музика
Аналіз твору “Тече вода з-під явора” слова Т.Г.Шевченка, музика
С.Воробкевича
Пісня “Тече вода …” написана для мішаного хору композитором СІ.
Воробкевичем на слова Т.Г. Шевченка. Рік видання: близько 1887 р.
Хоровий жанр: хор a capello .
Короткі відомості про автора слів.
Тарас Григорович Шевченко – основоположник нової української
літературної мови.
В селі Моринцях на Київщині в убогій кріпосницькій сім”ї Григорія
Шевченка 9 березня 1814 р. народився Тарас, майбутній великий народний
поет. Коли Тарасові було 9 р. померла його мати. Дитинство проходило в
селі іМоринцях, а пізніше у Кирилівці. Наймитував і вчився грамоти у
дяка. Чотирнадцятилітнього Тарасика взяли “козачком” до пана
Енгельгарда. В 1838 р. за виручені гроші (був розіграний в лотереї
портрет В.Жукова) Шевченка викуплено з кріпацтва. Був заарештований та
ув’язнений. Тільки в 1857 р. після клопотань друзів Шевченка звільнили
із заслання, хвороба спричинила до передчасної смерті поета. Помер
Т.Г.Шевченко в Петербурзі 10 березня 1861 р.
Шевченко почав писати вірші у другій половині 30-х pp. У 1840 р. в
Петербурзі вийшла перша збірка його поезії “Кобзар”.
Уже в ранніх віршах поета виявились основні риси його поезії: глибока
народність, гуманізм, палка любов до батьківщини, гнівний пафос,
безпосередність ліричного почуття.
Визначними творами поета стали: “Гайдамаки”, “Катерина”; балади:
“Причина”, “Тополі”, “Утоплена”; поеми: “Наймичка”, “Сова”; поезії
“Учітеся брати мої””, “Думи мої думи”, “Зоре моя вечірняя”, “Тече вода
з-під явора”, “Заповіт”, “По діброві вітер віє”, “Ой три шляхи” та ін.
Переважна більшість поезій Т.Г.Шевченка покладена на музику.
Короткі відомості про життя і творчість композитора.
Воробкевич Сидір (Ісидор) Іванович (псевдонім Данило Млака)
-західноукраїнський письменник композитор, музичний, культурний діяч.
Народився 23 квітня 1836 р. в Чернівцях в сім’ї священника. 6 вересня
1903 р. тут же в Чернівцях і помер.
Закінчив в 1861 р. Чернівецьку духовну семінарію. Музичну освіту здобув
приватно у професора Віденської консерваторії Ф. Крепка, а в 1868 р.
склав іспит на звання викладача співу’ і регента хору у Віденській
Консерваторії. З 1861 р. був священником у буковинських селах, де вивчав
фольклор і побут місцевого населення, з 1867 р. викладав у Чернівецькій
духовній семінарії та гімназії, з 1875 р. – у Чернівецькому
університеті.
Воробкевич продовжував просвітительську діяльність Д.Федьковича на
Буковині, вів боротьбу за розвиток української культури, за зміцнення
зв”язків Західної України з Східною Україною. В 1901 р. опубліковано
збірку віршів “Над прутом” (укладену та відредаговану І.Франком).
Новели: “Вимуштрований кінь”, “Циганка”; історичні драми з народного
життя “Гнат Приблуда”. У літературному доробку Воробкевича – вірші,
поеми, -оповідання, повісті, реалістичного та романтичного характеру.
Чимало творів Воробкевичем перекладено російською, болгарською,
німецькою та іншими мовами.
С.Воробкевич – автор багатьох музичних творів. Відомі романси “Заграй
ти, цигане старий” (на власні вірші), “Ви дівочі сині очі”, “Якби була я
зозулею” та інші.
Хори на тексти Т.Г.Шевченка (“Минають дні”, “Огні горять”, “Тече
вода з-під явора”), І. Франка, М. Шашкевича. Йому також належать оперети
“Золотий мох”, “Молода пані з Боснії””. А також С.Воробкевичем поклав на
музику понад ЗО віршів Анастасієва. Писав також статті з питань музики.
Літературний текст.
У пісні “Тече вода з-під явора” розповідається про воду яка тече з-під
явора на долину, а там над водою пишається червона калина. А також тут
розповідається про качаточок які хлюпочуться у водичці, а за ними пливе
качка з качуром, які охоче розмовляють зі своїми діточками. Тече вода
край города, вода ставом стала, а там дівча воду брало, брало тай
заспівало. А батько й мати вийшли з хати, погуляти в садок, і порадитись
кого б це їм своїм зятем звати.
Тема: Тарас Григорович Шевченко описує красиву природу українського
села, а також змальовує чудові українські символи – вода, червона
калина, верба, явір.
Ідея: Зображення чудової української природи.
Образи: Вода, явір, червона калина, качаточка, качка з качуром, молоде
дівча, батько й мати.
Форма викладу: Вірш.
Музично-виражальні засоби.
Жанр твору: лірична пісня.
Форма твору: куплетна (3 куплета).
Характеристика мелодії
Композитор передає мелодію широко, наспівно, з відтінком суворої
елегійності. Сама мелодія задумлива сумна. Основна тема проходить в
сопрано і баса. Мелодія рухається стрибкоподібно, трохи хвилеподібно.
Пісня виконується в розмірі 2/4.
В творі використовуються такі ритмічні вартості.
Голосоведіння у творі “Тече вода…” слідуюче… а) нисхідне:
б) висхідне:
в) хвилеподібне:
г) стрибкоподібне:
Ладотональні особливості.
Тональність: Твір написаний в тональності с moll (до
мінор). Протягом твору не змінюється ні разу тональність.
Темп: Цей твір виконується в темпі Moderato (помірно швидко);
Вокально – хоровий аналіз.
Тип і вид хору: мішаний, чотириголосий хор. Хор складається з чотирьох
голосів: Сопрано, Альт, Тенор, Бас.
Дублювання не зустрічається. Зустрічається унісон в який сходяться С і
А:
А також зустрічається унісон в який сходиться Т і Б:
Діапазон хорових партій
С Т
А Б
Діапазон всього хору:
Теситурні умови:
С – середня ї висока; Т – середня;
А – середня; Б – середня;
Теситурні умови в творі зручні для співу в усіх хорових партіях. Ступінь
вокального навантаження рівномірний.
Диригентсько – виконавський аналіз.
Пісня “Тече вода…” написана в розмірі 2/4. Диригент користується
двохдальною схемою. Розмір не змінюється протягом всього твору:
Технічні складності твору такі: вступ, зняття, тактування, довгих
тривалостей, виконання штрихів. Показ вступу – на початку твору. Зняття
– в кінці. Щоб хор почав свій спів одночасно, треба, його для цього
підготувати, а потім подати рукою відповідний знак.
Диригент упевнившись, що колектив цілком готовий до співу, підіймає руку
і зосереджує на ній увагу виконавців. Після короткої напруженої уваги,
він робить рукою відповідний жест замах. Замах, як жест, що підготовляє
її безпосередньо передує вступові хору, мусить відображати силу
звучання, темп, характер подачі звука жесту у вигляді кривої або у
вигляді малої петлі. Після відбиття в точці, де закінчується звучання,
якусь мить затримують зняття, щоб воно було точне і чітке.
Динаміка.
Динаміка у творі допомагає розкриттю художнього змісту твору. В нотному
тексті не є досить великий об’єм динамічних відтінків (від р до мр).
Розпочинається твір на мр, але спостерігаємо, що поступово динаміка. При
кінці фраз динаміка спадає.
Дикція і орфоепія.
Для розкриття художнього змісту у творі дикція повинна бути чіткою,
впевненою, активна, особливо при вимові приголосних звуків.
Орфоепія українського тексту нескладна, тому що слова, як пишуться так і
вимовляються. Для досягнення чіткої дикції потрібно проводити розспівки
на дикцію, промовляти літературний текст, потрібно виробляти артикуляцію
голосних і приголосних звуків.
Значення твору.
Хоровий твір “Тече вода з-під явора” є однією з досконалих зразків
творчості композитора С.Воробкевича. Диригуючи даний твір, диригент,
повинен досконало володіти елементарною технікою диригування. Одночасно
він закріплює динамічні контрасти в жестах диригування дводальним
розміром.
Виконуючи той чи інший твір, співак – диригент набуває вокально-хорових
навичок (ланцюгового дихання, чистоти інтонування).
Твір “Тече вода з-під явора” є яскравим зразком української пісні.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
