов праці. Ця проблема безпосередньо пов’язана з санітарно побутовим та медичним обслуговуванням працівників, організацією відпочинку, харчуванням та іншими. На сучасному стані розвитку України, як суверенної держави, виробничий травматизм та захворюваність завдають великих збитків виробництву. Умовою запобігання виробничого травматизму та аварій є розробка на виробництві соціальних заходів. Ці заходи базуються на аналізі стану охорони праці, що характеризується наявністю робочих факторів, умов праці, при яких вони діють на людей, а також можливими небезпечними діями самих працівників у конкретних умовах виробництва. Детальна розробка таких заходів дозволить об’єктивно оцінити можливі негативні наслідки і вжити невідкладних заходів щодо їх запобігання. Висока продуктивність праці топографічно-геодезичних робіт повинна бути забезпечена комплексною безпечною діяльністю наявністю механічної праці, безперебійним постачанням матеріалами, спецодягом, харчуванням. На початку безпечна техніка і технологія передбачаються у технічних проектах, які уточнюються при обговоренні і захисті. Пізніше на основі технічних проектів перед початком польових робіт складаються робочі проекти безпечної організації польових робіт в конкретних умовах місцевості з урахуванням фізико-географічних і економічних особливостей району робіт. Враховуючи дані повідомлення, начальники партії при участі бригадирів складають робочий проект екологічних заходів і загальну схему маршрутів руху бригад. При проектуванні безпечних маршрутів в першу чергу забезпечують можливість якісного використання геодезичних вимірювальних робіт, намагаються зменшити протяжність ходу і замінити небезпечні ділянки шляху більш безпечними. З цією метою межі ділянок окремих бригад намічають по берегах рік, а не по рамках трапецій. В місцях підходу до бази розміщених на одну сторону ріки, для частих переходів на другу сторону, проектують будівництво мостів або обладнання постійних човникових переправ. Групові схеми безпечних маршрутів руху бригад складають на район дії трьох або чотирьох бригад. Після цього, об’єднують ці схеми укладають карти маршрутів та зону дії всієї експедиції. Така карта використовується керівництвом експедиції для служб безпеки і організації робіт бригад. Вона уточнюється і змінюється в залежності від зміни видів робіт, засобів транспорту і інше. На схемах маршрутів, крім мінімальної географічної основи, більше наочно наносять: шляхи руху бригад, місця і дати стоянок бригад, місце радіозв’язку і місце зустрічі бригад з начальником бригади розміщенням продовольчих точок, без штабу експедиції. Робочі проекти організації робіт і схеми руху бригад затверджується начальником або головним інженером експедиції, і після цього вони стають засобом оперативного планування і управління експедиції. Трудове законодавство зобов’язує підприємства забезпечувати безпечні умови праці всім працівникам, тому в період підготовки до польових робіт керівництво експедиції проводить заходи, що забезпечують профілактику захворювання і травматизму. Перш за все виникає проблема підбору кадрів, яким не протипоказано виконання робіт, передбачених планом у даних географічних умовах. З цією метою проводяться обов’язкові медичні обстеження усіх працюючих. При цьому в направлені на медогляд указується Соханя дати закінчення про можливості даного працівника в експедиційних умовах з пішими переходами, з нічлігом у палатках, в певних географічних умовах на роботі зв’язаній з підніманням на високі споруди, дерева і інше. Для деяких робіт проводиться обстеження зору (на стерео приладах, альпіністські випробування для роботи в горах). В підготовчий період встановлюється наявність в районі робіт ділянок місцевих інфекційних захворювань. У випадку виконання робіт в районах, ендемічних до тієї чи іншої інфекційної хвороби, керівництво експедиції своєчасно організовує прививки, які будуть працювати в даних умовах. Спецодяг і спецвзуття повинні відповідати місцевим умовам і витримувати установлені терміни. Поряд із спецодягом відповідним працівникам видаються захисні пристрої рятувальні і інші засоби техніки безпеки, передбачені типовими табельними положеннями. До їх числа належить видача бригадирам бойової зброї з відповідним запасом набоїв, якщо в даному районі можливий напад диких звірів. Персонально закріплена зброя реєструється в місцевому відділенні міліції. Передача місцевої зброї іншим особам і їх використання для полювання забороняється. Індивідуальний недоторканий запас продуктів видається бригадирам при віддаленні пішими переходами бригад в малообжиті райони. В кінці підготовчих робіт перевіряють стан готовності кожної бригади до безпечного виконання доручених їм робіт, що оформляється спеціального акту, що підтверджує відповідне спорядження бригади. Велику допомогу в роботі експедиції і при нещасних випадках надають місцеві мешканці і місцеві органи влади. Тому керівники експедиції при першому знайомстві з районом робіт повинні ознайомити про роботу районну адміністрацію, міліцію, господарства на території яких будуть проводитись топографо-геодезичні роботи. Перед виїздом на роботу проводиться обов’язкове навчання і інструктаж польових робітників. Вступний інструктаж обов’язків для нових робітників і студентів-практикантів. Після призначення їх на конкретну роботу здійснюється інструктаж на робочому місці, з практичним навчанням безпечних умов і методів праці. Крім роботи, кожний навчається організації безпечних переходів, переїздів, переправ, орієнтації на місцевості, наданню першої долі-карської допомоги потерпілим. Працівники, прийняті на роботу на механізмах, або на роботи підвищеної безпеки, яка вимагає технічної підготовки спочатку проходять спеціальне навчання, потім практична робота на місцевості в полі, морі і в горах. Після перевірених випробувань вони одержують посвідчення на право виконання робіт. Для навчання і інструктажу на базі повинен бути кабінет по техніці безпеки, забезпечений літературою, плакатами, наочними посібниками і засобами техніки безпеки. При проведенні робіт в районах, що мають вогнища інфекційних захворювань, проводиться інструктаж по мірах захисту від цих захворювань, вивченням норм і форми застосування репелентів. У всіх експедиціях до початку робіт необхідно повторити вивчення засобів і методів надання першої долі-карської медичної допомоги потерпілим. Значення транспорту на всіх видах геодезичних робіт важко переоцінити. Виконання всіх польових робіт по тріангуляції, полігонометрії, нівелюванню і зйомках пов’язані з постійними переїздами з пункту в пункт. Більш того транспортні засоби: автомобілі, літаки, пароплави – приймають участь в процесі геодезичних робіт, як знаряддя праці. Переїзди і переходи при геодезичних роботах складають особливу категорію норм часу і в різних видах робіт, в різних географічних умовах вони складають від 30 до 40% норми часу. Тому видно і травматизм при переїздах та топографо-геодезичних роботах складає від 20 до 30% від усіх нещасних випадків. Ця обставина заставляє звернути увагу на організацію і упорядкування переїздів, дисципліну і режим переїздів, на надійну механізацію засобів пересування, підвищення відповідальності і якості транспортних робіт, скорочення водних переправ і виховання дисципліни у водіїв. Вимоги безпеки: Відповідність належних транспортних засобів процесу робіт, якості доріг, мостів, умовам перехідності. Відповідність погодних умов для польоту, плавання, переходу, переправи. Технічна справність і придатність транспортних засобів. Кваліфікованих і дисциплінованих водіїв і контроль за станом їх здоров’я. Наявність комплекту слюсарних інструментів, запасних частин і матеріалів для дорожнього руху. Забезпечення продуктами харчування, пальними і змащувальними матеріалами. Наявність проти аварійних і рятувальних засобів. Наявність засобів зв’язку з базою експедиції в будь-якій точці пункту. Правильна укладка і розміщення вантажу, без перевищення маси і габаритів. Зручне рівномірне розміщення сидячих місць для пасажирів. Дотримання правил руху, плавання, польотів. Наявність точних повідомлень про шляхи переміщення і уміння орієнтуватись на шляху руху. Крім загальних правил безпеки потрібно знати безпечні умови, що відносяться тільки до автомобільного транспорту. Кожна автомашина має пройти технічний огляд на основі якого видається довідка про технічну справність машини. Правові відносини щодо охорони праці регулює Закот України «Про охорону праці», який прийнято Верховною Радою України 14 жовтня 1992 року. Він визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян та охорону їх життя і здоров’я в процесі трудової діяльності, регулює за участю відповідних державних органів відносини між власником підприємства, установи і організації або уповноваженим органам і працівникам з питань безпеки, гігієни праці, та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні. 7 ЕКОНОМІКА І ОРГАНІЗАЦІЯ РОБІТ Роботи по аналізу використання земель проводиться на основі даних отриманих під час кадастрових зйомок території. Кадастрова зйомка – це комплекс робіт, які використовуються для отримання інформації про просторове, юридичне, економічне, фізичне положення і стан земельних ділянок та об’єктів нерухомості. Кадастрова зйомка служить основою для проведення кадастрового зонування, бонітування, економічної та грошової оцінки земель. Земельні ділянки підлягають державній реєстрації з метою створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру. Технологічна схема кадастрових робіт та аналізу їх виконання складається: Підготовчі роботи. Організація ведення кадастру. Реєстрація землеволодінь і земле користувань. Облік кількості і якості земель. Бонітування грунтів. Економічна оцінка земель. Грошова оцінка. Підготовчі роботи. В процесі підготовчих робіт визначається завдання та виконання робіт, проводиться збір вихідних даних. матеріали планово-картографічних матеріалів попередніх років; книга реєстрації землеволодінь; форма державної статистичної звітності 6-ЗЕМ. Організація ведення кадастру. поділ земель на категорії; характеристика земель по категоріях. Реєстрація землеволодінь і земле користувань. Поділ земель на зони, квартали, ділянки; Внесення відомостей до бази даних; Формування та ведення бази даних автоматизованої системи ведення кадастру; Заповнення реєстраційної картки земельної ділянки; Звірення відомостей, які відображені в реєстраційній картці; Передача відомостей до центральної бази даних автоматизованої системи ведення державного кадастру. Реєстрація – це юридичне оформлення права власності і права користування земельною ділянкою, закріплення меж земельної ділянки в натурі, видача власникам та землекористувачам документів, що посвідчують їх право власності і користування земельною ділянкою, а також запис у відповідні земельно кадастрові документи. Облік кількості та якості земель. Характеристика кількості земельних ділянок; Характеристика земель за складом угідь; Характеристика якісного стану угідь. Облік кількості включає відомості про природний, господарський стан земель і характеризує кожну ділянку за складом угідь їх підвидів, меліоративним станом відповідно до їх класифікації проводиться за фактичним станом і використанням та ведеться по власниках землі, землекористувачах. Облік якості проводиться за всіма категоріями земель і базується на класифікації земель сільськогосподарського призначення, за крутизною схилів, за властивостями та ознаками, що істотно впливають на родючість. Бонітування грунтів. Визначення аеровиробничих груп грунтів; Складання схеми бонітування грунтів по району, сільській раді, населеному пункті. Бонітування грунтів – це порівняльна оцінка якості грунтів за їх природною родючістю і здійснюється за властивостями грунтів, які мають сталий характер і істотно впливають на врожайність сільськогосподарських культур. Якісна характеристика грунтів. Визначення вмісту гумусу грунтів; Механічний склад грунтів; Вміст поживних речовин і ступінь кислотності. Економічна оцінка – це завершальна складова частина земельного кадастру. Вона передбачає оцінку якості землі, природного ресурсу і головного засобу виробництва. При складному рівні інтенсивності землеробства економічна оцінка дає кількісну характеристику родючості за економічними показниками. Економічна і грошова оцінка сільськогосподарських угідь проводиться за їх продуктивністю, окупністю затрат та диференціальним доходом. Роботи по земельному кадастру та їх аналізу розраховуються по кошторису. Тому кошторис та обрахунок обсягів робіт проводиться за вартістю і визначається за формою «3-П» відповідно «Правил визначення вартості і проектно-вишукувальних робіт» (ДБН. Д.11-7-2000 і доповнення №1) в слідуючому порядку: Термін виконання робіт розрахований на 1.5 місяця. Оплата згідно кошторису. Основна та додаткова заробітна плата виробничого персоналу, грн……………469 Відрахування на соціальні заходи, грн…………….64 Матеріальні витрати, грн………………86 Інші прямі витрати, грн……………25 Загально виробничі затрати, грн……………………..896 Всього собівартість, грн………………………1540 Прибуток, грн …………………462 Відрядження виробничого персоналу, грн…………………..54 Адміністративні витрати, грн…………………120 Податки, збори, обов’язкові платежі (крім ПДВ), встановлені чинним законодавством і не враховані складовими зазначеної вартості, грн……174 Всього, грн…………………2350 ПДВ, грн……………..470 Вартість роботи (6+7+8+9+10+11+12)грн. 2820 Дві тисячі вісімсот двадцять гривень. ВИСНОВКИ В ринкових умовах регулювання земельних відносин та управління земельними відносинами передбачає реєстрацію і розповсюдження інформації про власність на землю, вартість і використання землі та тісно пов’язаних з нею ресурсів: визначення прав на землю та між земельних ділянок в порядку землеустрою, детальне підтвердження належними документами і надання відповідної інформації, яка необхідна для функціонування обігу земельних ділянок. Розвиток сільського господарства в значній мірі залежить від рівня використання земельних ресурсів. Необхідність раціонального використання земельних ресурсів зумовлюється тим, що земля у всіх галузях сільського господарства є предметом праці і головним засобом виробництва. Раціональне використання землі є широкою комплексною проблемою, яка стосується всіх сторін сільськогосподарського виробництва. Розробка цієї проблеми вимагає детального вивчення земельних ресурсів, обґрунтування системи показників і методів аналізу фактичного рівня використання земель і планування його на перспективу. Державний земельний кадастр об’єднує в собі елементи управління земельними ресурсами і реєстраційну систему і інформаційну систему, проекти, вишукувальні та обслідувальні роботи. Державний земельний кадастр забезпечує гарантію прав власників і землекористувачів. В наслідок детального вивчення і аналізу існуючого використання земель встановлено наступне: Земельний фонд Тишківської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області становить 3170.0га і представлений такими категоріями земель: Землі сільськогосподарського призначення 3022,6га; Землі населеного пункту 884,2га; Землі природоохоронного, природо заповідного призначення га; Землі історико культурного призначення га; Землі лісового фонду га; Землі водного фонду га; Землі транспорту, зв’язку, енергетики га; Віднесення земель до категорій проводиться відповідно до їх цільового призначення. Проектом передбачено створити два підприємства. Перше СВК ім. Т. Г. Шевченка, яке займає площу 1126.06, об’єднує в собі земельних часток (паїв). У складі цього сільськогосподарського підприємства рілля га, землі загального користування займають га. Загальна площа другого СФГ «Тишківське» становить га, значну частину складають орні землі. Об’єднує в собі земельних часток (паїв). На території села Тишківці площа земельних паїв становить 1570,8 га. На землях зайнятих закладами культури, освіти, охорони здоров’я планується провести озеленення і благоустрій. На пасовищах необхідно регулювати сінокосіння і випасання, правильно застосовувати в системі пасовищезміни. В населених пунктах є яри площею га. Проектом передбачено провести заліснення ярів з метою закріплення вершин яру та припинення розвитку ерозійних процесів. Також проектом передбачено провести заліснення пам’ятних місць на землях природоохоронного призначення. Державний земельний кадастр – це цільова, реєстраційна, інформаційна система по збору, обробці, збереженню, поновленню і надання відомостей та документів про правовий режим, природний і господарський стан земельних ділянок з розміщеними об’єктами нерухомості, права користування землею та договорів на оренду землі, в тому числі утримувачів сервітутів, орендарів і закладоутримувачів. Згідно проведеного роздержавлення і приватизації земель на території Тишківської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області зроблено розподіл земель за формами власності. Розмір середньої земельної частки (паю) становить 2,0 га. Проаналізувавши використання земель Тишківської сільської ради та застосувавши дані державного земельного кадастру, вважаю, що потрібно покращити природний і господарський стан земель, а також полегшити ситему проведення оренди землі. За минулий рік у селі зросла така група земель, як не витребувані паї. Через відсутність компетентних і розсудливих керівників у селі люди стають байдужими до обробітку земельних ділянок. Значна увага в дипломному проекті приділена охороні природи та природних ландшафтів, а також ефективному використанні ріллі в недержавних сільськогосподарських підприємствах. Пропозиція даної дипломної роботи полягає в тому, щоб на основі проведеного аналізу велося перспективне використання земель. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ Земельний кодекс України. – Атіка, 2002 – 96с. Методика грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів: Постанова Кабінету Міністрів України від 23.03.95. Положення про порядок ведення Державного земельного кадастру від 12.01.93 із змінами, внесеними згідно з Постановою К М від 30.01.97. Про внесення змін до Положення про порядок ведення державного земельного кадастру: Постанова Кабінету Міністрів України // Земельні відносини в україні: законодавчі акти і нормативні документи / Держкомзем України. – К.: Урожай. 1998 – с. 330 – 334. Про державний земельний кадастр: проект Закону України // Землевпорядкування. – 2003. - №1. – с. 61 – 82. Про заходи щодо творення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру: Постанова Кабінету міністрів України від 15.05.2003р. № 689 // Землевпорядний вісник. - №3, 2003. – с. – 35. Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування та розвитку аграрного сектора економіки: Указ Президента Украйни від 3.12.1999р. № 1529. – Київ. 1999. Про основні напрями земельної реформи в Україні на 2001 – 2005 роки: Указ Президента України від 30. 05. 2001р. №372 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям: Указ Президента України від 8.08.1995р. №720 – київ, 1995. Про присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам для ведення Державного реєстру земель: Вказівка державного комітету України по земельних ресурсах. №12 від 20.03.2002р. – К.: Держкомзем України, 202. – 5с. Про програму створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру // Землевпорядний вісник. 1998. - № 2 – с. 37 – 44. Проект Закону України «Про державний земельний кадастр» від 17 квітня 2003 року за № 2613 – 1, внесений народними депутатами І. Томичем, Р. Ткачем, В. Калинчуком. Автухов І. В., Греник Г. М. Охорона праці в сільському господарстві.: - К. вища школа. – 1970. Білявський Г. О., Фурдуй Р. С. основи екологічних знань.: - К. «Либідь». – 1997. Лук’янова Л. Б., Основи екології.: - К. – 2000р. Винокурові Л. Є., Васильчик М. В., Гаман М. В. Основи охорони праці.: - К Вікторія, 2001. Охорона праці в галузі землевпорядкування і кадастру. Навчальний посібник. Коломия 2004. Волошин Г. О. Наукові основи раціонального використання земель та ведення інтенсивного обробітку деградованих і малопродуктивних земель // Землевпорядний вісник. – 2002. - №3. – с. 33 – 38. Гаврилюк Ф. Я..Бонитировка почв. – М: Высшая школа, 1974 – с. 651 – 670. Гнаткович Д. І. Економіко-правові положення і формування нових землеволодінь і земле користувань // Землевпорядний вісник. 1999. - №2. – с. 28 – 30. Даниленко А. С. Стан і перспектива нормативно-правового забезпечення земельної реформи // Землевпорядний вісник. 2003. - №3. – с. 2 – 5. Законодавство України про землю: Збірник нормативно-правових актів. – К.: Юрінкорн інтер, 2005 – с. 352. Земельний кадастр і його застосування в господарській діяльності.: Збірник наукових праць. Львів Сільськогосподарський інститут. – Львів. 1992 – 58.с. Капітос П. І. Охорона природи. – К.: Вища школа, 1989р. Кондратенко К. Я. вимоги до оформлення курсових і дипломних проектів та інших матеріалів навчального процесу за спеціальністю 5. 070906 «Землевпорядкування та кадастр» - навчально-методичний центр 1998р. Словник-довідник з кадастру, геодезії та моніторингу природних ресурсів. Львів 1998р. Крикунов В. Г. Грунти і їх родючість. – К. вища школа. 1993 с. 287, 254 – 277. Кухініч В. В. Організаційно-економічний механізм ведення державного земельного кадастру // Землевпорядний вісник – 1989. - №1. – с. 21 – 22. Лихо груд М. Г. та інші. Науково-технічні аспекти створення в Україні єдиної кадастрово-реєстраційної системи // Землевпорядний вісник – 2004. - №1. – с. 11 – 14. Магазинщиков Т. М. Земельний кадастр: підручник. – Львів: Світ 1991 – с. 67 – 80, 330 – 332 – 344. Панчук О. Я. Місце державного земельного кадастру в системі управління земельними ресурсами // Землевпорядний вісник 1999р. - №2. – с. 8-14. Проблеми земельного кадастру та застосування його даних в умовах ринкової економіки. Монографія. Під редакцією Д.І. Гнатовича. – Львів: ПДАУ 1996р, - с. 5-18. Прокоф’єв Ф. І. охорона праці в геодезії і картографії. М.: - Недра, 1987р. Теоретико-методологічні основи державного земельного кадастру в Україні. Під редакцією Третяка А. М. – К.: ТОВУЗРУ 2003. с. 253. теоретичні основи державного земельного кадастру: навчальний посібник. За загальною редакцією М. Г. Ступеня. – Львів: Новий Світ – 2000, 2003. – с. 269 – 274. Халіцька З. С. Деякі аспекти організації охорони земель в умовах реформування земельних відносин. – 1998 №3 – с. 32 – 36. Третяк А. М. Управління земельними ресурсами та реєстрація земель в Україні. Київ 1998р. Перович Л. М., Волосецький Б. Основи кадастру. Львів – Коломия 2000р. Володін М. О. Основи земельного кадастру. Навчальний посібник. Київ 2000р. ДОДАТКИ PAGE 43

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020