UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВасиль Стефаник – перевершений майстер соціально-психологічної новели (реферат)
Авторdimich
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1816
Скачало342
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат з української літератури

 

на тему:

 

Василь Стефаник – перевершений майстер соціально-психологічної новели

 

План

 

В.Стефаник – великий новатор у літературі.

 

Особливості творення психологічної прози:

 

а) відмова від докладних описів;

 

б) побудова сюжетів на зміні почуттів і переживань;

 

в) роль діалогів і монологів;

 

г) побудова речень;

 

д) відсутність художніх троп.

 

Ставлення до творчості В.Стефаника тогочасних літераторів:

 

а) М.Горького,

 

б) І.Франка,

 

в) Л.Українки,

 

г) О.Гончара.

 

Прихований ліризм новел Василя Стефаника:

 

а) зв’язок з народною піснею;

 

б) оцінка критиків;

 

Суперечності поглядів І.Франка та О.Кобилянської щодо песимізму творів

В.Стефаника.

 

Пізня творчість В.Стефаника, поява гумористичного.

 

Василь Стефаник – великий новатор в українській літературі, творець і

неперевершений майстер дуже стислої, драматичної за змістом, глибоко

ліричної соціально-психологічної новели про сільське життя. Видатний

новеліст багато зробив для удосконалення літературної техніки, для

урізноманітнення засобів художньої виразності.

 

Людська душа завжди цікавила літературу. Та попередня

соціально-побутова проза розкривала психологію персонажів головним

чином через зовнішні дії, вчинки, портрети. Для Стефаника у творенні

психологічної прози головним стає не опис самих дій, а психологічний

процес. Це, за Франком, зображення подій через призму “чуття і серця

героїв”. Про Стефаника як майстра психологічної прози Франко писав: “З

великою майстерністю він проникає в душу галицького українського

селянина, вміє рисувати тяжкі психічні драми там, де інші бачать лише

повсякденний факт економічного чи соціального життя”.

 

Порівняно з П.Мирним і Франком, новеліст відмовився від докладних

описів, дуже мало уваги приділяв зображенню етнографічно-побутових

обставин життя персонажів, звичаїв, обрядів. Перенесення основної уваги

на душевні процеси людини зумовило значні зміни в композиції творів

Стефаника. Він будує сюжети не стільки на розвитку зовнішніх подій,

скільки на змінах почувань і переживань, Письменник не визнавав надмірні

авторські роз’яснення та пояснення. Говорять, згадують, роздумують самі

персонажі. Тому таку велику роль у Стефаникових творах відіграють

майстерно написані діалоги і монологи. Новеліст прагнув, щоб кожне

повнозначне слово було немов згустком людського болю й звучало

повноголосо. У Стефаника немає довгих періодів, ускладнених синтаксичних

конструкцій. Речення стислі, прості за будовою, іноді уривчасті, з

пропущеними окремими членами. Особливо важливі слова виділяються за

допомогою інверсій. Письменник не захоплювався творенням тропів. Їх

мало, але вони влучні, яскраві. Яке писав анонімний рецензент у

“Вестнику Европы” (1907), у Стефаника на двох-трьох сторінках – ціла

драма, від якої серце стискається гострим болем”.

 

Глибокий психологізм творчості Стефаника був нерозривно поєднаний із

виключним лаконізмом, який чарував багатьох літераторів. М. Горький

захоплювався тим, як “стисло. Сильно і страшно пише ця людина” ( з листа

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ