медицина
Гіпогалактія
Гіпогалактія — знижена секреторна здатність грудних залоз. Вона може
бути ранньою (первинною), що виникає відразу після пологів, або пізньою
(вторинною), що виникає у пізніші терміни. Однією з причин первинної
гіпогалактії є інфантилізм статевого апарату, у тому числі й недостатній
розвиток грудних залоз.
Частими чинниками, що сприяють виникненню первинної гіпогалактії, є
важкі гестози вагітних, оперативні втручання під час пологів, кровотечі,
гормональна стимуляція пологів.
Вторинна гіпогалактія розвивається внаслідок пізнього прикладання до
груді, порушення техніки годування (безладне годування й недостатнє
спорожнення грудних залоз), на ґрунті перевтомлення, через психічні
травми тощо.
Профілактика гіпогалактії полягає в ранньому прикладанні дитини до груді
(перші 0,5—2 год після народження), дотриманні техніки зцідження молока
і режиму жінки, яка годує, режиму годування дитини. Слід чергувати
прикладання дитини до лівої і правої груді й стежити за повним
спорожненням грудних залоз.
Важливу роль у профілактиці гіпогалактії відіграє підготовка майбутньої
матері до годування дитини груддю. Для цього в останні місяці вагітності
необхідно готувати соски і грудні залози. Підготовка полягає в тому, що
двічі на день протягом кількох хвилин слід ритмічно стискати сосок між
двома великими пальцями рук спочатку в горизонтальній, а потім — у
вертикальній площині. Ця вправа сприяє формуванню сосків. На лактацію
позитивно впливає масаж грудних залоз, який здійснюється в останні 2 міс
вагітності. Тривалість масажу — 2—3 хв двічі на день. Закінчують масаж
обтиранням сосків полотняною серветкою (рушником). Це, з одного боку,
сприяє процесу лактації, а з іншого — є профілактикою проти тріщин
сосків.
Лікування за умови первинної гіпогалактії зводиться до призначення
гормону пролактину по 5—6 ОД 2—3 рази на день, якщо її причиною є
інфантилізм, а також усунення тих чинників, що ЇЇ зумовили. Завдання це
досить складне і входить до компетенції лікаря.
Лікування за умови вторинної гіпогалактії полягає в усуненні причин
захворювання. Із лікарських засобів рекомендують токоферолу ацетат по
10—15 мг двічі на день протягом 10—15 днів, нікотинову кислоту по 40—50
мг 2—3 рази на день за 10—15 хв до годування, апілак по 0,01 г під язик
тричі на день протягом 2 тиж. Позитивний вплив мають УВЧ-терапія малої
інтенсивності, опромінення ртутно-кварцовою лампою (УФО), до 20 сеансів.
Деякі автори рекомендують вживати грецькі горіхи (не більше ніж 3—5 на
день), тепле коров’яче молоко із зеленим чаєм (до 1 л на день). Якість
грудного молока поліпшується, якщо вживати сухі пивні дріжджі по 1
чайній ложці двічі на день протягом усього періоду лактації. Категорично
забороняється пити пиво, що містить близько 8% спирту, бо він
несприятливо діє на організм дитини.
Слід коротко спинитися на призначенні деяких лікарських засобів жінці,
яка годує. Доведено перехід деяких лікарських засобів у молоко матері
(промедол, кодеїн, седуксен тощо). Тому, якщо є можливість, слід уникати
призначення цих препаратів, бо вони пригнічують нервову систему дитини.
Іноді матері все ж доводиться вживати такі ліки. Тоді необхідно
пропустити 1—2 годування, обов’язково зцідивши молоко, а для годування
дитини взяти молоко інших породіль. Препарати брому також, можуть
переходити до дитини з молоком і бути причиною бромдерматозів. Не
рекомендують призначати жінці, яка годує, сольові проносні або вводити
магнію сульфат через те, що вони можуть призвести до зменшення лактації.
* * *
Гіпогалактія – походить від двох слів латинського походження:
hipo – зменшення, зниження
lactis, las – молоко, тобто виділення молока молочною залозою.
Отже гіпоглактія – це знижена секреторна здатність молочних залоз.
За даними різних авторів вона зустрічається у 6-8% породіть.
Гіпогалактія може бути морфологічною, або функціональною неповноцінністю
молочних залоз.
В деяких випадках вона виникає при не статності смоктального рефлексу у
новонародженого. Є дані про те, що генетичний фактор має велике значення
в порушенні лактації у жінок.
Гапогалактія буває: первинна; вторинна.
Первинна – може бути викликана гормональними порушеннями в організмі
жінки. Наприклад: цукровий діабет, дифузний токсичний зоб і інші.
Вторинна – визвана різними захворюваннями матері (крім ендокринних),
ускладненнями вагітності, радів (оперативне втручання) і післяродового
періоду, а також порушенням режиму, нераціональним харчуванням, фізичною
працею і психічними, перенавантаженнями.
Пониженій секреції молочних залоз сприяють захворювання цих залоз,
наприклад: тріщини сосків, галактореа, а також туга грудь, неправильна
форма сосків і інші.
За часом виникнення гіпогалактія буває: рання (в перші 10 днів після
родів); пізня (після 10 днів після родів).
***
В залежності від дифіциту молока по відношенню до добової потреби дитин
є 4 степені гіпагалактії:
1-а – дефіцит молока не більше 25%
2-а – дефіцит молока на 50%
3-а дефіцит молока на 75%
4-а – дефіцит молока більше як на 75%.
Від гіпогалактії слід відрізняти тимчасову недостатню секрецію молока в
перші 2-4 дні після родів, яка буває у молодих жінок, які народили
перший раз. В такому випадку при правильному режимі і догляді за
молочними залозами, лактація швидко збільшується до фізіологічних норм
дитини.
Лікування
Первинну – гіпогалактію лікують усуваючи її причин, тобто лікуючи
основне захворювання, яке спричинило її.
Вторинну – назначають масаж, добре окутують від холоду, опромінення
лампою солюкс, примінення ультразвука, опромінення ртутно-кварцовою
лампою (УФО) до 20 сеансів. Добрий ефект спричинює аміак глютамінова
кислота, сухі пивні дріжджі по 1 ч л 2 р. на день протягом усього
періоду лактації вживання грецьких горіхів (3-5 на добу). Пити коров’яче
молоко із зеленим чаєм рослинне масло, рибу у всяких видах.
При вторинній галактії пов’язаній з пізнім токсикозом рекомендується
резерпін в дозі 0,25 мг 2 р в сутку на протязі 7-0 днів.
Профілактики
Правильний режим і дієта вагітної і годуючої жінки. Жінка повинна спати
8 год. в ночі (2 год. вдень, бувати на свіжому повітрі).
***
Правильний режим годування дитини ритмічне і повне випорожнення молочних
залоз. Раннє зціджування (через, 12 год. після родів) по 10-15 хв. через
кожні 3 1/2 год. Треба проводити не тільки у годуючи жінок але й у
тимчасово не годуючи (напр. народження недоношеної дитини, родової
травми, гемолітичного захворювання народженої дитини і іншою причиною).
Важливу роль відіграє підготовка майбутньої матері до годування дитини
груддю. З цією метою в останні місяці вагітності готувати соски і залози
до годування дитини. Підготовка полягає в тому, що 2 раз в день протягом
кількох хвилин слід ритмічно стискати сосок між двома великими пальцями
рук спочатку в горизонтальній, потім у вертикальній площинах. Треба
проводити масаж 2-3 хв. двічі на день. Закінчувати масаж обтиранням
сосків полотняною серветкою (рушником). Це сприяє лактації і є
профілактикою тріщин сосків.
А також раннє, через 30-60 хв. після народження дитини, прикладання до
грудей. Кожне годування здійснювати окремою груддю. В кінці зціджувати
залишки молока. Підкладати під грудь м’яку теплу Танину. Через деякий
час після родів займатися фізкультурою і спортом.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
