UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваРизик виникнення та розвитку небезпечних геологiчних процесiв у карпатському регіоні України (реферат)
АвторPetya
РозділГеографія фізична, геологія, геодезія, геоморфолог
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1590
Скачало281
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Ризик виникнення та розвитку небезпечних геологiчних процесiв у

карпатському регіоні України

 

З погляду умов та чинників розвитку геодинамічних процесів Карпатський

регіон посідає особливе місце. Наприклад, з 15 тис. закартографованих

зсувних ділянок та з 250 селенебезпечних струмків, що зафіксовано в

Україні, 6.5 тис. та 216, відповідно, розміщені в Карпатському регіоні

[1].

 

У межах Карпатського регіону України геологічне середовище має такі

особливості: тут розвинуті гірськоскладчаста система (Карпатська

складчаста система); передгірський та внутрішній прогини

(Передкарпатський та Закарпатський прогини); платформа (південно-західна

окраїна Східноєвропейської платформи) [2].

 

Карпатська складчаста область. У її межах найпоширеніша флішова

формація, яка є середовищем розвитку небезпечних геологічних процесів.

Структурно-тектонічні умови визначають особливості розповсюдження

гравітаційних процесів (зсуви, обвали, селі). У складчастих Карпатах

виділено систему структурних зон, які контролюють межу

гірськоскладчастої системи з Передкарпатським та Закарпатським

прогинами. В цих принасувних зонах, які розбиті поздовжніми та

поперечними розривними дислокаціями, формуються й розвиваються понад

70 % зсувів та обвалів. Об’єми зсувів становлять від 1.0 до 10.0 млн.м3,

іноді 70.0 млн. м3. У тектонічно ослаблених зонах, на контакті

пісковика з аргілітами, у разі втрати щільності та обводнення флішового

масиву утворюються прошарки глин потужністю 0.4-4.0 м, які є дзеркалом

ковзання структурно-пластичних зсувів. Зони розломів мають підвищену

тріщинуватість, яка визначає річне винесення 600-3400 м3 на 1 км2

матеріалу в сельові водотоки. У межах Карпатської гірської області

виявлено понад 4000 зсувів та обвалів, 200 селенебезпечних водотоків.

 

Передовий та внутрішній прогини. Геодинамічні процеси у межах прогинів

розвиваються в моласовій формації, яка складена галогенними,

карбонатними та глинистими породами. Передкарпатський передовий прогин

сформувався в орогенну стадію розвитку Карпатської складчастої системи.

Тектонічна будова на сучасному етапі виражена у вигляді лінійних

складчастих структур (Бориславсько-Покутська та Самбірська зони), які

переходять у ступінчасто-блокові структури, зони контакту прогину з

платформою (Більче-Волицька зона). Глиниста моласа представлена

монтморилоніт-гідрослюдистими глинами. В зонах перерізу тектонічних

порушень глини змінюють свої властивості, тобто збільшується міжплощинна

відстань поверхні в кристалічній гратці з 15 A до 23 A, що забезпечує

перехід породи з твердого у в’язкопластичний стан, завдяки чому

розвиваються пластичні і структурно-пластичні зсуви.

 

Структурно-тектонічні умови Закарпатського прогину зумовлюють формування

складнодислокованих пологих складок, що розвинуті в моласових відкладах.

У глинистій моласі розвиваються зсуви. Ці структури ускладнені соляними

штоками, з якими пов’язаний процес карстоутворення. В межах зони

розвитку вулканiтiв Закарпатського внутрiшнього прогину геодинамiчнi

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ