UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМораль і політика (реферат)
АвторPetya
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось11872
Скачало1223
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

Мораль і політика

 

ПЛАН

 

Вступ

 

Політика і мораль — важливі складники життя будь-якого людського

суспільства. Політика, що прагне досягнення своїх цілей, не може

обійтися без такого значного внутрішнього регулятора людської поведінки,

як мораль, і тому змушена апелювати до морального почуття мільйонів

людей, використовуючи його в тій чи іншій мірі.

 

В такій ситуації можливі спроби підкорити собі мораль, перетворити її на

служницю політики, надати їй форми, неспроможної забезпечити власний

суверенітет.

 

Перетворюючись на служницю політики, виправдовуючи всі її не завжди

сумісні з людяністю й порядністю хитросплетіння, мораль переживає

ситуацію самовтрати, само-зникнення. Вона перестає бути мораллю у

власному розумінні цього слова й примушена плентатися в охвісті

політики, погоджуючись на все нові й нові саморуйнівні для неї поступки.

 

 

В цьому випадку мораль втрачає свою самодостатність, стаючи лише

операційно-технічним психологічним засобом утілення політичних цілей,

які виступають як щось від початку вище, ніж мораль, диктують їй закони,

підкоряють її собі.

 

Мораль, таким чином, постає тут не якоюсь самоцінністю, а лише суто

технічним, підпорядкованим моментом політичної діяльності. Через це вона

не може більше оберігати індивіда й маси від дій аморальних. Питання про

добро і зло вирішується віднині не в категоріях моральної свідомості, а

виключно в категоріях політичної доцільності, стають її частковим

моментом. Політична доцільність передбачає: все, що сприяє досягненню

політичної мети,— є благо, все, що цьому перешкоджає,— є зло. Політична

мета починає виправдовувати політичні засоби.

 

Мораль цілком розчиняється в політиці й зникає як самостійний феномен

суспільного життя, витруюючись пропагандистським апаратом із свідомості

людей. Моральні оцінки будь-якого явища скрізь замінюються оцінками

політичними. Політика, торжествуючи свою перемогу над мораллю, вважає (й

не без підстави), що остання є лише її частиною, причому підлеглою, яка

не має права судити ціле.

 

Політизована мораль, як свідчить досвід історії, незмінно призводить до

аморальної політики, що ґрунтується на духовній залежності та

аморальності широких мас людей, котрі добровільно або з примусу поміняли

моральні норми на політичні настановлення поточного моменту.

 

1. Питання можливості співвідношення політики та моралі

 

Питання про пріоритет політики чи моралі розв'язувалося протягом усієї

історії людства і, як правило, на користь політики. З міцністю передсуду

закріпилося уявлення про те, що до політики мало застосовні моральні

критерії, а політик, котрий керується моральними нормами, наперед

прирікає себе на невдачу. В цьому положенні є певний елемент істини.

Справді, в ході досягнення поставленої мети політик, котрий не гребує

будь-якими порушеннями норм моралі, абсолютно вільний внутрішньо у

виборі засобів, що забезпечують найкоротший шлях до мети, й, можливо,

легко досягне її, на відміну від свого моральнішого конкурента,

обплутаного, з точки зору принципового «амораліста» від політики,

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ