Реферат на тему:
Уроки праці, їхній зміст і методи навчання
Державний стандарт початкового утворення загальноосвітньої школи
Республіки Казахстан і навчальні програми, розроблених на його основі
рішенням Колегії Міністерства утворенні від 26.06.95р., №3/2 був
схвалений як проект і після загального обговорення, рекомендований
рішенням колегії від 18.07.96р., №8/1/5 до послідовного впровадження в
школи починаючи з 1998/99 навчального року.
Стандарт разом з навчальними програмами і підручниками,
учбово-методичними комплексами впроваджується в 1-4 класи шкіл 1998
року.
Демократизація всієї сфери життя в тому числі і сфери утворення умовах
суверенної держави є могутнім імпульсом для виходу шкіл із кризового
стан. Прийняття Конституції Республіки Казахстан, Закон ,,Про утворення(
-гарантія цього.
Пропоновану ж ,,Концепцію змісту утворення початкової ступіні
загальноосвітньої школи( доцільно прийняти як одне з тактичний рішень
безпосередньої реалізації стратегічного напрямку реформування початкової
ступіні системи безупинного утворення.
Значення і функції початкової школи в системі безупинного утворення
визначаються не тільки наступністю її з іншими ланками утворення але і,
у першу чергу, неминущий, неповторною цінністю цієї ступіні в
становленні і розвитку особистості дитини.
У зв’язку з цим основною функцією початкової ступіні є формування
інтелектуальної, емоційної, ділової комунікативної готовності учнів до
активно-діяльної взаємодії з навколишнім світом.
Трудове навчання- обов’язкова умова і складова частина навчання,
виховання і розвитку дитини на початковій ступіні загальноосвітньої
школи реалізується засобами різноманітної визначеної і позаурочної
діяльності учнів.
Ціль трудового навчання – виховання особистості учнів на основі
формування трудової діяльності.
Ця мета обумовлює наступні задачі:
– розвиток сенсорних і розумових здібностей, моральне, естетическое,
економічне й екологічне виховання;
– формування схильностей і інтересів, виховання поводження учнів;
– формування в практичних навичок художньої обробки, що учаться, різних
матеріалів, конструювання і моделювання, звертання з найпростішими
знаряддями праці; розвиток творчої самодіяльності, елементів технічного
мислення;
– цілеспрямованого і систематичного формування умінь, навичок планування
трудових дій, самостійного і взаємного контролю оцінки своєї і чужої
праці, самообслуговування й ін.
Усі ці мети і задачі здійснюються на основі національної традиції,
декоративно-прикладного ремесла казахського народу. Вивчивши вище
сказані блоки для приклада ми узяли вид: Робота з папером і картоном.
Так, робота з папером і картоном, де передбачено (20 годин)
враховує дотримання правил безпеки праці з учнем техніки роботи з
дошкою, простим олівцем, лінійкою, ножицями, голкою, пензликом.
Організація робочого місця і виконання вимог особистої гігієни; Для
приклада розглянемо кілька фрагментів уроку.
ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ
У 3 класі (1-4)
Тема уроку: Робота з папером і картоном.
Аплікація казахського орнаменту.
Ціль: Закріплення, розширення, узагальнення знань
і умінь
обробка папера і тонкого картону.
розвиток творчої фантазії дітей.
виховання в дітей уміння працювати, у
колективі, особистій відповідальності за
працю
у колективі.
Формування представлень про правильний
і безпечних способах трудових дій
Матеріал і кольоровий картон, кольоровий оксамитний папір,
інструменти: клей, ножиці, олівець, лінійка, кисть
для клею.
ПЛАН УРОКУ:
Організація дитячого колективу.
Повторення пройденого.
Повідомлення теми уроку.
Аналіз об’єкта праці і планування діяльності.
Практична діяльність дітей.
Підведення підсумків. Аналіз помилок. Організація виставки дитячих
робіт.
Збирання робочого місця.
ХІД УРОКУ:
Учитель:
Учні:
– Здрастуйте, хлопці!
– Сідаєте!
Сьогодні, на уроці ручної праці ми будемо
займатися аплікацією.
Ви вже знаєте, що аплікаці-це вид
образотворчої техніки, що
заснована накладенні, приклеюванні
різних деталей на матеріал, прийнятому
за тло.
Хлопці, що таке ,,аплікація?( Це наклеива
ние різних
деталей на
якесь тло.
Правильно!
Аплікація відноситься до широко
розповсюдженому художній
творчості- декоративно-прикладному
мистецтву.
Ще з давніх часів людин прагнув
зробити своє житло, одяг не тільки
зручними, але і красивими. Кожному
народу присущ свій орнамент. Тому що
люди жили і живуть у різних умовах
і їх оточує різний дивний
світ природи. А побачене допомагає
людині в створенні своїх місцевих,
національних орнаментів для украше-
ния усіляких виробів.
– Хлопці, як ви думаєте, що вплинуло
на створення орнаменту в казахського
народу, де жили казахи? У
степах.
Вірно. І в безкрайніх казахстанських
степах паслися величезні череди жи-
вотних. А хто знає, які тваринні Барани, ло-
пасуться в степах? шади,
верблюди
Правильно! І мотивом для складання
візерунків послужили гіллясті роги
баранів. А численні череди
верблюдів залишали на землі свої
сліди і казахський народ утілив
з національний орнамент – туш-
табан (верблюжий слід). Їм
прикрашалися різні вироби
народних ремесел. Його використовували
у різьбленні по дереву, вишивці, у художест-
венній обробці повстяних виробів.
Випробуючи потребу у водопоях,
ведучи скотарське господарство
казахський народ створив орнамент
,,джерельце – кайнар (.
У казахському орнаменті присутні
соковиті тони, такі як червоний, до-
ричневий, бордовий, синій, чорний.
Використовуючи їх і елементи казахського
орнаменту, ми склали свій
орнамент.
Сьогодні ми будемо складати орна-
мент із геометричних фігур.
– Які ви знаєте геометричні Квадрат, прямо-
фігури?
косинець, тре-
косинець.
Правильно! От трегольники ми
і застосуємо у своєму орнаменті.
Для роботи нам потрібні:
клей, ножиці, лист кольоровий
папери -тло і лист іншого
кольору для трикутників, каран-
даши, косинець.
Чи перевірте всі у вас на місці. Усі.
Добре. Подивитеся, на дошці висять
кілька орнаментів народу
Казахстану. Ви виберіть собі один
з них. Вибрали? Добре. Так.
Перед тим як почнете працювати
давайте згадаємо техніку без-
пасности роботи з ножицями, і
клеєм (хлопці називають правила
роботи з ножицями і клеєм).
Добре, молодці, ви усіх помнете.
А тепер можете почати роботу.
Будьте уважні й акуратно
звертайтеся з клеєм, щоб не
намазати.
(хлопці самостійно працюють
25-30 хв ).
Ходжу по класі і стежу за роботою Я закінчив.
учнів.(Після роботи з ножница- Я виконав.
мі – физминутка.)
Я бачу, що майже усі закінчили.
Серик і Наташа теж уже закан-
чивают.
Молодці, хлопці! В усіх одержи-
лисій красиві орнаменти. Я ду-
травню нашим бабусям би пон-
равились ці оригінальні аппли-
кации.
От подивитеся як акуратно
виконала Раушан. Молодець!
Цю роботу я візьму на виставку.
(Виставляння оцінок).
Хлопці який орнамент ми сьогодні Орнамент
виконали?
казахського
народу.
Правильно! А в якій формі? У формі
Добре. А тепер кожен аплікації.
Заберіть свої робочі місця а
чергові пройдіть і зберіть
робочі папки і клей.
Усе готово? Молодці!
Сьогодні усі відмінно попрацювали.
Урок кінчений.
Устали.
Можете йти на зміну.
Методи навчання, обумовлені по джерелах інформації, містять у собі три
основних види: словесні, демонстраційні і практичні методи.
Усні словесні методи. Найбільше поширення в практиці трудового навчання
одержали такі усні словесні методи, як пояснення, розповідь, бесіда,
інструктаж.
Пояснення характеризується лаконічністю і чіткістю викладу. При
підготовці роботі вчитель пояснює, як раціонально організувати робоче
місце; при плануванні – як скласти креслення і визначити послідовність
роботи; у процес пояснення вчитель знайомить дітей із властивостями
матеріалів і призначенням інструментів, раціональними трудовими діями,
прийомами й операціями, новими технічними термінами.
Інструктаж можна розглядати і як метод навчання, і як сукупність
словесних методів, застосовуваних на уроці. Під інструктажем як метод
навчання розуміється пояснення спосіб трудових дій, на коректування
практичної діяльності учнів. Розрізняють вступний, поточний і заключний
інструктаж. Вступний інструктаж містить у собі постановки конкретної
трудової задачі, характеристику операцій, пояснення правил виконання
трудових прийомів і проведення самоконтролю. Поточний інструктаж містить
у собі пояснення допущених помилок, з’ясування причин неправильної
роботи і пояснення правильних прийомів. Заключний інструктаж містить у
собі аналіз гарних робіт, характеристику допущених у роботі помилок і
оцінку роботи учнів.
Розповідь застосовується вчителем в основному для повідомлення нових
знань. Він повинний бути чітким,
лаконічним і сполучити
в собі точні технічні зведення з яскравим живим оповіданням. Розповідь
може бути побудований на індуктивному, дедуктивному і генетичному
принципах. У першому випадку вчитель знайомить дітей з конкретними
об’єктами техніки і виробництва і поступово переходить до узагальнень; у
другому- знайомить учнів із загальними поняттями, а потім ілюструє їх
конкретними прикладами; у третьому – підводить школярів до розуміння
об’єктів, показуючи історію їхнього виникнення. Сприйняття розповіді
загострюється, коли учитель вводить у нього елементи проблемності,
показує протиріччя в розвитку науки з побудовою гіпотез і способів
їхнього підтвердження. Розповідь вчителем у початкових класах, як
правило, спирається на раніше придбані учнями знання, систематизує
представлення і поняття дітей про відомі об’єкти, учить їхньому
застосуванню знань на практиці. На розповідь учителя на уроці праці
приділяється дуже мало часу; тому його зміст повинний бути гранично
коротким, строго відповідати мети уроку і практичній трудовій задачі.
Звичайно розповідь учителя супроводжується демонстрацією матеріалів,
інструментів, устаткування, графічних посібників. При вживанні нових
термінів учитель повинний чітко вимовляти їхній і записувати на дошці.
Розповідь повинна задовольняти наступним дидактичним вимогам: бути
достовірним, логічно послідовним, чітким, доказовим, емоційним,
доступним для розуміння початкових класів, що учаться. На уроках
трудового навчання розповідь часто переходить бесіду.
Бесіда має на меті придбання нових знань і закріплення їх шляхом усного
обміну думками вчителя й учнів. Вона сприяє активизации дитячого
мислення: під керівництвом учителя діти осмислюють навчальний матеріал,
обговорюють його, установлюють зв’язку між теоретичним матеріалом і
практикою. Бесіда може використовуватися на різних етапах уроку.
Проведена на початку уроку бесіда допомагає дітям установлювати зв’язку
з попередніми заняттями, визначати матеріали й інструменти, необхідні
для роботи, представляти послідовність трудового процесу. Особливо
коштовної варто вважати евристичну бесіду, що дозволяє максимально
активізувати розумову діяльність учнів, самостійно знаходити рішення
посильних навчальних задач. Як і розповідь, бесіда буває більш
переконливої в тому випадку, коли вона супроводжується демонстрацією
натуральних предметів і їхніх зображень. У ході практичної роботи може
виникнути необхідність проведення поточної бесіди. У який шляхом
постановки конкретних питань і відповідей на них учитель передає
додаткову інформацію про трудовий процес. Після закінчення практичної
роботи часто проводиться підсумкова бесіда, основна мета якої –
залучення самих учнів до обговорення робіт, навчанню їхньому критичному
відношенню до результатів своєї праці. Велике освітньо-виховне значення
мають бесіди, проведені після екскурсії на виробництво.
Демонстраційні методи реалізують принцип наочності навчання,
забезпечуючи безпосереднє сприйняття учнями конкретних предметів і їхніх
образів. Демонстраційні методи активізують сенсорні і розумові процеси
дитини, полегшуючи йому засвоєння навчального матеріалу. Як відзначалося
наявні в розпорядженні вчителя демонстраційні посібники можна розділити
на двох груп: натуральні й образотворчі. До натуральних посібників
відносять матеріали, інструменти, зразки готових виробів і т.п.; до
образотворчих – макети, моделі таблиці, картини, фотографії, креслення,
діаграми, діафільми, технологічні карти й ін. У кожнім конкретному
випадку вчитель підбирає для уроку найбільш оптимальні наочні приладдя.
Зразковий перелік використання демонстраційних посібників
Види робіт із програми Посібника
1. Знайомство дітей з материа- Демонстраційні коллек-
лами: папером, картоном, ции. Роздавальні набори
тканиною, різними матеріалу- зразків матеріалів
лами, насіннями
2. Повідомлення дітям зведень Технологічні коллек-
про виробництво промишлен- ции. Діафільми. Кіно-
них матеріалів, видобутку і фільми. Картини
застосуванні природних маті-
ріалів
3. Вивчення в процесі досвідів Таблиці – колекції
властивостей матеріалів
4. Вивчення прийомів обробки Інструменти і приспо-
матеріалів: знайомство з инст- бления. Технологичес-
рументами, пристосуваннями, ие таблиці. Таблиці
прийомами роботи. Виготовлення по культурі праці.
передбачених програмою Зразки напівфабрика-
виробів тов. Технологічні
карти
5. Закріплення практичних Зразки виробів. Тих-
умінь на уроках праці і в нологические карти.
Позаурочний час Саморобні посібники
Кожен посібник – фабричне і саморобне – повинне відповідати
навчально-виховним задачам, бути науково достовірним, відповідати
віковим особливостям учнів. Посібники повинні допомагати учнем знаходити
найбільш загальне і типове в об’єктах. Вони повинні бути точними,
лаконічними, переконливими. Учитель звичайно сполучить демонстрацію
посібника з поясненням. Наприклад, при виготовленні конверта в 3 класі
вчитель роздає учням на робочий стіл по одному конверті, якому можна
розгорнути, і демонструє великий конверт. Розглядаючи конверти, діти
встановлюють кількість сторін конвертів і смужок для склеювання. Учитель
пропонує розгорнутий конверт щільно пригорнути до лівого верхнього кута
альбомного листа й обвести олівцем. При обведенні контури розгорнення
можуть вийти не дуже акуратними. Тому вчитель пропонує дітям перевірити
розгорнення за допомогою лінійки і косинця і внести в них виправлення.
Учитель запитує, що необхідно зробити, щоб склеїти конверт. (Необхідно
провести три додаткові лінії згинів). Щоб папір рівно згинався,
необхідно провести по лінії згину уздовж лінійки тупим кінцем ножиців.
Після вирізання і згинання розгорнення прилягає до інший, а смужки
закривають зігнуті сторони з боків і зверху. У деякі смужки, що учиться,
не будуть щільно прилягати до сторін. Необхідно ще раз перевірити
розміри й усунути неточності. Заключної є операція склеювання.
Демонструючи креслення розгорнення, учитель показує, що на кресленні
кожна лінія має своє призначення: контури позначаються суцільною товстою
лінією, розміри – тонкою суцільною лінією, згин – штрихпунктирной лінією
з двома крапками, місця намазування клеєм – штрихуванням, розміри
вказуються в міліметрах. Учитель ще раз пропонує перевірити точність
розмітки розгорнення, після чого склеїти конверти. Сполучення
демонстрацій натуральних предметів зі словом учителя робить навчання
більш дохідливим, будить у дітей інтерес до трудового завдання, будить
у них творчу ініціативу. У результаті активного спостереження за зразком
виробу діти самі встановлюють, з чого починати роботу, з яких
елементів побудувати розгорнення, які приготувати матеріали, за
допомогою яких інструментів і яких прийомів здійснити технологічні
операції.
Особливо корисними на уроках трудового навчання є демонстрації, що
сполучаться з евристичними бесідами. У цьому випадку в процесі
спостереження діти побуждаются до самостійного пошуку раціональних
шляхів проведення трудового процесу.
Сполучення демонстрацій зображень з письмовим словом у даний час
одержує усе більше поширення на уроках праці. При знайомстві учнів із
працею дорослих учитель демонструє картини, діафільми, кінофільми про
целюлозно-паперовій, поліграфічній, текстильній, керамічній, будівельній
промисловості. При вивченні матеріалів, інструментів, прийомів роботи,
організації трудової діяльності, вивченні техніки безпеки широко
використовуються таблиці. В одних випадках учитель використовує таблиці
як ілюстрації, в інші – як інструкції. Наприклад, таблиці, що показують
процеси згинання папера, при поясненні прийомів роботи використовують як
ілюстрації, а під час практичної роботи- як інструкцію. По деяких темах
на уроках трудового навчання виникає необхідність продемонструвати
учнями серію картин по якій-небудь визначеній темі.
На уроках поряд з демонстрацією готових зображень учителю
приходиться виконувати малюнки, ескізи і креслення на класній дошці
зображення зі строгим дотриманням усіх вимог Дст.
Практичні методи. На уроках трудового навчання учні поряд з
політехнічними знаннями опановують загальтрудовими політехнічними
уміннями: проектувати продукт праці, планувати трудовий процес,
обладнати робоче місце, здійснювати операції розмітки, обробки, виміру,
зборки, монтажу, обробки, проводити самоконтроль. Це знання, застосоване
на практиці. Під умінням розуміється свідоме виконання учнем заданих дій
з вибором правильних прийомів роботи. Знання можуть не доводитися до
ступеня умінь. Наприклад, учень може знати, як варто різати папір ножем,
але не уміти виконувати цю операцію. Тому для перетворення знань в
уміння необхідно проводити додаткові інструктажі і тренувальні вправи. У
процесі навчання умінням дитина сприймає чужий досвід, наприклад досвід
учителя, але головна роль при цьому належить особистому досвіду учня.
При навчанні уміння трудові операції звичайно розчленовуються на
більш дрібні елементи – трудові прийоми і дії. На першому етапі
навчання кожна трудова дія здійснюється учнем в уповільненому темпі з
ретельним продумуванням кожного виконуваного елемента. Осмислені й
освоєні трудові дії поступово поєднуються в трудові прийоми, що, у свою
чергу, вимагають подальшого осмислення й удосконалювання в процесі
спеціальних вправ. Трудові прийоми поступово поєднуються в операції, а
потім у трудові уміння. Звичайно уміння розглядаються як первісна стадія
навички, під яким розуміється автоматизована діяльність дитини. Однак
найбільш складні уміння можуть містити в собі елементи відпрацьованих
навичок. Таким чином, уміння і навички знаходяться в діалектичній
єдності, вони доповнюють і обумовлюють один одного. Однак уміння завжди
відрізняється від навички тим, що воно постійно зв’язано зі свідомим, не
автоматичним виконанням трудових дій. При формуванні умінь у корі
великих півкуль головного мозку створюється маса асоціацій (зв’язків)
між сенсорними, аналітичними, руховими й іншими ділянками нервових
кліток. У початкових класах учитель звичайно не ставить мети доводити
оволодіння трудовими операціями до рівня автоматизованих навичок, за
винятком найпростіших дій по оперированию графічною інформацією й
оволодінню найпростішими прийомами роботи інструментам. Тому основна
увага на уроках трудового навчання вчитель зосереджує на формуванні в
дітей трудових умінь.
У процесі трудової політехнічної підготовки в початкових класів,
що учаться, формуються три основні групи умінь. До першої групи
відносять політехнічні уміння: вимірювальні, обчислювальні, графічні,
технологічні; до другого – загальтрудові уміння; організаторські,
конструкторські, діагностичні, операторські; до третього – спеціальні
трудові уміннями: обробка папера, картону, тканини, різних матеріалів,
зборка, налагодження й ін.
Формування умінь завжди зв’язано з практичною діяльністю учнів.
Тому в основу методів формування умінь варто покласти види діяльності
учнів.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Абилов К.С. Развитие трудолюбия у младших школьников. Автореферат
диссертации на соискание ученой степени кандидат педагогических наук.
Баку, 1965.
2. Айтпаева А.К. Казахские народные игры как средство воспитания младших
школьников. Диссертация на соискание ученой степени кандидата
педагогических наук. А.,1997.169 с.
3. Алексюк А. Н. Проблема методов обучения в общеобразовательной школе.
М.,1979.
4. Анохина Т.А. Учебник как средство систематизаций знаний учащихся.
Автореферат, М.,1985.
5. Армаганян Л.Х. Главное звено трудового воспитания в школе. Начальная
школа. №5,1986, с.37-39
6. Ахияров К.Ш. Трудовое воспитание в сельской общеобразовательной школе
на современном этапе. Автореферат диссертации на соискание ученой
степени доктора педагогических наук. М., 1974.
7. Бабаев М.А. Роль беседы в активизации учащихся в начальных классах в
процессе обучения. Баку, 1972.
8. Бабанский Ю.К. Педагогика. М., 1988.
9. Байзакова Е.М. Развитие методов обучения в истории начальной школы
Казахстана. Автореферат. А., 1995.
Баранова С.П., Сластенина В.А. Педагогика. М., 1986.
Бокарев Л.Ю. Трудовое обучение и воспитание младших
школьников в практике учителей. Начальная школа. № 5, 1983. с.47. 12.
Болдырев Н.И. Педагогика. М.,1968.
Брызгалова С.И. Функции и место проблемного изложения и эвристической
беседы в обучении старшеклассников. Автореферат. М., 1976
Верзилин Н.М. Об определении и классификации методов обучения. Советская
педагогика. № 8, 1957.
Галагузова М.А. Активизация творческой познавательной деятельности
учащихся на уроках труда. Начальная школа. № 7, 1987.
Гальперин П.Я. Методы обучения и умственное развитие ребенка. М.,
Издательство МГУ, 1985.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
