UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПолiхроннicть зеленокам’яних поясiв українського щита (реферат)
АвторPetya
РозділГеографія фізична, геологія, геодезія, геоморфолог
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1673
Скачало197
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

на тему:

 

Полiхроннicть зеленокам’яних поясiв українського щита

 

Уявлення про поліхронність зеленокам’яних поясів світу, зокрема,

Українського щита, останнім часом поділяє переважна більшість

дослідників докембрію. Підставою для цього слугують узагальнення цифр

віку зеленокам’яних комплексів давніх щитів практично усіх

докембрійських кратонів [2-4, 10, 11]. У цьому разі до уваги не беруть

беззаперечні факти некоректності подібних узагальнень, оскільки у

більшості випадків наявні цифри радіогенного віку об'єктів датування на

різних щитах отримані за допомогою різних методів, з різним ступенем

точності, та, що найбільше вражає, – без необхідного геологічного

вивчення об’єкта датування. Це змушує на слово вірити авторам про те, що

датованим є саме той, а не інший геологічний об’єкт і в історії

геологічного розвитку регіону він має саме таку, а не іншу позицію.

Тобто в цій ситуації читач практично позбавлений змоги оцінити

коректність не стільки самих цифр, скільки інтерпретації можливостей

їхнього застосування. Отже, незважаючи на певну проблематичність

аргументаційної бази різних поглядів (які ґрунтуються на далеко не

досконалому геохронологічному матеріалі), тезу про поліхронність

зеленокам’яних комплексів уважають такою, яка не потребує додаткового

доведення. Ми, однак, не поділяємо цього оптимізму щодо зазначеної

проблеми і вважаємо за доцільне проаналізувати наявний матеріал з цієї

проблеми, оскільки, на нашу думку, він свідчить про можливість інших

варіантів інтерпретації.

 

Донедавна гасла про поліхронність формування зеленокам'яних поясів не

мали (якщо не брати до уваги названі вище апріорі-чинні уявлення)

серйозного фактологічного підґрунтя. Однак поява у 1990 р. нових

ізотопних дат віку добропільських гранітоїдів стала підставою для

виділення авторами [12] на Українському щиті (УЩ) двох різновікових

генерацій зеленокам'яних поясів: ранньої (ранньоархейської) у Західному

Приазов’ї віком 3.32-3.2 млрд.р. [8] та молодої (пізньоархейської) у

Середньому Придніпров’ї з віком 3.05-3.115 млрд. р. [8], де вони здавна

відомі як класичні структури зеленокам’яного типу [5-11]. Отже, уявлення

про поліхронність зеленокам'яних комплексів у межах давніх щитів світу

[10, 11] набули підтвердження у цифрах абсолютного віку. Логічним

продовженням отриманого фактичного матеріалу стало виділення на

пропозицію М.П.Щербака й Г.В.Артеменка розрізу Косивцівської

зеленокам'яної структури (ЗС) у самостійний стратиграфічний підрозділ

(косивцівську товщу), який є давнішим, ніж розріз конкської серії

Придніпров’я. Подібні уявлення не викликали б зауважень, якби не

суперечили отриманому нами фактичному матеріалу геолого-формаційного

спрямування, який, на нашу думку, суттєво впливає на можливість

принципово іншої інтерпретації усіх наявних фактичних даних (у тому

числі – радіологічних).

 

Завдяки застосуванню формаційного аналізу на парагенетичних засадах

1995 р. в Західному Приазов’ї О.Б.Бобров та А.О.Сіворонов не тільки

вперше виявили і закартували нову зеленокам'яну (Новогорівську)

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ