UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваГеологічна історія українських карпат і суміжних територій у юрський період (реферат)
АвторPetya
РозділГеографія фізична, геологія, геодезія, геоморфолог
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1966
Скачало224
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Геологічна історія українських карпат і суміжних територій у юрський

період

 

У геологічній історії Карпат виділяють декілька визначальних етапів,

упродовж яких відбувалися суттєві зміни в тектоніці, палеогеографії,

осадонагромадженні, а також у розвиткові органічного світу тощо. Один із

таких важливих етапів геологічної праісторії регіону був у юрський

період.

 

Дослідники Карпат і прилеглих територій мають не так уже й багато

геологічних “документів”, що стосуються цього періоду, передусім,

фактичного матеріалу з юрських розрізів. Це пов’язане головно з тим, що

юрські утворення на теренах Західної України на денну поверхню виходять

лише у декількох місцях і в них неможливо зібрати повноцінний

систематичний матеріал. На південно-західному краю Східноєвропейської

платформи такі утворення у відслоненнях відомі лише на схилах та берегах

середньої течії Дністра, переважно між селами Буківна та Незвиська. Їх

уперше описав А.Альт у праці “Нижнівський вапняк і його скам’янілості”

1881 р., навівши список 179 видів гастропод, знайдених тут у

відслоненнях. На підставі цього учений зробив висновок про кімериджський

вік органогенних вапняків, що вміщують ці залишки фауни. На решті

території Передкарпаття юрські утворення містяться на значних глибинах,

і всю інформацію про них маємо винятково із керну численних свердловин,

що їх розкрито на південно-західному краю Східноєвропейської платформи

та у Зовнішній зоні Передкарпатського прогину. В інших

структурно-тектонічних одиницях (Внутрішня зона Передкарпатського

прогину, Флішові та Внутрішні Карпати) корінні виходи юрських відкладів

не відомі. Тут вони у вигляді гальок та різнорозмірних брил містяться у

перевідкладеному стані в значно молодших утвореннях, переважно в

неогенових моласах Передкарпатського прогину і в крейдово-палеогеновому

фліші Карпат.

 

На Мармароському масиві юрські відклади відслонені в декількох місцях,

проте внаслідок інтенсивних геологічних процесів, що відбувалися тут у

післяюрський період, вони дуже еродовані і представлені різновіковими

фрагментами юрського розрізу, що збереглися від розмивання лише в

опущених частинах рельєфу. На Мармароському масиві ці відклади порівняно

з одновіковими утвореннями інших структурно-тектонічних одиниць

Українських Карпат стратиграфічно і палеонтологічно ще дотепер слабко

вивчені. Найпоширеніші відклади юри у Внутрішніх Карпатах, а саме – у

відомій серед карпатських та альпійських дослідників

структурно-тектонічній одиниці – Пенінській зоні.

 

Пенінська зона (або зона Скель) – геологічно дуже складна

структурно-тектонічна споруда. Вона, повторюючи конфігурацію Карпатської

дуги, вузькою смугою, ширина якої змінюється від декількох сотень метрів

до кількох кілометрів (максимальна ширина 18 км), простягається уздовж

майже 750 км від району Пояна Ботизей у Румунії через усі Українські

Карпати (у їхній південно-східній частині зникає під насувом молас

Закарпатського прогину), Західні Карпати та Східні Альпи до Віденського

басейну [1]. Практично ж розташована на межі Зовнішніх (Флішових) та

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ