Реферат на тему:
Стиль програмування
План
Стиль програмування
2. Правила написання коментарів.
3. Використання пробілів та порожніх рядків.
4. Використання табуляції.
5. Мнемоніка ідентифікаторів.
6. Розміщення операторів.
7. Використання дужок.
8. Використання відступів.
Література
1. Стиль програмування
Стиль в програмуванні – це прийоми та правила написання коду, тобто
тексту програми. Правила хорошого стилю – це результат колективного
досвіду багатьох програмістів, в певному розумінні частина
програмістського ремесла. Зрозуміло, що “на смак та колір товаришів
немає…”, але, спираючись на досвід та здоровий глузд, узгодимо та
станемо дотримуватись певних вимог при створенні текстів програм.
Основне правило хорошого стилю: програма повинна бути зрозумілою людям,
бо саме вони використовують та супроводжують її роками. Почнемо з того,
чого більшість авторів програм намагається позбігтися, або принаймні
відкласти “на потім”.
2. Правила написання коментарів.
Найбільш ефективним засобом полегшення розуміння програми є її
коментування. Проте програмісти, особливо ті, кому не доводилося
перевіряти чи модифікувати чужі (або навіть свої, але через порівняно
великий проміжок часу) програми, часто уникають написання коментарів з
метою економії часу.
“Некоментована програма – це найгірша помилка, яку може зробити
програміст, а також свідоцтво дилетантського підходу (нехай навіть цей
програміст має десятирічний досвід роботи)” [5].
Коментарі слід писати саме під час написання програми, бо з часом
суттєві деталі програми можуть забутись. Можна вважати, що програма є
добре відкоментованою, якщо при першому знайомстві з нею можна зрозуміти
структуру програми, її суть і логіку роботи, лише переглядаючи керівні
структури і читаючи коментарі, не аналізуючи детально оператори, які
задають правила обробки даних.
Головне – не кількість коментарів, а їх якість. Коментарі мають
допомагати читати програму. Вони зайві, якщо повторюють те, що й так
зрозуміло з тексту програми, або просто шкідливі, якщо йому суперечать.
Так, абсолютно некорисним буде коментар вигляду:
(*перевірити, чи величина від’ємна*)
if (d 0 ) then
begin
for i := 1 to n do
for j := 1 to n do
begin
С[i,j] := 0;
for k := 1 to n do
С[i,j] := С[i,j] + А[i,k]*В[k,j];
end; (* for j *)
end; (* if (n > 0) *)
ЛІТЕРАТУРА
Н. Вирт. Систематическое программирование. – М.: Мир, 1977. – 183 с.
Ален И. Голуб. С и С++. Правила программирования. – М.: БИНОМ, 1996. –
272 с.
У. Дал, Э. Дейкстра, К. Хоор. Структурное программирование. – М.: Мир,
1973. – 247 с.
Э. Дейкстра. Дисциплина программирования. – М.: Мир, 1978. – 275 с.
Д. Ван Тассел. Стиль, разработка, эффективность, отладка и испытание
программ. – М.: Мир, 1985. – 332 с.
М. Зелковиц, А. Шоу, Дж. Гэннон. Принципы разработки программного
обеспечения. – М.: Мир, 1982. – 368 с.
Г. С. Иванова. Основы программирования: Учебник для вузов. – М.: Изд-во
МГТУ им. Н.Э. Баумана, 2002. – 416 с.
Г. С. Иванова. Технология программирования: Учебник для вузов. – М.:
Изд-во МГТУ им. Н.Э. Баумана, 2002. – 320 с.
Э. Йодан. Структурное проектирование и конструирование програм. – М.:
Мир, 1979. – 415 с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
