UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІсторія запорізьких козаків: історія й топографія восьми Запорізьких Січей (пошукова робота)
АвторPetya
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось6592
Скачало604
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Пошукова робота

 

Історія запорізьких козаків: історія й топографія восьми Запорізьких

Січей

 

Володіючи широкими степами, що простилалися на величезну відстань на

схід і захід від ріки Дніпра, запорізькі козаки при всьому цьому завжди

вважали центром своїх вольностей ріку Дніпро: на Дніпрі чи поблизу

Дніпра вони постійно влаштовували свою столицю, Січ. Назва козацької

столиці — «Січа, Січ» — виникла, без сумніву, від слова «сікти»,

«висікати» в розумінні рубати, отже, має однаковий корінь з

великоруським словом «засіка». Доказом цього служать документи минулих

віків, що дійшли до нас, котрі розкривають весь хід поступової

колонізації нових дніпровських степових місць, яка йшла зі старої

Малоросії на Низ. Колонізація ця виявлялася передовсім у тому, що

піонери нової землі, обравши для свого поселення відлюдні лісові нетрі,

мало доступні для набігів степових вершників, висікали серед неї ліс, і

тут, на розчищеній лісовій місцевості, де лишалися лише пні від

вирубаних дерев, заводили своє селище. Природно думати, що таким самим

чином виникла Запорізька Січ, і саме від цього отримала свою назву. Але

ця назва, виникнувши в лісовій місцевості, переносилася й на ті місця,

де взагалі не було лісу й де навіть не виникало необхідності в очищенні

місця від лісової рослинності. Навіть навпаки: траплялося, що обране

місце для влаштування у ньому Січі вимагало штучних укріплень; для цього

висікали десь поблизу наміченого для Січі місця товсті дерева,

загострювали їх згори, осмолювали знизу і вбивали частоколом навколо

якогось острова чи мису правильною підковою, як це можна було бачити при

розкопках Чортомлицької Січі. Таким чином, назва козацької столиці «Січ»

мала подвійний зміст: це було розчищене серед лісу, або укріплене

висіченим лісом місце. Отже, думка про те, що назва Січі виникла від

слова «сікти» в розумінні «рубати», бо запорожці вважали своїм головним

завданням сікти голови ворогів, здається цілком неправдоподібною. У

переносному розумінні слово «Січ» означало столицю усього запорізького

козацтва, центр діяльності й управління всіма військовими справами,

резиденцію всіх головних старшин, котрі очолювали низове козацтво.

 

Поряд зі словом «січ» ставилося слово «кіш», що часом звався «вельможним

запорізьким Кошем». Це вже слово безсумнівно запозичене ззовні, а саме

взяте у татар, як «козак», «отаман», «осавул», «чауш», «чабан».

Татарською мовою слово «кіш», чи правильніше «кхош», означало десять

тисяч зведених докупи овець. «Для зручності виконання пастуших

обов'язків, — зауважує щодо цього Хартахай, — татари часто

використовували союзи. На чолі союзу стояла людина, яка мала свою власну

отару і яка, крім того, прославилася як добрий розпорядник, що вдало

примножує свою худобу. З такою людиною всі охоче вступають у союз. Цей

союз має таку організацію. На чолі його стояв засновник, а членами

вважалися вкладники. Десять з'єднаних отар, по 1000 овець у кожній,

складають одну зведену під спільною назвою кхош. Оскільки 10000 овець

незручно годувати на одному місці, то весь кхош ділився на малі отари по

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ