UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДругий етап розвитку німецького романтизму. Гейдельберзька школа романтиків (реферат)
АвторPetya
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось6981
Скачало328
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

Другий етап розвитку німецького романтизму. Гейдельберзька школа

романтиків

 

ПЛАН

 

Вступ

 

1. Поняття та загальні засади романтизму

 

2. Другий період розвитку німецького романтизму ( 1806-1815 ).

Гейдельберзька школа

 

3. Основні особливості другого етапу німецького романтизму

 

Висновок

 

Список використаної літератури

 

Вступ

 

Романтизм як певний тип культури в різних країнах мав свої національні

особливості. У Німеччині, роздрібненій більш як на 360 великих і малих

суверенних держав – королівств, курфюрств, рицарських володінь, уся

інтелектуальна енергія виплеснулася в галузь теорії, що знайшло

відображення в філософсько-естетичних шуканнях, художній літературі,

роботі славнозвісної школи Ієнських романтиків.

 

Французська революція стала важливим стимулом німецької духовної

революції, яка розгорталася в кінці 18 – на початку 19 ст. ЇЇ активними

учасниками були німецькі діячі культури, особливо письменники. Це стало

основою першого періоду німецького романтизму та надоло йому

всесвітнього значення. Треба також відмітити, що розвиток романтизму

проходив у специфічних умовах в країні у той час, яка через

роздрібленість та інші причини відставала у розвитку від інших

західно-європейських країн.

 

1. Поняття та загальні засади романтизму

 

Термін “романтизм” першочергово застосовувався в літературі, головним

чином романо-германських народів, а пізніше охопив музику та

образотворче мистецтво. Це дозволило трактувати романтизм як переважно

художній напрямок. Однак вже в 19 ст. починають говорити про “романтичні

тенденції” у філософії, “економічний романтизм”, “романтичні ілюзії” в

соціалізмі, тобто трактувати його як загальнокультурний рух, а не лише

напрямок чи стиль.

 

Те, що романтизм об‘єднував найрізноманітні явища, напрямки

(прогресивний та реакційний, “епіко-міфологічний” та “лірико-іронічний”,

національні форми романтизму, тощо) – ускладнює виділення в ньому

сталого інваріантного ядра. Однак існують фундаментальні фактори

цілісності романтизму, що знайшли відображення у сукупності його

суттєвих ознак. Це передусім – спільність соціокультурної ситуації,

спільність світосприйняття та світосвідомість.

 

Головна соціокультурна передумова появи романтизму як цілісного напряму

в культурі криється в наслідках Великої Французької буржуазної

революції. Подібно тому, як революція ознаменувала корінний переворот в

соціальному житті, романтизм позначає собою революцію в культурі. Однак

романтизм виник не на пустому місці. Він мав попередників в особі Руссо,

який в період розквіту Розуму заговорив про першочерговість почуттів,

про своєрідність та неповторність кожної людини. В якості найважливіших

джерел потрібно вказати також на філософію Фіхте з її абсолютизацією

творчої свободи, й Шопенгауера з ідеєю сліпого, нерозумного бажання, що

створює світ згідно своєї волі. Ці ідеї були дуже цікавими та близькими

романтикам, так само як шукання широкого кола музикантів, художників, в

творчості яких пробивалися паростки нового, відмінного від класицизму

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ