UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКіровоградський протон – потенційно алмазоносна структура українського щита (реферат)
АвторPetya
РозділГеографія фізична, геологія, геодезія, геоморфолог
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3105
Скачало192
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Кіровоградський протон – потенційно алмазоносна структура українського

щита

 

Розташована у центральній частині Українського щита (УЩ)

Кіровоградський блок за всіма ознаками щодо алмазоносних структур

відповідає протону [8, 11] (див. рисунок). Блоком (або протоном) він є

відносно щита (або кратона). Це частина нижньопротерозойської

протоплатформи, яка пізніше неодноразово активізувалася. Структура має

двоповерхову будову. Основа, що збереглася фрагментарно, сформувалася в

археї; в аспекті алмазоносних структур її можна розглядати як

стабілізований в археї архон, що був деструктурований, розбитий на блоки

та перекритий протоплатформним чохлом у ранньому протерозої, коли

структура остаточно припинила активно розвиватися [12].

 

У західній частині протона основа протоплатформи складена фрагментами

чарнокіт-гранулітового, а у східній – плагіограніт-амфіболітового

структурно-форма-ційних комплексів (СФК). Вони нарощують, відповідно,

Подільський та Придніпровський мегаблоки, які в археї були зчленовані.

Проточохол складений відкладами інгуло-інгулецької серії потужністю до

4–5 км. Вони представлені у простих структурах (Інгульська, Райгородська

та ін.) головно високометаморфізованими відкладами чечеліївської світи

(або флішоїдною метаграуваковою формацією).

 

Особливо треба наголосити на співвідношенні неподільних (стосовно

ранньопротерозойського метаморфізму й ультраметаморфізму) СФК основи й

чохла, які представлені гранітоїдно-метатеригенним СФК. В основі

сформувалися гранітоїдні осередки; мобілізати протикали, як

параавтохтонні утворення (Новоукраїнський плутон), проточохол, де

утворилися й алохтонні гранітоїдні формації (Кіровоградсько-Бобринецький

та інші масиви), гранітогнейсові куполи (Криничеватський та ін.).

Особливо вони помітні на західному схилі Інгулецького

плагіограніт-амфібо-літового виступу основи.

 

 

 

 

 

Структурно-мінерагенічна схема Кіровоградського блока (протона),

 

спеціалізована на алмази:

 

1–6 – структурно-формаційні підрозділи: 1 – архони (монофаційні СФК); 2

– Кіровоградський протон; 3 – присхилові прогини; 4 – прогини у зонах

зчленування блоків (а – Звенигородський, б – Криворізький); 5 –

внутрішньоблокова Кіровоградська зона розломів і активізації; 6 –

зеленокам’яні прогини; 7 – гранітоїдні плутони й масиви (1 –

Корсунь-Новомирго- родський, 2 – Новоукраїнський, 3 – Кіровоградський,

4 – Долинський); 8 – глибинна протозона, що розділяє

грануліт-базитовий і зеленокам’яний сегменти земної кори; 9 – вибухові

структури (1 – Бовтиська, 2 – Тернівська, 3 – Ротмистрівська, 4 –

Зеленогайська); 10 – прояви алмазів: а – кімберліт-лампроїтових, б –

метаморфогенних, в – різного й невизначеного генезису; 11 –

Центральноукраїнська наскрізна рудоконцентрувальна структура; 12 –

структурно-мінерагенічні зони (1 – Кіровоградська, 2 –

Криворізько-Кременчуцька, 3 – Первомайсько-Звенигородська); 13 –

мінерагенічні зони (І – Марківська, ІІ – Захарівська, ІІІ – Криворізька,

IV – Тясминського грабена?); 14 – тектоно-флюїдизитові зони; 15 – поля

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ